Зображення рослинних форм у натюрмортах Європи 17-19 століття.

Тема: Зображення рослинних форм у натюрмортах Європи 17-19 століття.

Мета: Розвиток умінь реалістичного зобра­ження форми через передачу об'єму об'єктів від­ношеннями тонів. Формування здібностей емо­ційно насолоджуватись сприйманням художніх образів природи в образотворчому мистецтві; формування в учнів уміння осмислити конст­рукцію форми рослин та їх складових, здатності до художньо-естетичного сприймання навколиш­ньої дійсності. Виховувати любов до навколишнього середовища.

Ілюстративний матеріал. Балтазар ван Дер Аст «Натюрморт із фруктами», Ваг Гог «Соняшники», А. Матіс «Портрет».

Хід уроку

I. Організаційна частина.

II. Проголошення теми, плану уроку.
     Наголошую  на  темі   уроку:   розвитку уміння осмислити конструкцію форми рослин та вміння їх реалістично зобразити через передачу об'єму відношеннями тонів. На уроці учні повинні зробити записи у словнику і виконати графічну замальовку букета квітів з натури.

III. Мотивація навчальної діяльності.

Повідомляю про те, що урок є для сприйняття мистецтва. Тому перед дітьми постає за­вдання підсумувати свої теоретичні знання з історії мистецтва і застосувати їх на практиці при виконанні подальших завдань.

IV. Актуалізація опорних знань; узагальнення,
систематизація понять.

Пропоную дітям пригадати, як зображу­вали квіти у різних культурах світу. Відповідаючи на запитання учні можуть звернутися до словника.

V. Записи умовних термінів і основних по­нять.

Натюрморт  (фр.  «мертва  природа»)  — зображення неживих предметів, що об'єднуються в єди­ну композиційну групу. Натюрморт може мати са­мостійне значення, а також бути складовою части­ною композиції жанрової картини або портрета.

Стиль барокко — виник в Італії ще в XVI ст. Термін «барокко» означає «незвичайний», «вигад­ливий». Для барокко характерні вигнуті форми, поривчастість, драматизм, велика кількість різно­манітного декору.

Імпресіонізм (фр. «враження»). Художники-імпресіоністи Франції 1870-х років по-новому відтворювали стан природи, миттєвий стан наст­рою людини і оспівували красу цієї миттєвості.

Фовізм (фр. «дикий») — одна з течій мо­дернізму, де головним засобом виразності обрано колір, основна мета — відображення в картині своїх настроїв, вражень (Алрі Матіс).

Постімпресіонізм (фр. «після») — стиль, що прийшов після імпресіонізму (Ван Гог).

VI. Сприйняття і осмислення нового ма­теріалу.

1. Сприйняття учнями зразків голландського натюрморту XVII ст. Після демонстрації ілюстра­тивного матеріалу і подачі теоретичного ма­теріалу учням пропонується виконання компо­зиційного начерку: замалювати запропонований букет квітів з натури, засобами світлотіні вияви­ти об'єм цілого букета протягом 15хв. графічни­ми матеріалами.

а) вступний інструктаж: учням наголошується на передачу загальної форми букета, компо­зиційну діяльність, передачу світлотіні;

б) поточний інструктаж: після виконання загаль­них форм можлива детальна проробка декількох квітів.

2. Сприймання учнями репродукцій картин імпресіоністів, постімпресіоністів, фовістів. Слід звернути увагу учнів на локальне кольо­рове вирішення, побудоване на контрастах, пло­щинне трактування об'ємних форм у роботах цих майстрів. Використовуючи метод співбесіди, разом з уч­нями виконується короткий порівняльний аналіз натюрмортів:

•               вид образотворчого мистецтва;
•               жанр;
•               техніка і матеріали;
•               час, епоха;
•               напрям, стиль;
•               формат картини;
•               композиційна схема;
•               колорит (кольорова гама);
•               стан, настрій, враження.

3. А тепер ви по пам’яті виконаєте натюрморт, основним елементом якого буде ваш улюблений домашній вазон (звучить музика народних мотивів).

VII. Узагальнення, висновки.

Слід зазначати невичерпні можливості зобра­ження природи різними стилями, техніками. Ко­жен народ і кожна епоха доклали своїх зусиль для зображення природи, доповнили поетичний літо­пис зображення квітів.

VIII. Аналіз виконаної зарисовки. Виявлення
рівня успішності.

Оцінка знань, умінь.

Додатки:

Експресіонізм

Художній напрям 1905-1930 років, з осідком переважно в Німеччині. Художники-експресіоністи здебільшого втілювали внутрішній потяг душі, а не явища видимого світу. Живописові експресіонізму притаманні пристрасність, напруга та глибокий індивідуальний підхід до картини, яка править за засіб виразу емоцій. Пломеніючий колорит, далекі від реальних природні кольори і нервовий мазок виповняють експресіоністичні полотна мерехтливою життєвою снагою. Не дивно, що експресіоністи черпали натхнення з живопису Ван Гога з його новаторською технікою і незвичайним колоритом. (Бекман, Ван Гог, Кірхнер, Кокошка, Марк, Мунк, Нольде, Пехштайн, Руо, Сугін, Геккель, Шиле, Шмідт-Роттлуф, Явленський).

А. Матисс. «Женский портрет». Тушь, перо. 1944. Музей изобразительных искусств им. А. С. Пушкина. Москва

Балтазар ван Дер Аст «Натюрморт із фруктами»