Зірка Мензатюк. «Таємниця козацької шаблі». Пригодницька повість про мандрівку історичними місцями України.

Зірка Мензатюк. «Таємниця козацької шаблі». Пригодницька повість про мандрівку історичними місцями України. Образи козаків та символіка козацької шаблі у творі. Фантастичне і реальне у пригодницькій повісті. Пригодницька повість -це розповідний прозовий твір, у якому описуються незвичайні або небезпечні події, сюжет розвивається швидко, є інтрига, діють яскраві персонажі.

Хотинська фортеця. Кам'янець-Подільська фортеця. Мандрівка історичними місцями України. Антип. Северин. Наталочка. Село Біскупці-Підгірні Олеський замок

Дубенський замок Родовий замок князів Острозьких був збудований у Дубно в XV столітті. Протягом століть Дубенський замок залишався неприступним - фортечні стіни витримали неодноразові облоги кримських татар у XVI столітті, козацьких загонів Максима Кривоноса та російського війська в XVII столітті. Під час різних воєн XVIII-XIX століть тут побували гетьман Іван Мазепа, шведський король Карл XII, цар Петро І, полководці Суворов та Кутузов. Дубенський замок оточений оборонним ровом, через який перекинутий міст, що веде до воріт і надбрамного корпусу. Існує ціла система підвалів та підземних ходів. Вони, зокрема, описані Миколою Гоголем у романі "Тарас Бульба", основні дії якого розгортаються навколо Дубенського замку.

Тарака́нівський форт. Оборонна споруда, архітектурна пам'ятка XIX століття. Розташована неподалік від села Тараканів Дубенського району Рівненської області, в мальовничій місцевості над річкою Іквою. Перші випробування для форту припадають на роки Першої світової війни. Під час Другої світової війни форт мало використовувався. Пам’ятка XIX століття, розташована на околиці села Тараканів Рівненської області, сьогодні спустошена і покинута.

Національний історико-меморіальний заповідник «Поле Берестецької битви», відомий також як «Козацькі Могили» — комплекс пам'яток в селі Пляшева Дубенського району Рівненської області, місце вшанування пам'яті тисяч козаків і селян, що брали участь у Берестецькій битві 1651 року під час національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького. Битва під Берестечком відбулась саме в цій місцевості — поблизу міста Берестечко, сіл Пляшева, Острів, Солонів, Рідків, Митниця. Козаки, селяни зійшлися у смертельному бою з поневолювачами рідної землі — польською шляхтою.

«Пласт» — національна скаутська організація України. Метою Пласту є сприяти всебіч- ному патріотичному вихованню і самовихованню української молоді на засадах християнської моралі. Як неполітична і позаконфесійна організація, Пласт виховує свідомих, відповідальних та повновартісних громадян місцевої, національної та світової спільнот, і провідників українського суспільства. Пласт був створений 1911 року. В основі назви «Пласт» є відповідник англійського «Scout» (розвідник), взятий за прикладом пластунів — козаків-розвідників. Пластуни відзначилися своєю активною участю у розбудові та захисті своєї держави. Сьогодні 118 осередків Пласту діють у всіх областях України.

Підгоре́цький за́мок (або Палац у Підгірцях) — пам'ятка архітектури. Розташований у селі Підгірці Золочівського району Львівської області. Замок було збудовано упродовж 1635–1640 років. Найбільшого розквіту палац досяг за 1728 – 1770 роки. Були зібраніі неперевершені колекції картин, книг, зброї. У замку працювали друкарня, театр, оркестр, тут проводили різноманітні гучні забави. Збудували Гетьманський заїзд – двір, де могли зупинятися як панська прислуга, так і прості подорожні. У цей час з'явився і костел, який слугував родовою усипальницею. Найбільше бід довелось пережити Підгорецькому замку у 20 столітті. Під час Першої світової війни його пограбували російські військові. 1940 року замок у Підгірцях передали Львівському історичному музею.

"Не горіх, а тверде; не панни, а в узорах жупани; стрілець їх сватав, та й голову склав". Загадка Антипка– Не горіх, а тверде – то тверді оборонні мури, – розмірковував Василько. – Не панни... Може, князівни чи королівни... Колись один шляхтич посватався до красуні Марціани, дочки олеського воєводи. Йому відмовили, і він пробив собі серце кинджалом у неї на очах. Отже, і сватав, і голову склав. Загадка про Олесько!Камянець – Подільська фортеця видніла звідси, як на долоні, – грандіозна, незборима твердиня, справді горішок над горішками. Її вежі стриміли, мов стрункі гордовиті панни, проте Наталочка даремно вишукувала на них поглядом які-небудь оздоби. Їхні жупани не були узорчастими, і це не додавало оптимізму. Горіх — це Хотинська фортеця; вежі Хотинської фортеці нагадали Наталочці панн в дахах-капелюшках, а між ними були акуратні зубчаті мури — "в узорах жупани", фортеця була мов у вишиванці; стрілець — Петро Сагайдачний, славетний гетьман, знаменитий стрілець із лука-сагайдака, якого смертельно поранили під час Хотинської битви.

Оле́ський за́мок — пам'ятка архітектури та історії XIII—XVIII століть, розташований у смт Олесько, Золочівського району Львівської області. Один із найдавніших в Україні замків. Уперше згаданий в історичних джерелах 1327 року. На початках замок був оборонною спорудою овальної форми. Олеський замок входить до туристичного маршруту «Золота підкова Львівщини»

Кам'яне́ць-Поді́льська форте́ця — фортеця у місті Кам'янець-Подільський (Хмельницької області України). Відома з XIV століття як частина оборонної системи міста Кам'янець, колишньої столиці Подільського князівства XIV–XV ст., Подільського воєводства XV–XVIII ст., а далі Подільської губернії (1793–1925 pp.).. Усі укріплення Кам'янця поділяються на дві категорії — замок і міські фортифікаціїСам замок складається з двох частин: старого замку з мурами та баштами та нового замку з земляними валами та ровами. Фортеця є складовою частиною Національного історико-архітектурного заповідника «Кам'янець», що належить до «7 чудес України»..

Хоти́нська фортеця — середньовічна укріплена фортифікаційна споруда в Хотині (Чернівецька область, Україна), збудована на межі XIII–XVIII століть на місці руського городища (Х—ХІІІ). Хотинська битва 1621 року між військами Речі Посполитої та Османської імперії біля міста Хотина эакінчилась перемогою об'єднаних сил Речі Посполитої та українського козацтва. Величезний внесок у знищення османської армії під Хотином зробили запорізькі козаки на чолі з гетьманом Петром Сагайдачним

Шабля – різновид холодної зброї. Вона має клинок (довжиною більше 100 см), хрестовину (гарду) та руків’я. Клинок шаблі викривлений, з лезом на вигнутому боці та обухом на увігнутому, має вістря та хвостову частину для кріплення руків’я. Отримати шаблю, справжній січовик міг лише двома шляхами – у спадок від батька чи діда або здобути в бою. Символіка козацької шаблі Військова звитяга. Захисниця Оберіг українського лицаря Безсмертя Історична пам’ять. Символіка козацької шаблі

Козаки. Винахідливі Вимогливі Відчайдушні Сміливі Відважні Образи козаків Непереможні З почуттям гумору

Наталочка Руснак має такіриси характеру: сміливість, довірливість, уміння дружити, патріотизм, розвинута фантазія, любов до пригод, наполегливість. Пластуни Северин і Василь - свідомі, відповідальні та наполегливі майбутні громадяни громадяни, справжні патріоти, знавці історії рідної держави

Інші образи. Чортяча родина заважає національному пробудженню, прагне швидше спекатися священної реліквії, бо не хоче, щоб в українців відродився патріотизм, шукає козацьку шаблю, хоче, щоб вона потрапила за межі України. Миршавий — непривабливий, нездоровий, жалюгідний; слабосильний, хворобливий, дебелий — міцної будови тіла; повний, здоровий, міцний, дужий. Слова миршавий і дебелий узагальнюють їхні характери і викликають у читача негативні асоціації.

ІсторичнімісцяІсторичніподіїРодина. Руснаків. Пластуни зіЛьвова. Миршавий ідебелий. Реліквія(козацькашабля)Фантастичне. Патріотичноналаштованийпривид. Машина«Машка» Родина національнонесвідомих чортів. Товариствочортів, відьмаків. Фантастичне і реальне у повісті. Реальне