Зорова сенсорна система людини.
Поурочне планування до уроку "Зорова сенсорна система". На допомогу вчителям біології. Крім конспекту уроку містить інструкцію до лабораторнї рботи з визначення акомодації ока.
Біологія
8 клас
____________
Тема: зорова сенсорна система. Око.
Мета: сформувати загальне уявлення про зорову сенсорну систему, розглянути її будову та функцію,
формувати науковий світогляд учнів, розширюючи знання про особливості будови зорової сенсорної системи, розвивати у учнів стійкий пізнавальний інтерес до вивчення анатомії, розвивати уміння спостерігати, робити досліди та висновки
Тип уроку : урок засвоєння нових знань.
Обладнання: таблиця «Будова ока», «Будова допоміжного апарату ока», «Зоровий аналізатор», «Будови сітківки», інструкція по проведенню лабораторної роботи, картка для демонстрування акомодації ока для кожного учня.
Хід уроку:
І. Організація навчальної діяльності учнів.
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.
План
- Які сенсорні системи притаманні людини?
- Які органи відповідають сенсорним системам?
- Які рецептори вам відомі, та які види подразнень вони сприймають.
- Назвіть складові аналізатора та функцію кожного.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.
Як реагували на світло різні тварини? (одноклітинні, кишковопорожнинні, черви, молюски, комахи, риби, земноводні, рептилії, птахи, ссавці)
IV. Нова тема
План вивчення нового матеріалу
Зорова сенсорна система
- Периферична частина зорового аналізатора – очне яблуко та допоміжний апарат ока.
- Характеристика допоміжного апарату
|
відділ |
будова |
функція |
|
Слізний апарат Слізна залоза Слізний мішок Носослізний канал |
Слізна залоза розташована у верхньому зовнішньому кутку орбіти. Протоки слізної залози виходять у слізний мішок. Носослізним каналом сльоза потрапляє в носову порожнину. |
Сльоза постійно омиває очне яблуко, не дає рогівці пересихати. Слізна рідина містить речовину з бектероцидною властивістю. |
|
Руховий апарат |
Утворений посмугованими м’язами. До його складу належать косі та прямі м’язи ока. |
Рух очного яблука в очиці. |
|
|
|
|
|
Повіки |
Є шкірними складками з віями. Здатні стулятися і розтулятися. |
Моргання, що є безумовним рефлексом, захищає рогівку від вітру, пилу, дрібний частинок. |
|
Кон’юктива |
Утворена сполучною тканиною. Вкриває внутрішню частину повіки й передній відділ очного яблука. |
Зменшує тертя між повікою та очним яблуком під час моргання. |
- Зоровий аналізатор (учні самостійно складають складові зорового аналізатора, використовуючи малюнок «Зоровий аналізатор»)
|
|
|
|
|
|
||
- Будова очного яблука. (демонстрація таблиці» Будова ока»)
|
відділ |
будова |
функція |
||
|
Зовнішня оболонка |
||||
|
Фіброзна оболонка |
Є непрозора капсула , що утворена сполучною тканиною. Має два відділи: задній – склеру – і передню – рогівку. |
|
||
|
Білкова (склера) |
Утворена щільною волокнистою сполучною тканиною. У шарі тканини переплетені колагенові й еластичні волокна. |
Захищає внутрішнє ядро ока, зберігає його форму. |
||
|
Рогівка |
Утворена сполучною тканиною, позбавлена кровоносних судин. Є прозорою й має високі світлозаломні властивості. |
Пропускає та заломлює промені світла, захищає око від механічних, хімічних ушкоджень, мікроорганізмів.
|
||
|
Середня оболонка |
||||
|
Судинна оболонка |
Багата на кровоносні судини. Складається з власне судинної оболонки, війкового тіла й радужної оболонки. |
Живлення очного яблука, сприйняття й передача світла до кришталика. |
||
|
Райдужна оболонка |
Містить пігментні клітини, де розташований пігмент, що визначає колір очей. У центрі радужки є отвір – зіниця. Навколо зіниці розміщені колові м’язи, внаслідок скорочення яких зіниця звужується. Вона змінює свій діаметр рефлекторно, залежно від інтенсивності освітлення. |
Пропускає світло. |
||
|
Війкове тіло |
Розташовується в передній частині судинної оболонки. Складається з м’язів і зв’язок, до яких прикріплена капсула кришталика. М’язи війкового тіла змінюють кривину кришталика. |
Зміна криви кришталика. |
||
|
Власне судинна оболонка |
Займає задню частину очного яблука. Багата на кровоносні судини. Містить чорний пігментний шар, що поглинає світло. |
Живлення очного яблука й поглинання світла. |
||
|
Внутрішня оболонка |
||||
|
Світлочутлива сітківка |
Містить світлочутливі рецептори6 палички і колбочки. Центр сітківки більше заповнений колбочками, периферія –паличками. Світлочутливі клітини – палички та колбочки – здатні перетворювати енергію світла в енергію нервового імпульсу й у такий спосіб передати збудження у вищі відділи головного мозку.\ Жовта пляма – найбільш чутливе сприйняття світла (переважно колбочки) |
Колбочки сприймають колір, форму та дедалі об’єкта, забезпечують денний зір. Палички сприймають форму й забезпечують зір за умов слабкого освітлення. |
||
|
Ядро очного яблука |
||||
|
Кришталик |
Прозора, еластична ,двоопукла лінза. Розташована за зіницею. Судини й нерви відсутні. Занурений у капсулу, сполучену з війковим тілом. Скорочення цих м’язів приводить до зміни кривизни кришталика. |
Заломлює світлові промені, що входять в око, і фокусує їх на сітківці. Змінюючи кривизну, кришталик забезпечує «далекий» і «короткий («ближній») зір. |
||
|
Склисте тіло |
Заповнює всю порожнину очного яблука за кришталиком. Має вигляд зовсім прозорої желеподібної маси, не має кровоносних судин. |
Має світлозаломну здатність, підтримує внутрішньо очний тиск. |
||
|
Водяниста волога |
Між кришталиком і радужкою розташована задня камера ока, між рогівкою і радужкою – передня камера. Водяниста волога заповнює порожнини камер. |
Підтримує форму ока завдяки гідростатичному тиску водянистої вологи та склистого тіла. |
||
|
Зоровий нерв |
Фоторецептори сполучаються з нервовими клітинами, потім із нервовим волокном. Місце виходу зорового нерва із сітківки – сліпа пляма.
|
Передача зорової інформації в зорову кору великих півкуль. |
||
- Будова сітківки.
|
фусцин |
|
|
колбочки та палички |
|
|
біполярні клітини |
|
|
мультиполярні клітини |
|
|
зоровий нерв |
- Акомодація ока - чітке зображення предметів, розташованих на різній відстані
Запитання до учнів
- Скільки оболонок має око?
- Що входить до зовнішньої оболонки ока та яка її функція?
- З чого складається середня оболонка? Яка її функція?
- Що таке війкове тіло?
- Яка функція війкових зв’язок?
- Яка функція війкового м’яза?
- Які фоторецептори вам відомі?
- Яка функція паличок?
- Яка функція колбочок?
- Що таке сліпа пляма,
- Шо таке жовта пляма?
- Що таке акомодація?
V. Узагальнення і систематизація знань.
Лабораторне дослідження №9
Тема: Визначення акомодації ока.
Мета: вивчити здатність ока пристосовуватися до чіткого бачення предметів, що знаходяться на різній відстані.
Обладнання: аркуш паперу з отвором діаметром 1см, навколо якого нанесені букви.
Пам’ятайте, що під час розглядання далеких предметів, предмети, розташовані близько, здаються нечіткими, і навпаки, під час розглядання близьких предметів нечітко видні віддалені предмети. Чітке бачення предметів, які знаходяться на різній відстані від ока, можливо завдяки здатності кришталика змінювати свою кривизну (внаслідок чого змінюється фокусна відстань)
Хід роботи.
Інструкція проведення досліду
- Візьміть заготовлений аркуш паперу з отвором посередині, по краях якого написані букви.
- Аркуш тримайте на відстані 10-15 см так, аби букви були чітко вині, а через отвір була б видна і дошка з написаним на ній словом. Друге око краще закрити.
- Прочитайте напис на дошці. Чому під час читання букви, що оточують отвір на папері здаються розмитими?
- Подивіться на букви, написані на аркуші. Чому букви на аркуші видні чітко, а зображення на дошці здається розпливчастим?
- Заповніть таблицю.
Акомодація ока
|
Розташування предмета |
Заломлююча сила (мала, велика) |
Війковий м’яз(розслаблений, скорочений |
Війкові зв’язки (натягнуті, розслаблені) |
Кривина кришталика (мала, велика) |
|
Предмет розташований на далекій відстані |
|
|
|
|
|
Предмет розташований на близькій відстані |
|
|
|
|
Висновок.
- Що таке акомодація ока?
- Чому читання в транспорті шкідливе?
V. Домашнє завдання §42,43 (сторінка 202.203)
1
про публікацію авторської розробки
Додати розробку