|
https://library.vspu.edu.ua/inform/kocubin.htm |
Памˈятник + музей у Вінниці |
||
Миха́йло Миха́йлович Коцюби́нський (1864, Вінниця —1913, Чернігів) — українськ письменник, громад-ський діяч, голова «Просвіти» Чернігів. Учасник політичної організації «Братство тарасівців». Організа-тор «літературних понеділків і субот». ІМПРЕСІОНІЗМ «враження» |
|
|||
Перифрази: Великий Сонцепоклонник; Сонях Знав 9 мов |
«Ті́ні забу́тих пре́дків» («Диќі ко́ні вогню́» (англ. Wild Horses of Fire) — український радянський художній фільм режисера Сергія Параджанова, 1964р на кіно-студії ім. О. Довженка.Екранізація пов.Коцюбинського
|
На відкритті памˈятника І. Котлярев-ському у Полтаві 1903р |
||
|
Ти з нами будеш вічно жити, Як сяйво сонця, як вечірній спів, Ти так лю-бив землі своєї квіти, І так, як квіти, ти людей любив. В. Сосюра |
|||
«Михайло Коцюбинський — письменник сонячний. І не тільки тому, що «носив у душі сонце», як сам про себе казав... Уся його проза... — це світлий, відкритий простір для душі й духу» (О. Логвиненко). |
||||
Людяність, краса, народ, Україна - це улюблені теми розмов Коцюбин-ського, вони завжди бу-ли з ним, як його серце, розум і славні, ласкаві очі. Максим Горький |
||||
«Intermezzo» аналіз імпресіоністична новела М. Коцюбин-ського, написана в 1908 році в Чернігові. Жанр: новела Форма: монолог. Присвята кононівським полям Стиль – модернізм. Течія – імпресіонізм. Тема: зображення взаємодії митця і суспільства Ідея: утвердже-ння думки, що людина щаслива лише в гармонії з приро-дою, а митець відіграє важливу роль у суспільстві. Образи: назви дійових осіб: Моя утома. Ниви у червні. Сонце. Три білих вівчарки. (Оверко -“селянин”; Пава – “дворянин”, Трепов – “міністр внутрішніх спрів”) Зозуля. Жайворонки. Залізна рука міста. Людське горе. Композиція: новела складається з 11 частин, що пов’язані образом митця — учасника й оповідача зображуваного; розповідає про його духовне одужання при зустрічі з природою. У творі порушено проблеми душевної рівноваги, повноцінного життя, специфіки творчого процесу. Сюжет безфабульний: за його основу взято химерну гру настроїв. В основу новели лягли автобіографічні факти. М. Коцюбинський після нервового виснаження у червні 1908р. їде на Полтавщину до маєтку мецената Євгена Чикаленка, щоб покращити своє здоров'я. Слово "інтермецо" перекладається з італійської мови як пауза, перепочинок. "Intermezzo'' - взірець імпресіонізму. Для цього стилю є характерним перехід ліричного героя через усі стадії: від крайнього виснаження до поступового зцілення, одужання. Письменник за допомогою вмілих імпресіоністичних мазків зображує враження героя від природи, його внутрішній стан. Іноді новелу ще називають "поезією в прозі". |
“Тіні забутих предків” аналіз Літературний рід: епос Жанр: повість Тема : зображення життя гуцулів у Карпатах на межі 19 – 20 ст. у гармонії з природою, традиціями і звичаями, з язичницькими й християнськими віруваннями. Ідея: оспівування високого й красивого почуття – кохання. Поштовх для написання: перебування М. Коцюбинського в селі Криворівня (Івано-Франківська область), під час якого він отримав багато вражень від життя, звичаїв і обрядів гуцулів. Інші назви: Тіні минулого, Голос віків, Дар Предків забутих. Проблематика : гармонія між людиною та світом природи Життя і смерть Добро і зло Язичництво і християнство Сила кохання і неможливість жити без нього Вплив мистецтва на людину Роль праці в житті людини Стосунки батьків і дітей Сюжет повісті перегукується з трагедією Шекспіра “Ромео і Джульєтта”. Іван Палійчук 19-та дитина у родині. Не відчуваючи себе комфортно серед людей, часто втікає в ліс. Добре знається на травах ще з семи років. Згодом знайомиться із Марічкою, дівчин-кою з ворожого роду. Між дітьми зав’язується дружба, а згодом — кохання. Грає на флоярі. Марічка Гутенюк — кохана Івана. Познайомилася з Іваном ще з малечку. Поетична душа, складає і співає пісні (співаночки), гине в Черемоші під час повені. Палагна — фудульна з воластою шиєю дівчина з багатого роду, добра госпо-дарка. Але вона не була вдоволена своїм мрійливим чоловіком. Палагна стає коханкою сусіда Юри. Юра — мольфар, людина, знахар, відьмак. |
|||
|
|
|||
|
||||