10 клас. Історія України. Практична робота. Політичні сили навесні 1917 року в Україні.
Про матеріал
Наданий матеріал є практичним заняттям для 10 класу з історії України, присвяченим діяльності політичних сил навесні 1917 року. Завдання спрямовані на те, щоб учні навчилися аналізувати програмні вимоги різних партій, порівнювати позиції та знаходити спільні чи суперечливі пункти. Уроки охоплюють дослідження українського національного руху, кадетів, есерів, меншовиків та більшовиків через роботу з таблицями, заявами та історичними джерелами. Школярі також виконують творчі завдання, зокрема моделюють політичний компроміс та пишуть власний історичний висновок. Методичні поради пропонують поєднувати індивідуальну роботу з парною та груповою діяльністю для глибшого розуміння суспільно-політичної ситуації.
10 клас. Історія України
Практична робота. Тема: Політичні сили в Україні навесні 1917 року
Робота з історичною інформацією
Мета:
навчитися визначати політичні сили, аналізувати їхні програмні вимоги,
порівнювати позиції та встановлювати спільне й відмінне в їхніх поглядах.
Завдання 1. «Упізнай політичну силу»
Прочитайте характеристики та встановіть відповідність між політичною силою та вимогами.
Вимоги
Політична сила
1.
Виступали за національно-територіальну автономію України,
розвиток української мови, культури та освіти.
2. Прагнули зберегти єдність Російської держави, підтримували
Тимчасовий уряд.
3. Вимагали передачі влади радам робітничих і солдатських
депутатів, припинення війни та соціалістичної революції.
4. Виступали за демократичні перетворення, захист прав
робітників і селян, розв'язання земельного питання, але
переважно на загальноросійському рівні.
А. Більшовики.
Б. Українські національні партії.
В. Кадети.
Г. Меншовики та есери.
Завдання 2. «Політичний портрет».
Заповніть таблицю, використовуючи навчальний матеріал.
Політична сила
Основні цілі
Ставлення до автономії України
Українські національні партії
...
...
Кадети
...
...
Меншовики та есери
...
...
Більшовики
...
...
Завдання 3. «Знайди спільне».
Розподіліть наведені вимоги на дві групи:
демократичні права і свободи;
збереження єдності Російської держави;
розв'язання земельного питання;
національно-територіальна автономія України;
передача влади радам;
поліпшення становища робітників;
розвиток української мови та освіти;
соціалістична революція;
ліквідація самодержавства.
Після виконання поясніть, чому навіть за наявності спільних вимог політичні сили не могли повністю
об'єднатися.
А. Вимоги, які могли об'єднувати декілька
політичних сил.
Б. Вимоги, які виражали специфічні інтереси
окремих політичних сил.
Завдання 4. «Порівняй позиції»
Прочитайте три умовні політичні заяви, складені на основі програмних поглядів відповідних сил.
Заява 1.
«Український народ повинен мати право самостійно вирішувати питання внутрішнього
життя, розвивати рідну мову, освіту та культуру. Україна має отримати автономію у федеративній
демократичній Росії».
Заява 2.
«Росія повинна залишатися єдиною державою. Всі важливі питання державного устрою
мають вирішуватися загальноросійськими представницькими органами».
Заява 3.
«Влада повинна перейти до рад робітничих і солдатських депутатів. Необхідно припинити
війну, передати землю селянам і здійснити соціалістичну революцію».
Дайте відповіді:
1.
Яка політична сила представлена в кожній заяві?
2.
Яке питання було найважливішим для авторів першої заяви?
3.
У чому полягала принципова суперечність між першою та другою заявами?
4.
Чим відрізнялися вимоги третьої заяви від вимог перших двох?
5.
Чи могли ці політичні сили співпрацювати? Обґрунтуйте відповідь.
Завдання 5. «Політичний консиліум: знайди компроміс»
Уявіть, що ви — учасник політичної наради в Києві навесні 1917 року. На нараді присутні
представники чотирьох політичних сил:
українського національного руху;
кадетів;
меншовиків та есерів;
більшовиків.
Ваше завдання:
1.
Визначте одне питання, щодо якого всі або більшість учасників могли б домовитися.
2.
Визначте два питання, щодо яких виникли б найбільші суперечки.
3.
Запропонуйте власний компроміс, який міг би зменшити політичне протистояння.
Сформулюйте висновок: чому навесні 1917 року в Україні було складно досягти політичної єдності?
Завдання 6. «Історичний висновок»
Напишіть коротку відповідь (5–7 речень) на запитання:
Чому навесні 1917 року український національний рух мав складну політичну ситуацію,
незважаючи на повалення самодержавства та проголошення демократичних свобод?
У відповіді використайте поняття: автономія, федерація, Тимчасовий уряд, політичні сили, національні
інтереси.
Відповіді для вчителя та критерії оцінювання
Завдання 1.
1 — Б; 2 — В; 3 — А; 4 — Г.
Завдання 2
— орієнтовні відповіді
Українські національні партії — автономія, національні права, демократичні та соціальні
перетворення.
Кадети — конституційна демократія, єдність Росії; проти широкої автономії України.
Меншовики та есери — демократична республіка, соціальні реформи; питання автономії не було
їхньою спільною першочерговою вимогою.
Більшовики — влада рад, соціалістична революція; визнавали право націй на самовизначення.
Завдання 3
— орієнтовний розподіл
А. Демократичні права і свободи; розв'язання земельного питання; поліпшення становища
робітників; ліквідація самодержавства.
Б. Збереження єдності Росії — кадети; автономія України та розвиток української мови й освіти —
українські національні сили; передача влади радам і соціалістична революція — більшовики.
Важливо:
окремі вимоги могли підтримуватися кількома силами, але з різних причин і з різним
розумінням шляхів їх реалізації.
Завдання 4
1 — український національний рух; 2 — кадети; 3 — більшовики.
2. Національна автономія України.
3. Різне бачення державного устрою: автономна Україна у федерації або єдина централізована Росія.
4. Більшовики висували насамперед вимоги радикальної зміни влади та суспільного устрою.
5. Співпраця була можлива з окремих питань, але принципові розбіжності у баченні держави та влади
ускладнювали її.
Завдання 5–6
Оцінюються самостійність суджень, аргументація, використання історичних понять і розуміння
суперечностей між політичними силами.
Критерії оцінювання роботи (12 балів)
Критерій
Бали
Визначає політичні сили та їхні програмні цілі
2
Порівнює вимоги політичних сил
2
Виявляє спільне та відмінне в їхніх позиціях
2
Аналізує історичні заяви та аргументує відповіді
2
Пропонує обґрунтований компроміс
2
Формулює самостійний історичний висновок
2
Разом
12
Очікувані результати навчання
Після опрацювання матеріалу учень/учениця:
називає основні політичні сили, що діяли в Україні навесні 1917 року;
характеризує їхні програмні вимоги та політичні цілі;
порівнює погляди українських і загальноросійських політичних сил;
визначає спільні та суперечливі питання в їхніх програмах;
пояснює причини політичного протистояння;
формулює власні висновки на основі історичних фактів.
Методична порада:
завдання 1–3 доцільно виконати індивідуально,
завдання 4 — у парах,
завдання 5 — у групах із розподілом ролей,
а завдання 6 використати як підсумкову письмову рефлексію.
Такий формат дасть змогу не лише перевірити знання назв партій, а й навчити десятикласників
бачити політичні інтереси, порівнювати програми та розуміти причини розбіжностей у суспільстві.