Зміна ролі жінки в повсякденному житті в умовах війни.

Білокриницька Олена Миколаївна вчитель історії Вербівський ЗПЗСО

                                             Всесвітня історія. 11 клас. Практичне заняття № 1

Тема уроку: Зміна ролі жінки в повсякденному житті в умовах війни.

Мета – формувати компетентності: предметні (розуміння значення зміни ролі жінки в повсякденному житті в умовах війни через аксіологічну, хронологічну, просторову, логічну, мовленнєву компетенції); ключові ( уміння вчитися: прагнення історичної освіченості з метою саморозвитку; математичну: уміння виокремлювати головну та другорядну інформацію; комунікативну: навички ефективної роботи в парі й колективі; інформаційну: уміння самостійно опрацьовувати джерела інформації, презентувати власні здобутки, проекти; загальнокультурну: прагнення збагатити власний світогляд).

Очікувані результати. Учні зможуть:

• Визначати причини зміни гендерних явищ в суспільстві в умовах війни;
• Удосконалювати навички дослідницької діяльності –  обґрунтовувати, систематизувати, класифікувати; продукувати ідеї, висувати гіпотези в умовах проблемної ситуації; проявляти незалежність судження, нестандартність мислення; передавати здобуту теоретичну інформацію іншим в доступній формі;
• Давати власну оцінку описаним подіям.

Тип уроку: презентація творчих проектів учнів.

Міжпредметні зв’язки: зарубіжна література, українська література, музичне мистецтво, інформатика.

Обладнання: проектор, ноутбук, інтерактивна дошка, тематичний плакат, міні-підручники, роздатковий матеріал, аудіо та відеоматеріали.

                                                                        У війни не жіноче обличчя.

                                                                                Світлана Алєксієвич (Лауреатка

 Нобелівської премії з літератури

 за 2015 рік)

                                            ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організацій момент уроку .

Вправа «Очікування»

Учитель. На початку роботи, мені хотілося б дізнатися ваші очікування від практичного заняття. На фронтовому конверті  на місці відправник розмістіть солдатські листи-трикутнички із очікуваннями та озвучте їх.

На ватман у вигляді фронтового конверту  «Жінки у другій світовій війні» учні прикріпляють очікування , написані на листах-трикутничках.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Учитель. Актуалізацію знань проведемо у формі експрес-опитування.

Експрес опитування.

1. Коли розпочалася Друга світова війна?
2. Скільки країн брало участь у бойових діях ?
3. Яка держава зазнала найбільших утрат мирного населення? (Китай – 16200, Радянський Союз - 15760)
4. Яка країна зазнала найбільших втрат солдат порівняно із усім населенням ? (Радянський Союз - 10500)
5. Коли завершилася Друга світова війна?

ІІІ. Настановчо-мотиваційний етап.

На фоні відеозапису учениця читає напам’ять поезію .

Поетична хвилинка. Вірш Ліни Костенко «Мій перший вірш , написаний в окопі».

Учитель. Тема нашого практичного заняття – «Зміна ролі жінки в повсякденному житті в умовах війни».

           Долі жінки у роки війни не позаздриш. Жінка, ніжна, прекрасна, самою природою створена для любові, для виконання великої місії матері, вона поєднала в собі і багатство, і життя, і сльози, і любов, була вимушена взяти до рук зброю. Під час Другої світової війни проявляла милосердя й сміливість: лікувала поранених, йшла в розвідку на рівні з чоловіками, таким чином, змінивши гендерні ролі у суспільстві.

Тому проблемне питання уроку звучить так :

« З’ясування  складної і суперечливої ролі жінок в умовах Другої світової війни» .

Розпочати роботу нам допоможе  інтерв’ю із істориком.

Інтерв’ю з істориком

— Коли вперше за історію жінки опинилися в армії?

— Уже в IV столітті до нашої ери в Афінах і Спарті в грецьких військах воювали жінки. Пізніше вони брали участь у походах Александра Македонського.

       Історик Микола Карамзін писав про наших предків: «Слов’янки ходили іноді на війну з батьками і чоловіками, не страхаючись смерті: так, під час облоги Константинополя 626 року греки знайшли з-поміж убитих слов’ян багато жіночих трупів. Мати, виховуючи дітей, готувала їх бути воїнами».

— А за нових часів?

— Уперше — в Англії в 1560–1650 роках почали формувати шпиталі, у яких служили жінки-солдати.

— Що сталося у XX столітті?

— Початок століття... Під час Першої світової війни в Англії жінок уже брали до Королівських військово-повітряних сил, були сформовані Королівський допоміжний корпус і жіночий легіон автотранспорту чисельністю 100 тисяч осіб.

У Росії, Німеччині, Франції багато жінок теж почали служити у військових госпіталях і санітарних поїздах.

А під час Другої світової війни світ став свідком жіночого феномена. Жінки служили у всіх родах військ уже в багатьох країнах світу: в англійській армії — 225 тисяч, в американській — 450–500 тисяч, в німецькій — 500 тисяч...

           У Радянській армії воювало близько мільйона жінок. Вони опанували всі військові спеціальності, з-поміж них і суто «чоловічі». Навіть виникла мовна проблема: слова «танкіст», «піхотинець», «автоматник» до того часу не мали жіночого роду, бо цієї роботи ще ніколи не виконувала жінка. Жіночі слова народилися там, на війні...

• Дякую за змістовну і корисну інформацію.

Учитель. На основі прослуханого інтерв’ю, проведемо евристичну бесіду.

Евристична бесіда за матеріалами інтерв’ю.

1.Коли жінки вперше взяли участь у військових битвах?

2. Яка мовна проблема виникла під час Другої світової війни , пов’язана із жінками?

Учитель. Жінка відігравала не останню роль у воєнних подіях. Але, щоб детальніше її розглянути, вам було запропоновано попрацювати в парах і створити презентацію різнопланового  інформаційного проекту. На основі опереджувального домашнього завдання утворилися три тематичні пари:

1. Пара «Науковці» - Нові дослідження по темі «Роль жінки в умовах війни».
2. Пара «Статистики» - «Жінки на фронті. Цифри та факти».
3. Пара «Персоналії» - «Жіночі історії Другої світової».

ІV. Робота над темою уроку.

Учитель. Результатом нашого дослідження стане робота у ваших міні-підручниках: заповнення таблиць, складання схем, інформаційних записів, створених на основі матеріалів, які нададуть тематичні пари.

Учитель. Слово надається парі «Науковці» - Нові дослідження по темі «Роль жінки в умовах війни».

Учень. Ми довго займалися підготовкою свого проекту. Перед тим , як представити його , пропонуємо переглянути відеоролик, під час якого ви повинні скласти однойменний кластер «Роль жінки в умовах війни». І під час представлення нашого проекту, ви внесете доповнення до своїх схем.

На основі відео учні виконують завдання.

Учень. Вашій увазі презентуємо кластер, порівняйте його зі своїм і  внесіть необхідні доповнення.

Учні порівнюють кластери і роблять доповнення.

Учитель. Пара «Науковці» підготувала для нас цікавий факт про участь жінки у Другій світовій війні.

Учень.

         Під час Другої світової війни принцеса Єлизавета (нинішня королева Великобританії) служила механіком-водієм санітарного автомобіля. Її служба тривала п'ять місяців.

        Незважаючи на те що Гітлер так і не зважився відправити сухопутні війська на британські острови, його авіація вела регулярні бомбардування англійських міст. Особливо наполегливими і частими нальоти були в перші роки війни, коли вермахт переможно окупував майже всю Європу. Вже в 1940 році спадкоємиця вперше виступила перед співвітчизниками з публічною промовою, адресованої дітям країни.

        У 1943 році вона вперше відвідала війська, побувавши в гренадерському полку. За кілька місяців до капітуляції Німеччини Єлизавета вступила в армію і став механіком-водієм допоміжного санітарного автомобіля в жіночому загоні самооборони. Принцеса отримала звання лейтенанта. Королева вважається нині останнім учасником Другої світової війни, який ще не вийшов на пенсію.

Підсумок роботи.

Вчитель. На основі складеного та представлених кластерів  дайте відповідь на запитання: «Як змінилася  роль жінки в умовах війни ?»

Вчитель. Льотчиці, танкістки, розвідниці, партизанки, зв’язківці, водійки автомашин і тракторів, телефоністки, кулеметниці, комірниці, бібліотекарки, кухарки, лікарки та медсестри. 
Жінки замінили чоловіків на фабриках, заводах, полях. Вони взяли на себе всі далеко не «жіночі» справи: воювали й вбивали, рили окопи, працювали на лісозаготівлях, у шахтах, гасили пожежі, вирощували врожаї.
       А ще вони відправляли рідних на фронт, виходжували поранених, виступали з концертами на передовій і, навіть, в такі важкі часи народжували, вигодовували та навчали дітей. Своїми листами на фронт надихали чоловіків на подвиги й підтримували в них віру у перемогу.

      Продовжуємо роботу над проблемним питанням уроку « З’ясування  складної і суперечливої ролі жінок в умовах Другої світової війни». Представники пари «Статистики » нададуть дані щодо участі жінок в Другій світовій війні.

Повідомлення учнів.

1-й учень. Військова служба є почесним обов'язком не тільки чоловіків, а й жінок. На зборах і мітингах, які проходили по всій країні вони заявляли про готовність стати на захист Батьківщини. Жінки і дівчата йшли у військові комісаріати і там наполегливо домагалися відправки на фронт. Серед добровольців, які подали заяви про відправку в діючу армію, до 50% клопотань було від жінок.

2-й учень.  Якщо казати про чисельність жінок, що брали участь у військових діях, то слід окреслити, що в роки війни було підготовлено 300 тисяч медичних сестер, понад 900 тисяч сандружинниць, у військах протиповітряної оборони служили 300 тисяч жінок, 222 тисячі "бійців-спеціалістів": мінометниць, станкових і ручних кулеметниць, автоматниць, снайперів, зв'язківців, фахівців дорожньо-експлуатаційних служб.

   1-й учень.  Якщо скласти ці цифри, то вийде 722 тисячі. Це без урахування в авіації, на флоті, у бронетанкових військах, артилерії, піхоті, навіть у кавалерії. Десятки тисяч жінок служили військовими лікарями, розвідницями, водіями, штабістами, кухарями та ін. Тобто чисельність жінок, які носили воєнну форму – не менша 2-3 мільйонів. До того були сотні тисяч в ополченні, в партизанських загонах, у підпіллі.

       На фронті в різні періоди билося від 600 000 до 1 мільйона жінок, 80 тисяч з них були радянськими офіцерами.

 Центральна жіноча школа снайперської підготовки дала фронту 1061 снайпера і 407 інструкторів снайперської справи. Випускниці школи знищили у війну понад 11280 ворожих солдатів і офіцерів.

        Уперше в історії в роки війни в Збройних Силах з'явилися жіночі бойові формування.

2-й учень. Великою та неоціненною була діяльність жінок у тилу. 

- У першому військовому 1941 сільськогосподарською працею, головним чином у колгоспах, зайнято 19 млн. жінок. Це означає, що майже всі тяготи по забезпеченню харчуванням армії і країни падали на їхні плечі та на трудові руки.

      У промисловості було зайнято 5 млн. жінок, причому багатьом із них були довірені  командні пости - директорів, начальників цехів, майстрів.

Культура, освіта, охорона здоров'я стали предметом турботи, головним чином,  жінок.

        Із загальної кількості лікарів, яких у діючій армії налічувалося близько

700 000, жінок було 42%, а серед хірургів - 43,4%.

        На основі поданого матеріалу, ми склали статистичну таблицю  «Роль жінки в умовах війни», ваше завдання дозаповнити пусті клітинки матеріалів, яка розміщена у міні-підручниках.

Заповнення таблиці «Роль жінки в умовах війни»

Учитель. Чи змінили ваші погляди на роль жінок у Другій світовій війні подані статистами факти і цифри ?

Учитель.

       Жінки, жінки, жінки.... Уже в перші дні війни вони замінили чоловіків, що пішли на фронт , захищаючи свою рідну землю від ворогів. Вашій увазі пропоную перегляд презентації, у якій розміщено світлини, які підтверджують бойовий шлях жінок у Другій світовій війні.

Перегляд  презентації. «Бойовий шлях жінок у Другій світовій війні» .

 Емоційна крапка

Учитель. Ми побачили , що роль жінки змінилася кардинально. Ще раз переконатися у цьому вам допоможе повідомлення учителя зарубіжної літератури.

Вчитель зарубіжної літератури.

Вона першою сказала, що у війни нежіноче обличчя.

Вона першою не прикрасила жіночі історії про війну.

Вона – лауреатка Нобелівської премії  2015 року, білоруська письменниця – Світлана Алексієвич. Розповіді про жінок під час війни, зібрані у її творі «У війни нежіноче обличчя», тривожать душу.  Світлана Алексієвич писала про своїх героїнь  так : «Подив: військові професії цих жінок — санінструктор, снайпер, кулеметник, командир зенітної гармати, сапер, а тепер вони — бухгалтери, лаборантки, екскурсоводи, вчительки... Розбіжність ролей — там і тут. Згадують неначе не про себе, а про якихось дівчаток. Сьогодні самі собі дивуються. І перед моїми очима «олюднюється» історія, стає схожою на звичайне життя.

Звучить мелодія Глюка із опери «Орфей і Еврідіка», входять одна за одною дівчатка у одязі  воєнних років.

1-ша дівчина.

          У нас восьмеро дітей у сім’ї, перші четверо дівчатка, я найстарша. Тато прийшов якось із роботи і плаче: "Я колись радів, що в мене перші дівчатка. Панночки. А тепер у кожного хтось іде на фронт, а в нас нікому... Я старий, мене не беруть, ви — дівчата, а хлопчики маленькі". Те в нас у сім’ї якось дуже переживали. Організували курси медсестер, і батько нас із сестрою туди відвів. Мені — п’ятнадцять років, а сестрі — чотирнадцять. Він казав: "Ото все, що я можу віддати для перемоги. Моїх дівчаток..." За рік я потрапила на фронт.

2-га дівчина

Наказ: шикуйся... Стали ми за зростом, я найменша. Командир іде, дивиться. Підходить до мене:

— А це що за Дюймовочка? Що ти тут робиш? Може, повернешся до мами і підростеш?

А мами в мене вже не було... Мама загинула під бомбардуванням...

3-тя дівчина

Я просила маму... Я її благала: лише не треба плакати... Це діялося не вночі, але було темно, і стояло суцільне голосіння. Вони не плакали, наші матері, що проводжали своїх дочок, вони голосили. Моя мама стояла, як кам’яна. Вона трималася, вона боялася, щоб я не заревіла. Я ж була маминою донькою, мене вдома пестили. А тут постригли під хлопчика, тільки маленьку гривку залишили. Вони з батьком мене не пускали, а я тільки тим і жила: на фронт, на фронт! На фронт!

4-та дівчина

Якось уночі розвідку боєм на ділянці нашого полку вела ціла рота. На світанку вона відійшла, а з нейтральної смуги почувся стогін. Залишився поранений."Не ходи, уб’ють, — не пускали мене бійці, — бачиш, уже світає".Але не послухалася, поповзла. Знайшла пораненого, тягла його вісім годин, прив’язавши ременем за руку. Притягла живого. У дев’ятнадцять років я отримала медаль "За відвагу". У дев’ятнадцять років посивіла. І мене вважали убитою... У дев’ятнадцять років... У мене онука тепер така. Дивлюся на неї — і не вірю. Дитина!

Учитель.

… Ось такі вони, дівчата Другої світової війни.

Повідомлення, відео сюжет, інсценізація.

Учитель. Дякую за цікаве повідомлення. Так, у війни не жіноче обличчя. Але загроза, як нависла над всім світом в 1939 р., змусила жінок інакше оцінити свої можливості, встати в лад нарівні з чоловіками.

Пропоную перейти до розгляду конкретних історій. Цю дослідницьку роботу провела третя пара «Персоналії».

Учень. Готуючи свій проект , ми створили дуже цікавий і інформаційно насичений відеоролик «Війна не робить винятків» , ви почуєте  трагічні історії  жінок, долю яких перекреслила Друга світова.

Перегляд відео «Війна не робить винятків.»

Учениця. Протягом вивчення різноманітних матеріалів про участь жінок у війні ми знайшли тематичні листівки, роздрукували і створили  музейну композицію для кімнати народознавства «У війни нежіноче обличчя».  На основі почутого і побаченого пропонуємо вам заповнити схему «Жіночі персоналії Другої світової» у міні-підручнику.

Група «Персоналії» - Жіночі історії Другої світової.

Учні зачитують тематичні листівки і виставляють їх у експозицію віртуального музею.

Олександра  Шулежко

        Олександра Шулежко  зуміла організувати притулок для дітей-безхатченків у Черкасах. Після окупації міста Олександра Максимівна бачила багато бездомних і сиріт. До рішення створити притулок спонукала зустріч із маленьким хлопчиком. Він сидів біля померлої жінки на вулиці. Олександра Максимівна привела дитину до себе додому. Згодом з’явився ще один знайда. Вона звернулася до гебітскомісара Черкас із пропозицією створити дитячий будинок. Ініціатива знайшла відгук. Із часом Олександра змогла якимось дивом розжитися й на фінансові вливання від німецької влади для дитбудинку. Організувала на невеличкій земельній ділянці господарство: тримали курей, кіз, поросят. Усім тим опікувалися вихованці.

Євдокія Лисенко

На диво, усі десятеро синів Євдокії Лисенко повернулися з війни живими. Першим, іще 1944 р., до матері прийшов син Микола. Дивом вижив, усі його товариші загинули. Син Феодосій під Будапештом натрапив на міну і залишився без ноги. Мати плакала, та все ж тішилися, що вернувся живим. Василь Лисенко, єдиний серед братів офіцер, командував взводом, мінометною батареєю. Останніми повернулися Степан і Павло — аж 1947-го. Брати воювали в різних військових підрозділах. Їхні дороги пролягли через Україну, Румунію, Болгарію, Угорщину й Чехословаччину. Наймолодшому Олександрові, якому у 1944 р. виповнилося лише вісімнадцять, довелося штурмувати Берлін. Євдокії Лисенко присвоїли почесне звання «Мати-героїня». Хоча в нагородному документі зазначено лише десятеро її дітей. Очевидно, дівчат не врахували… Померла Євдокія Лисенко 1963 р. 1984-го в селі Бровахи їй відкрили пам’ятник. Нині тут на обласному рівні відзначають День матері.

Олена Теліга

Олена Теліга – українська поетеса, діячка ОУН. 1941-го прибула до окупованого нацистами Києва, щоб відновлювати тут українське культурне життя. Очолювала редколегію літературного додатку «Литаври» до газети «Українське слово». Заарештована і розстріляна в Бабиному Яру в лютому 1942 року. Останні її слова написані на стіні камери німецького гестапо «Тут сиділа і звідси йде на розстріл Олена Теліга».

Марія Бабінчук

Підпільниця, дружина провідного над районного провідника ОУН Надвірнянщини Григорія  Вацеби. Через це змушені були віддати свою дочку Мотрю, якій було всього декілька днів, на виховання чужим людям. Згодом Марія і Григорій загинули від рук енкаведистів. Доньці від батьків залишилися тільки два короткі листи-заповіти, в яких вони розповідали про боротьбу за Україну.

Людмила Фоя

Людмила Фоя 1942-го року була студенткою Київського медінституту. Долучилася до підпілля ОУН. Уродженка села Топори Ружинського району на Житомирщині. 1944-го року заарештована НКВД. Після кількох місяців допитів її вербують , агентурне ім’я – «Апрєльская». Та вже за першої можливості, потрапивши до відділу УПА в Західній Україні, Людмила все розповідає. Як подвійний агент повертається до Києва, дезінформує чекістів, провалює низку їхніх агентів, чим рятує побратимів. 19 липня 1950 року загинула в бою із НКВД.

Катерина Зеленко

Катерина Зеленко – льотчиця. Із початком німецько-радянської війни вона, уродженка села Корощино на півночі Житомирщини, воювала на Південно-Західному фронті. 12 вересня 1941 року біля села Анастасівка на Сумщині літак Катерини Зеленко був підбитий, а вона  - поранена в плече. Наказавши стрілкові стрибати, сама ж здійснила таран  «Мессершмітта-109». Це був перший і єдиний за всю Другу світову війну повітряний таран, який здійснила жінка льотчиця.

Учень 

А тепер, зачитайте прізвища жінок, історії яких вам особливо запам’ятались.

Учні зачитують схеми.

Учитель. Їх імена і імена ще багатьох жінок назавжди залишаться в історії. Вшануймо пам’ять жінок, загиблих у Другій світовій війні хвилиною мовчання.

Хвилина мовчання.

V. Підсумок практичного заняття.

Учитель. Ось і закінчилася робота над проблемою практичного заняття

 « З’ясування  складної і суперечливої ролі жінок в умовах Другої світової війни» .

Дайте відповідь на запитання «У чому полягає розбіжність ролей жінки в умовах війни?» шляхом виконання інтерактивної вправи «Ланцюжок».

VІ.  Очікування

Учитель. Мені цікаво, чи справдилися ваші очікування від уроку, продовжимо заповнювати фронтовий конверт.

Учні на квітках маку пишуть свої враження і озвучують їх.

VІІ. Рефлексія.

Учитель. Виконаймо  інтерактивну вправу « Продовжи речення»:

• На уроці мене вразило…..
• Найбільше мені запам’яталося…

VІІІ. Домашнє завдання

Підготуватися до тематичного оцінювання з теми «Друга світова війна».