"12 квітня - Всесвітній день авіації та космонавтики"

Про матеріал

Мета:

-ознайомити студентів з історією дослідження космосу, розширити кругозір студентів шляхом популяризації знань про досягнення в космічній галузі;

-розвивати пізнавальну активність студентів, прищеплювати інтерес до вивчення історії космонавтики та досягнень людства в космічній галузі;

-виховувати почуття патріотизму.

Обладнання: книжки про космос, портрети космонавтів, вислови про космос, фрагменти пісень про космос, відеоролики про космос.

Перегляд файлу

12 квітня – Всесвітній день авіації та космонавтики

Небо зорями рясніє,
Таємниче і глибоке,
Всесвіт нам бентежить мрії,
Спонукаючи до дії,
Розум радує і око.
Оксамитова безодня
Так притягує до себе!
Пригадаємо сьогодні
Тих, кому скорилось небо.
(Наталія Козленко)

дед.jpg

Слайд 1

Ведучий (слайд 1):З давніх-давен людство мріяло піднятися у повітря. Про це було складено достатньо міфів.

Ось один з них. Цар Криту Мінос не відпускати від себе Дедала, який переховувся від афінян на острові. Дедал сильно сумував за батьківщиною і мріяв повернутися. Працюючи ночами, він змайстрував дві пари великих пташиних крил - для себе і свого сина. У день, коли крила були готові, він піднявся з їх допомогою в повітря. Він навчив літати і свого сина. Але перш ніж вирушити в далекий шлях, він зробив синові настанови: опинившись в небі, Ікар не повинен наближатися до Сонця, інакше гарячі промені розтоплять віск, що скріплює крила.

І ось вони в небі. Плавно розсікаючи повітря дивовижними крилами, полетіли вони вперед до улюбленої батьківщини. Дедал летів попереду, за ним слідував його син. Незабаром швидкий політ немов сп`янив юнака. Як дивовижна птиця, ширяв синок в повітрі, насолоджуючись свободою. Йому хотілося піднятися вище, ще вище. В якомусь радісному пориві зметнувся він назустріч Сонцю - і в ту ж хвилину, обпалені його гарячими променями, крила розвалилися і він впав вниз, в темні води бурхливого моря.

Снимок.JPG

Слайд 2

Ведуча (слайд 2):  Італійський вчений Леонардо да Вінчі – відомий, як чудовий скульптор, музикант, художник, архітектор, математик, винахідник, учений, інженер, геолог, письменник, ботанік, анатом. Спостерігаючи за польотом птахів та летючих мишей, да Вінчі розробив схему літального апарату. Орнітоптер піднімався в повітря, за допомогою рукоятки, яку мусить повернути пілот. Цей винахід демонструє глибоке розуміння аеродинаміки да Вінчі і є прототипом сучасного дельтаплану.

Слайд 3

Ведучий (слайд 3): Повітряні кулі, використовувані з давніх часів для повітроплавання, називаються аеростатами. У перекладі із грецького слово "аеростат"означає "нерухомий у повітрі". Крім того існують керовані аеростати - дирижаблі.

Перший задокументований успішний політ  на  повітряній  кулі   зробив   священик єзуїт Бартоломео Лоренцо де Гусмао. Відбулася ця  врочиста подія  в 1709 р. у присутності королівських осіб і знаті. У Франції перша повітряна куля, наповнена теплим повітрям, була винайдена і піднята у повітря в 1783 році братами Ет’єном і Жозефом Монгольф’є. По імені творців такі повітряні кулі називаються "монгольф'єрами".  Лише в 1852 році Анрі Жіффар, французький конструктор, створив керований аеростат.

Кінець 19 століття - початок 20 століття ознаменувався піком повітроплавання. Поступово розвивалася інша літальна техніка – літаки.

17 грудня 1903 р. Орвілл Райт вперше злетів у повітря на літаку - біплані, названому «Флаєр», з площею крила 46 м2 і розмахом крил 12 м. Всього в цей день було скоєно чотири моторних польоту тривалістю від 12 до 59 с. В 1904 р. брати Райти побудували другий літак тієї ж схеми з 16-сильним мотором і здійснили польоти по замкнутому колу тривалістю до 5 хв. Для пілота вперше встановили сидіння.

За минулі сто років розвитку авіації було створено величезну кількість типів літаків, що зробили великий вплив на розвиток авіації і навіть на хід світової історії.

Слайд 4

Ведуча (слайд 4):  Ракетна техніка - далеко не нове поняття. До створення потужних сучасних ракет-носіїв людина йшла через тисячоліття мрій, фантазій, помилок, пошуків у різних галузях науки і техніки, накопичення досвіду і знань.

Особливе місце серед проектів застосування реактивного принципу польоту займає проект М. І. Кибальчича, відомого російського революціонера, який залишив незважаючи на коротке життя (1853-1881), глибокий слід в історії науки і техніки.

«Проект повітроплавного приладу» був результатом тривалої дослідницької роботи Кибальчича над вибуховими речовинами.  Він, по суті, вперше запропонував не ракетний двигун, пристосований до будь-якого літального апарату, як це робили інші винахідники, а зовсім новий (ракетодінамічний) апарат, прообраз сучасних пілотованих космічних засобів, у яких тяга ракетних двигунів служить для безпосереднього створення підйомної сили, що підтримує апарат у польоті. Літальний апарат Кибальчича повинен був функціонувати за принципом ракети!

Але Кибальчич потрапив до в'язниці за замах на царя Олександра II і  проект його літального апарату був виявлений тільки в 1917 році в архіві департаменту поліції.

Снимок.JPG

Слайд 5

Ведучий (слайд 5): Отже, до кінця минулого століття ідея застосування для польотів реактивних приладів отримала в Росії великі масштаби. І першим, хто вирішив продовжити дослідження був Костянтин Едуардович Ціолковський (1857-1935). Реактивним принципом руху він почав цікавитися дуже рано. Вже в 1883 р. він дав опис корабля з реактивним двигуном. Вже в 1903 році Ціолковський вперше у світі дав можливість конструювати схему рідинної ракети. Ідеї ​​Ціолковського отримали загальне визнання ще в 1920-і роки. І блискучий продовжувач його справи С. П. Корольов за місяць до запуску першого штучного супутника Землі говорив що ідеї і праці Костянтина Едуардовича будуть все більше і більше залучати до себе увагу в міру розвитку ракетної техніки, в чому виявився абсолютно правий!

Ціолковський Костянтин Едуардович – відкривач законів з аеронавтики і космонавтики, засновник нової науки – ракетодинаміки.

SKorolow.jpg

Слайд 6

Ведуча (слайд 6–8): Сергі́й Па́влович Корольо́в ( народився 30 грудня 1906, м. Житомир — помер 14 січня 1966, м. Москва) — український та радянський вчений у галузі ракетобудування та космонавтики, конструктор. Вважається основоположником практичної космонавтики.

1931 року в Москві й Ленінграді при Тсоавіахімі створено Групу вивчення ракетного  руху. До   них   увійшли   піонери   ракетобудування  й   космонавтики — Ф. Цандер, М. Тихонравов, Ю. Побєдоносцев та інші. Вони працювали на громадських засадах. Захоплений перспективами літальних апаратів нового типу, Корольов підключається до роботи «безоплатників». У липні 1932 року (у 25 років) його призначають начальником ГВРР на громадських засадах.

Основним місцем роботи лишився ЦАГІ, Центральний аерогідродинамічний інститут ім. М. Є. Жуковського. Його групі надали приміщення — підвал на Садово-Спаській вулиці, 19 . На площі 650 квадратних метрів було розташовано 26 підрозділів — проектні, виробничі, дослідні, випробувальні, зокрема механічний, слюсарно-складальний, зварювальний цехи, стендовий і монтажний зали тощо.

 

Картинки по запросу ГИРД ФОТО

Слайд 7

Було створено й випробувано перші радянські ракети на рідинному  пальному. Для розширення досліджень зусиль однієї лабораторії було замало. 2 вересня 1933 року у Москві було сформовано Реактивний науково-дослідний інститут (РНДІ), Корольова було призначено заступником начальника. Згодом Сергій Павлович очолив провідний відділ крилатих ракет, а в 1937 році став начальником групи ракетних апаратів.

У 1946 році його призначають головним конструктором балістичних ракет. Під його керівництвом послідовно створюються перші у Радянському Союзі балістичні ракети. Найважливішим конструкторським досягненням С. П. Корольова була, безперечно, перша у світі міжконтинентальна балістична ракета Р-7, яка стала основою для створення цілої родини ракет-носіїв, що забезпечили низку фундаментальних досягнень у галузі безпілотної та пілотованої космонавтики.

Людство аплодувало повідомленню про виведення 4 жовтня 1957 року першого в історії штучного супутника Землі. Кожен запуск — епохальне досягнення. Апогей ученого — 12 квітня 1961 року. Перший космічний політ на кораблі «Восток» Юрія Гагаріна. Перед стартом Сергій Павлович зовні спокійно й навіть сухо інструктував його: «Юрію Олексійовичу! Отже, я хочу вам просто нагадати, що після хвилинної готовності мине хвилинок шість, перш ніж почнеться політ. Тож ви не хвилюйтесь». Ділове, чітке наставляння, начебто ані найменших емоцій. Та скільки праці, хвилювань, безсонних ночей за цією незворушністю!

Під керівництвом головного конструктора Корольова було запущено першу міжконтинентальну балістичну ракету, перший штучний супутник Землі, перший політ людини в космос та вихід людини в космос. створено перші космічні апарати серій «Луна», «Венера», «Марс», «Зонд», деякі супутники серії «Космос», а також проект космічного корабля «Союз», розроблялися нові типи космічних кораблів.

Академік Володимир Котельников так охарактеризував роль головного конструктора: «Якщо Костянтин Ціолковський був фундатором теорії космічного польоту, то Сергій Корольов заклав підґрунтя практичної космонавтики».

Похожее изображение

Слайд 8

Он жизнь бы прожил не без проку,

Когда б и раньше был рожден,

Но и ко времени и к сроку

На белый свет явился он…

Не потому, что это к слову,

А потому, что факт таков:

Был век наш нужен Королеву,

А веку – нужен Королев.

Ведучий (слайд 9):Космічна галузь України почала розвиватися у 1937 році зі створення в Харківському авіаційному інституті Харківської реактивної групи під керівництвом Г. Проскури, що здійснила запуск великої стратосферної ракети під Харковом. Проскура Григорій Федорович народився 28 квітня 1876 року в місті Сміла Черкаського повіту Київської губернії, закінчив МВТУ ім.М.Баумана, навчався у Миколи Жуковського.

http://www.shukach.com/sites/default/files/imagecache/node-gallery-display/post_images/2987/4-150901.jpg

Слайд 9

З перших днів своєї роботи він бере участь у діяльності студентського науково-технічного товариства інституту, організовує та очолює аеросекцію. 12 березня 1923 року за його ініціативи засновано Товариство авіації та повітроплавання України і Криму.

Незабаром Григорій Проскура створює аерогідродинамічну лабораторію, яка в 1930 році перетворюється в Харківський авіаційний інститут.

Ведуча (слайд 10): Польоту першого супутника передувала титанічна робота радянських ракетних конструкторів на чолі з Сергієм Корольовим. Попри це, вже в січні 1957 року Корольов направив доповідну записку в Раду Міністрів СРСР, де писав, що в квітні-червні 1957 року можуть бути підготовлені дві ракети в супутниковому варіанті, «і запущені відразу ж після перших вдалих пусків міжконтинентальної ракети». Було вирішено розробити дуже простий апарат з двома радіомаяками для проведення траєкторних вимірювань.

4 жовтня о 22 годині 28 хвилин 34 секунди за московським часом здійснено успішний запуск. Через 295 секунд після старту центральний блок ракети вагою 7,5 тонни вийшли на еліптичну орбіту, на 314 секунді після старту Супутник відокремився і подав свій голос. «Біп! Біп!» — так звучали його позивні. На полігоні їх ловили 2 хвилини, потім Супутник пішов за горизонт. Люди на космодромі вибігли на вулицю, кричали «Ура!», гойдали конструкторів і військових. Ще на першому оберті пролунало повідомлення ТАСС: «В результаті великої напруженої роботи науково-дослідних інститутів і конструкторських бюро створений перший у світі штучний супутник Землі.» 

Слайд 10

Супутник літав 92 дні, до 4 січня 1958 року, зробивши 1440 обертів навколо Землі (близько 60 млн км), а його радіопередавачі працювали протягом двох тижнів після старту.

Перший радянський супутник дозволив вперше виміряти щільність верхньої атмосфери, одержати дані про поширення радіосигналів в іоносфері, відпрацювати питання виведення на орбіту, тепловий режим і ін.  Супутник представляв собою алюмінієву сферу діаметром 58 см і масою 83,6 кг з чотирма штирові антенами довжиною 2, 4-2,9 м. У герметичному корпусі супутника розміщувалися апаратура та джерела електроживлення.

Українські підприємства й організації «Комунар», «Арсенал», «Моноліт», Євпаторійський космічний центр брали участь у підготовці запуску першого штучного супутника Землі, виведеного на орбіту 4 жовтня 1957 року.

Ведучий (слайд 11-12):  Найпершою собакою, яка полетіла в космос, була Лайка. Була запущена в космос 3 листопада 1957 року о 5.30 за московським часом на радянському кораблі «Супутник 2». Вона разом з пілотованим апаратом зробила 4 витка навколо Земної кулі. Але на п`ятому витку тварина не витримало перевантажень і загинуло від перегріву. Супутник не спускали на Землю. Він через 5 місяців згорів в атмосфері.

http://tvarynka.in.ua/images/Lajka_sobaka-kosmonavt_istoriya_pervogo_zhivotnogo_v_kosmose.jpg

Слайд 11

перші космонавти

Слайд 12

19 серпня 1960 року з космодрому Байконур злетів космічний корабель «Восток» з собаками Білкою і Стрілкою на борту. Наступного дня спусковий апарат здійснив планову посадку – вперше у світі живі істоти, побувавши у Космосі, повернулися на Землю.

Собаки Білка і Стрілка є найвідомішими тваринами в світі, які стали пасажирами космічного корабля. Незвичайні космонавти першими зробили позаземний політ, повернувшись живими і неушкодженими. Саме ці знамениті вихованці відкрили шлях в космос людині. Завдяки їх «внеску», вченим вдалося з`ясувати вплив факторів космічного польоту на організм живої істоти. Це дозволило створити безпечні умови польоту для людини і забезпечити благополучне повернення на Землю.

Снимок.JPG

Слайд 13

Ведуча (слайд 13): Перший загін космонавтів СРСР було сформовано у лютому — квітні 1960. Офіційна назва загону — Група ВПС № 1.Рішення про відбір та підготовку космонавтів до першого космічного польоту на космічному кораблі «Восток» було прийнято Постановою ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР № 22-10 від 5 січня 1959 р.

У космонавти відбирали військових льотчиків-винищувачів віком до 30 років, зріст до 170 см, вага до 70 кг.

На початок березня 1960 була відібрана група з 20 майбутніх космонавтів, з яких 15 осіб здійснили в подальшому політ в космос, один загинув під час тренувань, четверо були відраховані з загону за медичними показниками.

Улітку 1960 року була виділена група з шести космонавтів: Юрій Гагарін, Герман Титов, Андріян Ніколаєв, Павло Попович, Григорій Нелюбов та Валерій Биковський. Ця група продовжила безпосередню підготовку до першого польоту людини в космос. Всі ці шість космонавтів 17 і 18 січня 1961 успішно здали іспит для першого польоту в космос.

https://assets.oxu.az/uploads/W1siZiIsIjIwMTcvMDQvMTIvMTAvNDMvMTEvOTgxL3l1cmlqLWdhZ2FyaW4uanBnIl0sWyJwIiwiZW5jb2RlIiwianBnIiwiLXF1YWxpdHkgODAiXSxbInAiLCJ0aHVtYiIsIjYyMHg0NjVcdTAwM2UiXV0?sha=5243480f733d577c

Слайд 14

Ведучий (слайд 14-16): Першим в космічному просторі став Гагарін - космонавт, біографія якого іскриться яскравими моментами і видатними подіями. Питання першості у головного конструктора Сергія Корольова і його сподвижників не виникало. Було очевидним те, що перший космонавт повинен бути льотчиком реактивної винищувальної авіації, абсолютно здоровою людиною, дисциплінованим, професійно підготовленим. Видатною і легендарною особистістю повинен був стати чоловік вольовий, сильний, відповідний під всі фізичні, психологічні та медичні вимоги. Молодий Гагарін поєднував у собі всі ці якості і відповідав усім вимогам.

Народився майбутній космонавт 9 березня 1934 в звичайній робітничій сім'ї. Так, Олексій Іванович, батько хлопчика, був тесля , Ганна Тимофіївна, мати, працювала на молочній фермі.

Після закінчення шостого класу школи, він став учнем Люберецкого ремісничого училища і одночасно з цим вечірньої школи молоді. Червень 1951в біографії майбутнього космонавта відзначений закінченням училища з відзнакою і отриманням першої своєї спеціальності - формувальника-ливарника.

Також в 1951 році, але вже в серпні, Гагаріна зарахували в ряди студентів Саратовського індустріального технікуму, одночасно з цим юнак почав займатися в місцевому аероклубі. Через чотири роки, в 1955 році, Юрій отримав нову професію на цей раз за спеціальністю «ливарне виробництво». Технікум він закінчив з відзнакою.

Восени 1955 Юрія Олексійовича призвали до лав Радянської Армії і направили на навчання в Оренбург.

Березень 1960 для героя нашої розповіді став доленосним. Саме в цей період його зарахували в загін Центру підготовки космонавтів військово-повітряних сил в якості слухача.

Космонавт Юрій Гагарін, біографія якого складалася з безлічі труднощів, які він успішно подолав, здійснив мрію мільйонів радянських людей. Залишивши всіх конкурентів позаду, саме він першим побував у космосі.

Як всім нам відомо, це знаменна не лише для СРСР, але і для всього світу подія сталася 12 квітня 1961 року. Саме в той день, о 9 годині 7 хвилин, з космодрому Байконур стартував корабель «Восток» з єдиним пілотом на борту, яким і був Юрій Гагарін. Цей політ тривав 1година 48 хвилин. За цей час корабель, на борту якого вперше опинилася людина, скоїв одне коло навколо Землі.

А в 9:00 57 хвилин ТАСС передало повідомлення про те, що вперше в історії людства пілот-космонавт майор Гагарін Юрій Олексійович здійснив політ у космос.

Перед зльотом ракети Гагарін крикнув: «Поїхали!» Цей вираз увійшло в історію і стало легендарним. В команду, яка запустила Юрія Гагаріна в космос, входили найкращі фахівці СРСР. Сергій Корольов був головним інструктором корабля «Восток».

Згідно з наміченим планом, Гагарін повинен був катапультуватися на висоті 7 кілометрів, що він і спробував здійснити. Після цього космонавт окремо від капсули спустився на парашуті.  Через де-які збої, що відбулися в системі гальмування, апарат з капсулою, в якій знаходився Юрій Гагарін, приземлився в районі сіл Смєловка і Підгірне Саратовської області.

Унікальний документ: записка, яку написав Юрій Гагарін після першої космічної подорожі "Облетев Землю на корабле-спутнике, я увидел, как прекрасна наша планета. Люди, будем хранить и приумножать эту красоту, а не разрушать её! Гагарин".

Слайд 15

Слайд 16

Трагічно загинув Гагарін 27 березня 1968, під час виконання звичного польоту на винищувачі МіГ-15УТИ. Під час цього тренування не стало і льотчика-інструктора Героя Радянського Союзу Володимира Серьогіна. Їхній літак розбився неподалік від села Новоселова Володимирській області.

Починаючи з 1962 року, 12 квітня відзначається в календарі як День космонавтики. А в 1969 році ця дата отримала назву Всесвітнього дня авіації і космонавтики. У 2011 році ООН проголосила 12 квітня Міжнародним днем польоту людини в космос.

Космонавт Попович Павел Романович

Слайд 17

Ведуча (слайд 17):  У 1962 рік здійснив  політ  у  космос  перший український космонавт Павло Романович Попович, який народився 5 жовтня 1930 року в селищі Узин на Київщині. 12 серпня — 15 серпня 1962 здійснив на кораблі-супутнику «Восток-4» перший у світі груповий політ двох пілотованих кораблів, спільно з Андріяном Ніколаєвим, який пілотував космічний корабель «Восток-3». В ході групового польоту були проведені перші експерименти з радіозв'язку між екіпажами двох кораблів в космосі і взаємне фотографування, виконана широка програма науково-технічних і медико-біологічних експериментів. Попович провадив орієнтацію корабля в просторі за допомогою системи ручного управління.

Валентина Терешкова

Слайд 18

Ведучий (слайд 18): Відома на всю планету, розумна, сильна і перша в світі жінка-космонавт Валентина Терешкова здійснила політ у космос 16 червня 1963 року на космічному кораблі «Восток-6». Цікаво, що рідні дізналися про політ Терешкової вже з радіо-новин — Валентина усім сказала, що їде на змагання парашутистів. Політ для Терешкової виявився досить складним. Проте, незважаючи на нудоту та фізичний дискомфорт, Валентина перебувала в космосі майже три доби, витримавши 48 обертів навколо Землі. На борту космічного корабля Терешкова вела спеціальний журнал та робила фотознімки. Пізніше за допомогою цих даних виявили так звані аерозольні шари атмосфери.

Слайд 19

Ведуча (слайд 19): Олексій Архипович Леонов18-19 березня 1965 спільно з Павлом Бєляєвим здійснив політ у космос в якості другого пілота на космічному кораблі «Восход-2». У ході цього польоту Леонов здійснив перший в історії космонавтики вихід у відкритий космос тривалістю 12 хвилин 9 секунд. Під час виходу проявив виняткову мужність, особливо у нестандартній ситуації, коли набряклий космічний скафандр заважав поверненню космонавта до корабля. Ввійти до шлюзу Леонову вдалося лише після стравлення надлишкового тиску скафандра.

Перед посадкою відмовила автоматична система орієнтації. П. І. Бєляєв вручну зорієнтував корабель і ввімкнув гальмовий двигун. У результаті «Восход» здійснив посадку у незапланованому в 180 км північніше міста Перм. У повідомленні ТАРС це місце назвали «запасним районом», який насправді був глухою пермською тайгою. Дві ночі космонавти провели у дикому лісі на морозі. Тільки на третій день до них змогли добратись рятівники на лижах, які змушені були рубати ліс у місці посадки, щоб розчистити майданчик для приземлення гелікоптера.

http://www.newswe.com/Johnie/344/shar1.jpg

Слайд 20

Ведучий (слайд 20):

 А жизнь идёт, и вертится планета,

И катит волны времени река —

Над ней горит своим особым светом

Счастливая звезда Кондратюка.

Ці строки присвячені українському вченому Кондратюку Юрію Васильовичу.

Ю́рій Васи́льович Кондратю́к (справжнє ім'я Шаргей Олександр Гнатович) народився 9червня 1897 у місті Полтава — український радянський вчений-винахідник, один із піонерів ракетної техніки й теорії космічних польотів.

Незалежно від Костянтина Ціолковського вивчав основні проблеми космонавтики, космічних польотів і конструювання міжпланетних кораблів. У праці «Завоювання міжпланетних просторів» (1929) вивів основне рівняння польоту ракети, розглянув енергетично найвигідніші траєкторії космічних польотів, першим сформулював теорію багатоступеневих ракет, запропонував використовувати для ракетного палива деякі метали і неметали та їхні водневі сполуки. Розглянув проблеми створення проміжних міжпланетних баз, ідею використання гравітаційного поля небесних тіл для розв'язання цих проблем.

Багато ідей Юрія Кондратюка (про створення космічних систем, про розрахунки траєкторій польотів для висадки на місячну поверхню) використано у практичній космонавтиці. Зокрема, результати його наукової праці «Про завоювання міжпланетних просторів» були використані при плануванні висадки американських астронавтів на Місяць (1969), на зворотному боці якого іменем Кондратюка названо кратер.

Apollo 11 insignia.png

Слайд 21

Ведучий (слайд 21-22): Після численних успіхів СРСР в галузі підкорення космосу в США приймають рішення повернути собі статус технологічно найрозвиненішої держави. Засобом досягнення цієї мети була обрана космічна програма «Аполлон», яку прийняли в 1961 році. Програма Аполлон — програма пілотованих космічних польотів, з метою здійснення першої пілотованої висадки на Місяць.

9 січня 1969 року дирекція NASA офіційно оголосила, що політ із першим висадженням на поверхню Місяця здійснить екіпаж у складі: Ніла Армстронга, Базза Олдріна та Майкла Коллінза.

16 липня 1969  «Аполлон-11» почав свій  політ у космос, який увійшов назавжди в історію людства. Після 75 годин польоту, корабель вийшов на навколомісячну орбіту, ще майже доба знадобилась на приведення орбіти до заданих параметрів та на перевірку всіх систем. Після цього Армстронг та Олдрін перейшли до місячного модуля «Eagle», а Коллінз залишився на борту основного корабля очікувати своїх товаришів. Місячний модуль здійснив посадку в Море Спокою 20 липня в 20 годин 17 хвилин 42 секунди за Гринвічем. 21 липня 1969 року в 02 години 56 хвилин 20 секунд за Гринвічем Ніл Армстронг на очах мільйонів телеглядачів, які спостерігали висадку на Місяць у прямому ефірі, зістрибнув з останньої сходинки місячного посадкового модуля. Він вимовив «Це маленький крок для людини, великий стрибок для людства».

Олдрін вийшов на поверхню Місяця через 15 хвилин після Армстронга.

Слайд 22

Астронавти пройшлися по поверхні, зібрали зразки місячного ґрунту і встановили телевізійну камеру. При ресурсі автономної системи життєзабезпечення близько 4 годин, Олдрін пробув на поверхні Місяця більш ніж півтори години, Армстронг провів за межами космічного корабля 2 години 17 хвилин. На посадковій ступені, яка залишилася на Місяці закріплена табличка с вигравіруваною на ній мапою півкуль Землі і словами: «Тут люди з планети Земля вперше ступили на Місяць. Липень 1969 р. нової ери. Ми прийшли з миром від імені всього Людства». Під цими словами вигравірувані підписи трьох астронавтів корабля «Аполлон-11».

Команда Ніла Армстронга повернулась на Землю 24 липня 1969 року. Тривалість експедиції склала 8 діб 3 години 18 хвилин 35 секунд.

https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/b3/NSAU_Logo1.svg/1024px-NSAU_Logo1.svg.png

Слайд 23

Ведуча (слайд 23): Після розпаду СРСР, Україна успадкувала майже третину радянського ракетно-космічного потенціалу. Після оголошення Україною без'ядерного статусу міжконтинентальні бойові ракети, розташовані на території України, знято з бойового чергування та демонтовано, а вітчизняний ракетно-космічний комплекс переорієнтовано виключно на мирні цілі.

29 лютого 1992 року, Указом Президента при Кабінеті Міністрів України було створено Національне космічне агентство України, яке взяло під своє управління понад 30 конструкторських бюро, наукових організацій та установ, військових частин і промислових підприємств, які безпосередньо займалися космічною діяльністю. Серед них — дніпропетровські підприємства ДП "КБ «Південне» і ВО «Південний машинобудівний завод ім. О. М. Макарова», харківські — «Комунар», «Хартрон», НДІ радіовимірювань, київські — ЦКБ і завод «Арсенал», «Київприлад» і Київський радіозавод.

Сьогодні Україна відома на світовому ринку своєю космічною продукцією: ракетами-носіями «Зеніт-2», «Циклон-3», «Дніпро»; космічними апаратами «Січ» і «АУОС»; апаратурою стикування «Курс» для Міжнародної космічної станції; системами наведення ракет; унікальними об'єктами наземної інфраструктури: радіотелескопом РТ-70, контрольно-коригувальними станціями для глобальних навігаційних супутникових систем, мережею спостережень геофізичних явищ. Космічна галузь національної економіки стала однією з ключових, а космічна діяльність України є складовою частиною міжнародних зусиль із дослідження та використання космічного простору.

Зображення:Береговий-Георгій-Тимофійович-1.jpg

Г.Т. Береговий

О.О. Волков

Слайд 24

Ведучий (слайд 24-25): Серед 73 космонавтів Радянського Союзу були українці. Георгій Тимофійович Береговий – льотчик-космонавт СРСР, двічі Герой Радянського Союзу (єдиний удостоєний першої зірки Героя за Велику Вітчизняну війну, а другої - за політ в космос). Георгій Береговий народився 15 квітня 1921 року в селі Федорівка Карлівського району Полтавської області.

Олександр Олександрович Волков (народився 27 травня 1948) — льотчик-космонавт СРСР. Здійснив три польоти в космос. Народився 27 травня 1948 р. в м. Горлівка, Донецька область.

 

Л.Д. Кизим

В.А. Ляхов

Слайд 25

Кизим Леонід Денисович - народився 5 серпня 1941р. В м. Красний Лиман Донецької області.

Ляхов Володимир Афанасійович - народився 20 липня 1941 року в місті Антрацит Луганської області. За три рейси в космос налітав 333 дні 7 годин 17 хвилин 37 секунд.

KSM046

Л.І. Попов

000022

Г.С. Шонін

Слайд 26

Ведуча (слайд 26-27): Леонід Іванович Попов - народився 31 серпня 1945 року в місті Олександрія Кіровоградської області. За три рейси в космос налітав 200 днів 14 годин 45 хвилин 51 секунду.

Гео́ргій Степа́нович Шо́нін - політ у космос здійснив з 11 по 16 жовтня  1969 року як командир космічного корабля «Союз–6».Народився 3 серпня 1935 р. в м. Ровеньки Луганської області.

Похожее изображение

Г.Т. Добровольський

В.М. Жолобов

Слайд 27

Доброво́льський Гео́ргій Тимофі́йович - народився  1 червня 1928 в м. Одеса, космонавт СРСР, інженер-дослідник «Союз-11»,Герой Радянського Союзу.

6 - 29 червня 1971 року здійснив космічний політ інженером-дослідником космічного корабля Союз-11 і орбітальної космічної станції Салют-1. Загинув разом з іншими членами екіпажу при поверненні на Землю через разгерметизацію спускального апарату. 

Жолобов Віталій Михайлович- народився 18 червня 1937 року в селі Збур’ївка Голопристанського  району Херсонської області. З 6 липня по 24 серпня 1976 року здійснив політ у космос як бортінженер космічного корабля «Союз–21».

 

 

В.В. Васютін

KSM327

А.С. Левченко

Слайд 28

Ведучий (слайд 28): Васютін Володимир Володимирович - народився 8 березня 1952 року в Харкові. Свій політ в космос почав 17 вересня 1985 року. Під час польоту захворів, і політ був достроково припинений. Повернувся на Землю 12 листопада 1985 року.

Анатолій Семенович Левченко - народився 21 травня 1941 року в місті Краснокутську Харківської області. 21–29 грудня 1987 року здійснив космічний політ як космонавт-дослідник космічного корабля «Союз ТМ–4». Тривалість польоту становила 7 діб 21 годину 58 хвилин.

F28 1997 Леонид Каденюк

https://strana.ua/img/forall/u/0/47/Sts-87_crew.jpg

Слайд 29

Ведуча (слайд 29): Леонід  Костянтинович  Каденюк - народився 28 січня 1951 р. в с. Клишківці Хотинського р-ну Чернівецької області. Перший космонавт незалежної країни здійснив політ на борту американського корабля «Шаттл», який стартував 19 листопада 1997 року. Цей політ тривав 16 діб.

Мелодійні вірші на День космонавтики

Помчать нас ракети в космічні світи,

До подвигів серце лиш прагне.

Хто хоче крилатую мрію знайти,

Той цілі своєї досягне.

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

docx
Додано
13 січня 2019
Переглядів
2671
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку