12 серпня о 18:00Вебінар: Краще раз побачити: універсальні інтернет-ресурси для унаочнення навчального матеріалу

Життя – це дар, бережи цінуй його!

Про матеріал

Мета: сприяти усвідомленню учнями сенсу власного життя, допомогти визначити шляхи правильного, безпечного, цікавого життя; дати навички взаємної допомоги; довести до свідомості, що доля людини у першу чергу залежить від того, як вона вміє долати життєві перешкоди, позитивно чи негативно сприймає навколишній світ, які цінності, матеріальні чи духовні, вважає головними для себе; формувати позитивний світогляд, спонукати учнів на самовиховання; виховувати людяність, гуманність, духовність.

Перегляд файлу

Тема: «Життя – це дар, бережи і цінуй його»

Мета: сприяти усвідомленню учнями сенсу власного життя, допомогти  визначити шляхи правильного, безпечного, цікавого життя; дати навички взаємної допомоги; довести до свідомості, що доля людини у першу чергу залежить від того, як вона вміє долати життєві перешкоди, позитивно чи негативно сприймає навколишній світ, які цінності, матеріальні чи духовні, вважає головними для себе; формувати позитивний світогляд, спонукати учнів на самовиховання; виховувати людяність, гуманність, духовність.

Матеріали та обладнання: мультимедія з презентацією, плакат «Цінності життя», кольорові маркери.

Хід роботи:

 Для чого ти живеш на землі? (Світ твоїх інтересів, прагнень, захоплень.)

Вед. 1 Підлітковій вік – особлива пора людського життя, коли ти вже торкнувся притягальної сили землі, а легенькі крила дитинства ще піднімають тебе в небо, де живе казка, де панує мрія. Як часто ми – дорослі, ваші вчителі, батьки, не розуміємо вас, не розуміємо, які емоції охоплюють чисте поле ваших уявних подвигів, як тривожно б'ється серце в кожного з вас у передчутті нового (майже дорослого) світосприйняття.

І тому інколи дивимось на легкий вибух непокори, суперечок, неслухняності як на загрозу власного розуміння добропорядності й чеснот, котрі, на нашу думку, повинні збігатися з нашими критеріями «позитивної поведінки в суспільстві».

Вед. 2 Юність – це пік вашого життя. Зараз ви робите найвеличніше своє відкриття – відкриваєте самих себе. А відкриття самого себе – найпрекрасніше, що може відчути людина. У цих пошуках глибокий зміст: кожний може розкрити свої реальні, досі незнані можливості. Щоб виявити та використати їх, щоб знайти себе, треба себе пізнати, тобто вивчити та зуміти оцінити. А це й дасть можливість будувати, творити своє «Я».

Вдумаймось у слова Леонардо да Вінчі: «Пам'ятай! Життя є дар, великий дар, і той, хто його не цінує, цього дарунка не заслуговує».

Вед. 1 Звичайно, нікому не дано з цілковитою точністю визначити своє майбутнє. Та все ж кожному під силу намітити власний шлях самотворення, кожному слід знати, що він спроможний підсилити в собі, а що відкинути чи хоча би пом'якшити.

Щодня перед кожним із вас постають запитання: хто я? Навіщо я прийшов у цей світ? Куди йде моє життя? Що залишу після себе? Чи хтось колись про мене згадає? Здається, це прості запитання, але дати відповідь на них стає все важче й важче.

Вед. 2 Життя – це ваша таємниця, проте ви повинні реалізувати себе, свої можливості, свою суть, пройшовши всі етапи, запрограмовані його віковими особливостями: людина повинна пройти молодість, зрілість, залишити спадщину, тобто посадити дерево, збудувати дім, виростити дитину.

Вед. 3 (Роза) Самое ценное, что есть у человека, - это его жизнь.

Она дается ему только раз и каждому – свое. Долгое или короткое, неповторимое и привычное, радостное и печальное, сладкое, как мед, и горькое, как полынь, оно длится всего от рождения до смерти, и его нельзя прожить дважды.

Тайна жизни ... Она волновала людей всегда с тех пор, как они осознали себя живыми существами. Имеет жизни какую-то цель и смысл, и в чем они? Кто руководит человеческой жизнью? Можно сделать его лучше и счастливее? Имеет человек право уйти из жизни или лишить другого человека? Эти и многие другие подобные вопросы во все времена привлекали внимание не только философов, но и писателей, художников, ученых и даже обычных людей – каждый, кто хоть раз задумывался над тайной своей жизни.

Бесіда з учнями

Вед. 1 Як ви думаєте, чи може кожна людина жити так, як вона хоче, і що для цього потрібно?

(Людина може запланувати своє життя, визначивши мету існування, вибрати шлях її реалізації. Усе залежить від характеру людини, вольових зусиль. Для того щоб жити так, як хочеш, треба вміти долати перешкоди, труднощі. Мало одного тільки бажання хотіти, потрібна ще й праця, боротьба, щоб чогось досягти...)

Вед. 2 А що складніше й важливіше – будувати життя чи пристосовуватись до нього? (Звичайно, складніше й важливіше будувати життя, а пристосуватись – легше та простіше, але це нецікаво...)

Вед. 1 Чи хочеш стати «видатною людиною», «зіркою», «жити щасливо»?

(Напевне, кожному з нас хочеться жити щасливо.Тому дуже часто, вітаючи один одного з тим чи іншим святом, ми бажаємо найперше здоров'я та великого щастя.)

Вед. 2 А який зміст ви вкладаєте в поняття «жити щасливо»?

(Жити щасливо – це коли тебе поважають люди, коли в тебе є вірні друзі, коли на землі панують любов і злагода між людьми...)

Прослухайте притчу.

Старий Майстер звів кам'яний будинок. Став осторонь і милується. «Завтра в ньому оселяться люди», - думає з гордістю.

А в цей час біля будинку грався Хлопчик. Він стрибнув на сходинку й залишив слід своєї маленької ніжки на цементі, який ще не затвердів.

- Для чого ти псуєш мою роботу? - сказав з докором Майстер.

Хлопчик подивився на відбиток ноги, засміявся й побіг собі.

Минуло багато років. Хлопчик став дорослим Чоловіком.

Життя його склалось так, що він часто переїздив з міста до міста, ніде довго не затримувався, ні до чого не прихилявся - ні руками, ні душею.

Прийшла старість. Пригадав старий Чоловік своє рідне село на березі Дніпра. Захотілося йому побувати там. Приїхав на батьківщину, зустрічається з людьми, називає своє прізвище, але всі знизують плечима - ніхто не пам'ятає такого.

- Що ж ти лишив після себе? - питає у старого Чоловіка один дід. - Є в тебе син чи дочка?

- Немає в мене ні сина, ні дочки.

- Може, ти дуба посадив?

- Ні, не посадив я дуба...

- Може, ти поле випестував?

- Ні, не випестував я поля...

- То, мабуть, ти пісню склав?

- Ні, й пісні я не склав.

- То хто ж ти такий? Що ж ти робив усе своє життя? - здивувався дід.

Нічого не міг відповісти старий Чоловік. Пригадалася йому та мить, коли він залишив слід на сходинці. Пішов до будинку. Стоїть той, наче вчора збудований, а на найнижчій сходинці - закам'янілий, відбиток хлопчикової ніжки.

- Ось і все, що залишиться після мене на землі, - з болем подумав старий Чоловік. - Але цього ж мало, дуже мало...Не так треба жити...

 

Вед. 1 Діти, ви як думаєте, як потрібно жити?

Вед. 2 Що для цього треба зробити?

Групове обговорення «Що є цінного й важливого в житті людини»

Вед. 1 Цінності формуються протягом усього нашого життя – це своєрідний фундамент, на якому ми стоїмо і живемо.  Вони відіграють визначальну роль  смислів і символів, становлять основу індивідуальних і колективних суджень і вчинків. Вони є сенсом життя.

Вед. 2 Ми записуємо на плакаті «Цінності життя людини» усі ваші висловлювання щодо вашого розуміння життєвих цінностей і що є важливого в житті людини.

Настановче слово

Вед. 1 Хочу сказати, що й серед наших учнів є такі, які мають свої захоплення. Деякі діти захоплюються спортом, дуже люблять футбол, відвідують баскедбольну секцію, інші, особливо дівчата, захоплюються музикою, танцями, деякі самі пробують писати вірші.

Так, як бачимо, немає жодної людини, яка би чимось не захоплювалась. Але хочу застерегти вас, щоб ви вдумливо ставились до своїх захоплень.

Вед. 2 Не всі ті, хто захоплюється моделюванням, створюватимуть машини; не всі, хто захоплюється спортом, стануть спортсменами; не всі, кому подобається музика, стануть співаками... Але головне – мати якусь мету в житті, до чогось прагнути. Бо людина, яка знайшла зміст свого життя та прожила у відповідності з ним, помирає тільки фізично. Вона залишається жити в результатах своєї праці, у людях, яких вона виховала, в ідеях, які вона виробила, навіть, якщо не встигла їх здійснити. У свій час відомий педагог К. Ушинський писав: «Задовольніть усі бажання людини, але відніміть у неї мету життя – якою нещасною буде вона. Не задоволення потреб, а мета життя являється серцевиною».

Вед. 1 Щодня змінюється панорама життя, змінюється й коло інтересів, прагнень. І будь-яка дрібниця сьогодення не повинна замінювати усвідомлення того, що є багатством кожної людини – я маю на увазі знання, інтелект, різноманітність захоплень.

Вед. 2 Так, різноманітність захоплень, саме на це я хочу звернути вашу увагу. Бо якщо людина в житті чимось захоплюється, плекає, мріє, до чогось прагне, то й життя для неї не буде сірим, буденним, і вона не буде лише спостерігачем, а, навпаки, творцем свого життя.

Вед. 1 А як ви думаєте, коли в людей з'являються захоплення? (Звичайно, у дитинстві, коли дитина починає гратися й усвідомлює, що їй найбільше подобається. Недарма в народі кажуть: «У що ти граєш, тим і захопишся».)

Вед. 2 Головне мати якесь улюблене заняття, щось робити. Бо, як писав відомий педагог В. Сухомлинський: «Ти не завжди будеш дитиною. Ми з'являємося на світ і спочатку буваємо маленькими дітьми для того, щоб, ставши дорослими, залишити свій слід на землі, прожити життя справжніми людьми. Прагни швидше стати духовно зрілим творцем, мислителем, трудівником. Людина смертна. Ми йдемо в небуття, але, разом з тим, людина й безсмертна. Твоє безсмертя в тому, що ти зумієш створити для людей, для своєї Батьківщини».

То ж творіть, дерзайте, захоплюйтесь і дбайте про те, що ви залишите для нащадків.

Народна мудрість про цінність людського життя.

Вед. 1 Тепер ми пропонуємо вам завдання: пригадати, або знайти прислівʾя чи приказки про цінність людського життя.

Життя прожити — не поле перейти.

Літа пливуть, як вода.

Вік звікувати — не в гостях побувати.

День довгий, а вік короткий.

З віком розум приходить.

Як жили наші діди та прадіди, так нам веліли.

Як родивсь, то без пам'яті був, як ріс, то розуму не мав, а як уже до розуму дійшов, тоді б то й лічить, та багато літ уплило.

Виходиш з дому — кланяйся життю молодому.

Де є життя, там є й надія.

Життя любить того, хто за нього бореться, а нищить того, хто йому піддається.

Життя закоротке для щастя, а задовге для терпіння.

Ніхто не знає, що його в житті чекає.

Чоловік змінюється у житті, а по правді життя змінює чоловіка.

Який порядок у себе заведеш, таке й життя поведеш.

Які люди, таке і життя буде.

Заключне слово:

Вед. 2 Обговорюйте свої проблеми, не вважайте ганебним просити допомоги, женіть геть важкі думки, пам'ятайте про свою неповторність на Землі.

Не забувай ні на хвилину свого призначення, Людино!

Бо якщо станеш забувати, то будеш ти, нічим ставати.

Бо як забудеш - всохнуть ріки, на світ народяться каліки,

А опромінені тополі підуть собі степами голі.

Бо якщо станеш забувати, тоді себе не врятувати,

Бо віра вмре, надія згасне, своє ім'я забудеш власне.

Забудеш ім'я свого роду, і ім'я батька і народу,

Забудеш знати, і уміти, і рідну мову розуміти.

ЖИТТЯ - ЦЕ МИТЬ, ЗУМІЙ ЙОГО ПРОЖИТИ!

Висновок

Виховна година сформована таким чином, що сприяє усвідомленню учнями сенсу власного життя, доводить  до свідомості, що доля людини у першу чергу залежить від того, як вона вміє долати життєві перешкоди, позитивно чи негативно сприймає навколишній світ, які цінності, матеріальні чи духовні, вважає головними для себе

 

 

 

 

 

 

Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку