Запропонований позакласний захід допоможе вчителю-словеснику долучити дітей до творчості, розвинути їх образне мислення, навчити в звичайних речах бачити нові образи.
Зустріч у літературному кафе «Творча смакота»
Хід заходу
І. Організаційний момент.
Емоційне налаштування.
Доброго дня, діти! Я рада вас сьогодні вітати в літературному кафе.
Проте у нас сьогодні відкриття «літературного кафе», а це означає, що смакувати ми будемо страви творчі: «Зустріч з музою або натхнення», «Двоє зерняток», «Всесвітній день письменників», «Смаколики від однолітків», «День поезії», «Поетичні замальовки», «Перформанс», «Творчий десерт».
Епіграфом, що відкриває наше кафе стали слова Джорджа Шина: «Повір у неймовірне, тоді зможеш зробити неможливе».
ІІ. Основна частина.
Відколи людина почала замислюватися над своїми мистецькими творіннями, відтоді і намагається збагнути один із найтаємничіших і найпривабливіших феноменів творчого духу – натхнення. Так, Сократ розмірковував: «Поети складають свої прекрасні поеми не завдяки вмілості, а бувши натхненними й одержимими. Адже вони в якихось чудесних гаях Муз збирають із медоносних джерел і приносять нам свої пісні, немов бджоли, і подібно до них літають. І здатний поет творити не раніше, ніж стане натхненним…»
1 страва «Зустріч з Музою або натхнення».
Тож першою стравою, без якої не може обійтися будь-яка творча особистість є Муза
(дівчина Муза під мелодію читає поезію).
Зустріч з Музою
Я відчинила двері
Босій Музі.
Вона стояла
Нишком на порозі.
Здалось мені —
Ми чимось схожі,
Навіть друзі…
Чому ж стоїш ти
Й досі на морозі?
Давно на тебе
Вже чекаю,
Без тебе не живу —
Згораю.
Проходь же,
Музонька, моя.
Без тебе я —
Уже не я.
Я одягну тебе
У гарні шати,
Не прожену тебе
Із хати.
Найкращі страви
Приготую,
У чобітки тебе
Озую.
Ти не залишишся —
Я знаю,
Бо надто кволі
Я крила маю...
Спробуймо окрилитися й ми «Крилатими висловами».
Завдання: прочитайте крилаті вислови, висловіть свої думки щодо почутого.
Поезія, як океанська хвиля -
бурхлива й тиха водночас.
Думкам дарує ніжності вітрила,
щоб гостротою правди покарати нас.
Поет – це той, хто пробиває мури
Та вміє словом душу прокричать. Андрій Яремко
Поет – це не професія,
це – бачення.
Це своєрідний,
дивний стан душі,
Коли дрібниці
набувають значення
І крають серце,
як тупі ножі.
2 страва «Двоє зерняток».
Пропоную вашій увазі притчу «Двоє зерняток».
Двоє зерняток лежали поряд на родючій весняній землі.
Перше зернятко сказало: «Я хочу вирости! Пустити коріння глибоко в ґрунт піді мною, а паростки над землею. Мрію розпуститися ніжними бруньками й провістити прихід весни. Я прагну відчути теплі сонячні промені й крапельки роси на моїх тендітних пелюстках!»
І зернятко виросло, перетворившись на квітку.
Друге зернятко промовило: «Я боюся. Якщо я пущу коріння в землю, то невідомо з чим воно зіштовхнеться там, у темряві. Якщо у мене виростуть ніжні стебла, то їх може щось ушкодити. А якщо з’являться бутони, то якась комаха може їх пообгризати. А якщо з бутонів розпустяться квіти, їх зірвуть або затопчуть ногами. Нема дурних, краще я зачекаю безпечного часу».
І друге зернятко стало чекати. Курка, блукаючи в пошуках підгодівлі, побачила на землі зернятко й миттю склювала його.
Мрія стала путівником для першого зернятка, саме вона допомогла перетворитися йому на квітку. Сумніви й страх стримували друге зерно, і воно стало жертвою курки.
Що оберете ви: мріяти й ризикнути стати квіткою чи прислухатися до своїх страхів і віддалитися від своєї мрії в темряву, у землю, у небуття? Це вирішувати вам, але потрібно починати діяти уже зараз, щоб потім не шкодувати за згаяним часом.
Отож ми не гаємо свого часу й пропонуємо нову страву з нашого меню.
На сьогодні ми відзначаємо дуже багато свят не лише релігійних, а й професійних.
3 страва «Всесвітній день письменників».
Хоч професія письменника з'явилася багато століть тому, майстри слова одержали своє свято лише в 1986 році на засіданні 48 конгресу Міжнародного ПЕН-клубу. ПЕН-клуб (PEN International) – правозахисна організації, яка об’єднує професійних письменників, які працюють у різних жанрах літератури.
З того часу Всесвітній день письменника відзначають щорічно 3 березня.
Тарас Шевченко за своє життя написав 237 віршів і поем, Олександр Дюма-батько — 420 романів, Микола Гоголь працював над створенням «Мертвих душ» виключно стоячи, а Михайлу Булгакову знадобилося 12 років для написання роману «Майстер і Маргарита». Сьогодні у світі налічується близько 150-200 тисяч професійних письменників, і пишуть вони на більш чим 150 мовами.
З цих нечисленних фактів зрозуміло – професія письменника нелегка, багатогранна й заслуговує глибокої поваги.
Всесвітній день письменника відзначають не тільки романісти, прозаїки, поети, памфлетисти, публіцисти, фантасти, фейлетоністи, новелісти, ессеїсти та інші майстри слова. Його по праву вважають своїм журналісти, історики та блогери. У цей день вони збираються, щоб обговорити тенденції сучасної літератури, нагородити найбільш талановитих авторів, послухати нові вірші та уривки творів своїх колег.
4 страва «Смаколики від однолітків».
Сьогодні і ми з вами зможемо долучитися до таких зібрань, де смакують новими творами. Цьогоріч дівчатка 8-В класу спробували себе у ролі письменників і взяли участь на літературних конкурсах «Крізь терни» та «Літературна творчість». Дебют був вдалим, оскільки дівчатка отримали призові місця. Анастасія Предко стала абсолютним переможцем у конкурсі «Крізь терни» та отримала диплом «За нове прочитання традиційного жанру» у конкурсі «Літературна майстерня», Пивовар Софія отримала диплом «За оригінальність».
Пропоную нову страву «Смаколики від однолітків»(виступ-представлення дівчаток).
Поряд з прозою пліч-о-пліч крокує поезія. Їх не можна роз’єднати, вони невід’ємні, тому зараз так часто поєднують їх, що створили новий стиль «поезія в прозі».
5 страва «День поезії».
Пропоную вашій увазі відеосюжет.
Напевно, кожен намагався хоч оин раз у своєму житті складати вірші або привітання для коханих, рідних та близьких. Велика кількість людей вважають, що поезія – чудовий спосіб висловити особисті думки, переживання й роздуми.
Леся Українка писала До музи:
Прилинь до мене, чарівнице мила,
І запалай зорею надо мною,
Нехай на мене промінь твій впаде,
Бо знов перемогла мене ворожа сила,
Знов подолана я, не маю сил до бою, –
Я не журюсь, я знала – се прийде.
Спокійна я, боротися не хочу.
В душі у мене іншії бажання:
Я тільки думкою на світі буду жить,
Я хочу слухать річ твою урочу
І на своїм чолі твоє сіяння
Почуть бажаю хоч єдину мить.
Символічним знаком поезії, як відомо, є крилатий кінь – Пегас, адже «крилатість» –одна з важливих її якостей.
Саме 21 березня рішенням генеральної конференції ЮНЕСКО був призначений Всесвітній день поезії. Це свято відзначається з 1999 року. Рішення про встановлення даного свята було прийнято в зв'язку з тим, що поезія може допомогти людині розгадати найскладніші питання. Тому людство повинно навчитися цінувати поетичні рядки й знаходити в них справжнє багатство. Всесвітній день поезії відзначається і в Україні з 2004 року.
Поезія допомагає нам жити разом. Вона необхідна для встановлення діалогу між культурами та для гармонійної взаємодії між різними суспільствами. Заохочення поетичної творчості, її поширення та перекладу – це ще один із чинників сприяння культурному різноманіттю, життєво важливе джерело натхнення, відроджуване живою єдністю поета в багатогранних проявах його творчості.
6 страва «Поетичні замальовки» (декламування поезій)
7 страва «Перформанс».
На сучасному етапі розвитку літератури важливо не лише створення нових шедеврів, а й вміння їх по-новому прочитати, так, щоб захопити слухачів своєю манерою подачі. Це нова тенденція, що має назву перформанс - одна з форм передачі мистецтва, де твором вважають дії автора, за якими глядачі спостерігають у режимі реального часу.
Перегляд перформансу Івана Малковича "Паротяг".
ІІІ. Практична частина.
8 страва «Творчий десерт».
Коли б ви не завітали до кафе, ви завжди охоче просите щось смачненьке на десерт. Правда? Десерт – це щось солоденьке, яке приносить нам насолоду. От і я вам пропоную отримати насолоду й відчути себе поетом і письменником.
Письмовий стіл… Папір… Перо…
Письменник про село поему пише…
Буриме (фр. bouts — кінці, закінчення та rimes — римовані) — вірш, створений за заздалегідь заданими римами, котрі не дозволяється переставляти або змінювати. Вони мають пов'язуватися певним сюжетом.
1.…………………………красиво,
…………………………диво!
……………………….зігріто,
………………………налито!
2
…………………….. дивина,
…………………………весна!
……………………..красиво,
…………………………диво!
……………………….з висоти,
………………………знайти?
Одним із різновидів прозових творів є твір-есе. Цікавий по своїй суті вже тим, що не має усталених рамок, слів-скріпів, які притаманні твору-роздуму. Це думки людини на певну тему або розкриття проблеми. Спробуймо колективно створити таке есе. Я розпочинаю, а кожен наступний по реченню продовжує.
Надворі сніжно й морозно. Усе в природі вказує на те, що зараз зима. А мені хочеться запитати: «Де ти забарилась, веснонько?!»
ІV. Заключна частина.
Смакуйте життям. Висловлюйте свої думки. Пишіть. Творіть. Імпровізуйте. Якщо кожен з вас хоча б один раз спробує написати, то у вас з’явиться два варіанти: вийде чи не вийде. А якщо не спробуєте, то залишиться лише один варіант. Усе у ваших руках. До нових зустрічей!