ЗМІШАне нАвчАннЯ ЯК ЗАСІБ

ФОрМУвАннЯ МАТеМАТИчнОЇ КОМПеТенТнОСТІ УчнІв

 Т. В. Свєтлова, ОІППО, м. Суми указом президента україни від 30.01.2020 №31/2020 «про оголошення 2020/2021 навчального року роком математичної освіти в україні» з метою забезпечення додержання конституційних гарантій із реалізації права на освіту, створення можливостей для рівного доступу українських школярів до сучасної та якісної математичної освіти, формування в них належного рівня математичної компетентності 2020/2021 н. р. оголошено роком математичної освіти в україні.

З метою створення умов для забезпечення сучасного рівня викладання математики, зокрема із застосуванням ефективних технологій формування та розвитку математичної компетентності учнів з урахуванням кращих вітчизняних та міжнародних практик, вивчення та впровадження досвіду держав, які демонструють високі показники з математичної компетентності за результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA, доцільно використовувати в освітньому процесі сучасні технології навчання, у тому числі й змішане навчання.

Змішаному навчанню присвячено значну кількість теоретичних і практичних досліджень зарубіжних (K. Bonk, C. Graham, M. Gruber, C. Dziuban) і вітчизняних (К. Бугайчук, Д. Васильєва, В. Кухаренко, О. Рибалко, Н. Сиротенко, Я. Сікора, Ю. Триус) авторів.

Термін «blendedlearning» («змішане навчання») почали вживати наприкінці 1990-х рр., іноді перекладаючи його як «комбіноване» або «гібридне» навчання, що пов’язане з особливостями перекладу з англійської мови слова «blend» — «змішувати», «комбінувати», «сполучати» та ін.

Різні підходи до визначення змішаного навчання дозволяють розглядати це поняття як:

9цілеспрямований процес здобування знань, умінь та навичок в умовах інтеграції аудиторної та позааудиторної навчальної діяльності суб’єктів освітнього процесу на основі використання та взаємного доповнення технологій традиційного, електронного, дистанційного та мобільного навчання за наявності самоконтролю студента за часом, місцем, маршрутами та темпом навчання (В. М. Кухаренко);

9поєднання дистанційного і традиційного спілкування в інтегрованій навчальній діяльності (Moebs&Weibelzahl);

9цілеспрямований процес взаємодії суб’єктів навчання, у якому поєднані традиційна та дистанційна моделі навчання, що відбувається в аудиторії та поза її межами, у синхронному та асинхронному режимах, базується на широкому використанні ІКТ (О. В. Коротун);

9цілеспрямований процес передачі та засвоєння знань, умінь, навичок і способів пізнавальної діяльності людини, заснований на поєднанні технологій традиційного, електронного, дистанційного та мобільного навчання (Г. В. Ткачук);

9система викладання, яка поєднує очне, дистанційне і самонавчання, містить взаємодію між суб’єктами навчання та інтерактивними джерелами інформації, відображаючи всі притаманні освітньому процесу компоненти (цілі, зміст, методи, організаційні форми, засоби навчання), функціонуючи в постійній взаємодії, створюючи єдине ціле (М. С. Нікітіна);

9цілеспрямований процес здобування знань, набуття умінь і навичок, засвоєння способів пізнавальної діяльності суб’єктом навчання й розвитку його творчих здіб ностей

ня, адже кожен учень має свій навчальний маршрут, не виконати який практично неможливо: його роботу контролює не лише вчитель, але й члени мікрогрупи. Крім того, у такому змішаному навчанні вся самостійна робота детально продумується таким чином, аби процеси самостійного та аудиторного навчання були безпосередньо пов’язані між собою як етапи одного великого алгоритму опрацювання теми, а витрати часу на них не призводили до перенавантаження учнів. При цьому вчитель отримує більше можливостей для справді індивідуальної роботи з кожним учнем.

Розрізняють види ротаційної моделі:

9 ротація за станціями — учні працюють у класі та за визначеним графіком проходять окремі станції, чергуючи різні види діяльності: індивідуальну роботу, роботу в групах, роботу з учителем. Частину завдань учні обов’язково виконують онлайн. Усі учні повинні пройти всі станції, об’єднання учнів у групи та індивідуальне інструктування вчителем — гнучке, тому групи можуть змінюватися протягом навчального року залежно від потреб учнів. Робота в маленьких групах із вчителем дає поглиблене розуміння тем, робота онлайн після цього дозволяє закріпити нову та повторити призабуту інформацію;

9 ротація за лабораторіями — учні змінюються не в межах класу, а в межах закладу освіти. Однією зі станцій є не просто робота онлайн, а робота в окремому приміщенні — лабораторії. Перевага цієї моделі — можливість для вчителя надавати інструкції всьому класу водночас. Якщо певна група учнів має труднощі, учитель може відразу працювати з ними окремо. Тому ця модель найбільш подібна до традиційної моделі навчання, за якої вчитель працює з усім класом водночас;

9 перевернутий клас (FlippedClass) — учні за визначеним графіком змінюють онлайн- частину вдома на офлайн-частину в класі: удома вони засвоюють теоретичний матеріал та переглядають лекції, а в класі працюють з учителем чи в групах над практичними завданнями та проєктами. Якщо лекція залишилася не переглянутою чи не зрозумілою, виконання практичних вправ допоможе показати прогалини в знаннях та краще пояснити матеріал. Учитель може самостійно робити навчальні відео для своїх учнів залежно від їхнього рівня та потреб;

9 індивідуальна ротація — учні працюють у класі та проходять окремі станції за індивідуально визначеним графіком. Відмінність цієї моделі від «ротації за станціями» в тому, що не всі учні обов’язково проходять усі станції.

Перевага моделі — узгодження графіків та способів роботи під особисті потреби кожного з учнів. Якщо комусь простіше працювати онлайн, а хтось отримує кращі результати завдяки груповим завданням — така модель ураховує ці особливості. Водночас учні мають спланований графік, тобто система передбачувана та зрозуміла для всіх користувачів.

2.                 Гнучка модель (FlexModel) — освітній процес відбувається в електронному навчальному середовищі за очної підтримки вчителя.

Перевага — індивідуалізований графік.

3.                 Модель самостійного змішування (SelfblendModel) — учні обирають онлайн-курси як доповнення до вивчення навчальних дисциплін, в очному режимі можуть вивчати певний курс повністю онлайн і прослуховувати його вдома чи у школі, щоб закріпити основний курс. За таких умов учитель також працює з учнями онлайн. Така модель може компенсувати відсутність поглиблених курсів у школі чи дисциплін вільного вибору.

4.                 Поглиблена віртуальна модель — учні самостійно розподіляють курси на онлайн- та офлайн-частину. Онлайн-частину можна прослуховувати як у закладі освіти, так і поза ним. Перевага такої моделі — гнучкість розкладу та розподілу навантажень.

У процесі викладання математики необхідно раціонально поєднувати різні моделі змішаного навчання.

Для розв’язання навчальних завдань у змішаному навчанні використовують такі методи навчання:

метОдика та пОшук

9традиційні методи навчання за джерелом знань: словесні, наочні, практичні;

9комп’ютерно-орієнтовані активні та інтерактивні методи навчання: кейс-технології, проведення відеоконференцій та «круглих столів», веб-квести, «мозковий штурм», ділова гра, метод проєктів та ін.

Формами організації змішаного навчання можуть бути:

9традиційні форми організації навчання: лекції, семінари, колоквіуми, практичні заняття, самостійні та лабораторні роботи тощо;

9комп’ютерно-орієнтовані форми організації навчання: аудіо- та відеолекції, вебінари, індивідуальні та групові онлайн проєкти, консультації з використанням

ІКТ тощо.

Засоби змішаного навчання:

9традиційні засоби навчання: підручник, посібник, зошити, роздаткові матеріали, лабораторне обладнання, технічні засоби навчання тощо;

9комп’ютерно-орієнтовані засоби навчання: електронні підручники та зошити, аудіо- та відеоматеріали, CD-диски, програмне забезпечення для контролю та виміру рівня знань, інформаційно-пошукові й довідкові системи, анімації та симуляції тощо;

9дистанційні інструменти для комунікації: чат (текстовий та відео), форум та електронна пошта;

9сучасні хмарні сервіси (Office 365 від Microsoft, GSuite від Google);

9сучасні онлайн платформи: EdEra (https:// www.ed-era.com/); iLearn (https://ilearn. org.ua/);Prometheus (https://prometheus. org.ua/); GIOS (https://gioschool.com/);

9сучасні Інтернет сервіси для створення онлайн тестів та інтерактивних вправ:

•       «На Урок» (https://naurok.com.ua/test/ create);

•       LearningAppsg (http://learningapps.org/);

•       Classtime (http://www.classtime.com/uk);

•       Kahoot (https://kahoot.com);

•       GoPollock     (https://www.gopollock.com/ uk/);

•       Plickers (https://www.plickers.com/);

54

•       майстер-тест (http://master-test.net/uk);

•       Blendspace (https://www.tes.com/lessons);

•       тесторіум (http://www.testorium.net/).

Ключові особливості онлайн-тестів «На Урок»:

9весь функціонал безкоштовний (кількість завдань та кількість тестів — необмежена);

9повністю україномовний інтерфейс;

9велика база готових тестів;

9інтеграція з особистим кабінетом учителя;

9можливість створювати різнотипні завдання;

9лаконічний та продуманий дизайн;

9контроль виконання роботи;

912-бальна та відсоткова система оцінювання;

9широкі можливості для аналізу результатів роботи;

9наявність специфічних символів, які можна використовувати під час створення тестів.

У звичайному робочому процесі онлайнтести можна використовувати як флешкартки, для роботи в режимі реального часу та як домашнє завдання.

З метою систематизації та узагальнення знань рекомендуємо створювати ментальні карти, використовувати онлайн інструменти для побудови: MindMаister, Popplet, Мind, Cacco.

У процесі побудови ментальних-карт учні навчаються вибирати, структурувати та запам’ятовувати ключову інформацію, аналізувати, узагальнювати й систематизувати, розвивають креативне та критичне мислення, пам’ять і увагу.

З метою вивчення, закріплення та засвоєння навчального матеріалу, організації самостійної, дослідницької, проєктної роботи рекомендуємо використовувати сервіс GoogleClassroom, який передбачає:

9створення окремих класів із предмета або для кожної окремо взятої групи учнів;

9створення оголошень для однієї або відразу декількох груп;

9створення завдань із можливістю прикріплення посилань, мультимедійного кон-

№ 16–18 (640–642) червень 2020 р

тенту (у тому числі з сервісу YouTube), різних типів файлів, а також створення та зберігання файлів на GoogleDisk;

9установка термінів складання кожного конкретного завдання з точністю до хвилини;

9виставлення оцінок за виконані завдання з гнучкою шкалою оцінювання для кожного конкретного завдання;

9можливість редагування та коментування зданих учнями завдань із динамічним відображенням правок у режимі реального часу.

Простір навчальної взаємодії доцільно організувати на онлайн-дошках Padlet, LinoIt.

З метою організації проєктної, дослідницької діяльності учнів рекомендуємо хмарні сервіси:

9 Google Форми, Kahoot – пошук теми для дослідження (опитування, анкетування);

9 Padlet, LinoIt — організація процесу обговорення проблеми, що досліджується (оформлення дошки й наповнення її даними, спільний доступ користувачів);

9 GoogleDocs (Word, Excel) — організація спільного обговорення з учнями процесу роботи над проєктом, визначення груп і завдань, які вони виконуватимуть (створення, редагування, форматування документів у режимі он-лайн);

9 GoogleDocs (PowerPoint), Prezi (https://prezi. com/), Canva (https://www.canva.com/) — організація роботи над проєктом: створення презентацій, публікацій, інфографіки;

9 Padlet (https://padlet.com/), LinoIt (http://en.linoit.com/), GoogleSites, BloggerGoogle — представлення отриманих результатів.

Організація змішаного навчання на уроках математики як засобу формування математичної компетентності дозволяє:

9розширити освітні можливості учнів за рахунок доступності та гнучкості, урахування їх індивідуальних освітніх потреб, а також темпу й ритму навчального матеріалу;

9 стимулювати формування суб’єктної позиції учня: підвищення його мотивації, самостійності, соціальної активності, рефлексії та самоаналізу і, як наслідок, підвищення ефективності освітнього процесу в цілому;

9трансформувати стиль педагога: перейти від трансляції знань до інтерактивної взаємодії з учнем, що сприятиме формуванню процесу конструювання власних знань;

9персоналізувати освітній процес: учень самостійно визначає свої навчальні цілі, способи їх досягнення, ураховуючи власні освітні потреби, інтереси та здібності, учитель у цій ситуації — фасилітатор.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.   Васильєва Д. В. Змішане навчання на уроках математики / Д. В. Васильєва // Математика в рідній школі. — 2019. — № 1–2. — С. 59– 63.

2.   Коротун О. В. Методологічні засади змішаного навчання в умовах вищої освіти / О. В. Коротун // Інформаційні технології в освіті. — 2016. — № 3. — С. 117–129.

3.   Кухаренко В. М. Змішане навчання. Вебінар. [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.wiziq.com/onlineclass/2190095intel-blended

4.   Никитина М. С. Теоретико-методологические аспекты исследования проблемы смешанного обучения / М. С. Никитина // В мире научных открытий. — 2012. — № 1. — 167–176.

5.   Ткачук Г. В. Теоретичні і методичні засади практично-технічної підготовки майбутніх учителів інформатики в умовах змішаного навчання : дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 — Теорія та методика навчання (технічні дисципліни). — Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, Київ, 2019. — 447 с.

6.   Триус Ю. В. Комбіноване навчання як інноваційна освітня технологія у вищій школі / Ю. В. Триус, І. В. Герасименко // Теорія та методика електронного навчання: збірник наукових праць. Випуск ІІІ. — Кривий Ріг : Видавничий відділ НметАУ. — 2012. — С.  299–308.