Тема. Зв’язне мовлення.
Усний твір на тему:” Пісня-душа народу”
Мета: допомогти шестикласникам висловити власні думки про значення народної пісні в житті українців; розвивати творче мислення, естетичні смаки, комунікативні здібності школярів; виховувати в учнів повагу і любов до надбань свого народу.
Обладнання: виставка книг „В піснях живе історія народу”; вислови про пісню; ілюстрації до пісень.
Епіграф: Наша дума, наша пісня
Не вмре, не загине...
Т. Шевченко.
І.Мотивація навчальної діяльності учнів
Звучить пісня „Україно!” Т. Петриненка.
- Без чого важко уявити Україну?
- Назвіть пісні, які побутують у вашій родині.
Людина має завжди пам’ятати, звідки вона родом, де її коріння, глибоко знати історію свого народу, його мову, культуру. Українська пісня живе з давніх часів, переживаючи цілі покоління.
Тихо сідає за обрій сонечко, сутінки огортають землю, а над містами й селами розноситься чарівний спів:
Не цурайся пісні, яку чув від мами.
Не згуби-то мова прадідів твоїх,
Бо зректися пісні, що цвіла віками,
Мов забуть народ свій, даль його доріг.
Сьогодні в нас урок зв’язного мовлення на тему :”Пісня-душа народу”. Епіграфом ми взяли слова нашого великого поета - Тараса Шевченка:
Наша дума, наша пісня Не вмре, не загине...
Ви всі працювали над проектами. Кожен із вас доторкнувся душею до словесного і музичного мистецтва - пісні. Ми будемо висловлювати власні думки про значення народної пісні в житті українців.
Пісня - Божий дар. Колись Бог вирішив наділити людей світу талантами. Роздав елегантність і красу, любов до господарювання, дисципліну і порядок, владність, хист до музики...Роздав все, що в нього ще було. Аж раптом побачив у кутку босу, у вишитій сорочці, з вінком із червоної калини на русій голівці заплакану дівчину.
- Чого ти плачеш? Хто ти ?- запитав Бог.
Я - Україна, а плачу, бо стогне моя земля від пролитої крові і пожеж.
- Чого ти не підійшла до мене скоріш? Я всі таланти роздав.
Дівчина хотіла вже йти, але Бог, піднявши правицю, зупинив її.
- Є у мене неоціненний дар, який уславить тебе на цілий світ. Це пісня! Узяла дівчина - Україна дарунок, міцно притиснула його до серця і
понесла в народ.
Учні читають поезії про роль пісні в житті суспільства:
Учні виконують пісню М. Федунця „Не цурайся пісні”.
Гра - вікторина „Відгадай назву пісні”
Звучить мелодія, учні відгадують назви пісень
Мовна скарбничка. Робота в групах.
Пояснити значення вислову про пісню:
Учнівське повідомлення „Народна пісня - скарбниця людської культури”
Пісня - один із найдавніших і найпоширеніших видів словесного мистецтва; невеличкий музичний твір, що поєднує поетичний текст і мелодію.
Пісня виникла на ранньому етапі розвитку суспільства. На думку вченого Потебні, пісня така ж давня, як і мова. Її творили цілі покоління. Саме з мови і пісні розвивається духовна культура народу.
Палітра пісенних жанрів надзвичайно багата: історичні і ліричні.
Ліричні в свою чергу поділяються на суспільно-побутові (козацькі,
чумацькі, рекрутські, солдатські) і родинно-побутові (колискові, пісні про кохання, вдовині, сирітські пісні)
Слід зазначити, що пісні бувають народні і літературного походження. Між ними існує тісний взаємний зв’язок. Дуже часто пісні, написані поетами і композиторами, стають народними.
Учні записують прислів’я та приказки про пісню.
План
Не вмре, не загине... (Тарас Шевченко)
Робота в групах
Мовленнєве завдання: створити висловлювання за планом.
(Діти зачитують створені висловлювання про пісню)
Написати твір.