Життя і творчість Ольги Кобилянської

Ольга Кобилянська – робітник свого народу, «пишна троянда в саду української літератури» Учитель: Солодовнікова В. М.

1863 - 1942 Одна праця, одне перо, ба власне моє «Я»зробило мене тим, чим я є —робітницею свого народу. Ольга Кобилянська

Її називали гірською орлицею за горде серце, пишною трояндою в саду української літератури за неповторну шляхетну жіночість у змалюванні дійсності, яскраву метафоричність художнього бачення. Сама ж вона називала себе скромно й просто — «робітницею свого народу».

Народилася Ольга Юліанівна 27 листопада 1863 року в сім'ї дрібного службовця у невеличкому містечку Гура-Гуморі Кімполунзького району, що лежить у глибині Карпат на півдні Буковини. Ольга закінчила чотири класи початкової школи.

Ольга з сестрою Євгенією, 1881Євгенія, Ольга, Володимир, Олександр Кобилянські, 1881,

Родина Кобилянських. Чернівці, 1898 рік.

У 1891 році сім’я Кобилянських переїжджає у Чернівці. На той час це місто було осередком освіти й культури.

Шістнадцятирічна Софія Окуневська і вісімнадцятирічна Ольга Кобилянська стали товаришками на все життя. А перші уроки з латинської Софія брала в Юліана Кобилянського, брата письменниці, який палав нероздільним коханням до своєї учениціСофія Окуневська

Мені судилось блукати самій до кінця свого життя. Найбільше кохання Ольги – Василь Стефаник, який писав: “Моя жінка Ольга — найбільший мій приятель і мати трьох моїх синів”. Їх притягувало, бо були різні: аристократка і мужик. Вона писала про його ”залізну руку”, а він — що хоче пізнати через неї Музику.

Осип Маковей був на три роки молодший від Кобилянської. Вони покохали одне одного з першого погляду. Залишилися її листи до нього. Цей архів зберігається у Львові. «У нас споріднені душі”. Деякий час Кобилянська і Маковей навіть жили разом. Та мабуть він її по справжньому не любив, а захоплювався лише як письменницею. У 1903 році виїхав з Чернівців, одружився, але не був щасливим у шлюбі і 1925 року помер. «Я носила для Вас рай у душі – як сонце»

О. Кобилянська та І. Франко У 1898 році Ольга їде на святкування 25-річного ювілею Івана Франка. Знайомиться з Іваном Франком, живе в його родині.

37-річна Ольга Кобилянська (ліворуч) із на сім років молодшою Лесею Українкою. Фото 1901 року. У 1899 році Ольга Кобилянська особисто познайомилася з Лесею Українкою. Відтоді й упродовж понад 10 літ (від 1899 до 1913 pp.) між Лесею Українкою та О. Кобилянською починається листування, сповнене щирого почуття взаємної симпатії… Неповторна подруга – Леся Українка

Першим прозовим твором О. Кобилянської була повість «Гортенза» (1880). Згодом з’явилися «Доля чи недоля», «Привид», «Вона вийшла заміж».

“Царівна”Мелодія душі... мелодія радості і сліз... мелодія туги і щастя... мелодія справжніх почуттів ... живих і вільних...

Повість «Царівна» (1895), за висловом самої авторки, писалася «кров'ю серця». У ній письменниця ширше, ніж у повісті «Людина», розкриває тему визволення жінки, докладніше змальовує роль демократичної інтелігенції в суспільному житті. Героїня повісті Наталка Веркович — це тип жінки думаючої, що активно захищала свої права. "Царівна" засвідчила ідейне й художнє зростання письменниці. О. Кобилянська виявила глибоке знання жіночого характеру та вміння його змалювати. Ось чому Леся Українка назвала «Царівну» «великим психологічним романом», який присвячений емансипації жінки з середніх соціальних верств.

1889 — переїздить у село Димки в маєток материних батьків за 27 км від міста Чернівці. Тамтешнє життя описала в повісті ”Земля”

Повість “Земля” (1901) – один із найвидатніших творів модерної української літератури. У ній письменниця поєднала реалії з життя селян на Буковині із його міфологічними вимірами. У повісті яскраво висвітлено фабулу братовбивства за землю крізь призму людських проблем: життя і смерті, гріховності і святості, злочину і спокути, любові і ненависті, влади землі над людиною. Соціально-психологічна повість “Земля”

“земля повинна бути для людини, а не людина для землі”

1942, 21 березня — смерть Ольги Кобилянської. Похована у Чернівцях поруч із батьками

Памятник письменниці у місті, де вона народилася

В моїй душі повно мрій, багато образів,барв... Коли би я вміла музику, которою впоююся, то укладала би все те в мелодії. Декотрі з них було би дуже, дуже трудно відограти.

Памятник письменниці у Чернівцях

Усі мої думки тобі, народе вільний і пісня серця, музика душі тобі!Ольга Кобилянська