Значення і уроки “Руської трійці” та “Русалки Дністрової”

Значення і  уроки  “Руської  трійці”  та  “Русалки  Дністрової”                            Мета. Познайомити старшокласників  з  доробком  “Руської  трійці”.  Дати огляд  збірки “Русалка  Дністровая”. Проаналізувати  біографію  та  творчість  Маркіяна  Шашкевича.                                                  Прищеплювати  повагу  до  високодуховного  минулого  свого  краю.                                                       І. Актуалізація  опорних  знань                                                                                                                                                                         1.Що  ви  можете  сказати  про  романтизм  та  його  виразників   у  нашому  красному  письменстві?                                                                                                                                                          2. Як  треба  розуміти  такі  слова  С.Єфремова  про  доречність  романтизму  на  українському  rрунті  в  20 — 40  роках  ХІХ  століття: “ Питання  про  українське  письменство,  про  обсяг,  про наслідки  літературного  відродження  України  носилися  вже  в  повітрі,  настирливо   ставали  на  чергу  дня,  і  хоч   як  мало    українське  громадянство  підготовлене  було,  щоб  дати  на  них   виразну  відповідь,  а  мусило  її  давати.  І  ми  цю  відповідь  -  коли  не  теорією,  то  фактами -  маємо  насамперед  у  літературній  діяльності  українських    письменників”.                                                                                                                                              3.Проаналізуйте  ті  вірші  українських  поетів -  романтиків,  які  стали  романсами.                                            4.Як  ви  вважаєте,  що  саме  спричинилося  до  такої   любові  народу  до  цих  художніх  текстів?                                                                                                                                                               5.Порівняйте  українські  романси  на  слова  М. Петренка,  В.  Забіли,  К. Думитрашка  з  російськими  романсами  на  слова  Є. Гребінки. Що  спільного  у  цих  творах?                                          ІІ. Виклад  нового   матеріалу                                                                                                                  Маркіян  Семенович  Шашкевич  народився     6 листопада  1811  року  в  селі  Підліссі  на  Львівщині.  Дитячі  роки   Маркіянчика  минули  в  садибі  діда  по  матері,  священника   Романа  Авдиковського.  Батько  майбутнього  письменника  теж  був  священником.                                Закінчивши  Золочівську  школу,  Маркіян  вступив  до  Львівської  гімназії,  але  згодом  перевівся  до  такого   ж  закладу  в  Бережани. Навчання  в  гімназіях  велося  німецькою    та  латинською  мовами,  а  знання  цих  мов  давало  можливість  читати  учням  античну  та  зарубіжну  класику.  Українська  мова  в  тодішній  Західній  Україні,  яка  входила  до  Австрійської  імперії,  була  поза  законом.  Поляки  робили  все  для  того,  щоб  цісар  і  думки  не  припускав,  що  на  підвладних  йому  підкарпатських  територіях  розмовляють  не  польською,  а  українською  мовою.                                                                                                    У  1829  році  Маркіян  почав здобувати  освіту  у Львівській  духовній  семінарії,  де  вчилися  майже  всі  діти  місцевих  священників.  Але  одночасно  Маркіян    відвідував  лекції  на  філософському  факультеті  Львівського  університету.  Громадська  діяльність,  університет,  який  все  більше  притягав  майбутнього  священника,  спричинилися  до  того,  що  21  лютого  1830  року  Маркіяна  Шашкевича  за  часті  пропуски  занять  виключили  із  семінарії.  Батько  вважав Маркіяна  дуже винним  у  цій  пригоді  і  фактично  відрікся  від  сина.  Якби  не  дядько    по  матері  Захар  Авдиковський,  який  керував  львівським  притулком  для  убогих,  Маркіянові  було  б  дуже  сутужно  і  з  дахом  над  головою,і  гарантованим  шматком  хліба.                                                                                                                   Виключення  із  семінарії  все  -  таки  мало  і  позитивні  аспекти.  Маркіян  почав  займатися  самоосвітою,  багато  читати.  19-и літній  юнак,  який  у  громадському  житті  уже  визначився- кредом  Маркіяна  стали  слова:  “Служити  на  благо  народу,  на  благо  відродження  української  народної  словесності”,  захоплюється   творами  І.Котляревського, Є.Гребінки,  поетів- романтиків,  вивчає  чеську  та  сербську  мови,  що  дає  можливість  читати  в  оригіналі  П.Шафарика,  студіює    історичні  розвідки.  Мав  у  руках  і  збірник  Є.Гребінки “Ластівка”,  про  який  відгукнувся  дуже  схвально.                                                                  Тим  часом  у Львівській  духовній  семінарії   утворюється  підпільний  гурток  “Руська  трійця”,  роком заснування  якого  прийнято  вважати  1832,  гурток  фактично  особисто  сформований  Шашкевичем  при  посильній  допомозі  І.Вагилевича.                                                                                          Коли  в  1833  році  Маркіян  Шашкевич  поновлюється  в  семінарії,  семінаристи  вже  мають  добру  копу  власних  творів  українською  мовою.  Шашкевич  береться  з  них  упорядковувати  рукописний  збірник  “  Син  Русі”,  хоч  добре  знає, що  за  цю  справу  може  поплатитися  і  навчанням, і  волею,  адже  українська  мова  з  вини  шовіністично  налаштованих  поляків  вважалася  поза  законом. У  1834  році  М. Шашкевич  разом з  Я.Головацьким  підготував  до  друку  збірку  “Зоря”,  але  цензура  не  пропустила  цю  книгу.  Зате  оду  “Голос  галичан”  українською  мовою М.Шашкевич  таки  надрукував  наступного  року,  а  через  рік  у  Перемишлі  своєю  статтею  “Азбука  чи  абецадло”  науково  розгромив  недолугу  теорію  польських  мовознавців,  що  латинський  алфавіт  цілком  придатний  для  української   мови.  Шашкевич  абсолютно  вірно  наголосив,  що  для  передачі  на  письмі  українських  звуків[ч],  [ш],  [шч],  [дж],   [дз]  латинськими  літерами  доведеться  використовувати  дві   -  три  і  навіть  більше  букв,  що  утруднить  правопис,  у той  час,  коли  кирилиця  оптимальна  для  української  мови.                                                Піклуючись  про   підростаюче  покоління,  М.Шашкевич  у  цьому  ж 1834  році  уклав  чудовий  підручник  “Читанка  для  діточок  у  народних  школах  українською  мовою”,  а  до  того ж  він  увів у  наш  лексикон  нове  слово  “читанка”.  Особливістю  цього  підручника  залишається  й  досі  те,  що  в  “Читанці...”  дуже  багато  цікавих  і повчальних  прозових і  віршованих  байок.  На  жаль,  книжка   вийшла  друком  по  смерті  автора  -  в  1850  році.  Розділ  “Байки”  у  цьому  підручнику   був  найбільш  вдалим,  як  з  навчальної,  так  і  з  виховної  точки  зору.  Зауважимо,  що  прозові   байки  цієї  ж  книжки  -  обробка  М.Шашкевичем  байок  народних,  а  віршові  - власні,  оригінальні,  як- от  “Діти  й  Жаби”.                   Митець  не  тільки  не  тільки  не  боявся  говорити  про  українську  книжку  для  українських  діток,  а й  вважав,  що  й  дорослі  мають  право  на  рідну  мову  у  церковному храмі.   1836  року  восени  М.Шашкевич  виголосив  проповідь  українською  мовою  і  далі  вже  не  користувався  старослов'янською  для  подібних  промов.  Його  приклад  підхопили  інші  патріотично  налаштовані  українські  священники.                                                                                У  1837  році,  обминувши  цензуру, в  друкарні  будапештського  університету  побачив  світ “Русалка  Дністровая”.  Який  прийнято  за  значенням  і  роллю  прирівнювати  до  “Енеїди”  І.Котляревського.  Книга  відразу  ж  стала  забороненою, майже  весь  тираж  було  конфісковано  - 800  примірників  з  1000, а  М.Шашкевич,  Я.Головацький  та  І.Вагилевич  мали  великі  неприємності  з  поліцією.                                                                                                            Очевидно, адміністративний  нагляд  і  спричинився  до  рішення  Шашкевича  покинути  Львів  і  стати  священником  на  Львівщині.  Звичайно,  багатих  парафій  йому  не дісталося,  опального  письменника  старалися  запхнути  в  якусь  діру  й  щонайубогіше  село,    якими   якраз  і були  Новосілки, Нестаничі, Гумниська.  Та,  незважаючи  на  злидні,  письменник  продовжує  творчо  працювати.  З-під  його  пера  виходять  такі  поезії:  “Безрідний”,  “Побратимові”,  поема  “Бандурист”.  Водночас  митець  перекладає  “Краледвірський  рукопис”,  вважаючи  його  пам'яткою  старовини,  хоч  насправді  це  була  підробка,  зроблена  В.Ганкою.                                                                                                                                              Далеко  від  осередків  духовності,  в  маленьких  Новосілках,  7  червня  1843  року  повністю   осліплий  М.Шашкевич  помер.  Під  час  святкування  півстолітнього  ювілею  з  дня  кончини  пошанувальники  його  таланту  перевезли  останки  письменника  до  Львова. Значення  громадської  діяльності  письменника  трудно  переоцінити.                                                   На  жаль,  для  вдячних  нащадків не залишилось  навіть  портрета  митця.                                                     ІІІ.Первісне  усвідомлення  поданого   матеріалу                                                                                            Поезія  “Веснівка  побудована  на  алегорії.  В образі  весни  -  матері  показано  жінку  -  матір,  а  в  образі  квітки  - молоду  дівчину,  яка  прагне  якнайшвидшого  роквіту,  не  задумуючись,  скільки  відповідальності  й  спокус  принесе їй  юність.                                                      У  поезії  “О  Наливайку”  розповідається  про  битву  під  Білою  Церквою  українських  повстанців  на  чолі  з  Северином  Наливайком  та польським  регулярним  військом  під  орудою  польного- воєнного-  гетьмана  Жолкевського.  Козаки  у  цій  битві  зазнали  поразки  і  мусили  рятуватися  втечею.  Проте  й  для  поляків  бій  виявився  Пірровою  перемогою  -  надто  великими  були  їхні  втрати. Очевидно,  автор  не  міг втриматися,  щоб  відверто  не  висловити  свою  авторську  позицію  і  свою  прихильність  до  козаків  засобами  прославляння.                                                                                                                                                                        ІV. Домашнє  завдання                                                                                                                                  Написати  твір  -  мініатюру “Руська  трійця”  та  її  роль  в  українському  літературному   процесі.