11 клас. Театральне мистецтво. Російський балет.

11 клас. Художня культура.

Розділ. Театральне мистецтво.

Тема. Російський  балет.

Мета:

            розширити  уявлення учнів про  балет як  вид театрального мистецтва, ознайомити  з видатними композиторами та  виконавця  російського балету та їх кращими творами;розвивати  навички пошукової роботи учнів, навички монологічного висловлювання; виховувати почуття прекрасного,захоплення мистецтвом дії, танцю, музики; зацікавити учнів мистецтвом балету,  збагачувати їх кругозір.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу,

 

Форма уроку: інтегрований,  «телепрограма» ,  журналістське дослідження.

Обладнання:    Портрети М.Петіпа, П.І.Чайковського, С.Прокоф'єва               

 І.Стравинського, М.Фокіна ,А.Істоміної,  В.Ніжинського, А.Павлової,

 Г.Уланової ,М.Плісецької,А.Волочкової,

 

  Відео  чи  зображення сцен з балету

П.І.Чайковського     «Лебедине озеро»,

С.Прокоф'єва « Ромео  і  Джульєтта»,

І . Стравинського «Петрушка»

 

Хід  уроку:

Організаційний момент.

Мотивація.

Вчитель:

        (На дошці – карта  Європи із відповідними  ілюстративними елементами.

   Художня культура  світу -  багатоколірна  й багатозвучна. Кожний регіон світу  особливий і прекрасний, а внесок  кожного народу до загальнолюдської  скарбниці -  своєрідний і неповторний.  Усвідомити і переконатись в  цьому нам  допомагає  карта,  яку ми оновлюємо на  кожному  уроці, вивчаючи європейські культурні регіони.

(Вчитель ставить  запитання,  учні відповідають за допомогою карти)

Що  світу  подарувала Греція ? Античну  скульптуру,  яка стала взірцем  для митців  усіх наступних  епох  й   театральне мистецтво;Італія дала  життя  багатьом мистецьким феноменам, але у нашій свідомості  вона  асоціюється перш за  все з образотворчим мистецтвом доби Ренесансу й трьома її титанами -  Леонардо  да Вінчі,  Мікеланджело Буанаротті  й Рафаелем Санті; Франція -  це імпресіонізм в  живописі та музиці, батьківщина  кінематографа й шансона; Іспанія  відкрила  світові  грандів живопису Ель Греко, Ф.Гойя і  С,Далі; Велика  Британія заснувала  новий стиль  саду, який призначений для  гармонійного  відпочинку й приватного життя, а також стала батьківщиною молодіжної  музики ХХ  століття, відкривши світові «Білтз»;  Німеччина  здійснила переворот  в історії європейської  кераміки, подарувавши Мейсенську  порцеляну, аНідерланди -   творчість «великих» голландців  Пітера Пауля Рубенса  та Рембранта; здобутком Австрії та  її вкладом в європейську культурну скарбницю стала спадщина композиторів – класиків віденської школи Франца Гайдна і  Вольфанга Амадея Моцарта й , звичайно, короля  вальсу – Йоганна Штрауса. 

    Сьогодні на  уроці  ми звернемо свою  увагу  до слов’янського регіону. Як відомо  слов’яни – група народів,  споріднені за  мовою та походженням – білоруси, українці, болгари,  поляки, росіяни,  серби тощо. Кожен з них   відкрив  свою сторінку у європейській культурній спадщині. Ми з вами  сьогодні  поринемо  у  світ  музично – театрального мистецтва  Росії,  тому  що  саме  російський балет -  унікальне  явище, він і нині  відомий в  усьому світі й жодна  країна досі не  може  зрівнятися з ним у  цій мистецькій царині.

 

(Звучить  пісня «Балет» у  виконанні А.Пугачової. На дошці ( або на екрані) світлини балетних  сцен).

Актуалізація опорних  знань.

 Пригадайте,  що ви знаєте про балет з уроків музичного мистецтва та інших  джерел інформації

(учні  працюють  в  групах, створюючи асоціативний  кущ чи опорний конспект. Група,  яка назвала найбільше  асоціацій, отримує певну кількість  балів.

 

  Автор пісні «Балет» , що прозвучала у   виконанні  Алли Пугачової,  дуже  вдало  відтворив, передав музикою і характером суть  цього виду  мистецтва – серйозний,  хвилюючий,  величний, пристрасний.

«Тіло ніколи не бреше» -  слова  американської танцівниці Марти Грем, яка створила  танець  модерн, можуть  бути  підтвердженням цього. Основа балету – танець і пантоміма. Тільки рухом тіла й виразом обличчя може заворожити глядача справжній артист балету, розповідаючи про людські переживання, думки, почуття та реальні події. Балет – мистецтво елітне, як і опера чи джаз – не кожен бодай  аз в житті бачив , а якщо й вдалося – то чи зрозумів, чи полюбив? Сьогодні на уроці ми лише трохи відкриємо завісу таємничості цього виду мистецтва, дізнаємось,  яка роль російського балету в становленні класичного танцю, пригадаємо імена видатних композиторів, танцівників, хореографів, переглянемо фрагменти балетних вистав.

Побудуємо урок у формі телепрограми, назву якій ви мали придумати вдома. Отже, ваші пропозиції… Ведучою програми буде…… Автори сюжетів («Співрозмовники») мають повідомлення, з якими познайомлять нас. Учні класу – і автори, і глядачі одночасно.

 

(Лунає музична заставка. Музичний фрагмент обумовлено завчасно).

 

Ведуча програми ( на фоні  музичного твору з   відомого балету)

 

Історія  балету  пов’язує   три європейські  країни.

Хоча мистецтво танцю існує вже кілька тисячоліть, балету всього біля 500 років. Балет зародився в Італії,в  епоху Відродження, де карнавали супроводжувались  веселими танцями. Але свого класичного  вигляду балет набув у Франції. Сам король Людовік  XIV видав  указ про заснування Королівської  академії танцю. ЇЇ директор – П’єр  Бошан – встановив 5 позицій класичного  танцю, тобто головні положення ніг, на яких засновується техніка  класичного танцю. Ми знаємо, що балерина танцює у спеціальному взутті – пуантах та й сценічний костюм досить незвичний – пачка. Вперше одягнула пачку й вийшла на сцену в пуантах італійська балерина Марія Тальйоні 3 червня 1830р.

    Поступово балет розвивався й поширювався по всьому світу. Історія  світового  балету зберегла  чимало  легендарних  імен. Найбільший  вклад у розвиток  цього виду мистецтв зробили російські танцівники, композитори,  хореографи. Саме на традиціях  російської балетної школи  виховувались танцівники  усього світу.

У нашій студії зібрались ті, хто може більше розповісти  нашим  слухачам про мистецтво балету, зокрема, російського, і я запрошую їх до розмови.

 

1 «співрозмовник»:

 

Хочу наголосити, що у Росії балет набув поширення у XVIII ст. Тут тривалий час працював один з представників французької шко­ли класичного танцю Шарль Дідло. На петербурзькій сцені він поставив чимало балетних спектаклів, у яких виступала, зокрема, й славнозвісна Авдотья Істоміна, чиє виконавське мистецтво оспівав  російський поет О. Пушкіну поемі "Евгений Онегин" ( Глава 1 ):

 

(читає )

Блистательна, полувоздушна,

Смычку волшебному послушна,

Толпою нимф окружена,

Стоит Истомина. Она,

Одной ногой касаясь пола,

Другою медленно кружит,

И вдруг прыжок, и вдруг летит,

Летит, как пух от уст Эола,

То стан совьет, то разовьет,

И быстрой ножкой ножку бьет.

                                                                        

Становлення російської школи кла­сичного танцю у XIX ст. пов'язане з діяльністю балетмейстера Маріуса Петіпа,француза  за  походженням, який прожив у Росії 63 роки і поставив на петер­бурзькій сцені понад 60 балетів, а та­кож з музикою Петра Чайковського (1840-1893) - ав­тора трьох знаменитих балетів: «Лебедине озеро», «Спляча   красуня»,«Лускунчик». До сьогодні кращі балети Петіпа ставляться на сценах світу як видатні зразки спадщини 19 століття. ("Спляча красуня", "Раймонда", "Лебедине озеро").

 

Отже,  російський балет XVIII - XIX ст. пов'язаний з іменами видатних особистостей у цій царині: Шарля Дідло. Авдотьї Істоміної, Маріуса Петіпа, Петра Чайковського. 

 

 

2 «співрозмовник»:

 Наступний період становлення російського балету - поч..ХХ ст..

Через  постійні радикальні зміни стилю цього російського за походженням композитора називають "Пікассо в музиці”. Ще його називали "Людиною тисяча одного стилю”, "Композитором-хамелеоном”, "Законодавцем музичних мод”, "Винахідником музичних страв на світовій кухні».  Ігор Стравінський – видатний новатор перш за все у сфері ритму в музиці. Такі складнощі ритмічної будови присутні власне музиці балетів Стравінського. Через це хореографам приходилось шукати нові засоби хореографічного втілення такої новаторської ритміки. Композитору пощастило: доля звела його з видатним хореографом-новатором Сєргієм Дягілєвим. Дягілєв запропонував Стравінському створити музику до фантастичного балету за мотивами народних казок про Жар-птицю та Кащея Безсмертного. Прем’єра балету «Жар-птиця» 25 червня 1910 р. в Парижі призвела до справжнього фурору і Стравінський наступного дня в буквальному розумінні проснувся знаменитим. В "Російських сезонах ” 1911 р. (13 червня), був представлений балет «Петрушка», в якому знайшов своє  відображення світ російської ярмарки з її бешкетними танцями. Головну партію в балеті виконував прославлений танцюрист Вацлав Ніжинський.

 

Ведуча.

Зараз, у наш час, імена українців, які за різних обставин змушені були  виїхати за кордон, на щастя, повертаються до нас. Серед них - Вацлав Ніжинський.

 

2 «співрозмовник»:

Так, критики називали цього неперевершеного артиста «восьмим чудом світу», найвище відзначаючи його талант танцівника. Поціновувачі таланту  В. Ніжинського вважали його найвидатнішим танцівником, який колись жив на землі. Коли він — Бог балету — зависав у стрибку високо над сценою, здавалось, що людина здатна дійсно стати невагомою. «Він спростував усі закони рівноваги й перевернув їх з ніг на голову, він нагадує намальовану на стелі людську постать, він легко почуває себе в повітряному просторі…» — у захваті писав про В. Ніжинського французький сюрреаліст Жан Кокто.

 

Найвідоміші балети за участю В. Ніжинського - «Весна священна» і «Петрушка»  

І горя Стравінського.  Балет  став однією з  найкращих робіт   ще одного  видатного хореографа –  М.ФокІна.  Цей спектакль не покинув сцену досі. Балетмейстера Михайла Фокіна вважають засновником  сучасного класичного романтичного балету.

 

Балет «Весна Священна» було  створено     за два роки, прем’єра 1913 р. вперше в історії музики спровокувала бійку серед глядачів. Схиляюсь  до думки, що на психіку «непідготовленої»  глядацької аудиторії «новий ритм» музики композитора-новатора подіяв так, як діють на сьогоднішню молодь ламані ритми певних стилів сучасної електронної музики.

Отже, російський балет поч. ХХ століття модернізували  І. Стравінський, В.Ніжинський, М.Фокін
 

3 «співрозмовник»:

 

Так, шановані колеги. Проте цей період неможливо уявити без ще одного імені . Я ж розпочну своє повідомлення словами сучасника:

«Анна Павлова ніколи не  вражала своєю технікою,  вона зачаровувала  своїм натхненням. Хотілося лише  милуватися нею, забуваючи про  усі правила  танцю,  аби разом  нею відлітати в далину чарами її священного  танцю!».

 

До А.Павлової в  балеті панував  віртуозний  блиск,  культ танцювальної техніки. Велика  балерина 19- 20ст. створила  еталонні образи  високої  духовності,  краси, щирості. Саме  для  неї  Михайло Фокін створив танець «Вмираючий лебідь» на музику К.Сен – Санса ( Звучить  мелодія твору  як фон  розповіді), який  усе життя залишався самим  улюбленим  концертним номером   балерини.

 

4 «співрозмовник»:

Славу російського балету на світовій музично-театральній арені при­множив інший вихованець петербурзь­кої школи, учень М. Римського-Корсакова Сергій Прокоф'єв. Танцювальність завжди була прита­манна музиці С. Прокоф'єва, який на­голошував: «Я не люблю бути в стані, я люблю бути в русі». Вершинним до­сягненням композитора вважають ве­ликий балет-трагедію «Ромео і Джульєтта», який завдяки новаторській трактовці хореографії та  симфонічним прийомам музичного розвитку став геніальним втіленням шекспірівських глибоко психологічних образів, загаль­нолюдських конфліктів.

 

(Прослуховування твору С.Прокоф'єва: Монтеккі і Капулетті з балету «Ромео і Джульєтта».)

 

На сюжети російських народних казок С. Прокоф'єв створив яскраво національні балети «Казка про блазня» і «Оповідь про кам'яну квітку», в класичних традиціях написано поетич­ну «Попелюшку».

Незабутні прокоф'євські образи Джульєтти й Попелюшки втілила на музично-театральній сцені Галина Уланова, одна з найславетніших балерин за всю історію балету. Актриса збагатила традиції лірико-романтичного танцю Анни Павлової, сповнила характеристики хорео­графічних героїв психологізмом, особли­вою поетичністю, багатою гамою емоцій­них нюансів. Героїням Уланової — неперевершеного майстра пластичних де­талей — притаманні зовнішня скромність і велика внутрішня сила. Про те, наскільки шанованою  була творчість  балерини у світі свідчить той  факт, що у  столиці  Швеції  Стокгольмі  перед  старим будинком Музею танцю споруджено    скульптурний пам’ятник  з бронзи. У ньому  втілено  образ  російської балерини в партії Лебедя з балету П.І.Чайковського «Лебедине озеро»

 

5 «співрозмовник»:

Славу своїх видатних попередників гідно продовжують сучасні артисти російського балету. Образи Майї Плісецької («Кармен-сюїта» Р. Щедріна), Катерини Максимової та Володимира Васильєва («Спартак» А. Хачатуряна), Ніни Ананіашвілі («Жізель» А.Адана) та багатьох інших солістів Великого театру і Санкт-Петербурзького театру опери та балету викликають справжнє захоплення гля­дачів.

 Нині російський балет відомий в усьому світі, жодна країна не може зрівнятися з ним у цій мистецькій ца­рині. Найбільш  відома    російська балерина  й  суспільний діяч А. Волочкова.

 

Ведуча.

Наша програма  завершується. Маємо надію,  що  вона  викликала  у  вас інтерес до такого неповторного мистецтва, як  балет,  збагатила  ваш духовний світ, зацікавила і спонукала до  подальшого ознайомлення з  мистецьким феноменом російського балету, збагатила  ваш духовний світ. Дякую. нашим співрозмовникам, які надали цікаву інформацію й  змістовну.  До наступної зустрічі в  ефірі!

(Лунає  музична заставка).

 

ПІДСУМОК.

 

Вчитель.

Отож,  доповнимо  ваші   асоціативні  кущі,  які ви   складали на початку  уроку, новими знаннями  про  російський. балет

 

Домашнє завдання:

1)Обміркувати  питання для проведення  дискусії на наступному  уроці:

2) Переглянути на  youtube  балетний  номер у виконанні сучасних російських танцівників балету  й  написати газетну замітку – відгук на нього.          

 

 

3). Знайти у  словнику значення  термінів: 

Адажіо,

Па –де –де,   

па-де-труа,   

варіації,  

лібрето.

 

 

Література:

1).Климова Л.В. Художня культура. 11 клас: академічний рівень, профільний рівень. Підручник. — К.: Літера ЛТД, 2011. — 192 с. 

 2) Н.Є.Миропольська, Л.М.Масол, О.В.Гайдамака.  Художня культура 11 клас. Видавництво «Освіта»