3 травня о 18:00Вебінар: На допомогу вчителю: онлайн-тести «На Урок» в освітньому процесі

"118 днів без вихідних" (Дослідження)

Про матеріал
Зміст 1. Вступ 2. Історія створення зоопарку 3. Сучасний зоопарк. 4. Цікаві новини закладу. 4. Висновки 5. Перелік використаних джерел 6. Додатки
Перегляд файлу

Відділ освіти, молоді та спорту

Врадіївської райдержадміністрації

Нововасилівська ЗОШ І-ІІІ ст.

 

http://sportium.com.ua/wp-content/uploads/2017/11/zoopark-nik.png

                        Дослідження

 

Вчитель географії Мальована О.

 

                                          2018 рік

                                      Зміст

 

1. Вступ

2. Історія створення зоопарку

3. Сучасний зоопарк.

4. Цікаві новини закладу.

4. Висновки

5. Перелік використаних джерел

6. Додатки

 

Мета та завдання роботи:

  • набути і поглибити свої знання про природоохоронний, науково-дослідницький та культурно-освітній заклад, який є штучно створеним об'єктом природно-заповідного фонду України загальнодержавного значення.
  • дослідити  історію рідного краю
  • пропагувати відвідати найкращий зоопарк Європи

 

Джерельна база роботи:

  • інтернет- ресурси
  • методична література;
  • фотоматеріали

 

 

 

Вступ

В житті людини тварини відіграють важливу роль. Багато з них є важливим джерелом їжі і технічної сировини, зокрема сільськогосподарські тварини, риба, хутрові тварини, дичина тощо. Фауна диких тварин є природнім джерелом одомашнювання тварин. Значна кількість тварин, наприклад, птахи, метелики, акваріумні рибки тощо, є джерелом естетичної насолоди для людини.

Людина, оволодівши вогнем і зброєю, ще в ранні періоди своєї історії почала винищувати тварин, а в наш час, озброївшись сучасною технікою, стрімко знищує майже всю біоту. Звичайно, на Землі і до появи людини відбувалася постійна зміна її жителів. Однак зараз тем­пи зникнення видів різко зросли, а до кола зникаючих залучаються нові види, які до цього були цілком життєздатні. Порушення середо­вища проживання внаслідок вирубки лісів, розорення степів і перело­гових земель, осушення боліт, зарегулювання стоку, створення водо­сховищ та інших антропогенних впливів докорінно змінює умови роз­множення диких тварин, шляхи їх міграції, що вельми негативно відбивається на їх чисельності і виживанні. Наприклад, у 1960— 1970-х pp. ціною великих зусиль була відновлена калмицька популя­ція сайгака. Її чисельність перевищила 700 тис. голів. У наш час сай­гаків у калмицьких степах стало значно менше, а їхній репродуктив­ний потенціал втрачено. Прокладка газопроводу в районі Норільська без урахування шляхів міграції оленів у тундрі призвела до того, що тварини стали збиватися перед трубою у величезні стада, і ніщо не могло примусити їх відмовитися від вікового шляху. У результаті заги­нули тисячі тварин.

Надмірне полювання служить головною причиною скорочення чи­сельності великих ссавців (слонів, носорогів тощо) в країнах Африки і Азії. Висока вартість слонячої кістки на світовому ринку призводить до щорічної загибелі бл. 60 тис. слонів. Однак і дрібні тварини знищуються в небачених масштабах. Річний обсяг міжнародної торгівлі дикими птаха­ми перевищує 7 млн екземплярів, велика частина яких гине або в дорозі, або незабаром після прибуття на нове місце проживання.

Наразі багато видів тварин знаходяться під загрозою повного вимирання. Міжнародний союз охорони природи у 2006 році оцінив відсоток вимираючих видів у приблизно 40 % від усіх описаних видів багатоклітинних організмів. В цьому списку є такі звірі як гепард, сніжний барс, рівнинна та гірська горили, орангутан, мала і велика панди, європейська видра, білий ведмідь, білий носоріг. Інколи види зникають разом з їхнім природним середовищем ще до того, як їх встигають відкрити.

C:\Users\Оляна\Pictures\история - 0 - копия.jpgЗоопарки відіграють велику роль в збереженні біорізноманіття планети. Адже саме тут утримуються і розмножуються рідкісні види тварин, для яких створено комфортні умови і можливості для розмноження. Це своєрідний «Ноїв ковчег» планети, резервний генофонд. Адже якщо вони вимруть в природі, проте якась частина їх залишиться к колекціях зоопарків, то в людства залишиться шанс зберегти їх для нащадків. Більш того, повернути цих тварин в природу. Це вже вдалось з такими видами, повністю винищеними в природі людиною і тепер повернутими в природне середовище, як зубр європейський, олень Давида, кінь Пржевальського, гавайська казарка, арабський орикс, бонтбок та ін. Цих тварин відновлювали з кількох десятків особин завдяки професійному досвіду та співпраці зоопарків.

Один із таких зоопарків, який відносться до найкращих в Європі і є гордістю України – це Миколаївський. Історія створення такої  спеціальної  території для збереженя тварин почалася 117 років тому з приватної колекції рибок. А на новій, тобто теперішній, території зоопарк у 2018 році відзначає вій 40-річний ювілей.

Миколаївський «Акваріум» був заснований міським головою  М.П.Леонтовичем у 1901 році, як приватна колекція і розміщувався у невеликій кімнаті його будинку. Основу експозиції становило зібрання акваріумних рибок, звідки й назва - «Акваріум». Акваріум був обладнаний на достатньому технічному рівні того часу. Вже у дореволюційні часи колекція була широко відома у Росії та Європі, М.Леонтович постійно публікував статті з акваріумістики, був активним членом Миколаївського товариства любителів природи

При Миколаївському акваріумі існував невеликий за площею (приблизно 1 га), але дуже цікавий щодо складу порід дендрарій, заснований у 1905 р. Тут росли такі види рослин як гінко, кримська сосна, ялина звичайна і колюча, біота, ялівець віргінський, каркас, айлант, робінія рожева, шовковиця тощо - всього близько 35 видів. Дендрарій був підпорядкований акваріуму

У 1918 році колекція Леонтовича була націоналізована, а сам він був призначений першим директором державного акваріуму. Цю посаду, а потім посаду наукового співробітника він займав до 1934 року. Нажаль, доля засновника «Акваріума» склалася трагічно. У 1936 році Микола Павлович Леонтович був репресований і помер у Тамбовській в’язниці у 1940 році. У 1957 році був реабілітований

Акваріум був підпорядкований Миколаївському губернському відділу народної освіти, розміщувався у 4-х кімнатах у будинку по вул. І.Франка, 2. У 20-х роках ХХ ст. був проведений ремонт акваріумів (для подачі повітря використовували електричні мотори). Для відвідувачів був відкритий сад при акваріумі з фонтанами та водоймами для розведення риб, для саду також придбали птахів (павичів, цесарок, журавля), а також був збудований басейн зі штучним водоспадом для крокодила, в якому він знаходився до холодів. На зимовий період експонати Акваріуму розміщувалися у одній кімнаті, яка добре опалювалася. На території, яка знаходилася поряд з приміщеннями Акваріума, планувалося розбити ботанічний та зоологічний сад, доставивши для нього птахів та тварин з Асканії-Нова .

До революції 1917 року Акваріум був приватною колекцією Миколи Леонтовича. Вже в дореволюційний час колекція Леонтовича була широко відома в Росії і Європі. Акваріум був обладнаний по останньому слову техніки того часу: мав електричні компресори, підігрівачі. Риби були розміщені в 75 акваріумах. Колекція налічувала близько 50 видів риб і земноводних, понад 1000 екземпляри. Микола Леонтович постійно публікував статті з акваріумістики, був активним членом суспільства любителів природи Миколаєва. Подібних колекцій у всій Європі було тільки сім.

У 1918 році колекція Леонтовича була націоналізована, а він сам згодом був призначений першим директором Державного акваріума.

З великими втратами Акваріум пережив громадянську війну. 25 червня 1922 року, відбулося друге урочисте відкриття Миколаївського державного акваріума. Цього року його відвідало близько 40 тисяч чоловік. Відвідини були безкоштовними. До 1923 року Миколаївський державний акваріум був на утриманні місцевої народної освіти, потім був переведений на держбюджет, а з березня 1934 року — на бюджет міста.

У 1925 році при Акваріумі був відкритий зоологічний відділ, і він став іменуватися Акваріум-Зоосад. З Асканії-Нова були привезені бізони, верблюди, яки, олені, муфлони, страуси. Спеціально для зоосаду були придбані ведмеді, вовки, лисиці, мавпи. Територія була збільшена до 0,75 гектарів. Побудовані вольєри для копитних тварин, клітки хижаків, розбитий парк.

У 1928 році штат зоосаду складався з 9 чоловік. Микола Леонтович, його сім'я і деякі співробітники жили на території парку.

У 1934 році почалися нічим не обґрунтовані репресії Леонтовича і його сім'ї. 28 липня 1937 року він був заарештований за звинуваченням в зв'язках з контрреволюційно налаштованою інтелігенцією і участі у військово-офіцерській організації. По сімейній легенді Микола Павлович Леонтович помер в Тамбовській в'язниці в 1940 році. Проте, ці дані нічим не підтверджуються, в Тамбові його ніколи не було. Дата і місце смерті Леонтовича напевно не відомі.

4 грудня 1935 року в Акваріум-Зоосад на посаду науковця приходить Федір Григорович Нічиков, що закінчив Одеський інститут профосвіти і аспірантуру Одеського Державного науково-біологічного інституту.

З приходом в Зоосад Федора Нічикова робота була поставлена на наукову основу: стали проводитися лекції, екскурсії, консультації. У 1937 році він засновує кружок юних біологів. Гуртківці брали участь в республіканських семінарах в Києві. У 1940 році вони представили дві роботи: «Нова порода кавових кроликів» і «Риби річок Південного Буга і Інгулу».

На 1 січня 1941 року Акваріум-Зоосад налічував 135 видів тварин: 27 видів ссавців, 37 птахів, 8 плазунів, 62 риб.

16 серпня 1941 року до міста увійшли німецько-фашистські війська. Зоопарк не був евакуйований.

Всі роки окупації зоосад був відкритий для відвідувачів. У вересні 1942 року в зоосаді працювало 24 людини.

У музеї зоопарку зберігаються справжні вхідні квитки того часу, надруковані українською і німецькою мовами. Також в музеї є книга відгуків відвідувачів з 1937 по 1952 роки. На жаль, три листи періоду війни з неї вилучені.

Під час відступу фашисти застрелили ведмедів і левів. Ось що пише в своїх спогадах Л. Е. Нічикова: «…Деяких тварин нам вдалося заховати в підвальному приміщенні і замаскувати вхід. На територію зоопарку сипалися осколки від вибухів на заводі, лунав гул від бомбардування. У хвіртку раз у раз стукали німці і поліцаї. Німці пропонували нам йти, оскільки збиралися замінувати зоопарк. На щастя, зоопарк не замінували, ми залишалися на своєму посту…»

На другий день Після звільнення міста, 29 березня 1944 року в книзі відгуків з'явився перший запис: «У звільненому Миколаєвівперше нам довелося відвідати Миколаївський Акваріум-Зоосад. Першими ввійшли військова частина № 251. Множина знищена німецькими загарбниками. Залишилися одні порожні клітки. Збереглися крокодили, золоті рибки, павичі і ще ряд, що, звичайно, нас і цим задовольнило з причини руйнування. В акваріумах застигла вода. Золоті риби плавають під льодом. Від Н-ськой частини командир взводу Чучков».

Проте, гроші місто знайшло, і зоосад відновлювався. Були відремонтовані клітки хижих тварин, побудоване приміщення для дрібних хижаків на 11 секцій, басейн для водоплавних птахів.

Новий статус – нові можливості.

З 1948 року Акваріум-Зоосад був перейменований в Миколаївський зоопарк. В цей час він знаходився в підпорядкуванні облвиконкому, відділу культосвітроботи і фінансувався обласним бюджетом.

У 1950-ті роки колекція зоопарку була значно збільшена. У ній з'явилися пуми, сніжний барс, білі ведмеді, плямиста гієна, гімалайський ведмідь. У 1955 роціпривезли індійську слониху Мері, яка була дарована Микиті Хрущову прем'єр-міністром Індії Джавахарлалом Неру.

У 1960-ті роки колекція тварин налічувала понад 200 види близько 2000 екземплярів. Загальна площа приміщень для тварин становила всього лише 1267 квадратних метрів.

У 1970 році почалося будівництво зоопарку на новій території — на місці старого, так званого «Інтернаціонального» кладовища. Грошей, як завжди, не вистачало, і будівництво велося украй мляво. У деяких міських керівників виникла думка, що зоопарк простіше закрити.

З 1974 року зоопарк почали будувати методом народного будівництва. Більше 100 організацій міста і області вели будівництво. Основним рушійним елементом будівництва був голова миколаївського міськвиконкому Канаєв Іван Максимович. Щонеділі на території зоопарку він проводив планерки з будівниками і співробітниками зоопарку, строго питаючи зі всіх.

Новосілля мешканців зоопарку.

C:\Users\Оляна\Pictures\237409w540zc0.jpg30 березня 1978 р. зоопарк переїхав на нове місце. Останніми переселились старожили  алігатор Вася (2003 року «відзначив ювілей» — 50 років, живий досі, є найстарішою твариною з усіх нині живучих в зоопарках України) і слониха Мері.

З 7 по 10 вересня 2001 року в зоопарку була проведена Міжнародна науково-практична конференція. Її назвою і провідною темою стало гасло зоопарку «Тільки нашими загальними зусиллями ми збережемо мир диких тварин». У конференції взяли участь понад 60 чоловік з 29 зоопарків 10-ти країн. Європейську Асоціацію Зоопарків і Акваріумів представляв виконавчий директор Кун Броувер (Амстердам, Голландія).

У 2003 році зоопарк отримав «Кришталевий Ріг достатку» від Міжнародного Академічного рейтингу «Золота Фортуна», у 2004 році — став переможцем в 1-му Всеукраїнському конкурсі «100 найкращих товарів і послуг» за послуги, що надаються населенню.

У 1978 році на площі перед зоопарком була встановлена скульптура «Мауглі і Багіра», що стала емблемою зоопарку.

Похожее изображение Автором є Інна Юріївна Макушина. Скульптура "Мауглі та Багіра" є одночасно родзинкою міста Миколаєва і візитною карткою зоопарку. Мальовнича композиція з двох казкових героїв привертає увагу всіх без винятку гостей зоопарку своєю жвавістю та єдністю людини тварини.

 

 

 

 

 

C:\Users\Оляна\Pictures\ContentImageHandler.jpg

 

 

"Мауглі та Багіра" є скульптурною композицією, розробленою за авторським проектом скульптора І. Макушиної. Монумент казковим персонажам відкритий у будівлі міського зоопарку в кінці 70-х рр. ХХ століття. На гранітному постаменті встановили скульптурну групу, яка зображує в стрімкому русі Мауглі і його вірну захисницю Багіру. Скульптура відображає єдність людського світу і світу живої природи. Монумент служить нагадуванням про те, що взаєморозуміння можна досягти навіть в суворих умовах джунглів.

https://upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/d/d0/Zooflag.jpeg                                     Символіка закладу.

13 січня 2001 року урочисто був піднятий прапор зоопарку — перший прапор серед зоопарків СНД. Прапор був піднятий депутатом Верховної Ради України Віктором Горбачовим, заступником міського голови Тамілою Бугаєнко і старим працівником зоопарку Валентиною Якуніною.

Перед підняттям прапор був освячений архієпископом Миколаївським і Вознесенськім, владикою Пітірімом.

Гімн Миколаївского зоопарка
Мы с тобой одной крови

 Слова и музыка: Храмов Юрий Юр'євич
История эта случилась давно,
Но помнят о ней до сих пор, все равно,
Кто слышал ее - не забуде вовек
О том, как с волчатами рос человек.

Их мудрый учитель - старый добрый медведь
Учил их рычать, говорить и шипеть
Лесного закона простые слова:
"Мы с тобой одной крови, ты и я!"

Мы с тобой одной крови,
Мы с тобой одной крови.
Эти слова будут в сердце моем всегда.
Мы с тобой одной крови,
Мы с тобой одной крови.
Это - закон. И пусть будет так всегда.

Пройдет много лет, станут взрослыми дети.
Но им никогда не забыть, что на свете
Есть старенькой сказки простые слова:
"Мы с тобой одной крови, ты и я!"

 

Сучасний зоопарк

Сьогодні колекція зоопарку налічує близько 460 видів (понад 5600 особин) тварин, з яких 220 видів, занесених до Міжнародної Червоної книги. Це найбільша колекція в Україні. Більше 90 видів тварин серед українських зоопарків представлені тільки тут. Зоопарк бере участь в 28 європейських програмах (ЕЕР) з розведення рідкісних видів тварин. Найбільшим успіхом у відвідувачів користуються великі тварини: леви, тигри, ведмеді, бегемоти. Тут живе найстаріша тварина в зоопарках України - 65-річний крокодил Вася. Дітей веселять мавпи, шимпанзе і макаки, ​​а дорослих - "маленький народ" сурикати, для яких побудований спеціальний вольєр "Маєток сурикатів". У будь-який час року вражає буйством фарб сад живих тропічних метеликів. Вольєр для домашніх тварин "Дідова хата" оформлений у фольклорному стилі, будучи своєрідним музеєм сільського побуту півдня України.

Для того, щоб повністю ознайомитися з колекцією зоопарку, необхідно виділити цілий день.  Колекція тварин зоопарку розподілена між п'ятьма основними зоологічними відділами: акватераріум, орнітології, копитно-хоботних тварин, хижих і гризунів, приматів.  У 2011 році Миколаївський зоопарк відзначав свій стодесятилітній ювілей. 

C:\Users\Оляна\Pictures\pic247.jpg

За ці 118 років зоопарк не мав жодного вихідного дня. І в дні революцій, і в дні громадянської та вітчизняної війн. Навряд чи в Миколаєві знайдеться ще одна така установа.  Більше 15 мільйонів відвідувачів побували в ньому за ці роки. 5 поколінь співробітників віддавали і віддають свої сили і знання улюбленій справі. Тисячі і тисячі тварин пройшли через його колекцію - народжувалися тут, дорослішали й завершували свій шлях.  Цей заповідний куточок міста володіє величезним позитивним зарядом. Він притягує людей і через спілкування з природою зцілює їх душі. Це звучить банально, але зоопарк дійсно улюблене місце багатьох городян

Цікаві новини.

Цікаві новини У Миколаївському зоопарку оселились гігантські метелики. Як повідомляють, розмах крил у метеликів-велетнів часом буває більшим за 20 сантиметрів. Але, найголовніша відмінність від інших метеликів - відсутність рота. Зараз у Миколаївському зоопарку два самці і дві лялечки. Є надія, що вилупиться хоч одна самка - для продовження роду. Але часу небагато. Адже живуть ці комахи не більше двох тижнів. Оскільки нічого не їдять.

Редкий волк2017 рік. «Із зоопарку Франкфурта-на-Майні, подолавши в дорозі снігові замети, за європейською програмою збереження рідкісних видів тварин (ЕЕР) в рамках ЄАЗА в Миколаївський зоопарк прибув самець гривастого вовка», - повідомив директор Миколаївського зоопарку Володимир Топчій.

Звуть вовка Клаус, йому три  роки. Тварина передано в Україну безоплатно.

Взагалі своїм зовнішнім виглядом цей вовк схожий на велику «довгоногу» лисицю. Але все ж це - вовк. У дикій природі гривистий вовк живе тільки в країнах Південної Америки. Веде хижий спосіб життя, часто роблячи набіги на отари овець, що пасуться. Цей вид занесений до Міжнародної Червоної книги і знаходиться під загрозою зникнення. В Україні цей екземпляр гривастих вовків єдиний.

До зустрічі нового вихованця в Миколаєві готувалися ретельно, обладнавши зимові та літні вольєри. Тепер «одинокому чоловікові» підшукують самку в зарубіжних зоопарках. У планах миколаївців - отримати від цих тварин потомство.

 

Висновок.

Прагнення людей жити у великих містах призвело до появи цілого покоління людей, які не звикли до спілкування не тільки з дикою природою, але і навіть з домашніми тваринами, маючи про них лише слабке уявлення. Тому, важлива місія Миколаївського зоопарку – це просвітницька робота, мета якої доведення до свідомості суспільства необхідності збереження різноманіття тваринного світу, без якого неможливе існування самої людини. Ми постійно проводимо лекції про живу природу, екологічні ігри, встановлюємо просвітницькі стенди, організовуємо тематичні дні тощо заради пропаганди поваги і любові до всього живого.

І в цьому сенсі, методи і можливості зоопарку унікальні і на ньому лежить відповідальність за майбутнє співіснування людини з дикою природою. Впровадження нових знань щодо поведінки і екології тварин, сучасні технології оформлення експозицій, безсумнівно, посилюють цікавість відвідувачів до диких тварин. Популярність зоопарку дає можливість проводити просвітницьку роботу надзвичайно ефективно і давати стимул для усього освітнього процесу, особливо серед підростаючого покоління. Проведіть час у цьому чудовому місці для відпочинку разом з сім'єю або ж з друзями! Я думаю, що ви залишитесь задоволеними!

Перелік використаних джерел:

http://www.big-lib.com/book/75_Osnovi_ekologii_ta_ohoroni_dovkillya/7442_53Osnovi_ohoroni_tvarinnogo_svity

http://subject.com.ua/geographic/geo/691.html

https://uk.wikipedia.org/wiki/Миколаївський_зоопарк

http://sportium.com.ua/ua/novini/ekskursiyi/mikolayivskij-zoopark-odin-z-krashhih-v-ukrayini/

https://uk.wikipedia.org/wiki/Миколаївський_зоопарк#Ювілей

https://uk.wikipedia.org/wiki/Миколаївський_зоопарк#Історія

https://zruchno.travel/ObjectEntity/ObjectEntity?lang=ua&idCrm=2fa5a2d2-076b-3ae7-3599-58931ec5b961

http://www.doroga.ua/poi/Nikolaevskaya/Nikolaev/Nikolaevskij_zoopark/669

 

 

 

Додатки

Достопримечательность Николаевский зоопарк, Николаев

Картинки по запросу николаевский зоопарк фото

Достопримечательность Николаевский зоопарк, Николаевhttp://www.s.0512.com.ua/section/catalog_album_photos/upload/images/catalog/000/000/939/21728727_1256593541135325_8880452052557734102_o59f1ab0f36190.jpg

Достопримечательность Николаевский зоопарк, НиколаевДостопримечательность Николаевский зоопарк, Николаев

Достопримечательность Николаевский зоопарк, Николаев

 

Достопримечательность Николаевский зоопарк, Николаев

 

 

 

 

 

 

docx
Додано
23 лютого
Переглядів
69
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку