"Зимо! Час тобі не лютувати.а Весні дорогу дати"

Тема «Зимо. Час тобі не лютувати і Весні дорогу дати!»

Ведуча 1 На веселе свято

                 До нас поспішайте!

                 Зиму проводжати.

                 Весну зустрічати!

Ведуча 2 Так є. Було і буде:

                  Зима Весну стрічає.

                  Поспішає їй назустріч.

                  Й від неї утікає.

Ведуча 1 Сніг летить. і вітер віє.

                  Сонце світить та не гріє.

                   Лютий всюди походжає.

                   Зимоньку не відпускає.

Ведуча 2 Не мети. Не мети.

                 Зимонька снігами.

                  А приходь ти до нас

                   З іграми й піснями!

( Входить ЗИМА---«бабуся» з палицею в руках)

ЗИМА

Іду. іду. снігу намету!

З вами разом погуляю.

Бо ще силу добру маю!

(Посипає сніг)

Рада я вас бачити. Діти. Бо люблю маленьких розважати та гратися з ними під час зимових свят!

Довго—довго мандрувала

До вас в гості завітала.

Щоб самій не сумувати.

Хочу з вами я пограти!

Пропоную Вам гру - естафету  « ХТО ШВИДЧЕ СКЛАДЕ СНІГОВИКА?»

( ЗИМА проводить гру  --- змагання між двох команд)

ЗИМА     Щось я трохи притомилась.

                 Чи бува не застудилась?

                  Десь сила моя пропадає.

                  А чому? — сама не знаю…

Ведуча 1 Зимонько.  зимонько.  зупинися!

                 Снігом не труси!

                  І морозу морозити не вели!

Дякуємо тобі. що завітала до нас! Але всьому свій час. Твій останній місяць  добіг половини! А . кажуть. Що « у лютому сонце йде на літо ».» коли  лютий  дорогу  підгриз. кидай сані. бери віз»

ЗИМА… Хіба прийшов вже час мені з Весною зустрічатися?

Ведуча 2 Аякже! Саме на Стрітення Зима з Весною міряються силою. Народ вважає. що цього дня ви  змагаєтесь. і котра з вас переможе. та й буде до кінця місяця  господарювати.

Ведуча 1 А у церквах на Стрітення освячують воду і свічки. Вони вважалися цілющими і захищали людей від грізних сил природи. від лиха і хвороб. Свічки. освячені  цього дня. називають ще «громичними » . бо  вважається. що вони оберігають людей від грому та блискавки. Тому свято Стрітення у давнину ще називали  « Громицею». От і ми  запалимо свічечку. щоб вона зігріла наші серця і охороняла від зла.

( Ведуча запалює свічку)

----Ой. Громице — свічечко!  Святая  водичечко!

             Дай здоров`я нам усім

             Та достатку в кожен дім!

Свічко --- свічечко. гори. Та діточок обережи!

В щасті--- долі щоб жили і здоров`я берегли!

ЗИМА  .. Ох! Я й забула зовсім. що сьогодні такий день! Ну що ж. позмагаймося з Весною. подивимося. чия візьме! Тож кличте мерщій Весну! А я поки що сховаюся та поспостерігаю за нею!

Ведуча 1 Мерщій . люба ВЕСНО. до нас прибувай.

                  Щоб знову озвався соловейками гай.

                  Щоб знов зеленіли широкі лани.

                   Від сонечка сил набирались вони.

ВЕСНА   Знаю: ждуть мене усюди.

Виглядають із вікна.

Я приношу радість людям.

А зовусь---ВЕСНА---КРАСНА!

Літа жаркого сестра!

Зроблю крок----і сонце сяє.

Все навколо оживає!

Ведуча 2 Добрий день тобі. Веснонько  чарівна! Раді тебе бачити. бо вже так скучили за яскравим сонечком та щебетанням пташок!

Ведуча 1 Весняночко---паняночко. де ти зимувала?

ВЕСНА… У садочку на килимку пряла на сорочку.

Ведуча  2  Ой. Весно!  Весно ! Що ти нам принесла?

ВЕСНА… На дерева---цвіту.

                 А на поле----жито!

                 На травичку--- росу.

                 На дівчаток----красу!

                 А на хлопчиків-----сили.

                  Щоб росли міцними!

Ведуча 1   Ой. Весно! Весно! Що  ще ти нам принесла?

ВЕСНА…. Принесла вам літо.

                  Щоб родило жито.

                  Старим  бабам---- по лопаточці.

                   Молодицям ---- по дитя точці.

                   Чоловікам  ---  по плужку.

                    Дівчаткам ----квіточки.

                    Щоб  сплели віночки.

                   А хлопчикам --- по  гілочці.

                  Щоб зробили сопілочки.

ЗИМА… Як тут дуже тепло стало!

                Гостя з`явилася . на яку я не чекала!

Насуплю я брови ---- і вітер холодний повіє.

Усе захолоне. рятунку нема!

Під снігом замре. заніміє!

ВЕСНА… А я засміюся --- і сонце ласкаве засяє.

                 Прокинуться луки. ліси і поля.

                  Усе розцвіте. заспіває!

                  Доброго дня тобі. бабусю Зима!

ЗИМА.. Доброго тобі здоров`я. дівчино Весна! Рано ти прийшла. ой. рано…  Ще твоєму царюванню час не настав.

ВЕСНА… Ти поглянь на себе . Зимонько! Яка вже з тебе цариця з порожньою торбою? Все. Що я напрацювала. Ти з`їла й випила

ЗИМА.. ( кричить роздратовано) А от і не все!!!! Не все!!!

( Знімає торбину. трусить нею. З торби випадають крихти)

ВЕСНА…Я краще від тебе. бо зі мною людям весело. вони співають. танцюють. а з тобою лише мерзнуть та ховаються по хатах.

ЗИМА… Не пущу тебе!!!! Заморожу все!!!! Ого—го..

Ведуча 1 Зимонько!  Веснонько!  Не сваріться! Ви обидві хороші. і ми вас обох любимо!Тебе. Зимонько. за веселі гірки та різдвяні розваги. а тебе . Веснонько. за тепле сонечко. квіти та великодні  гостинці. Тож не сперечайтеся .а краще трохи  позмагайтеся.

Ведуча 2  Діти! Давайте ми з вами допоможемо Зимі і Весні позмагатися.Щоб розділитися на команди. оберіть сніжинку чи сонечко ( квітку). вдягніть їх на руку і об’єднайтесь в команди. Команда « ЗИМИ «--- Сніжинка.  Команда « ВЕСНИ»--- квітка  ( сонечко)

ПЕРША ЕСТАФЕТА « КЕНГУРУ»

Він лежать ніяк не хоче.

Якщо кинеш --- він відскоче.

Кинеш знов --- летить  навскач.

Здогадались. що це ?.... ( м’яч)

1.Передача  м’яча над головою.

2. Стрибки з м’ячем. зажатим між колінами

ДРУГА ЕСТАФЕТА « ПЕРЕНОСКА ГАРБУЗІВ»

Жовтобокий карапуз

Йшов городом та й загруз.

Бо насіння стільки має.

Що аж боки розпирає.

Через те він і загруз

Жовтобокий цей….. ( гарбуз)

( на кожну команду по  2 м’яча)

Кожен бере 2  м`яча.  оббігає стілець і передає іншому учасникові.

ТРЕТЯ ЕСТАФЕТА  « ШВИДКИЙ ПОТЯГ»

По сигналу перший учасник швидким кроком ( бігти забороняється) доходить до стільця. оббігаючи його. повертається назад. Інші учасники беруть перших за лікті ( руки зігнуті в ліктях) і разом вони знову проходять той самий шлях. На кожному витку приєднується ще один «вагон». Діти імітують рух потяга. тримаючи один одного за лікті і рухаючи руками. подібно до паровозного шатуна. Коли потяг  повертається на своє місце у повному складі. всі учасники дають «гудок». Виграє та команда. яка першою закінчила свій шлях і не допустила відриву «вагонів» від потяга і один від одного.

ЗИМА.. Бачу. ви мене зовсім не боїтеся. Що ж. Весно. твоя взяла! Збиратимуся  я у путь! Та через рік знову до вас завітаю. снігом землю вкрию. морозу напущу!

Що ж. прощавайте. любі діти!

За зиму ви поздоровішали.

Пішли на користь і мороз. і сніг!

І щічки ваші так порожевіли.

Неначе маки розцвіли на них!

Здорові будьте! Через рік я знову

Свою вам казку принесу зимову!

Чекайте ж на мене…. Готуйте  лижі та санчата!

( ЗИМА виходить. Звучить пісня « Щебетала пташечка»)

Ведуча 1 Всі ми Зиму проводжали.

                  Красну ВЕСНУ зустрічали!

                   Весно! Уквітчай наш край!

                    Дай нам добрий урожай!

                    Бери. Весно. ключі. обійди землицю!

Зігрій її сонцем. освіти травицю.

На майбутнє тепле літо!

ВЕСНА… Піду я далі лугами й лісами!

                 Встелю землю килимами!

                Я теплом людей зігрію.

                І здоров`я вам навію!

                 Рідним словом щоб зростали.

                 Щоб звичаї пам’ятали!

Ведуча 2 З нетерпінням чекали люди на Весну і вважали. що це птахи на своїх крилах приносять її з далекого краю. проганяючи люту зиму з морозами та завіями. Колись на Україні побутував  цікавий звичай. Напередодні свята жінки випікали обрядове печиво у вигляді пташок---жайворонки. Їх давали дітям. щоб  віднести в сад. підняли вгору і закликали весну. Здавна люди вірили. що жайворонки несуть на своїх крилах золоті ключі. якими замикають холод. зиму і відмикають літо. За давніми легендами. ця пташка народилася із сонячного жару. Вона прокидається разом із сонцем і своїм срібним голосочком сповіщає