Зміни в правописі української мови

Коротко про зміни в правописі української мови Підготувала учителька української мови і літератури Лохвицької гімназії №1 Божко Валентина Олександрівна

Пишуться без варіантів. Проєкт, проєкція за аналогією зі словами ін’єкція, траєкторія, об’єкт, в яких є латинський корінь –ject-. Плеєр, конвеєр, феєрверк, Соєр, Хаям. Звукосполучення [je], [ji], [ju], [ja]передаються буквами є, ї, ю, я. Звукосполучення ck, яке в іноземній мові відображає звук [k], на письмі передається однією к: Дікенс, Дікінсон, Джексон, Текерей.

Пишуться разом: Слова з першим іншомовним компонентом, що має кількісне визначення: архі-, архи-, бліц- гіпер-, екстра-, макро-, максі-, міді-, максі-, мікро-, міні-, мульти-, нано-, полі-, преміум-, супер-, топ-, ультра-, флеш-. Мультимільйонер, мінісукня, супергерой,, бліцопитування, преміумклас, топмодель, нанотехнології;Слова з першим іншомовним компонентом  анти-, контр-, віце-, екс-, лейб-, обер-, штабс-, унтер-: антивірус, експрем’єр, оберпрокурор. Виняток – контр-адмірал.

Незмінюване слово пів, що означає «половина», з наступним іменником у формі родового відмінка однини пишемо окремо: пів аркуша, пів години, пів ями, пів Європи.  Але якщо із наступним іменником пів являє єдине ціле та не відображає значення половини, пишемо разом: піваркуш, південь, півзахист, півколо, півмісяць, півлітра ( пляшка з горілкою чи іншим гарячим напоєм).

Російські прізвища Закінчення прізвищ прикметникового типу передаємо так: -ой через –ий: Донський, Крутий, Луговський, Трубецький. Виняток – Толстой.

Зміни в окремих словах. Літери подвоюються, якщо збігаються однакові приголосні кореня чи основи (-н-, -нь-) із суфіксами –н-, -ник-, -ниц-: письменник, священник. Разом пишуться складноскорочені слова та похідні від них Святвечір.Ігорьович, Лазарьович

Велика літера. У назвах свят День Незале́жності Украї́ни, День Собо́рності Украї́ни, День Конститу́ції Украї́ни з великої букви пишемо всі слова. Велика літера – у назвах товарних знаків (автомобіль «Лада»), але з маленької, якщо слово використовується в загальному значенні (на новенькому “мерседесі”).

творення Фемінітивів. За допомогою суфіксів -к-, -иц-(я), -ин-(я), -ес- та ін. від іменників чоловічого роду утворюємо іменники на означення осіб жіночої статі. Найуживанішим є суфікс -к-, бо він поєднуваний з різними типами основ: а́вторка, диза́йнерка, дире́кторка, реда́кторка, співа́чка, студе́нтка, фігури́стка та ін. Суфікс -иц-(я) приєднуємо насамперед до основ на -ник: верста́льниця, набі́рниця, пора́дниця та -ень: учени́ця. Суфікс -ин-(я) сполучаємо з основами на -ець: кравчи́ня, плавчи́ня, продавчи́ня, на приголосний: майстри́ня, філологи́ня; бойки́ня, лемки́ня. -ес- рідковживаний: дияконе́са, патроне́са, поете́са.

Допускаються 2 варіанти. У прізвищах та іменах людей звук [g] може передаватися адаптовано до української вимови [г] або з імітацією іншомовного [ґ]: Вергілій і Верґілій, Гуллівер і Ґуллівер. У словах, що походять із давньогрецької та латинської мов, au передається –ав- або –ау-: аудієнція і авдієнція, пауза і павза, аудито́рія і авдито́рія, лауреа́т і лавреа́т, фа́уна і фа́вна.

Буквосполучення th: у словах грецького походження, що в українській мові традиційно передаються –ф-, допускається орфографічна варіативність –ф- і –т-, тому анафема і анатема, Афіни і Атени, Борисфен і Бористен. Українські та давно засвоєні слова можуть мати початковий голосний и як варіант: ірій і ирій, ірод і ирод.

Іменники на –ть після приголосного, а також слова кров, любов, осінь, сіль, Русь, Білорусь в родовому відмінку однини можуть мати варіантне закінчення –и: гідності й гідности, радості й радости, осені й осени, крові й крови, любові й любови, солі й соли, Русі й Руси. 

Не бійтесь заглядати у словник Дякую за увагу