Життя на фронті та в тилу Першої Світової Війни

Життя на фронті та в тилу в роки Першої світової війни. Виконала Учениця 10-А класу. Король Марта

Війну 1914-1918 років сучасники назвали великою війною, тому що вона породила нові небувалі раніше явища та зміни. Вона була довгою, смертоносною, тотальною. Ця війна спричинила фізичну і культурну мобілізацію і військових, і цивільного населення, чоловіків та жінок. Ця війна вплинула на повсякденне життя населення.2

На війну потрапляли всі. Ось так , один із воїнів , характеризує ставлення побратимів до війни:... Чи є небезпека на війні? Небезпека. Хто її зневажає, той від неї вислизає. Набігає неспокій. Однак я в окопному загоні. Героїчна смерть – ось для мене найбільше бажання. Щоправда, героїчній смерті життя важливіше. Всі зневажають смерть. Моїм обов’язком є життя. Моїм обов’язком є боротьба, на яку мене принудили росіяни і французи. Якби війна була агресивною, загарбницькою, то моя служба не була б добровільною... Все це реалії війни. З листа до матері солдата армії (25 вересня 1914 р.)PRESENTATION TITLE3

Під час воєнних дій людей закликали боротися із розкішшю в усіх сферах життя. Починаючи з одягу, а закінчуючи необхідними для життя речами:“Навіть обгорілі сірники в Німеччині не пропадають даремно. Німець, запаливши цигарку, не викине сірника, що згас, а сховає його обережно в коробочку, щоб на сірниковій фабриці до неї знов приробили головку і пустили її в повторний обіг. В результаті досить велика економія. Скільки зберігається дерева. Таке німецьке плюшкінство надзвичайно схвилювало англійців. Англійська газета «Daily Mail» надрукувала навіть знімок з того сірника: «Ось урок, гідний наслідування...»

продовження: Ось уже півроку минуло, як призов до економії в Англії зробився гаслом.– Геть комірці та манжети! – закликає «Daily Mail». Відмовтесь від накрохмаленої білизни! Отже в Англії щонеділі крохмалиться п’ятдесят мільйонів штук манишок, комірців і манжетів. В рік – два з половиною мільярди! Скільки витрачається крохмалю і вугілля! На сімдесят мільйонів рублів! А якась жінка в «Daily News» з ентузіазмом пропонує фартух. Фартух зекономить мільйони. Доброчинність нації у фартуху. Купіть самого простого коленкору, пошийте фартухи дітям і дорослим, і нехай носять їх, не знімаючи, увесь день. Це немов у казці збереже їхню одежу.”Російський письменник К. Чуковськийпро боротьбу з розкішшю в Англії2/11/20 XX5

Про стан сімей в країнах , що воюють: Субота, 18.11.1916 р. Живемо, як в криміналі: нігде не ходимо, нічого не знаємо. Стали справжніми вегетаріанами. Правда, дріб не таккто й дуже дорогий. Курку можна купувати за 2 К (К – крона), качку за 3 К, гуску за 5 К, та біда, що на все треба грошей, а грошей меншає, не прибуває, бо платні ніхто не дає. Тому щадиться до крайності. Що було старе «нездале», тепер направляється – і воно добре. От я тепер став «шевцем»: золюю та латаю собі і дітям черевики, а мама латає їм сукенки. Нафти вже не мож ніде дістати. У нас щось 5 л, та щоби стало надовго, світимо тільки одну лампочку № 5 в кухні. А як ця вийде, то будемо світити каганчиком – черепочком зі смальцем і гнотиком. Однако то не всім тепер так тяжко жити, як нам. Є і такі, яким тепер багато ліпше живеться, як під час миру. Але то треба бути «лисом» і обманцем. 33й рік науки вже нема. Олю й Толю підготовляю сам. Однак шкільна наука всеетаки ліпша. Можна зробити висновок , що більшість мирного населення ледь-ледь зводили кінці з кінцями. А вигравали більше ресурсів хитріші. Доводилось випробовувати на собі різні професії: вчителя для своїх дітей , взуттьовика та багато інших.6

The way to get started is to quit talking and begin doing. Walt Disney. PRESENTATION TITLE2/11/20 XX7 У липні (1916 р.) до мене звернулися жінки, що працювали на авіаційних підприємствах у Лондоні. Вони покривали крила літаків маскувальною фарбою за 15 шилінгів у неділю, працюючи з восьмої ранку до о пів на сьому вечора. Їх часто просили працювати і до 8 вечора, а платили за цю зверхню працю, як за щоденну... За їхніми словами, постійно по шість або й більше з 300ти жінок, що працювали на фарбуванні, були вимушені виходити з цеху і відлежуватись на камінні по півгодини чи й більше, ніж вони могли повернутися на свої робочі місця. З книги «С. Панхерст. Домашній фронт»

Тоді було не важливо якою ти статі. Щоби вижити всі шукали собі будь яку роботу. Адже , як ми впевнились із минулих документів ціни були високими , але зарплати подовгу не видавали. Ще декілька фото із роботи тогочасних жінок. 8

ВИСНОВОКОтже , за допомогою історичних джерел ми дізнались про те , що : Мирне населення переживало економічну кризу. Не вистарчало коштів на життєво важливі продукти. На фронті не було найнеобхіднішого :зброї , медикаментів, одягу , їжі. Найгіршим було те , що через владу страждало мирне населення. А найпечальніше – страждали діти9

Дякую вам за увагу!10