Зміст та форми національно-патріотичного виховання учнів у навчально-виховному процесі з географії в умовах сучасної школи

Зміст та форми національно-патріотичного виховання учнів у навчально-виховному процесі з географії в умовах сучасної школи

Зміст

1. Вступ………………………………………………………………………..  3
2. Формування поняття «національно-патріотичне виховання»

на предметах природничого циклу…………………………………….  4

3. Реалізація виховних завдань у процесі пізнавальної діяльності

учнів на уроках природничих дисциплін……………………………..  8

4.  Національно-патріотичне виховання на уроках географії

через формування громадянської позиції……………………………..  10

5. Висновок…………………………………………………………………...  18
6. Конспект уроку «Поверхневі води України. Життя і робота річок». 20
7. Список використаних джерел…………………………………………..  24

ВСТУП

Бережисвоєрідне, бережи, щоб

не виродитися, щоб не забути

народу, з якоговийшов.

Бережіть свою віру, звичаї, свою мову –

і тимзбережетенаціональну

історію свою…

І.Огієнко

Виховання незалежної і гармонійної особистості, справжніх патріотів нашої Батьківщини – найголовніше завдання освітян. Сьогодні, як ніколи, постає питання про національно-патріотичне виховання підростаючого покоління.

Виховуючи школярів, потрібно враховувати, що пріоритетними рисами ціннісного ставлення особистості до суспільства і держави для них має бути відповідальність і дієвість. Учні мають не тільки ідентифікувати себе з українським народом, але й прагнути жити в Україні, розбудовувати свою країну, служити Вітчизні на шляху її національного демократичного відродження, працювати на її благо, захищати її, поважати закони України і дотримуватися Конституції, володіти державною мовою, визнавати пріоритети прав людини, поважати свободу, демократію, справедливість.

У суспільстві, що сформувалося і розвивається, засвоєння патріотичних цінностей і норм життя – це перш за все об'єктивний, керований процес. Патріотизм не закладений в генах, він явище соціальне за своєю природою і тому не успадковується, а формується. Тому виникла необхідність розробити цикл уроків та виховних заходів на уроках природничого циклу.

У навчально-виховному процесі важливо організувати атмосферу цілісного впливу на особистість школяра: виховання громадянина України, готового брати на себе відповідальність та самовіддано розбудовувати країну. Свідомо виховувати почуття любові до рідного краю засобами національно-патріотичного виховання на уроках та позакласних заходах з географії. На виконання цих завдань і спрямована дана робота.

Формування поняття «національно-патріотичне виховання»на предметах природничого циклу

Кожен народ у процесі історичного розвитку виробив систему цінностей, які передаються з покоління в покоління у вигляді звичаїв, традицій, обрядів. Тому виховання дитини завжди має ґрунтуватися насамперед на культурно–історичних цінностях своєї нації. Пізнання навколишнього світу починається зі знайомства  з рідною вулицею, селом чи місто, своєю країною,а вже потім – із сусідніми країнами. Тобто, ми йдемо від пізнання свого рідного, національного до багатонаціонального, світового.

Зміни, що відбуваються у світі та державі, поставили перед сучасною освітою завдання розбудови національної системи виховання, яка має реалізовуватися через виховний простір навчального закладу.

Ураховуючи нові суспільно-політичні реалії в Україні усе більшої актуальності набуває виховання в молодого покоління почуття патріотизму, відданості загальнодержавній справі, зміцнення країни, активної громадянської позиції. Важливо, щоб кожен навчальний заклад став для дитини осередком становлення громадянина-патріота України, готового брати на себе відповідальність, самовіддано розбудовувати країну як суверенну, незалежну, демократичну, правову, соціальну державу, забезпечувати її національну безпеку, сприяти єдності української політичної нації та встановленню громадянського миру й злагоди в суспільстві.

У сучасних умовах пріоритетну роль відіграє саме розвиток патріотичної особистості, а також громадянське, національне, військово-патріотичне виховання.

Національно-патріотичне виховання, яке є визначальним у формуванні духовних цінностей молоді, сьогодні актуальне як ніколи, ураховуючи нові суспільно-політичні реалії в Україні. Адже саме духовність і високий рівень свідомості є основою майбутнього політичного, економічного та культурного розвитку нашої держави. І покликання освітніх закладів полягає у тому, щоб крім міцних  знань забезпечити у підростаючого поколінняформування духовно багатого та свідомого світогляду.Найважливішим пріоритетом національно-патріотичного виховання є формування ціннісного ставлення особистості до українського народу, Батьківщини, держави, нації, до кожної людини.

Патріотизм - одна з найважливіших рис всебічно розвиненої особистості. Правильно організоване національне виховання формує повноцінну індивідуальність, яка цінує національну гідність, совість і честь. 

Патріотичне виховання - це сфера духовного життя, яка проникає в усе, що пізнає, робить, до чого прагне, що любить і ненавидить людина, яка формується (В. О. Сухомлинський).

 Патріотичне виховання — планомірна виховна діяльність, спрямована на формування в школярів почуття патріотизму, тобто доброго відношення до Батьківщини та до представників спільної культури або країни. Таке виховання включатиме розвиток любові до рідного краю, національної самосвідомості й гідності; дбайливе ставлення до рідної мови, культури, традицій; відповідальність за природу своєю місцевості; потребу зробити свій внесок у долю Батьківщини.

Патріотичне виховання повинно сприяти єднанню українського народу, зміцненню соціально-економічних, духовних, культурних основ розвитку українського суспільства і держави.

 Патріотизм(від грецького «патріс») – це любов до Батьківщини, відданість Вітчизні, народу.

  Формування громадянина - патріота України, підготовленого до життя, з високою національною свідомістю, який здатний побудувати громадянське суспільство, в основу якого були б закладені та постійно втілювалися демократія, толерантність та повага до прав людини, набуває сьогодні особливого значення. І саме в патріотичних почуттях відбивається ставлення особистості до себе, людей, Батьківщини, її минулого, майбутнього та сьогодення. Патріотизм у сучасному розумінні – це відчуття того, що в моєму класі, школі, районі, місті, країні все мене стосується, все залежить від мене.

Патріотичний напрям виховання учнів у школі складається з:

•              громадянської освіти та національного виховання;
•              військово-патріотичного виховання;
•              правового виховання;
•              морально – етичного та духовного виховання на основі вивчення традицій українського народу;
•              музейної справи;
•              краєзнавчої та пошуково-дослідницької діяльності;
•              учнівського самоврядування.

   Вище перелічені складові патріотичного виховання реалізуються в школі різними шляхами. Патріотичне виховання здійснюється як на уроках та факультативних заняттях, так і під час позакласної роботи.

   Протягом останніх десятиліть було розроблено низку концепцій з патріотичного виховання молоді:
Концепція національної системи виховання (1996);
Концепція національно-патріотичного виховання (2009);
Концепція громадянської освіти та виховання в Україні (2012);
Концепція Загальнодержавної цільової програми патріотичного виховання громадян на 2013-2017 рр.;
Концепція національно-патріотичного виховання дітей і молоді (2015) –була затверджена наказом МОН № 641 від 16 червня 2015.

   Омелян Вишневський зазначає, що «в  основі будь-якого народу міститься природна потреба у самозбереженні, самовдосконаленні, самоствердженні шляхом розбудови власної держави. Через це  будь-яке виховання завжди має бути національним». Він наголошує, що «національне виховання – це участь дитини в духовному, культурному та господарському розвитку свого народу, в творенні культурних вартостей». Вчений вказує на певну  двозначність терміну «національне» і  пояснює його як:

•              національне виховання тотожне поняттю українське виховання, воно випливає з основ держави та її розвитку; стосується усіх громадян, незалежно від їх етнічної належності, ставить до всіх однакові вимоги; піднімається над вузько-ідеологічним світоглядом;
•              національно-етнічне виховання як складова національного виховання, його метою є відродження природовідповідного національного самоусвідомлення української дитини; одночасно виховання дітей інших етнічних груп відповідно до певних особливостей, а також визначає специфіку  патріотичного виховання.

Стрижнем  національного виховання є патріотизм.

О.Вишневський  виділяє три різновидності патріотизму: етнічний, територіальний та державницький.

Етнічний патріотизм є вродженим, повноцінно розвивається, якщо дитина зростає у національно свідомій українській сім’ї та  виховується в  українських закладах освіти, при цьому відбувається етап раннього етнічно-територіального самоусвідомлення.

Територіальний патріотизмгрунтується на любові до рідного місця на землі, до місцевості, ланшафту, клімату, місця, де людина народилася. Розвивається з раннього дитинства разом із розвитком свідомості, заснований на перших дитячих переживаннях, захопленнях.

Провідна роль належить родині, дошкільним та позашкільним закладам, а також школі, де головним чинником  К. Ушинський вважав мову, географію, історію.

   Державницький патріотизм – це розвиток у дітей державницького світогляду і державницького почуття – вищого патріотизму, який ґрунтується на державній ідеології і пов’язаний з поняттям громадянськості.

Таким чином, важливою ланкою патріотичного становлення громадянина України є освіта, тому що вона – єдиний соціальний інститут, через який проходить кожна людина, набуваючи при цьому конкретних рис особистості, фахівця та громадянина.

Реалізація виховних завдань у процесі пізнавальної діяльності учнів на уроках природничих дисциплін

 Національно-патріотичне виховання на уроках природничих дисциплін тісно пов'язано з пізнавальною діяльністю учнів, зміст і методи якої безпосередньо впливають на реалізацію виховних завдань. Природа є потужним фактором виховання поваги й любові до своєї Батьківщини, ціннісних ставлень, моральних якостей, насамперед національної свідомості.

Природничі дисципліни пропонують школярам широкий набір знань, що складають основу наукової картини світу і які є, таким чином, базою для формування в учнів наукового світогляду. Він збагачує індивідуальний досвід підростаючого покоління, стає найважливішою складовою їх підготовки до дорослого життя, сприяє формуванню у них таких особистісних якостей, як любов до праці, самостійність у вирішенні навчальних проблем, завзятості в досягненні поставлених цілей, здатності до творчого мислення, взаємодопомоги, доброзичливості, гуманізму.

Природничі дисципліни володіють серйозним потенціалом для формування духовно-морального світу учнів. При цьому вчителі можуть використовувати в навчальному процесі та позакласній роботі різні методи й засоби у вихованні підростаючої особистості. В процесі формування у школярів географічних, при освоєнні учнями природничо-наукового методу пізнання необхідний акцент на виховання емоційно-ціннісного ставлення до природи, почуття відповідальності за розвиток біосфери, за екологічне благополуччя планети.

Географії належить особливо велика роль у вихованні в учнів патріотизму, гордості за свою Батьківщину, почуттів поваги до інших народів, різних країн. На уроках географії розкриваються взаємозв’язки між людиною (суспільством) і природою, виховуються в учнів кращі моральні якості: патріотизм, дружба, взаємодопомога, людяність, чуйність, уміння переборювати труднощі і досягати поставленої мети, прагнення бути корисним суспільству, зробити і свій внесок у справу збереження і поліпшення природного оточення. Географічні екскурсії, туристичні походи, подорожі виховують у учнів такі цінні якості, як почуття дружби і колективізму, привчають до взаємної допомоги і підтримки. Вони розширюють світогляд, закріплюють і поглиблюють знання, здобуті в школі, дають можливість ознайомити дітей з історією Батьківщини, її природними скарбами, народними звичаями, традиціями, залучають їх до проведення різноманітних досліджень та спостережень.

Як вказувалося вище, будь-який урок має величезний виховний потенціал, і тому на сучасного педагога покладається велика відповідальність, щоб правильно його побудувати. В різних формах через зміст природничих дисциплін може проводитись позакласна виховна робота з учнями: проведення тижнів конкретних предметів у школі; проведення шкільних олімпіад з предметів природничого циклу; участь у всеукраїнських конкурсах з предметів; участь у обласних олімпіадах з предметів; проведення конкурсів рефератів і захист проектів з історії відкриттів у галузі географії; проведення конференцій з історії природничих наук та інше.     

 Отже, модернізація системи природничої освіти націлена на формування нового освітнього простору, який дозволить забезпечити духовно-моральне становлення підростаючого покоління, підготовку учнів до життєвого самовизначення, самостійного вибору на користь гуманістичних ідеалів. Виховання є однією з найважливіших складових освітнього процесу поряд з навчанням. Сучасна школа повинна виявляти й активно реалізовувати виховний потенціал усіх освітніх галузей і предметів. Доповнюючи одне одного, навчання й виховання служать єдиній меті: цілісному розвитку особистості учня.

Національно-патріотичне виховання на уроках географії через формування громадянської позиції

Географія відіграє значну роль у вихованні патріотизму підростаючого покоління. Саме їй належить особливо велика роль у вихованні в учнів патріотизму, гордості за свою Батьківщину, почуттів поваги до інших народів, різних країн. Кожна тема, кожний урок містять політико-виховну інформацію, усвідомлене сприйняття якої учнями сприяє переконаності – кращого місця, ніж рідний дім немає у цілому світі.

Роль фізичної і економічної географії  у вихованні в учнів патріотизму, гордості за свою Батьківщину, почуттів поваги до інших народів, різних країн надзвичайно велика. Кожна тема, кожний урок  – політико-виховна інформація,усвідомлене сприйняття якої учнями сприяє переконаності – кращого місця,ніж рідний дім немає у цілому світі.

Приклади власної позакласної, туристсько-екскурсійної роботи  з патріотичного виховання учнівської молоді, які розкривають взаємозв'язки між людиною (суспільством) і природою, виховують в дитині кращі моральні якості: патріотизм, дружбу, взаємодопомогу, людяність, чуйність,прагнення бути корисним суспільству, зробити і свій внесок у  спільну справу.

Географія має потужний гуманітарний потенціал, який варто використовувати в патріотичному вихованні учнів. Він полягає у:

• висвітленні історії фундаментальних наук, життєдіяльності їх творців, внеску українських науковців і  винахідників у розвиток цивілізації;
• використанні методів навчання (спостереження, вимірювання, експеримент), які сприяють формуванню в учнів громадянських позицій, людських якостей, критично-аналітичного та технічного мислення.                                                                                                                                            

Патріотичному вихованню сприяє весь процес навчання географії, адже цей предмет має виключно широкі можливості для організації патріотичного виховання. Зокрема, на уроках у 8-му і 9-му класах під час вивчення матеріалу про природу та господарство України відбувається формування почуття приналежності до великого українського народу, яким ми є, гордості і любові до нашої культури і традицій. У дітей від захоплення горять очі, вони запитують: «То наша культура та історія така ж давня, як і Стародавнього Єгипту?», та переконливо стверджують: «Наша природа не менш прекрасна, ніж природа екзотичних куточків світу!».

Реалізація принципу національної спрямованості шкільної географії, який

передбачає формування в учнів національної свідомості, прищеплення шанобливого ставлення до традицій і звичаїв українського народу щодо вшанування й збереження природи краю, підтримання таких важливих рис української нації, як чуйність, працелюбність і милосердя, що має знайти своє вираження в широкому й активному залученні в процес вивчення географії здобутків усної народної творчості (прислів’їв, приказок, прикмет, загадок про природні об’єкти та явища), елементів календарної обрядовості, землеробської культури, використанні народних традицій поведінки в природі, шанобливого ставлення до неї.

Максимальне використання виховного потенціалу шкільного краєзнавства. Реалізація цього завдання може відбуватися шляхом практичного вивчення особливостей природи, господарства й населення рідного краю в процесі організації активних форм навчальної діяльності учнів (практичних робіт на

місцевості, екскурсій, експедицій, дослідницьких проектів та ін.);конкретизації теоретичних географічних знань прикладами своєї місцевості; орієнтації учнів на дослідну, суспільно –кориснудіяльність у рідному краї за умов її інтеграції з наукою і місцевим виробництвом.Формування в учнів уявлень про досягнення України в галузі науки,техніки, культури. Цей напрям виховної роботиреалізується в процесі знайомства учнів зі значущими результатами діяльності видатних вітчизняних дослідників, державних діячів, представників громадських організацій; висвітлення  інноваційних проектів у рамках міжнародного співробітництва.

У процесі навчання географії здійснюється моральне виховання учнів–

формування базових моральних цінностей, значущих моральних якостей,

прагнення дотримуватися норм загальнолюдської та народної моралі, які

визначають світогляд, діяльність, поведінку та вчинки дитини в природі й суспільстві. Реалізація завдань морального виховання в процесі навчання географії може відбуватися шляхом використання в процесі навчання географії творів художньої літератури та народної творчості (літературні епіграфи до уроку, образні  описи досліджуваних об’єктів або явищ, метафори тощо) з метою залучення учнів до системи загальнолюдських і національнихкультурних цінностей і вироблення в школярів власного ставлення до них.

У позакласній роботі при проведенні екскурсій, походів подорожей юних туристів краєзнавців продовжується вивчення, дослідження рідного краю –вони розширюють світогляд, закріплюють і поглиблюють знання, здобуті на уроці, формують високі моральні якості громадянина України, тут є ще більша можливість ознайомити дітей з історією Батьківщини, її природними скарбами, народними звичаями, традиціями.На уроках,засобами свого предмету, розкриваю взаємозв'язки між людиною(суспільством) і природою, виховую в дитини кращі моральні якості: патріотизм, дружбу, взаємодопомогу, людяність, чуйність, уміння переборювати труднощі і досягати поставленої мети,прагнення бути корисним суспільству, зробити і свій внесок у справ збереження і поліпшення природного оточення. А позакласна, туристсько-екскурсійна робота є  взагалі універсальною формою виховної роботи з  патріотичного виховання учнівської молоді, бо може передбачати і поєднувати  елементи всіх  сторін виховного процесу та добиватися  найбільшого результату.

Навчаючи учнів предмету географії завжди і всюди привчаємо їх бачити прекрасне, виховуємо їх так, щоб вони не росли байдужими до рідної природи творінь людських рук. Навчання учнів фізичній географії безпосередньо зв'язане із сприйняттям краси рідної природи, неповторних поєднань різної рослинності в лісі і степу, ландшафтів вічнозеленої рослинності субтропіків і холодної краси гірських вершин, бурхливого моря і тихого лісового озера.

Реалізація принципу національної спрямованості географії, який передбачає формування в учнів національної свідомості, прищеплення шанобливого ставлення до традицій і звичаїв українського народу щодо вшанування й збереження природи краю, підтримання таких важливих рис української нації, як чуйність, працелюбність і милосердя, що має знайти своє вираження в широкому й активному залученні в процес вивчення географії здобутків усної народної творчості (прислів’їв, приказок, прикмет, загадок про природні об’єкти та явища), елементів календарної обрядовості, землеробської культури, використанні народних традицій поведінки в природі, шанобливого ставлення до неї.

У позакласній роботі при проведенні екскурсій, походів, подорожей юних туристів-краєзнавців продовжується вивчення, дослідження рідного краю – вони розширюють світогляд, закріплюють і поглиблюють знання, здобуті на уроці, формують високі моральні якості громадянина України, тут є ще більша можливість ознайомити дітей з історією Батьківщини, її природними скарбами, народними звичаями, традиціями.

Засобами географії, можливе розкриття  взаємозв'язку між людиною (суспільством) і природою, виховання в дитини кращих моральних  якостей:патріотизму, дружби, взаємодопомоги, людяності, чуйності, уміння переборювати труднощі і досягати поставленої мети, прагнення бути корисним суспільству, зробити і свій внесок у справу збереження і поліпшення природного оточення. А позакласна, гурткова, туристсько-екскурсійна робота є взагалі універсальною формою виховної роботи з патріотичного виховання учнівської молоді, бо може передбачати і поєднувати елементи всіх сторін виховного процесу та добиватися найбільшого результату.

На уроках географії кожна дитина має можливість для розвитку своїх здібностей, фантазії, смаку. Тобто хоч на мить учень може стати мандрівником, побувавши в уявній науковій експедиції, до  певної природної зони чи ландшафтів України, що існували в геологічному минулому, чи до заповідних українських об'єктів (курс «Фізичної географії», 8 клас) і скласти звіт експедиції про свої відчуття, враження, доповненими їх власними малюнками чи фотографіями; відчути себе мером рідного міста  і створити, по-господарськи продуману, економічну і соціальну програму його  розвитку ( курс «Економічної і соціальної географії», 9 клас). Такі роботидітей відрізняються образністю, природа і господарство рідного краю  сприймаються всіма«п'ятьма чуттями».Вивчення економічної географії надає ще більші можливості для патріотичного виховання учнів. Знайомлячи учнів з працею людей,  завжди виділяю таке, що позитивно впливає на почуття учнів, сприяє вихованню в них поваги до людей праці, які споруджують заводи, оброблюють поля, садять сади.  Про майстерність рук чоловічих, які виготовляли хатнє начиння і збрую, вичиняли шкіри та шили  взуття, зналися  на ковальській справі, могли виготовляти, і гончарні вироби, і жіночі прикраси та багато інших, потрібних і корисних речей (тема «Легка промисловість. Художні промисли»). Коли ж я веду бесіду з учнями про проблеми розвитку галузей харчової промисловості розкриваю особливості унікальної української кухні, підводжу учнів до думки, яку роль у раціональному, здоровому харчуванні українців відігравала українська піч.

При вивченні поверхневих вод України можна використовувати фрагменти творів українських письменників, народні пісні, прислів’я про річки, оспівані нашим народом. В учнів складається уява про головні річкові системи України, рослини тощо.

Вивчення економічної географії надає ще більші можливості для патріотичного виховання учнів. Знайомлячи учнів з господарством нашої країни, постійно звертаємо увагу на місце нашої країни в світі, на наші національні енергетичні ресурси, на працьовитість нашого народу. Завжди закликаємо учнів та їх родини користуватися та вживати  вітчизняну продукцію, таким чином підтримати нашого виробника і звільнити український ринок від неякісної імпортної дешевої продукції.

Коли ми вивчаємо окремі галузі промисловості, то знайомимось з українськими виробниками, оцінюємо їх конкурентоспроможність.

Для того, щоб учні знали екологічні проблеми нашої країни, рідного краю показую їм відеоролики про глобальні проблеми та екологічні проблеми з метою виховання дбайливого ставлення до навколишнього середовища, використовую таку форму роботи як дебати, дискусія, рольові ігри, прес-конференція тощо.

У патріотичному вихованні учнів важливу роль відіграє вироблення  сумлінного, відповідального ставлення до праці, потреба працювати на благо Батьківщини, своєї родини та для себе, виховання поваги до людей праці. Тому тут доцільно ознайомити учнів з роботою і гірників, і машинобудівників. При розгляді теми «Легка промисловість. Художні промисли» можна наочно продемонструвати вироби, запросити на урок майстрів, які ознайомлять учнів з самою технікою виконання.

Патріотичні почуття, особливо легко, виховуються на екскурсіях, в туристських походах, подорожах. Усі вони виховують у школярів такі цінні якості, як почуття дружби і колективізму, привчають до взаємної допомоги і підтримки.Екскурсії також приносили величезне задоволення дітям, розширили світогляд учнів, дозволили на практиці закріпити і поглибити всі ті знання, які отримували на уроках, сприяли розвитку  комунікативних здібностей, згуртували школярів.

Учні, які навчилися відчувати і розуміти красу природи і людської праці, виростуть хорошими людьми, будуть завжди оберігати природу і примножувати її багатства, прикрашатимуть рідну землю, самі створюватимуть матеріальні і духовні цінностi. Для розвитку таких здібностей і якостей учнів, крім безпосереднього контакту учнів з природою, є й такі дієві засоби естетичного виховання, як кінофільми, художня література, слайди, фотографії, географічні картини, плакати, таблиці, відвідування музеїв і виставок, записи музики.

Серед групових форм діяльності виділю також організацію конференцій, круглих столів. Учні за заданою тематикою готують доповіді, короткі повідомлення, монтують фотомонтажі, презентації (про природу, населення та його господарську діяльність), фотоальбоми; схеми маршрутів і туристичних походів та екскурсій. У  формі конференції проводила вивчення теми у 10 класі «Глобальні проблеми людства та їх прояв на території України, « Україна і ЄС» та деякі інші. З появою інформаційних технологій у мене розпочався новий етап – збираю відеоматеріали на DVD дисках.

Учні успішно  беруть участь Всеукраїнській краєзнавчій експедиції учнівської молоді «Моя Батьківщина – Україна». Працюючи над своїми темами, діти розвивають свої здібності і творчу активність, у них виникає самоповага та оптимістичний настрій до життя; вони самостійно та критично мислять; усвідомлюють практичне застосування здобутих знань, умінь і навичок; розвивають здатність генерувати нові ідеї; вчаться комунікабельності, контактності в будь-яких ситуаціях, соціальних групах; поєднують навчання з творчим пошуком.Учні розвивають організаторські здібності; самостійно працюють над розвитком моральності власного культурного рівня; користуються засобами збереження інформації, складають власний план дій у нестандартних  ситуаціях. Всі ці якості  особливо потрібні молодій людині у майбутньому житті, адже нині в Україні відбувається становлення нової системи освіти, орієнтованої на вихід у світовий освітній простір. Цей процес супроводжується істотними змінами в педагогічній теорії і практиці навчально-виховного процесу. Новий час потребує розумних,дбайливих  господарів. Саме таким має бути випускник школи, будівник майбутнього України:конкурентоспроможним на ринку праці; всебічно освіченим, з високим рівнем ерудиції,здатним знайти вихід у будь-якій ситуації, вміти аналізувати політичні, економічні, екологічні проблеми і приймати відповідні рішення.

   Велику роль відіграє такожвикористання творів Т.Г.Шевченка на   уроках географії,розкривається темазв’язку поетичного слова згеографією,що сприяє поглибленню міжпредметних зв’язків, служить засобом патріотичного виховання учнів, формує загальнокультурнукомпетентність.         

Характерною рисою патріотизму Шевченка є любов до природи, милування красою рідної землі. В художніх творах Шевченка образи  рідного пейзажу, картини природи є неперевершеними зразками живопису слова. Наприклад, чудову картину ранку в творі «Сон» (1844).

Застосування поезії Шевченка у краєзнавстві є засобом морального,        патріотичного, естетичного виховання, закладає перші свідомі почуття любові до рідного краю, поваги до його історії. Дослідження особливостей рідного краю розкриває його багатство та красу. Діти, яким небайдужа історія предків, виростуть патріотами, відповідальними за рідну землю.  Отже, використання на уроках географії творчості Т.Г.Шевченка сприяє  встановленню міжпредметних  зв’язків; є засобом для з’ясування окремих ознак поняття чи встановлення різних видів зв’язків; служить  засобом патріотичного виховання учнів. Поетичне слово, що надає науковим фактам своєрідного поетичного забарвлення, є поштовхом до розвитку самостійного мислення.

Творчість Т.Шевченка пронизана плеканням національної свідомості,   патріотизму, ідеєю незалежності України, почуття любові до рідного краю.

Виховання національної самосвідомості на уроках географії сприяє збагаченню духовного світогляду школярів, формує усвідомлення  особистістю себе як часточки українського народу з власною національною гідністю. В наш час, коли  нівелюється приналежність людини до певної нації, виховання справжнього патріота  набуває особливо важливого значення. Виховуючи в учнях любов до рідного краю, ми формуємо гідне майбутнє нашого народу.

Висновок

Питання національно-патріотичного виховання завжди було актуальним. Від дідів та прадідів, батьків та матерів передається почуття національного, і «в душі людини риса національності корениться глибше за всі інші».

Сьогодні Україна проживає один із найсуворіших періодів становлення та розвитку. Відбувається випробовування народу на стійкість, мужність, порядність. Саме в такі періоди загартовується сила і дух нації, викристалізовуються її цінності, торується нелегкий шлях до суверенності.

Ураховуючи нові суспільно-політичні реалії в Україні після Революції гідності, обставини, пов’язані з російською агресією, усе більшої гостроти  набуває виховання в молодого покоління почуття патріотизму, відданості загальнодержавній справі зміцнення країни, активної громадянської позиції, гордості за свою державу і народ.

Важливо, щоб кожен навчальний заклад став для дитини осередком становлення громадянина-патріота України, готового брати на себе відповідальність, самовіддано розбудовувати країну як суверенну, незалежну, демократичну, правову державу, робити все для її безпеки, сприяти єдності українського народу та громадянському миру й злагоді в суспільстві. 

Шкільна географія відіграє значну роль у вихованні людини-патріота та  формуванні національної свідомості підростаючого покоління. Практично кожний урок містить політико-виховну інформацію, усвідомлене сприйняття якої доводить учням , що найкращим місцем для кожного громадянина є рідний дім. К.Д.Ушинський підкреслював, що природа є одним з могутніх агентів у вихованні людини. Правильно поставлене вивчення фізичної географії привчає учнів бачити прекрасне в природному середовищі рідного краю, цінувати і берегти природу, охороняти її, примножувати її багатства.

Саме життя ставить завдання – виховувати дітей як громадян, які люблять свою Батьківщину – Україну, свій народ, мають національну самосвідомість, гуманістичну мораль, знають свої права і свободи, вміють ними керуватися у своїй життєдіяльності.

Отже, на мою думку, виховання національної самосвідомості на уроках географії сприяє збагаченню духовного світогляду школярів, формує усвідомлення  особистістю себе як часточки українського народу з власною національною гідністю. В наш час, коли  нівелюється приналежність людини до певної нації, виховання справжнього патріота  набуває особливо важливого значення. Виховуючи в учнях любов до рідного краю, ми формуємо гідне майбутнє нашого народу.

Список використаних джерел

1.               Гребенюк О. С. Загальні основи педагогіки: Підручник для вузів /О. С. Гребенюк, М.І. Рожков. - М.: Владос, 2003. - 160 с. 
2.               Григорович Л. А. Педагогіка і психологія: Навчальний посібник для вузів (Л. А. Григорович, Т. Д. Мерцінковская). - М.: Гардерекі, 2003.- 432 с.
3.               Джуринський А. А. Історія педагогіки: Підручник для вузів / - М.:

 Владос, 2000. - 432 с.

4.               Кононко О. Л. Виховання / О. Л. Кононко // Енциклопедія освіти / Акад. пед.наук ; голов. ред. В. Г. Кремень. – К.: Юрінком Інтер, 2008. - С. 87–88.
5.               Пінський А. А. Концепція патріотичного виховання: все йде за планом //Народна освіта, 2004, № 1. - С. 55-58. 
6.               Паламарчук Л. Виховання патріотизму на уроках географії / Л. Паламарчук, С. Романенко // Географія та економіка в рідній школі, 2015, №6. - С. 34-39.
7.               Сіленко  Т. В.  Формування патріотичних та громадянських якостей особистості учня засобами національно-патріотичного виховання. Методичний посібник / Т. В. Сіленко. – Вінниця: ММК, 2015. - 67 c.
8.               Черньонков Я. О. «Національні цінності у формуванні духовної особистості», журнал «Виховна робота в школах України»,2010, №9. - 69 с.

Інтернет-ресурси

http://www.goldenpages.kiev.ua

http://www.wikipedia.org

http://. http:// awgust.com

http://http://teacher.at.ua

http://osvita-svyat.kiev.ua

http://petschool.at.ua/publ/vchitelju/koncepcija_nacionalno_patriotichnogo_vikhovannja_molodi/6-1-0-54