"Значення дихання. Система органів дихання".

Про матеріал

Конспект уроку "Значення дихання. Система органів дихання". Стане у нагоді при підготовці до уроку вчителям біології.

Перегляд файлу

Тема: Значення дихання. Система органів дихання.

Мета навчальна: дати поняття про значення дихання як процесу, необхідного для життя, встановити взаємозв’язок будови і функцій органів дихання.

розвиваюча: розвивати логічне мислення, вміння робити висновки, порівнювати, виділяти головне;

виховна: продовжувати формувати гігієнічні навички, здійснювати валеологічне виховання.

Обладнання та матеріали: схеми, малюнки, таблиці.

Тип уроку: засвоєння нових знань, урок-подорож.

Хід уроку

1. Організаційний момент

Привітання.

Перевірка готовності учнів до уроку.

Відмітка відсутніх учнів.

2. Мотивація навчальної діяльності

Загальновідомий той факт, що без їжі людина може прожити – 1-1,5 місяця, без води – кілька днів, а без повітря – кілька хвилин. Чому так важливо дихати, яке значення цього, за допомогою чого воно відбувається ми сьогодні дізнаємося подорожуючи по дихальній системі.

3. Вивчення нового матеріалу

Дихання — загальна ознака усіх живих організмів. Це один з основних процесів обміну речовин і енергії, унаслідок якого відбувається надходження в організм О₂ і вивільнення СО₂ (зовнішнє дихання), а також використання О₂ клітинами та тканинами для окислення органічних речовин із вивільненням енергії, необхідної для життєдіяльності (клітинне або тканинне дихання).

Дихальна система здійснює газообмін між організмом і навколишнім середовищем, є важливим фактором теплорегуляції, виконує функцію виділення, та утворення звуків.

$D:\Desktop\дихання\програма\Sinus_arr.jpg$ 1.Зупинка «Носова порожнина»

Анатомія порожнини носа та навколоносових пазух: 1 – верхньощелепна пазуха; 2 – передні комірки решітчастої кістки; 3 – середні комірки решітчастої кістки; 4 – лобна пазуха; 5 – верхня носова раковина; 6 – вічко передніх комірок решітчастої кістки; 7 – середня носова раковина; 8 – вічко верхньощелепної пазухи; 9 – нижня носова раковина; 10 – перегородка носа; 11 – загальний носовий хід; 12 – нижній носовий хід; 13 – середній носовий хід; 14 – верхній носовий хід.

Скелет порожнини носа складається з носових кісток та лобових відростків верхніх щелеп. Хрящовий скелет носа складається з хрящів носа, які побудовані з гіалінового хряща Носова порожнина вкрита слизовою оболонкою з миготливим епітелієм; забезпечена кровоносними судинами, містить багато залоз.

У слизовій оболонці верхнього носового ходу містяться нюхові рецептори. У носову порожнину відкриваються повітроносні придаткові пазухи носа (гайморова пазуха), які зменшують масу черепа і є резонаторами звуків голосу.

Функції:

Очищення повітря від пилу та мікроорганізмів; зігрівання або охолодження повітря; зволоження повітря; нюх; рефлекторне чхання.

2.Зупинка «Глотка»

$D:\Desktop\дихання\програма\Parynx_simple_uk.svg.png$

Глотка (грец. pharynx) — лійкоподібний канал довжиною 11-12 см, звернений розширеною частиною краніально і сплющений в дорзо-вентральному напрямку. Верхня частина глотки зрощена з основою черепа. На рівні межі 6 і 7 шийних хребців, глотка переходить у стравохід. У дорослої людини глотка вдвічі довша рота. У глотці відбувається перехрест шляхів повітря і їжі.

В порожнині глотки виділяють 3 частини: носову, ротову і гортанну (відповідно: носоглотка, ротоглотка і гортаноглотка)

Функції:

Забезпечує проходження повітря.

3.Зупинка «Гортань»

$D:\Desktop\дихання\програма\image117.jpg$

Орган воронкоподібної форми. Утворена хрящами , м'язами, вкрита слизовою оболонкою. Хрящі гортані: 3 непарних — щитовидний, персневидний, надгортанник; 3 парні — черпаковидні, ріжковидні та клиновидні. Між черпаковидним та щитовидним хрящами натягнуті голосові зв'язки, між якими є голосова щілина.

Щитовидний (найбільший) хрящскладається з 2-х з’єднаних майже під прямим кутом пластинок. У чоловіків цей кут утворює виступ –кадик. Персневидний хрящ утворює основу гортані, на якій розміщуються щитовидний і черпакуватий хрящі. Надгортанникмає форму листка дерева, закриває вхід в гортань під час ковтання.Ріжковидні хрящі маленькі, основою прилягають до верхівки черпакуватого хряща

Гортань має вигляд лійки, стінки якої утворені кількома хрящами. Вхід у гортань під час ковтання їжі закривається хрящовим надгортанником. Між хрящами гортані є слизові складки - голосові зв'язки. Проміжок між голосовими зв'язками називають голосовою щілиною.

Коли людина мовчить, голосові зв'язки розходяться й голосова щілина має вигляд рівнобедреного трикутника. Під час розмови, співу голосові зв'язки змикаються. Видихуване повітря тисне на складки, вони починають коливатися. Так виникає звук.

Функції:

Проведення повітря; надгортанник закриває вхід у гортань при ковтанні; утворення звуків, та мови.

4.Зупинка «Трахея»

$D:\Desktop\дихання\програма\trachea-1.jpg$ Поперечний зріз трахеї.

1 - миготливий епітелій; 2 - власний шар слизової оболонки; 3 - хрящове півкільце; 4 - перетинчаста частина.

Трубка довжиною 10 — 12см і діаметром1,5 – 2 см, утворена з 16 — 20 хрящових напівкілець, з'єднаних сполучнотканинною перегородкою з гладенькими м'язовими волокнами. Задня еластична стінка прилягає до стравоходу. Зовні вкрита сполучнотканинною оболонкою, а зсередини вистелена слизовою оболонкою. великою кількістю лімфатичних вузлів і слизових залоз.

Функції:

Проведення повітря.

5.Зупинка «Бронхи»

$D:\Desktop\дихання\програма\1393249862image041.jpg$

Будова бронхів

Два головних бронхи — лівий і правий. Правий головний бронх коротший та ширший за лівий (3 – 5 см). Головні бронхи поділяються на часткові: три — у правій легені та два — у лівій. Часткові бронхи розділяються на сегментарні, утворюючи у кожній легені 22 — 23 порядки розгалуження — «бронхіальне дерево». Найтонші гілки — кінцеві бронхіоли розділяються на дихальні бронхіоли, які закінчуються альвеолярними ходами, на стінках яких містяться численні мікроскопічні міхурці — альвеоли. В міру зменшення калібру бронхів хрящові півкільця зникають в бронхіолах. Альвеоли обплетені густою сіткою капілярів, їхні стінки складаються з одношарового епітелію та шару еластичних волокон. Всередині альвеоли вкриті шаром білків, фосфоліпідів, глікопротеїдів, сурфактантом, який має бактериоцидні властивості.

Функції:

Проведення повітря.

$D:\Desktop\дихання\програма\pulmones.jpg$ 6.Зупинка «Легені»

Легені людини: 1 трахея; 2 і 4 - ліва легеня (2 - верхня частка, 4 - нижня частка); 3 - реберна поверхня; 5 - серцева вирізка; 6 - діафрагмальна поверхня; 7, 9 і 11 - праве легке (7 - нижня частка, 9 - середня, 11 - верхня частка); 8 - коса борозна; 10 - горизонтальна борозна.

Займають майже весь об'єм грудної порожнини. Являють собою парні пружні губчасті органи. Права легеня коротша і товстіша, складається з трьох часток, ліва — з двох. Кожна легеня має верхівку і основу. На внутрішньому боці кожної легені розміщені ворота, через які в легені входять бронхо-легенева артерія, нерви, лімфатичні судини, а виходять легеневі вени. Все це складає корінь легені. Долі розділяються на сегменти, а сегменти на дольки. Морфологічною структурною одиницею легень є первинна легенева часточка . Внаслідок багаторазового дихотомічного галуження бронхів утворюються дихальні бронхіоли. Дихальні бронхіоли шляхом подальшого поділу утворюють альвеолярні протоки, останні, поділяючись, переходять у альвеолярні присінки і далі в альвеолярні мішечки. Випинання їхніх стінок і єальвеолами, котрих у людини налічується 500 – 700 млн. п’ять або більше первинних часточок утворюють вторинну часточку. Зовні легені вкриті легеневою плеврою (серозною оболонкою), яка складається з двох листків — зовнішнього (пристінкового), що вистилає грудну клітку зсередини, та внутрішнього, що вкриває всю легеню. Між листками є плевральна порожнина, яка заповнена плевральною рідиною. У плевральній рідині немає повітря, тиск — негативний (на 6 - 9 мм рт. ст. нижчий за атмосферний). Маса кожної легені – 500 – 600 г., ємкість 4 – 5 л.