Схема розбору простого і складного речень

Про матеріал
На прикладах простих і складних речень показано докладний синтаксичний розбір речень, подано речення схематично. Для закріплення знань з розділу "Синтаксис".Для учнів 10-11 кл.
Перегляд файлу

ЗРАЗКИ РОЗБОРУ ПРОСТИХ І СКЛАДНИХ РЕЧЕНЬ

(до практичного заняття)

1. Дім виявився схожим на рукавичку з відомої казки, вміщував десятки найнесподіваніших закладів, починаючи від судів та будівельних комітетів і закінчуючи редакцією «Одеського вісника», Міським архівом та Музеєм старожитностей.

(Григорій Гусейнов, «Між часом і морем»).

 

Дім (підмет) виявився (частина присудка) схожим (частина присудка) на
рукавичку (частина присудка) з (частина означення) відомої (означення) казки (частина означення), вміщував (присудок) десятки (частина додатка
найнесподіваніших (означення) закладів (частина додатка), починаючи від судів та будівельних комітетів і закінчуючи редакцією «Одеського вісника», Міським архівом та Музеєм старожитностей (обставина)

 

Розповідне, стверджувальне, неокличне, просте, двоскладне, повне,
поширене, ускладнене однорідними присудками, відокремленими
однорідними додатками; розділові знаки виставлені згідно з правописом
на позначення однорідних і відокремлених членів речення.
 

2. Людина сміється з Бога і диявола, прагнучи зробитися чимсь новим, прагнучи перевершити Бога, проте дедалі більше стаючи поріддям чогось бісівського, сатанинського.

(Ярослав Мельник, «Чому я не втомлююся жити»).
 

Людина (підмет) сміється (присудок) з Бога (додаток) і диявола (додаток), прагнучи зробитися чимсь новим (обставина), прагнучи перевершити Бога (обставина), проте дедалі більше стаючи поріддям чогось бісівського, сатанинського (обставина)

Розповідне, стверджувальне, неокличне, просте, двоскладне, повне,
поширене, ускладнене однорідними відокремленими обставинами,
вираженими дієприслівниковими зворотами; розділові знаки виставлені
згідно з правописом на позначення однорідних і відокремлених членів
речення.
 

3. Хто не чув, як стривожено вони (лебедині зграї) ячать, шукаючи тебе в чорних туманах, хто не бачив, як їхні безстрашні
ватажки розбиваються вночі об незнані скелі, аби інші жили й могли долетіти до рідної землі, той ніколи до кінця не збагне, що в людях житимуть ті самі закони землі обітованої…

(В. Земляк, «Лебедина зграя»).

Хто (підмет) не чув (присудок), як стривожено (обставина) вони (лебедині зграї, підмет) ячать (присудок), шукаючи тебе в чорних туманах (відокремлена обставина), хто (підмет) не бачив (присудок), як їхні (означення) безстрашні (означення) ватажки (підмет) розбиваються (присудок) вночі (присудок) об (частина додатка) незнані (означення) скелі (частина додатка), аби інші (підмет) жили (присудок) й могли долетіти (присудок) до (частина обставини) рідної (означення) землі (частина обставини), той (підмет) ніколи (обставина) до кінця (обставина) не збагне (присудок), що в людях (обставина) житимуть (присудок) ті самі (означення) закони (підмет) землі (означення) обітованої… означення)

(Хто д.), (як…), (хто д.), (як…), (аби…), [займ. … д.], (що…).
 

Розповідне, стверджувально-заперечне, неокличне, складне,
багатокомпонентне, сполучникове, сполучнослівно-сполучникове,
складнопідрядне, з неоднорідною та однорідною супідрядністю,
послідовною підрядністю; засоби зв’язку: сполучне слово хто при
підрядному означальному, сполучник як при підрядному з’ясувальному, сполучник аби при підрядному мети, сполучник що при підрядному з’ясувальному; розділові знаки виставлені згідно з правописом на межі компонентів складного речення, на позначення відокремлених членів речення. 1 комп. – двоскладне, повне, непоширене, неускладнене. 2 комп. – двоскладне, повне, поширене, ускладнене відокремленою обставиною. 3 комп. – двоскладне, повне, непоширене, неускладнене. 4 комп. – двоскладне, повне, поширене, неускладнене. 5 комп. – двоскладне, повне, поширене, ускладнене однорідними присудками. 6 комп. – двоскладне, повне, поширене, неускладнене. 7 комп.– аналогійне.

 

4. Коли берег упав, оголивши бронзову спину нерухомої води, білий кінь Шептало не стримавсь і побіг, перечіпляючись об кореневища верболозів, грузнучи в піску та задихаючись від не знаної досі, нестерпної, та все ж солодкої спраги, яку можна вгамувати живою, а не іржавою водою, яка текла під його ногами.

(Володимир Дрозд, «Білий кінь Шептало»)

 

Коли берег (підмет) упав (присудок), оголивши бронзову спину нерухомої води (відокремлена обставина), білий (означення) кінь (підмет) Шептало (означення) не стримавсь (присудок) і побіг (присудок), перечіпляючись об кореневища верболозів (відокремлена обставина), грузнучи в піску та задихаючись від не знаної досі,
нестерпної, та все ж солодкої спраги (відокремлена обставина), яку (додаток) можна вгамувати (присудок) живою (означення), а не іржавою (означення) водою (додаток), яка (підмет) текла (присудок) під (частина обставини) його (означення) ногами (обставина)

 (Володимир Дрозд, «Білий кінь Шептало»).
 

(Коли…), [… ім.], (яку…ім.), (яка…).

Розповідне, заперечно-стверджувальне, неокличне, складне багатокомпонентне, сполучникове, складнопідрядне з неоднорідною супідрядністю та послідовною підрядністю. Засоби зв’язку: сполучник коли при підрядному часу, сполучне слово яку при підрядному означальному, сполучне слово яка при підрядному означальному; розділові знаки виставлені згідно з правописом на межі компонентів складного речення, на позначення
однорідних і відокремлених членів речення. 1 комп. – двоскладне, повне, поширене, ускладнене відокремленою обставиною. 2 комп. – двоскладне, повне, поширене, ускладнене однорідними присудками та відокремленими обставинами, вираженими дієприслівниковими зворотами. 3 комп. – односкладне, безособове, повне, поширене, ускладнене однорідними означеннями. 4 комп. – двоскладне, повне, поширене, неускладнене.
 

5. Але Павло з Доцькою були якісь такі потайні, що мамі залишалася лише глибока лють та безсловесний подив, коли рано-вранці син із невісткою бралися до роботи так гостро, ніби хотіли швидше докотити день до вечора.

(Марія Матіос, «Майже ніколи не навпаки»).

Але Павло з Доцькою (підмет) були якісь (присудок) такі (означення)
потайні (присудок), що мамі (додаток) залишалася (присудок) лише глибока
(означення) лють (підмет) та безсловесний (означення) подив (підмет), коли рано-вранці (обставина) син із невісткою (підмет) бралися до роботи (присудок) так гостро (обставина), ніби хотіли (присудок) швидше (обставина) докотити (присудок) день (додаток) до вечора (обставина)


Але [     ], (що…), (коли…), (ніби…).

Розповідне, стверджувальне, неокличне, складне, багатокомпонентне,
сполучникове, власне сполучникове, складнопідрядне, із послідовною
підрядністю; засоби зв’язку: сполучник що при підрядному міри і ступеня,
сполучник коли при підрядному часу, сполучник ніби при підрядному міри
і ступеня. Розділові знаки виставлені згідно з правописом на межі
компонентів складного речення. 1 комп.: двоскладне, повне, непоширене, неускладнене. 2 комп.: двоскладне, повне, поширене, ускладнене однорідними
підметами. 3 комп.: двоскладне, повне, поширене, неускладнене. 4 комп.: двоскладне, неповне, поширене, неускладнене.
 

6. Батьком Єлисея Колбасіна був дворянин Полтавської губернії, людина освічена, яка підтримувала зв’язки з інтелектуальною елітою Одеси    й столиць, наприклад, він знався з істориком Ніколаєм Карамзіним.

Григорій Гусейнов, «Між часом і морем»).
 

Батьком (присудок) Єлисея Колбасіна (означення) був (присудок) дворянин (підмет) Полтавської губернії (означення), людина освічена (означення), яка (підмет) підтримувала зв’язки (присудок) з інтелектуальною (означення) елітою (додаток) Одеси (означення) й столиць (означення), наприклад, він (підмет) знався (присудок) з істориком (означення) Ніколаєм Карамзіним (додаток)

[        ], (яка…), [       ].

Розповідне, стверджувальне, неокличне, складне, багатокомпонентне,
сполучниково-безсполучникове, вид сполучникового зв’язку – підрядний;
засоби зв’язку: сполучне слово яка при підрядному означальному, інтонація; розділові знаки виставлені згідно з правописом на межі компонентів складного речення, на позначення відокремлених членів речення, вставного компонента.
1 комп.: двоскладне, повне, поширене, ускладнене відокремленим
означенням. 2 комп.: двоскладне, повне, поширене, ускладнене однорідними
означеннями. 3 комп.: двоскладне, повне, поширене, ускладнене вставним словом.
 

7. Ми не скасували жодної вистави в жодному місті ще й тому, що тим, хто стріляв по наших друзях у центрі Києва, йшлося саме про скасування – вистав, життів, людської гідності, відваги, творчості, опору.

(Юрій Андрухович, «Сім днів у лютому: МИ»).

Ми (підмет) не скасували (присудок) жодної вистави (додаток) в жодному місті (обставина) ще й тому (обставина), що тим (додаток), хто (підмет) стріляв (присудок) по (частина додатка) наших (означення) друзях (додаток) у центрі Києва (обставина), йшлося (головний член односкладного речення,подібний до присудка) саме про скасування (додаток) – вистав (додаток), життів (додаток), людської (означення) гідності (додаток), відваги (додаток), творчості (додаток), опору (додаток)

[       ], (що з., (хто…), ).

Розповідне, заперечно-стверджувальне, неокличне, складне,
багатокомпонентне, сполучникове, складнопідрядне з послідовною підрядністю; засоби зв’язку: сполучник що
при підрядному причини, сполучне слово хто при підрядному
означальному займенниково-означальному; розділові знаки виставлені
згідно з правописом на межі компонентів складного речення, на
позначення відокремлених і однорідних членів речення. 1 комп.: двоскладне, повне, поширене, неускладнене; 2 комп.: односкладне, безособове, повне, поширене, ускладнене однорідними додатками; 3 комп.: двоскладне, повне, поширене,неускладнене.
 

8. Не відпущу тебе в самотину, яка без мене – пекло потойбічне, візьми мене за руку, і навічно дві вічності зіллються у одну…

(Ірина Жиленко, «Осінній ювілей»).

Не відпущу (присудок) тебе (додаток) в самотину (обставина), яка без мене (додаток) – пекло (присудок) потойбічне (означення), візьми
(присудок) мене (додаток) за руку (додаток), і навічно (обставина) дві вічності (підмет) зіллються (присудок) у одну…(обставина)


[        ], (яка…), [        ], і [        ]…

Розповідне, заперечно-стверджувальне, неокличне, складне,
багатокомпонентне, сполучниково-безсполучникове, вид сполучникового
зв’язку – підрядний і сурядний; засоби зв’язку: сполучне слово яка при
підрядному означальному, інтонація, сурядний єднальний сполучник і; розділові знаки виставлені згідно з правописом на межі компонентів складного речення, у кінці незавершеного речення, а також варіативний знак між підметом і присудком, вираженими відносним займенником та іменником. 1 комп.: односкладне, означено-особове, повне, поширене, неускладнене; 2 комп.: двоскладне, повне, поширене, неускладнене; 3 комп.: односкладне, означено-особове, повне, поширене, неускладнене; 4 комп.: двоскладне,

повне, поширене, неускладнене.
 

9. Чую, земле, твоє дихання, розумію твій тихий сум, як на тебе холодні світання ронять пригорщами росу.

(Василь Симоненко, «Чую»).
 

Чую (присудок), земле, твоє (означення) дихання (додаток), розумію (присудок) твій (означення) тихий (означення) сум (додаток), як на тебе
(додаток) холодні (означення) світання (підмет) ронять (присудок) пригорщами (обставина) росу (додаток)

[      ], [      ], (як…).

Розповідне, неокличне, складне, багатокомпонентне, сполучниково-безсполучникове, складнопідрядне з підрядним часу (із відтінком умови); розділові знаки виставлені згідно з правописом на
межі компонентів складного речення, на позначення звертання.
1 комп.: односкладне, означено-особове, повне, поширене,
ускладнене; 2 комп.: односкладне, означено-особове, повне, поширене,
неускладнене; 3 комп.: двоскладне, повне, поширене, неускладнене;
 

10. Вертаюся в село із журавлями; Криниця плеще у долоні срібні; Барвінкові блакитні очі мами До неба великоднього подібні

(Надія Степула, «Заплутались часи»).

 

Вертаюся (присудок) в село (обставина) із журавлями (додаток); Криниця (підмет) плеще (присудок) у долоні (додаток) срібні (означення); Барвінкові (означення) блакитні (означення) очі (підмет)
мами (означення) До неба (частина присудка) великоднього (означення) подібні (частина присудка)

(Надія Степула, «Заплутались часи»).
 

[       ], [       ], [      ].

Розповідне, стверджувальне, неокличне, складне, багатокомпонентне,
безсполучникове; засіб зв’язку – інтонація; розділові знаки виставлені
згідно з правописом на межі компонентів складного речення.
 

11. Він був бруднувато-сірим, попелястим, і тільки тепер, викупавшись у річці, знову став сліпучо-білим красенем, схожим на древніх предків, що царювали по циркових аренах.    (Володимир Дрозд, «Білий кінь Шептало»).
 

Він (підмет) був (частина присудка) бруднувато-сірим (частина присудка), попелястим (частина присудка), і тільки (частина обставини) тепер (частина обставини), викупавшись у річці (обставина), знову (обставина) став (частина присудка) сліпучо-білим (означення) красенем (частина присудка), схожим на древніх предків (означення), що (підмет) царювали (присудок) по (частина обставини) циркових (означення) аренах (частина обставини)

 

[      ], і [      ], (що…).

Розповідне, стверджувальне, неокличне, складне, багатокомпонентне, сполучникове, зі сурядністю і підрядністю; засоби зв’язку: сурядний єднальний сполучник і, сполучне слово що при підрядному означальному; розділові знаки виставлені згідно з правописом на межі компонентів складного речення, на позначення однорідних і відокремлених членів речення. 1 комп.: двоскладне, повне, непоширене, ускладнене однорідними присудками; 2 комп.: двоскладне, неповне, контекстуальне, ускладнене відокремленою обставиною, вираженою дієприслівниковим зворотом, і відокремленим означенням, вираженим прикметниковим зворотом; 3 комп.: двоскладне,

повне, поширене, неускладнене.
 

12. Забрівши у хащі, закутаний у вітер, Накритий небом і обмотаний піснями, Лежу, мов мудрий ліс під папороті квітом, І стигну, і холону, й твердну в білий камінь.

(Б.-І. Антонич, «Пісня про незнищенність матерії»).
 

Забрівши у хащі (відокремлена обставина), закутаний у вітер
(відокремлене означення), Накритий небом і обмотаний піснями (відокремлені
однорідні означення), Лежу (головний член односкладного речення, подібний до присудка), мов мудрий (означення) ліс (підмет) під (частина означення) папороті (означення) квітом (означення), І стигну (головний член односкладного речення, подібний до присудка), і холону (головний член односкладного речення, подібний до присудка), й твердну (головний член односкладного речення, подібний до присудка) в (частина обставини) білий (означення) камінь (обставина)

 

[       , (мов…),     ].

Розповідне, неокличне, складне, сполучникове, складнопідрядне, із підрядним (способу дії). Розділові знаки виставлені згідно з правописом на межі компонентів складного речення, на позначення відокремлених та однорідних членів речення. 1 комп.: односкладне, означено-особове, повне, поширене, ускладнене. 2 комп.: двоскладне, неповне, контекстуальне,

поширене, неускладнене.
 

13. Якби сказать, що не люблю, Що я Украйну забуваю Або лукавих проклинаю За те, що я тепер терплю, Єй-богу, братія, прощаю, І милосердному молюсь, Щоб ви лихим чим не згадали.    (Тарас Шевченко, «То так і я тепер пишу…»).

 

Якби сказать (головний член односкладного речення, подібний до присудка), що не люблю (головний член односкладного речення, подібний до присудка), Що я (підмет) Украйну (додаток) забуваю (присудок) Або лукавих (означення) проклинаю (присудок) За те (додаток), що (додаток) я (підмет) тепер (обставина) терплю (присудок), Єй-богу, братія, прощаю (головний член односкладного речення, подібний до присудка), І милосердному (додаток) молюсь (головний член односкладного речення, подібний до присудка), Щоб ви (підмет) лихим чим (обставина) не згадали (присудок)
 

(Якби… д.), (що…), (що… з.), (що…), [  ], і [  ], (щоб…).
 

Розповідне, стверджувально-заперечне, неокличне, складне,
багатокомпонентне, сполучникове, зі сурядністю, послідовною
підрядністю, однорідною та неоднорідною супідрядністю; засоби зв’язку:
сполучник якби при підрядному умови, сполучник що при підрядному
з’ясувальному, сполучне слово що при підрядному означальному
займенниково-означальному, сурядний єднальний сполучник і, сполучник
щоб при підрядному мети; розділові знаки виставлені згідно з правописом
на межі компонентів складного речення, на позначення вставного
компонента. 1 комп.: односкладне, інфінітивне, повне, непоширене,
неускладнене; 2 комп.: односкладне, означено-особове, повне, поширене,
неускладнене; 3 комп.: двоскладне, повне, поширене, ускладнене;
4 комп.: двоскладне, повне, поширене, неускладнене; 5 комп.: односкладне, означено-особове, повне, поширене, неускладнене;6 комп.: аналогійне;7 комп.: двоскладне, повне, поширене, неускладнене.
 

14. Все, що йде поза рами нації, це або фарисейство людей, що
інтернаціональними ідеалами раді би прикрити своє змагання до панування однієї нації над другою (означення), або хворобливий (означення) сентименталізм (присудок) фантастів (означення), що (підмет) раді би (частина присудка) широкими (означення) «вселюдськими» (означення) фразами (додаток) покрити (присудок) своє
(означення) духовне (означення) відчуження (додаток) від (частина додатка) рідної (означення) нації (додаток)     (Іван Франко, «Поза межами можливого»).

Все (підмет), що (підмет) йде (присудок) поза рами (обставина) нації
(означення), це або фарисейство (присудок) людей (означення), що (підмет)
інтернаціональними (означення) ідеалами (додаток) раді би прикрити (присудок) своє (означення) змагання (додаток) до панування (додаток) однієї (означення) нації (означення) над другою (означення), або хворобливий (означення) сентименталізм (присудок) фантастів (означення), що (підмет) раді би (частина присудка) широкими (означення) «вселюдськими» (означення) фразами (додаток) покрити (присудок) своє
(означення) духовне (означення) відчуження (додаток) від (частина додатка) рідної (означення) нації (додаток)


[… з., (що…), …ім., (що…), … ім.], (що…).


      Розповідне, стверджувальне, неокличне, складне, багатокомпонентне,
сполучникове, сполучнослівне, складнопідрядне з неоднорідною
супідрядністю і послідовною підрядністю; засоби зв’язку: сполучне слово
що при підрядному означальному займенниково-означальному, сполучне
слово що при підрядному означальному присубстантивно-означальному;
розділові знаки виставлені згідно з правописом на межі компонентів
складного речення, на позначення однорідних членів речення.
1 комп.: двоскладне повне, поширене, ускладнене однорідними
присудками; 2 комп.: двоскладне, повне, поширене, неускладнене;
3 комп.: аналогійне; 4 комп.: аналогійне.

 

14. Ця зима справді  видається просто безкінечною, оскільки встигла вмістити  в себе  майже все, чого можна очікувати  від життя – несподівані  надії  й важкі  розчарування, прозору й справедливу ненависть і підсвідому  потребу порозуміння.                                                           (Сергій Жадан, «Найдовша зима»).
 

Ця (означення) зима (підмет) справді (обставина) видається просто
безкінечною (присудок), оскільки встигла вмістити (присудок) в себе (додаток) майже все (додаток), чого (додаток) можна очікувати (присудок) від життя (додаток) – несподівані (означення) надії (додаток) й важкі (означення) розчарування (додаток), прозору (означення) й справедливу (означення) ненависть (додаток) і підсвідому (означення) потребу (додаток) порозуміння (означення, додаток)

[      ], (оскільки…), (чого…). 2 в.: [     ], (оскільки…займ., (чого…) – ).
 

Розповідне, стверджувальне, неокличне, складне,
багатокомпонентне, сполучникове, складнопідрядне, із послідовною підрядністю. Засоби зв’язку: сполучник оскільки при підрядному причини, сполучне слово чого при підрядному з’ясувальному. Розділові знаки виставлені згідно з правописом на межі компонентів складного речення, на позначення однорідних членів речення. 1 комп.: двоскладне, повне, поширене, неускладнене. 2 комп.: аналогійне. 3 комп.: односкладне, безособове, повне, поширене, ускладнене однорідними додатками.

 

15. Люди можуть цілий вік прожити побіч одне одного, цілий вік вони  дивитимуться одне на одне  і ділитимуть хліб, але й гадки не матимуть, яка дивовижна й несподівана музика звучить часом у їхніх серцях.

             (Валерій Шевчук, «Дім на горі»).
 

Люди (підмет) можуть (частина присудка) цілий вік (обставина) прожити (частина присудка) побіч одне одного (обставина), цілий вік (обставина) вони (підмет) дивитимуться (присудок) одне на одне (обставина) і ділитимуть (присудок) хліб (додаток), але й гадки не матимуть (присудок), яка (означення) дивовижна (означення) й несподівана (означення) музика (підмет) звучить (присудок) часом (обставина) у (частина обставини) їхніх (означення) серцях (частина обставини)

 

[      ], [      ], але [     ], (яка…).
 

Розповідне, стверджувально-заперечне, неокличне, складне,
багатокомпонентне, сполучниково-безсполучникове; види сполучникового зв’язку – сурядний і підрядний; одноступенева підрядність; засоби зв’язку: інтонація, сурядний протиставний сполучник але, сполучне слово яка при підрядному означальному; розділові знаки виставлені згідно з правописом на межі компонентів складного речення.1 комп. – двоскладне, повне, поширене, неускладнене. 2 комп. – двоскладне, повне, поширене, ускладнене однорідними присудками. 3 комп. – двоскладне, неповне, контекстуальне, непоширене, неускладнене.4 комп. – двоскладне, повне, поширене,

ускладнене однорідними означеннями.
 

16. Над полем пурхає старесенький вітряк, метеличок, пошарпаний вітрами, – до мороку осіннього, до мряк, допоки смолки дихають і трави.

(Ліна Костенко, «Жує полин солом’яний бичок…»).
 

Над полем (обставина) пурхає (присудок) старесенький (означення) вітряк (підмет), метеличок (означення), пошарпаний вітрами (означення), – до мороку (обставина) осіннього (означення), до мряк (обставина), допоки смолки (підмет) дихають (присудок) і трави (підмет)

[       ], (допоки…).
 

Розповідне, стверджувальне, складне, двокомпонентне,
сполучникове, складнопідрядне; засіб зв’язку – сполучник допоки при підрядному часу; розділові знаки виставлені згідно з
правописом на межі компонентів складного речення, на позначення
однорідних і відокремлених членів речення. 1 комп.: двоскладне, повне, поширене, ускладнене відокремленим означенням (поширена прикладка), однорідними обставинами; 2 комп.: двоскладне, повне, непоширене,

ускладнене однорідними підметами.
 

17. Блаженний муж, що серед ґвалту й гуку  Стоїть, як дуб посеред бур ) і грому, На згоду  з підлістю не простягає  руку, Волить зламатися, ніж поклониться злому.

(Іван Франко, «Блаженний муж, що йде на суд неправих…»).
 

Блаженний (присудок) муж (підмет), що (підмет) серед ґвалту (обставина) й гуку (обставина) Стоїть (присудок), як дуб (підмет) посеред бур (обставина) і грому (обставина), На згоду (обставина) з підлістю (додаток) не простягає (присудок) руку (додаток), Волить зламатися (головний член односкладного речення, подібний до присудка), ніж поклониться (головний член односкладного речення, подібний до присудка) злому (додаток)

 

[…ім.], (що…), (як…), ( ), ( ), (ніж…).
 

Розповідне, стверджувально-заперечне, неокличне складне,
багатокомпонентне, сполучникове, із послідовною підрядністю та
однорідною супідрядністю; засоби зв’язку: сполучне слово що при
підрядному означальному, сполучник як при підрядному порівняльному, сполучник ніж при підрядному з’ясувальному, інтонація; розділові знаки виставлені згідно з правописом на межі компонентів складного речення. 1 комп.: двоскладне, повне, непоширене, неускладнене; 2 комп.: двоскладне, повне, поширене, ускладнене однорідними обставинами; 3 комп.: двоскладне, неповне, контекстуальне, поширене, ускладнене однорідними обставинами; 4 комп.: двоскладне, неповне, контекстуальне, поширене, неускладнене; 5 комп.: двоскладне, неповне, контекстуальне, непоширене, неускладнене; 6 комп.: односкладне, інфінітивне, повне, поширене, неускладнене.
 

18. Та я не підніму свої  остеклі  очі, Не задрижить тоді  моя палка рука: Я з радості умру, що вийшла з  сеї ночі, Де я була чужа усім, крім будяка.
 

(Марія Матіос, «Застрягну я колись між будяком-парканом…»).
 

Та я (підмет) не підніму (присудок) свої (означення) остеклі (означення) очі (додаток), Не задрижить (присудок) тоді (обставина) моя (означення) палка (означення) рука (підмет): Я (підмет) з радості (обставина) умру (присудок), що вийшла (присудок) з (частина обставини) сеї (означення) ночі (обставина), Де (обставина) я (підмет) була чужа (присудок) усім (додаток), крім будяка (додаток)
 

Та [    ], [    ]: [    ], (що…ім.), (де…).
 

Розповідне, заперечно-стверджувальне, неокличне, складне,
багатокомпонентне, безсполучниково-сполучникове; вид сполучникового
зв’язку – підрядний; послідовна підрядність; засоби зв’язку: інтонація,
сполучник що при підрядному причини, сполучне слово де при
підрядному означальному присубстантивно-означальному; розділові знаки
виставлені згідно з правописом на межі компонентів складного речення і
відокремленого члена речення.1 комп.: двоскладне, повне, поширене неускладнене. 2 комп.: аналогійне. 3 комп.: аналогійне.
4 комп.: двоскладне, неповне, контекстуальне, поширене,
неускладнене. 5 комп.: двоскладне, повне, поширене, ускладнене  відокремленим додатком.
 

 

docx
Додано
27 серпня
Переглядів
98
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку