ЗНО з географії - крок до мрії

Методичний ринг «ЗНО з географії – шлях до мрії»

Аналіз результатів виконання завдань сертифікаційної роботи з географії дає змогу стверджувати: щороку частина учасників зовнішнього не­залежного оцінювання з географії (у 2013 - 2017 рр. — майже кожен де­сятий) не змогли набрати у процесі складання іспиту принаймні 124 бали. Середній набраний бал у 2015 р. склав 45,30 (з 92 максмально можливих)

У чому ж причини цього?

• По-перше, складними щороку виявляються завдання, які повязанні із знанням географічної номенклатури. Відповідно до Програми зовнішнього незалежного оцінювання з географії перевірці підлягає розташування найважливіших географічних об’єктів, проте їх перелік чітко не визначений. Але зазначається, що обсяг знань географічної номенклатури визначається в межах діючої програми чинних підручників (проте, перелік номенклатури у підручниках різних авторів відрізняється).

• невідповідністю змісту окремих розділів Програми ЗНО вимогам шкільних навчальних програм з географії. Так, теплові пояси уже не розглядаються у шкільних курсах географії

• Основною проблемою для абітурієнтів є знаходження необхідної інформації у запропонованих сертифікаційних роботах фрагментах загальногеографічних й тематичних картах, картосхемах. Наприклад, питання №29, ЗНО-2015, проте відповідна карта відсутня в атласах 9 класу

• У значної кількості учасників виникли труднощі під час виконання завдань економічної географії, зокрема, знання особливостей територіальної організації промисловості, сільського господарства й транспорту. Фактичний матеріал курсу «Соціальна та економічна географія» відрізняється значною динамічністю. І те, що розглядали випускники 2 роки тому у 9 класі на сьогоднішній день вже не відповідає дійсності (зокрема, соціально-економічні показники розвитку економічних районів України, густота населення у різних областях України, перелік міст-мільйонерів та ін). Так, у картах та підручниках за якими навчались випускники 2017 р. у 6-9 класах в них містяться застарілі статистичні, номенклатурні та картографічні дані, які не відображають реальної ситуації в розвитку й розміщенні географічних об'єктів на території, що зображується

• Жодне завдання практичного характеру з 2015 по 2017 рр. не виконала хоча б половина учасників ЗНО: так, лише близько 15 % абітурієнтів уміє визначати азимут руху.

• Хоча, необхідність особливої підготовки до проходжен­ня ЗНО враховано Міністерством освіти і нау­ки України, тому щороку вчителі-предметники зобов'язані організовувати додаткові завдання з учнями одинадцятих класів, які планують проходити ЗНО, зокрема, з географії

Проте й такі групові заняття з учнями із різнорівневою міцністю засвоєння географічної інформації недостатньо ефективні. Підготовка до ЗНО має бути суворо індивідуалізо­вана (робота повинна проводитися, перш за все, з усунення індивідуаль­них прогалин у знаннях і вміннях випускників), а в умовах роботи із значною групою учнів можливості вчителя у вирішенні цього пи­тання обмежені.

•                    Оцінювання ЗНО - рейтингове, покликане виявити краще підготовлених, тому невід’ємною є  самопідготовка учнів. Однак не кожен учень здатен її ефективно здійснювати. Важливим є правильний вибір випускником посібник, за якими він буде готуватись до складання ЗНО. Нажаль, кількість існуючих посібників – не запорука їх якості.

Аналіз змісту таких видань з географії дає підставу стверджувати, що вони містять чимало недоліків, починаючи від неповної відповідності програмі ЗНО, низька або відсутня взагалі структурованість навчального матеріалу, неузгодженість картографічного матеріалу та програмованої географічної номенклатури і закінчуючи наявністю численних помилок наукового характеру у довідковому матеріалі, відповідях на тестовий контроль до теми тощо

•                    Крім того, якісна підготовка – це ще не гарантія високих результатів ЗНО. Адже специфічність іспиту ЗНО можуть знижувати його результати. Наприклад, практика показує, що через відсутність досвіду роботи з бланком відповідей трапляються прикрі помилки: при перенесенні відповідей з чернетки у бланк учасники ЗНО пропускають окремі завдання, припускаються помилок у занесенні від­повідей до шаблонів, виконують записи методично неправильно та ін.
•                    Ще однією проблемою є статистична природа результатів тестування, яка визначається якісними характеристиками кожного тестового завдання окремо та тестової роботи ЗНО загалом: валідність та надійність, складність, коефіцієнт кореляції, коефіцієнт дискримінації та ін.

Зокрема, для тестів ЗНО з географії валідність визначається рідко. В педагогічних тестах її зазвичай перевіряють шляхом зіставлення результатів тестування контрольної групи з результатами оцінювання незалежними експертами. Через необхідність дотримання таємниці тести ЗНО з усіх предметів не проходять валідність. Разом з тим, існують непрямі дані, зокрема, серед випускників географічного факультету ДВНЗ «КДПУ» 2014 та 2015 років (абітурієнти 2009 та 2010 рр. відповідно), денної форми навчання, за держзамовленням, немає жодного червонодипломника.

Крім того, за спостереженнями викладачів кафедри геології, фізичної географії та ландшафтознавства, абітурієнти, які вступили у 2009-2017 рр. на геогрфічний факультет за результатами набраних високих балів на ЗНО відповідних років, відзначаються слабкістю самостійності мислення, низьким рівнем засвоюваності знань, невмінням встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, пасивністю у студентському життю тощо. Це свідчить про слабку кореляцію між результатами ЗНО з географії та успішністю першокурсників ВНЗ.

Стандартизовані тести ЗНО - не перевіряєють глибинну аналізу, творчу складову, ігнорують складність обґрунтованість індивідуальних ймовірних відповідей, сформованість комунікативних, соціальних компетентностей. І максимальне зосередження вчителя на тестових формах роботи з метою підготовки до ЗНО– загроза звуження процесу навчання до простого опитування, репродукції матеріалу.

Найважливішою підсумковою характеристикою тестів для оцінювання статистичної похибки підсумкових результатів абітурієнтів є ретестова надійність, тобто відтворюваність результатів при повторному тестуванні, то із зрозумілих причин її вимірювання для тестів ЗНО не здійснюють.

•           Крім того, значна частина завдань ЗНО з географії потребує не стільки конкретних знань, скільки певної загальної ерудиції.

Наприклад, питання № 18, ЗНО-2015: Восени буває короткочасне повернення теплої сонячної погоди, яке в народі називають «бабиним літом». За змістом уривку з літературного твору визначте метеорологічну ознаку «бабиного літа».

• у сертифікаційній роботі з географії 2015 р. наявні завдання, що передбачають й відповіді на непринципові з погляду оцінювання абітурієнтів питання (перевірки знання другорядних фактів). Наприклад, питання №14,17,21 сертифікаційної роботи ЗНО з географії, 2015 р.

Безумовно, знання цих фактів відповідає програмі, але чи є це знання важливим для абітурієнтів економічних спеціальностей, які складають значну (якщо не більшу) частку тих, хто проходив тестування з географії?

• Крім того, зрозуміло, програми ЗНО базуються на програмах відповідних дисциплін загальної середньої освіти. Але ж використовуються вони для відбору абітурієнтів на певні напрями вищої освіти, які висувають дещо інші (іноді істотно інші) вимоги до знань та вмінь абітурієнтів (невідповідність окремих програм ЗНО потребам тих напрямів освіти, за якими будуть навчатися майбутні абітурієнти)

Більшість абітурієнтів, які складають тест з географії, планують вступати на економічні напрями вищої освіти. А тестових завдань з економічної та соціальної географії у 2015 р. нараховано 24 (30%). Можливо, у сертифікаційній роботі слід більшою мірою перевіряти знання економічної географії й менше уваги приділяти фізичній.

Загалом, навіть для якісного тесту одержувані оцінки є більш-менш правильними «в середньому», але для кожного конкретного випробуваного вони містять певну статистичну похибку, яку потрібно враховувати при підбитті підсумків тестування. Ймовірний шлях усунення впливу вгадування у завданнях з вибором відповіді - це використання штрафних балів. Наприклад, в американських тестах SAT для подібних завдань передбачено 5 варіантів відповідей, одна з яких є правильною. За вибір правильної відповіді нараховується 1 бал, а за вибір помилкової - знімається 1/4 балу.

Кожна технологія має використовуватися там, де вона приносить найбільший ефект, і не може бути «панацеєю» від усіх проблем. Географія – світоглядний предмет, а світоглядні знання не завжди носять однозначний характер.