130 років від Дня народження Леся Курбаса

Мета: Дослідження залежності його роботи від політики урядів у галузі мистецтва,
визначення провідних ідей його діяльності на сценічній ниві.

(Святково прибрана зала, портрет режисера, актора)

(Слайд 1)

Ведуча: (Слайд 2) Народився 25 лютого 1887 року у Самборі на Львівщині. Справжнє ім`я - Олександр-Зенон Степанович Курбас. Дід Леся - Пилип Іванович - був священиком, спочатку - парохом у селі Куропатники поблизу Бережан, а після цього - понад сорок років прожив і служив Богові у Старому Скалаті (нині - Підволочиський район Тернопільської області).

Ведуча: У м. Скалат дядько Роман допомагатиме малому Лесеві з наукою, готуватиме до вступу до Тернопільської української гімназії (Слайд 3). Навчався він у Тернопільській гімназії, у Віденському та Львівському університетах. Тому цілком природно, що Лесь ввібрав у себе усе те, що могла дати йому європейська культура. Вже тоді Курбас мріяв працювати на Надніпрянській Україні, де існував сильний демократичний театр Садовського (Київ) і де поруч була висока театральна культура.

Ведуча: (Слайд 4). З 1907 року навчався на філософському факультеті Віденського університету, через рік перевівся до Львівського університету, потім перевівся і закінчив Віденський університет.

Ведуча: У 1915 році до оселі Курбас прийде непоправне – помирає сімнадцятирічна сестричка від туберкульозу. Лесь радить згорьованій матері продати деякі речі й переїхати до Тернополя. В цьому місті молодий Курбас активно зайнявся організацією стаціонарного театру. Новостворений заклад отримав назву "Тернопільські театральні вечори". 18 жовтня 1915 року тут відбулася прем'єра "Наталки Полтавки" - першої постановки. У Тернополі на Курбасових спектаклях побував славетний киянин Микола Садовський. Творчий талант Леся Курбаса вразив його, тож запросив тернопільського режисера попрацювати в Києві. Лесь Степанович про це давно мріяв. Тому з матір'ю охоче прийняли запрошення.

Ведуча: (Слайд 5). У 1916 році його мрія здійснилась, він вступає до театру  Садовського в Києві. Акторська творчість Курбаса в театрі Миколи Садовського обіцяла розвинутися, але сталося так, що він приніс свій акторський талант у жертву режисерському. Головна увага й енергія молодого митця були скеровані на організацію студії молодих акторів, з якої виріс згодом Молодий театр. Назва "Молодий театр" з'явилася вже влітку 1917 року. Молодий театр - це театр пошуків нових форм втілення сучасної та класичної драматургії. З цього театру взяли початок кілька українських театрів.

Ведуча: (Слайд 6). Лесь Курбас був засновником спочатку політичного (1922-1926), а потім і філософського (1926-1933) театру в Україні. У виставах свого філософського театру "Березіль" (Харків) Курбас малює всесвіт, де головним стає особлива довіра до  життя людини у всіх його суперечностях.

Ведуча: (Слайд 7). Навесні 1916 року він увесь поринає у вир театральних буднів єдиного в Києві українського стаціонарного драмтеатру Миколи Садовського. Він створює театральну студію, а на початку 1917 року і "Молодий театр" - новий за формою та змістом

В березні 1922 року в Києві він засновує модерне експериментальне мистецьке об'єднання "Березіль". (Слайд 8). Відтак через чотири роки театр "Березіль" переїде до Харкова (тодішньої столиці радянської України).

Ведуча: (Слайд 9). Тут долі судилося поєднати два творчих українських генії - Леся Курбаса як режисера та Миколу Куліша як драматурга.

(Слайд 10). Обидва блискучі оратори, обидва фанати театру й, сьогодні можемо сказати – масштабні фігури свого часу.

Ведуча: (Слайд 11). Прем'єра, а це Кулішева драма "Маклена Граса", відбулася у вересні 1933 року під наглядом чекістів. Потім же розпочалося судилище над режисером - офіційні органи не сприйняли спектакль, звинуватили Леся Степановича у буржуазному націоналізмі  та у відході від магістральної лінії партії.

Ведуча: (Слайд 12). Але наперекір усім Курбав вважав: «..Радянська революція несла щось нове, для мене не зовсім зрозуміле, але головне — свіже й велике. Правда, я відчував, що більшовики несуть багато ворожого української нації, до її відродження, але я вірив, що з часом це пройде. Силу нації не можуть убити ніякі декрети..»

Ведуча: (Слайд 13). Етика вистави розкріпачувала сучасну свідомість і встановлювала чітку дистанцію щодо таких понять, як «здоровий глузд» (у тлумаченні Зброжека), духовне рабство, звертала особливу увагу на ідею морального і громадського обов’язку.

Ведуча: (Слайд 14). Багато чого з творчих пошуків Курбаса не розумілося широкими масами глядачів. Це стосується і його вистави "Маклена Граса", яка досягає справжньої філософської глибини.

Ведуча: (Слайд 15).  Курбас входить у вирішальну стадію конфлікту за формулою «митець - влада», поставивши п’єсу в Москві «Кололь Лір» Шекспіра.

Ведуча: (Слайд 16).  Наприкінці грудня того ж 1933-го Курбаса заарештували. На Луб'янці завели карну справу N 3168. В постанові про арешт було записано: "Курбас Олександр Степанович викривається в тому, що був членом контрреволюційної Української військової організації". Допити почалися через три тижні. І на першому допиті категорично заявив: "Винним себе не визнаю". Катування, тортури змусили митця цей чекістський наклеп визнати правдою. Так званий суд, щоправда, відбувся в Харкові.

Ведуча: (Слайд 17). А 9 квітня 1934 року Судова Трійка засудила митця на 5 років ув’язнення, звинувативши його у змові проти держави та партії. (Слайд 18, 19).  

Ведуча: У таборі на Медвежій Горі в Архангельській області він був призначений головним режисером та керівником театру  Біломор-Балтійеького каналу («Медвежки»). (Слайд 20). Став після постановки -“ідеологічним ворогом”.

Ведуча: (Слайд 21). Але, не зважаючи на це, Курбас у таборі більш суворого режиму на В’янь-Губі продовжував творити театральне мистецтво : поставив «Сон на В’янь- Губі», але комісія з Управління таборів ББК заборонила виставу як таку, що ілюструє відвертий протест проти режиму та покарала митців перевезенням на Соловки(Слайд 22).

Ведуча: (Слайд 23). 3 листопада 1937 року Леся було розстріляно в урочищі Сандоморх, на 16-му кілометрі траси Медвежегорськ-Повенець, Карелія. Тоді ж кулі служак ГУЛагу скосили навічно 1111 в'язнів Соловецької тюрми особливого призначення. Цей нелюдський акт був присвячений 20-ій річниці так званої жовтневої соцреволюції.

Ведуча: (Слайд 24, 25, 26). Сьогодні усі бажаючі мають змогу вшанувати пам’ях усіх померлих.

Ведуча: (Слайд 27). Зараз ми маємо змогу переглянути документ, який засвідчує факт розстрілу Леся Курбаса у 1937 році.

Ведуча: (Слайд 28). Лесь Курбас за 15 років виконав три великих кроки до європеїзації театру, став засновником сучасного українського театру.

Ведуча: (Слайд 29). Зараз ми бачимо фото, на зображенні якого Тернопільський міський палац культури «Березіль» ім. Леся Курбаса – місце розвитку самодіяльної художньої творчості, проведення культурно-масових заходів, організації ярмарок, аукціонів, фестивалів, концертів, виставок.

Ведуча: (Слайд 30). Дуже дякуємо за приділений час та увагу!