2 клас я досліджую світ

Оглавление

Тема: Пізнаю себе.

Тема: Я в школі

Тема: Що належить до природи.

Тема: Кольорові сторінки природи: осінь. Діагностична робота.

Тема: Екскурсія. Що можна побачити, почути восени? (с.11)

Тема: Створення лепбука Осіння пісня.

Тема: Сонце. Світло і тепло(с.12-13)

Тема:  Якої форми наша планета (с.14-15)

Тема:  Чому буває день і ніч? (с.16-17)

Тема: Пори року.  (с.18)

Тема:  Зміна пір року. (с.19)

Тема: Навіщо потрібен календар.+ Діагностична робота.

Тема: Аналіз діагностичної роботи. Якими бувають рослини? (с.20)

Тема: Як розрізняють рослини. (с.21)

 Клас: 2-А                                                    Дата проведення уроку: 10.09.2020

Тема: Пізнаю себе.

Мета:

Формування  предметних компетентностей: допомогти учням усвідомити, навіщо людині  потрібно вчитися, як відкрити свої позитивні риси; вчити дітей удосконалювати свої здібності; розвивати дослідницькі вміння спостережливість, аналітичне мислення; виховувати бажання пізнавати себе.

Формування ключових компетентностей; спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами, уміння навчатися впродовж життя; соціальні та громадянські компетентності,

Тип уроку: урок формування вмінь та навичок.

Обладнання: Підручник Н.Бібік, Г. Бондарчук, цеглинки LEGO.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Дзвінок нас покликав

За парти сідати,

Уважними бути,

Урок починати.

ІІ. Актуалізація опорних знань

—Навіщо потрібно ходити до школи?

— З яким настроем ви ідете до школи?

—Що ви будете вивчати на уроках?

—Що нового ви хотіли б дізнатися?

III. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

• Сьогодні ми поговоримо про те, як краще пізнати себе та які здібності допомагають у навчанні.
•  

ІV. Вивчення нового матеріалу

1) Вправа «Перетворення».

—По черзі уявіть себе вчителем або вчителькою.

—Поясніть учням, навіщо потрібно вчитися.

2) Робота за підручником (с. 6).

Літературна хвилинка

Діти читають та аналізують вірш «Чого навчаюсь я у школі?» за М. Чумарною.

— Яких наук навчають у школі?

— Про що дізнаються діти?

—Чого найбільше хоче автор?

Робота в парах

Розгляньте малюнки.

 — Доповніть перелік шкільних наук.

— Які кому найбільше до вподоби? Обміняйтеся думками.

— Обговоріть, що кожен із вас хоче дізнатися про себе.

3) Перегляд відеоролику http://interactive.ranok.com.ua/qr.php?code=2718  (частинка)

Фізкультхвилинка

Раз - піднятись, потягнутись.

Два - зігнутись, розігнутись.

Три - в долоні три плеска.

На чотири - руки ширше!

П'ять руками помахать.

Шість - за парту тихо сісти.

V. Узагальнення й систематизація знань

1) Вправа «Інтерв'ю».

— Що потрібно для того, аби гарно вчитися?

— Чи всі учні можуть вчитися на найвищий бал? Чому?

— Що потрібно для того, аби навчання давалося легко?

— Чи можуть лише здібності зробити людину успішною?

— Що потрібно для того, аби здібності «розквітли»?

— Які здібності допоможуть вам у навчанні?

2) Творча справа «Розкажи про себе»,

Завершіть речення,

—  Мое улюблене заняття ...

— Моя мрія ..

— Мої пзитивні риси -

—  Я хотів би /хотіла б позбутися таких негативних рис: ...

3) Вправа «Фантастичні наслідки».

Уявіть, що могло б статися, якби у всьому світі зникли книги (ручки, парти тощо).

VІ. Підсумок уроку. Рефлексія

 Рефлексія. Робота з цеглинками LEGO

(Учні демонструють цеглинки.)

Зелена цеглинка— на уроці мені дуже сподобалося.

Жовта цеглинка— на уроці мені сподобалося.

Червона цеглинка—  на уроці мені не сподобалося.

VІI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Додивитися відеофрагмент до кінця.

Клас: 2-А                                                    Дата проведення уроку: 11.09.2020

Тема: Я в школі

Мета:

Формування предметних компетентностей: вчити учнів учитися (ставити конкретну мету й планувати свій час тренувати пам'ять); удосконалювати вміння слухати інших і висловлювати свою думку, розвивати спостережливість, увагу, пам'ять; виховувати наполегливість у навчанні;

Формування ключових компетентностей: спілкування державною і рідною мовами, уміння навчатися впродовж життя, соціальні та громадянські компетентності

Обладнання: Підручник  Н.Бібік, Г. Бондарчук.

Тип уроку: урок формування вмінь та навичок.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Дзвінок нас покликав

За парти сідати,

Уважними бути,

Урок починати.

ІІ. Актуалізація опорних знань

Хвилинка спостережень за природою.

- Який сьогодні місяць?

- Яка пора року?

- Назвіть ознаки осені.

- Який стан неба? 

- Чи є сьогодні опади?

III. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

1. Вправа інтерв'ю

• Що потрібно робити, аби багато знати?
• Учні по черзі продовжують твердження: «Мені легко вчитися, коли...».

2. Здогадайтеся, якою буде тема нашого уроку. (Відповіді дітей.)

Сьогодні ви навчитеся ставити конкретну мету, тренуватимете пам'ять, вдосконалите свої вміння.

ІV. Вивчення нового матеріалу

1. Робота за підручником (с. 7).

Робота за малюнками

• Знайдіть на малюнках першу літеру свого імені,
• Цифру - скільки вам років,
• По черзі скажіть, що із зображеного не належить до природи.
• Що можна назвати словом транспорті?
• З перших букв назв яких предметів можна скласти слово школа?

2. Інформаційне повідомлення

- Мозок без тренування втрачає свої властивості й згасає. Тому слід і правила вчити, і вірші напам'ять, і кросворди розгадувати.

- Перегляд відеоролику http://interactive.ranok.com.ua/qr.php?code=2719 (частинка)

• Пригадайте вивчені правила. (Кілька учнів називають правила.)
• Які вірші ви запам'ятали? (Кілька учнів читають напам'ять вірші.)

Фізкультхвилинка

Раз - піднятись, потягнутись.

Два - зігнутись, розігнутись.

Три - в долоні три плеска.

На чотири - руки ширше!

П'ять руками помахать.

Шість - за парту тихо сісти.

V. Узагальнення й систематизація знань

1. Самостійне застосування учнями знань у стандартних ситуаціях

Сюжетно-рольова гра на тему «Чого я хочу навчитися у школі?».

• Послухайте розмову між двома учнями.

Марійка: Як добре, що люди придумали школу. Я так люблю ходити до школи. Стільки нового пізнаю щодня! А ти?

Остап: Я? Не знаю... Я хотів би, щоб ще тривали літні канікули. Надворі так гарно! Можна плавати в річці, мандрувати, вранці не треба нікуди поспішати! А зараз треба раненько вставати і йти до школи...

Марійка: А я встаю вранці та думаю, скільки всього цікавого на мене чекає в школі...

- Що подобається Марійці?

- Що подобається Остапу?

- Чия думка вам ближча? Відповідь обгрунтуйте.

2.  Гра «Колір букви». Робота в парах.

Учні об'єднуються у пари. Один учень називає букву (цифру), розміщену між малюнками у під ручнику (с. 7), інший — називає її колір.

Виграє той, хто припуститься меншої кількості помилок.

3. Гра-пантоміма «Відгадай моє хобі»

• Що таке хоббі?
• Хобі - назва улюблених занять або розваг, до яких вдаються у вільний час.
• Зараз ми  пограємо  у гру-пантоміма «Відгадай мое хобі»: одна дитина за допомогоюміміки і жестів показує своє хобі так, щоб решта відгадали і назвали, яке хобі має однокласник або однокласниця.

4.  Робота з прислів'ями.

- Поясніть зміст прислів'їв.

- Наука в ліс не веде, аз лісу виводить.

- Здобудеш освіту — побачиш більше світу.

-  Вчений іде, а неук слідом спотикається.

-  Мудрим ніхто не вродився, а навчився.

VІ. Підсумок уроку. Рефлексія

Метод «Мікрофон»

- Що цікавого для вас було на уроці?

- Що нового дізналися?

- Що було складно?

- Чого навчилися на уроці?

- Як будете застосовувати нові знання, навички?

- Що найбільше сподобалося?

VІI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Додивитися відеофрагмент до кінця.

Клас: 2-А                                                    Дата проведення уроку: 14.09.2020

Тема: Що належить до природи.

Мета:

формування предметних компетентностей: розширити и уточнити знання учнів про різноманітні природи; очити відрізняти об'єкти природи від речей, виготовлених людиною; розвивати вміння гати за об'єктами природи; виховувати дбайливе ставлення до навколишнього світу, речей, створен.

формування ключових компетентностей: спілкування державною і рідною мовою, уміння навчатися впродовж життя; компетентності в природничих науках і технологіях, екологічна гармонійність і здорове життя.

Тип уроку: урок формування вмінь та навичок.

Обладнання: Підручник  Н.Бібік, Г. Бондарчу, презентація.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Дзвінок нас покликав

За парти сідати,

Уважними бути,

Урок починати.

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Хвилинка спостережень за природою. Слайд 2

- Який сьогодні місяць?

- Яка пора року?

- Назвіть ознаки осені.

- Який стан неба?

- Чи є сьогодні опади?

 2. Технологія «Незакінчене речення» слайд 3

Природу поділяють на ...

• До неживої природи належать ...

• До живої природи належать...

• До природи не належать...

III. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

• Основні завдання нашого уроку — чітко відрізняти об'єкти природи від речей, виготовлениих людиною, дійти спільної думки щодо взаємозв'язку між живою і неживою природою.

ІV. Вивчення нового матеріалу

1) Розповідь учителя.

— Природа існувала на Землі із самого початку існування планети. Вона представлена об'єктами живої та неживої природи, які взаємодіють один з одним.

До об'єктів живої природи належать: мікроорганізми; рослини; тварини; люди.

Слайд 4

Рослини — об'єкти живої природи. Однак вони не могли б існувати без об'єктів неживої природи.До яких належать: небесні світила; грунт; повітря; вода; мінерали.

Слайд 5

2) «Асоціативний кущ».

— Прочитайте вірш.

Що із названого автором у вірші належить до природи?

4) Робота за підручником (с. 8),

- Прочитайте повідомлення про те, що належить до природи.

• Робота за малюнками 

Учні називають, що зображено на малюнках, та до якої природи (живой, неживо) належить.

5) Дидактична гра «Впізнай за ознакою».

Відгадайте, про яке тіло и говорю. Яке це тіло: природне чи рукотворне?

-Смачний, гарячі, рум'яний, яблучний ... (пиріг).

-Асортиі, овальніі, кислий, корисний... (лимон).

-Сірий, полохливий, косоокий, вухатий, куцохвостий... (заєць).

-Сине, високе, безмежне, чисте, бездонне, ясне... (небо).

-Холодне, смачне, солодке, шоколадне, вершкове... (морозиво).

Фізкультхвилинка

Учитель вимовляє одне з чотирьох слів: «земля», «вода», «вогонь», «повітря»

Якщо вчитель сказав «земля» учні присідають.

Якщо вчитель сказав «вода» учні роблять рухи наче пливуть .

Якщо вчитель сказав «повітря» учні роблять рухи наче летять.

Якщо вчитель сказав «вогонь», учні обертаються довкола себе.

 V. Узагальнення й систематизація знань

1. Робота з підручником с.8

Прочитайте інформацію

• Поміркуйте, що людина бере від природи. Наведіть приклади.

Робота з малюнками.

2. Логічне завдання «Що "зайве"?».

У кожному рядку предметних малюнків знайдіть «зайвий». Вибір обгрунтуйте.

3) Вправа «Спільне відмінне»

Розгляньте фото.(Слайд 9-11)

Як називаються ці тіла?

— Що між ними спільного? Чим вони відрізняються?

- Спробуйте придумати свою подібну пару.

Наприклад:

• Журавель (птах)- журавель (колодязь).

• Дзвіночки (квітка) - дзвіночки (шкільні).

• Лист (дерева) — лист (у конверті).

4) Літературна хвилинка.

— Прочитайте вірш. (слайд 12)

- За чим спостерігає авторка?

Що з побаченого належить до природи, а що — ні?

VІ. Підсумок уроку. Рефлексія

Вправа «Не хочу хвалитися, але я...»(слайд 13)

Кожен учень доповнює фразу «Не хочу хвалитися, але я...» словами, що стосуються теми уроку: (Наприклад: знаю, що належить до живої природи, що належить до неживої природи; які предмети класної кімнати не належать до природи; як потрібно ставитися до природи тощо.)

VІI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1.Читати і відповідати на питання ст. 118–120.

2. Проведіть спостереження за свійською твариною та складіть про неї розповідь.

Клас: 2-А                                                    Дата проведення уроку: 17.09.2020

Тема: Кольорові сторінки природи: осінь. Діагностична робота.

Мета:

формування предметних компетентностей: розширити та збагатити знання учнів про ознаки осені, закріпити уявлення про осінні зміни в житті рослин, тварин, неживої природи; розкрити зв'язок між живою і неживою природою восени; збагатити словниковий запас учнів; розвивати увагу, спостережливість, інтерес до довкілля, виховувати любов та дбайливе ставлення до природи;

формування ключових компетентностей: спілкування державною і рідною мовою, уміння навчатися впродовж життя; компетентності в природничих науках і технологіях.

Тип уроку: урок формування вмінь та навичок.

Обладнання: Підручник  Н.Бібік, Г. Бондарчу.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Дзвінок нас покликав

За парти сідати,

Уважними бути,

Урок починати.

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Діагностична робота.  Вчитель пояснює як виконувати завдання.

(додаток 1,2)

2.Хвилинка спостережень за природою.

- Який сьогодні місяць?

- Яка пора року?

- Назвіть ознаки осені.

- Який стан неба?

- Чи є сьогодні опади?

 3. Робота з картинкою

Учитель демонструє учням осінній пейзаж.

• Погляньте, яка гарна картиа.
•  Хто цей художник? (Осінь.)
• Чому ви вважаєте, що це - осінь?
• Я вважаю, що це - зима. Якщо ви не згодні зі мною, то доведіть, що цю картину намалювала саме осінь. (Діти описують картину.)

III. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

• Відгадайте загадку.

 Прохолодно. Жовкне листя.

Горобина у намисті.

Птах у вирій відлітає.

В яку пору це буває? (Восени.)

- За якими ознаками ви впізнали пору року?

• Ви вже назвали деякі ознаки осені. Отже, продовжимо нашу розмову, щоб більше дізнатися про зміни, які відбуваються в природі восени.

ІV. Вивчення нового матеріалу

1.                   Робота за підручником(с. 10).

- Прочитайте повідомлення про осінь(самостійно)

2) Метод мікрофон.

Дайте відповіді на питання.

• Як піднімається Сонце восени?
• Як його промені прогрівають землю?
• Які хмари восени?
• Які природні явища характерні для осені?
• Якими стають осінні дні?

3)Робота за мнемотаблицею.

- Складіть розповідь про ознаки осені, скориставшись таблицею.

4) Слухання та аналіз казки.

Учитель читає скорочений варіант казки В. Сухомлинського «Як починається осінь», демонструє дітям ілюстрації до твору.

«В Осені коси заквітчані пшеничними колосками й червоними ягідками калини. Ходить Осінь лугами, берегами. Де зітхне — там холодом війне.

Любить Осінь ночами сидіти на березі ставка. А вранці над водою підіймається сивий туман і довго не розходиться. Оце й починається Осінь.

Бояться Осені пташки. Як тільки побачать її ластівки, злітаються і про щось тривожно радяться. А журавлі піднімаються високо в небо й тривожно курличуть.

Любить Осінь заходити у садки. Доторкнеться до яблуні — яблука жовтіють. А дятли радіють, зустрівшись із Осінню: голосно кричать, перелітають із місця на місце, шукають поживи на деревах.

Сьогодні теплий, сонячний день. Низько стоїть сонце — світить, але не дуже гріє.»

Запитання для обговорення

• Про яку пору року ця казка?

• Що можна побачити осіннім ранком над водою ставка, річки?

• Як поводяться на початку осені птахи: ластівки, журавлі, дятли?

• Що робить осінь у садках?

• Яка погода, які дні починають осінь?

• Як світить сонечко на початку осінньої пори?

Фізкультхвилинка

«Рання осінь»

До малят у гості  (Повороти тулуба праворуч - ліворуч.)

Прийшла рання осінь. (Ходьба на місці.)

Туманцем схилилась. (Нахил тулуба вперед.)

Сонце опустилось.  (Присідають.)

Віє осінь вітерцем, (Махають піднятими вгору руками.)

Любо з дітками їй гратись. (Крутяться.)

Ластівочки з горобцями (Змахи руками, наче крилами.)

Вже збираються прощатись. (Виконують рукою жест «прощання».)

V. Узагальнення й систематизація знань

1) Мовна вправа «Загублені склади»

На дошці написані різні склади. Завдання: назвати слово-ознаку про осінь на заданий склад.(фронтальне опитування)

Наприклад: ЗО - золота, БA - барвиста, TE - тепла, PA - рання, ЧA - чарівна, НЕ - незрівнянна тощо.

2) Гра «Так чи не так?».

Учитель зачитує твердження, учні сигналізують відповіді. Зелена цеглинка лего - «Так».Червона цеглинка лего – «Ні».

• Зараз іще літо? (Ні.) Вже розпочалася осінь? (Так.)
• Зараз рання осінь? (Ні.) Зараз пізня осінь? (Так.)
• Восени ранки холодніші, ніж улітку? (Так.)
• Дні на початку осені дуже спекотні? (ні.)
• Небо ясне, блакитне? (Ні.) Часто йдуть дощі? (Так.)
• На початку осені вранці бувають тумани? (Так.)
• Перелітні пташки починають збиратися до вирію? (Так.)
• Уже багато жовтого листя на деревах? (Так.)

3) Робота з LEGO. Гра «Місяці осені»

Складіть із цеглинок букву, з якої починається назва місяця.

I група - перший місяць осені (В);

ІІ група - другий місяць осені (Ж);

III група - третій місяць осені (Л).

Коли діти працюють з LEGO, звучить мелодія М. Парцхаладзе «Осінній дощик».

(https://youtu.be/mus4_TJd202Y )

Резерв:

• Логічна гра «Знайди і виправ помилку».

Учитель читає речення, учні знаходять у них невідповідності та коригують їхній зміст.

• Почався другий осінній місяць - листопад. (Жовтень.)
• У цю пору листочки на деревах починають виростати. (Опадати.)
• Листя на деревах різнобарвне: чорне, біле, синє. (Жовте, червоне, оранжеве.)
• Із кожним днем стає все тепліше. (Холодніше.)
• Птахи відлітають на північ. (Південь.)
• Услід за осінньою порою настане суворе та морозне літо. (Зима.)

- Робота в парах.

- Чому так кажуть: «Осінь іде і за собою дощ веде»?

- Обміняйтеся думками.

- Чому журавлі відлітають у теплі краї?

• Гра «Загадування бажань»

Діти утворюють коло, уявляють, що тут здійснюються всі бажання. Кожна дитина по черзі загадує свої бажання (реальні або фантастичні).

- Якби я був(ла) зайчиком, восени я б... .

- Якби я був(ла) білочкою, восени я б... .

- Якби я був(ла) їжачком, восени я б... .

- Якби я був(ла) ведмедем, восени я б... .

VІ. Підсумок уроку. Рефлексія

Зворотний зв'язок

- Назвіть причину осіннього похолодання. (Коли сонце влітку піднімалося високо, дні були довші, земля краще обігрівалася промінням сонця. Тепер сонце опускається низько, тому на землю потрапляє менше тепла.)

- Які ознаки осені ви ще помітили? (У повітрі літає насіння клена, берези, акації.)

- Чи змінюється стан неба?

- Як змінилося забарвлення дерев, кущів? (Листя пожовкло, побагровіло, починає опадати на землю.)

- Якими є ознаки кожного з осінніх місяців?

VІI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Робота у щоденнику вражень

Учні записують свої міркування, вибравши одну з тем:

Фею Осінь я уявляю такою ...

Осінь - моя улюблена пора року, тому що ...

Додаток 1

Вхідна діагностична робота

з курсу «Я досліджую світ»

Варіант 1

1. Сонце, гори, каміння належать до ...

а) живої природи                                            б) неживої природи

2. Корова, свиня, вівця - це ...

а) свійські тварини                                          б) дикі тварини

4. Національна валюта України – це ...

а) євро                                                               б) гривня

4.Скільки місяців у році?

а) 8         б) 12         в) 20

5. Вода у твердому стані – це ...

а) пара         

                                                       б) лід

6. Рослини, які ростуть у водоймах, морях та океанах, називаються ...

в) водні рослини          б) водорості                   в) кущі

7. Столиця України - місто ...

а) Харків                     б) Київ

8. Третій день тижня – це ...

а) понеділок               б) середа

Додаток 2

Вхідна діагностична робота

з курсу «Я досліджую світ»

Варiант 2

1. Рослини, тварини, люди належать до ...

а) живої природи                        б) неживої природи

2. Ведмідь, заєць, білка - це ..

а) дикі тварини                            б) свійські тварини

3. Вода у твердому стані - це ...

а) лід                      б) пара

4. Столиця України – місто ...

а) Київ                  б) Харків

5.Скілька місяців у році?

а) 8               б) 20               в) 12

6. Національна валюта України - це ...

а) євро                            б) гривня

7. Рослини, які ростуть у водоймах, морях та океанах, називаються ...

а) водорості            б) кущі                    в) водні рослини

8. Перший день тижня - це ...

а) п'ятниця                         б) понеділок
Клас: 2-А                                                    Дата проведення уроку: 21.09.2020

Тема: Екскурсія. Що можна побачити, почути восени? (с.11)

Мета:

формування предметних компетентностей: провести спостереження за змінами в неживій природі; формувати уявлення про екологічні зв'язки в природі, вміння милуватися барвистими кольорами осінньої пори; розвивати прагнення до дослідження, творчу фантазію, креативність мислення, інтерес до довкілля;

виховувати у дітей дбайливе ставлення до природи;

формування ключових компетентностей: спілкування державною і рідною мовою, уміння навчатися впродовж життя; компетентності в природничих науках і технологіях.

Тип уроку: урок формування вмінь та навичок.

Форма проведення: урок-екскурсія.

Обладнання: Підручник  Н.Бібік, Г. Бондарчу.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Дзвінок нас покликав

За парти сідати,

Уважними бути,

Урок починати.

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Аналіз діагностичної роботи.

2.  Вправа «очікування»

- Яка зараз пора року?

- Чи все ви знаєте про осінь?

- Чи хотіли б дізнатися більше?

- Про що саме хотіли б дізнатися?

III. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

- Пропоную здійснити мандрівку на шкільне подвір'я, аби побачити зміни, які сталися в природі.

ІV. Основна частина

1) Робота у класі

1. Гра «Передбачення».

- Який парк восени?

- Кого ми можемо зустріти в парку?

2. Робота за підручником(с. 11).

- Розгляньте завдання з рубрики «Спостерігай, досліди».

- Що можна побачити, почути і відчути восени?

- Сьогодні ми вийдемо на шкільне подвір'я, щоб іще раз зустрітися з природою, поспілкуватися, відчути серцем і душею красу осінньої пори.

Хто вона, ота красуня

Скрізь малює листя?

В золотім намисті,

На деревах листя те

Що без пензля і без барв

Так блищить, мов золоте. (Осінь.)

3. Літературна хвилинка.

- Послухайте вірш.

Ліс- це царство ніжного світанку,

Сяйво сосен дивних i берiз.

Не роби деревам й квітам ранки,

Не ламай гілок, як входиш в ліс.

Візьми компас і, звичайно, карти,

Щоб не заблукати у пітьмі.

Руйнувати гнізд пташок не варто,

Особливо, як вони малі.

Загаси багаття, не рви трави,

Забери з собою все сміття.

І ліси чарівно й золотаво

Випірнуть з людського забуття.

О. Спасюк

- Про які правила поведінки в лісі (парку) говорить автор?

4. Інструктаж із техніки безпеки.

Учні повинні:

• бути уважними під час екскурсії:

• знати та виконувати правила дорожнього руху;

• знати та виконувати правила поведінки у природі;

• усвідомити правила поведінки на об'єкті екскурсії;

• чітко виконувати вказівки вчителя.

2. Перехід до місця проведення екскурсії.

1.  Фенологічні спостереження.

- Яке зараз небо?

- Як, за вашими спостереженнями, змінилася погода?

- Яка зараз температура повітря? (Вимірювання температури повітря за допомогою термометра.)

2.  Дослідження-спостереження.

• Як змінилися дерева восени? Чому листочки опадають?
• Які дерева залишилися зеленими? Чому?
• Упізнайте й назвіть осінні квіти.
• Які дари приносить осінь?

Фізкультхвилинка

Гра-хоровод  «ЩО НАМ ОСІНЬ ПРИНЕСЕ? »

Що нам осінь принесе? (Йдуть по колу.)

Що нам осінь принесе?

Яблука рум'яні, солодкий мед. (Зупиняються, роблять «пружинку».)

Яблука рум'яні, солодкий мед!

Що нам осінь принесе? (Йдуть по колу.)

Що нам осінь принесе?

Різних овочів повний город, (Виставляють ногу на п'ятку.)

Різних овочів повний город

Що нам осінь принесе? (йдуть по колу.)

Що нам осінь принесе?

Золотого хліба на весь рік, (Зупиняються, стрибають.)

Золотого хліба на весь рік!

3. Об'єднайтеся в групи. Виберіть дерево чи кущ, опишіть зміни, що з ним сталися восени.

Наприклад:

Клен. Листя клена восени пофарбоване у золотаво-червоні, багряно-вишневі, яскраво-жовті, багряні кольори. Листочки відриваються і повільно падають на землю. Вони не можуть нікого залишити байдужим. Таке собі різьблене диво природи. Клен має плід - крилатку.

Дуб. Дуб ще не скинув свого листя, стоїть жовто-червоний. Листя міцне, аж дзвенить на вітру. Гілки вкриті плодами — жолудями.

Береза. Осінь розфарбувала листочки берези в жовтий колір, ніби вплела в її гілля золоті стрічки які сплелися на землі у яскравий килим.

4. Гра «Живе - неживе».

Оберається ведучий. Якщо він називає об'єкт живої природи, діти піднімають руки, якщо неживої – присідають. Хто припустився помилки, залишає гру. Перемагає команда, у якій залишиться більше учасників.

5. Мовна вправа «Азбука осені».

Учитель називає букву, а діти придумують слово чи словосполучення, що стосується осені.

Наприклад: д – дощ, л- листопад,  х- холод, у - урожай, В- відлітають птахи,  тощо.

6.  Малонок на асфальті. Робота в групах.

Намалюйте кольоровою крейдою на асфальті осінні дерева. Покажіть усю красу осінньої природи.

3. Повернення до класу

1.  Робота за мнемотаблицею.

Учні повторюють ознаки осені,створюють мнемотаблицю Жовтень до вірша: «Жовтень».

Жовтень

Жовте поле, жовтий ліс,

На деревах жовтий лист.

Усе жовте навкруги,

Навіть річки береги,

Бо у осені в руці

Тільки жовті олівці.

Леоніда Куліша-Зіньківа

Bисновок: Осінь, як і інші пори року, має свої природні явища. До них належать: зменшення тривалості світлового дня, зміна забарвлення листа, листопад, туман, дощ, іній, перший сніг.

2. Вправа дoбepи вислів.

- Доберіть порівняння

Осінь, як ... (золотокоса дівчина);

Листочки клена, як ... (зірочки, метелики);

Лсточки верби, як ... (рибки, човники):

Туман наче ... (молоко);

Хмарки, ніби ... (пух, кучугури снігу, вовна).

VІ. Підсумок уроку. Рефлексія

Вправа «Незакінчене речення»

• За календарем осінь настає ... (1 вересня).

• Під час екскурсії ми помітили ознаки осені ...

• Осінь буває ... (рання, золота, пізня).

• Ми зібрали листа з таких дерев: …

• Ми побачили птахів...

• Під час екскурсії ми чули звука …

• Люди, яких ми зустріли, були одягнені у ..., тому що...

VІI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Робота у щоденнику вражень

Учні записують свої міркування, вибравши одну з тем:

Мене вражає краса осені. .

Люблю прогулянки осіннім парком.

Клас: 2-А                                                    Дата проведення уроку: 24.09.2020

Тема: Створення лепбука Осіння пісня.

Мета:

Формування  предметних компетентностей: учити учнів виготовляти книги власноруч; закріплювати знання дітей про ознаки осені; розвивати моторику рук, творчі здібності; виховувати любов до книг.

Формування ключових компетентностей; спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами, уміння навчатися впродовж життя; соціальні та громадянські компетентності,

Тип уроку: урок застосування знань, вмінь та навичок.

Обладнання:  Заготовки сторінок книжки, клей, ножиці, ілюстрації осені, відеоматеріал, цеглинки LEGO.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Діти стають у коло.

     Вчитель пропонує розпочати заняття з приємної вправи:

   -  Разом ми йдемо в країну знань.

    Ти зі мною поруч стань,

    Повернись, обернись

    І кожному посміхнись…

    - А тепер візьміть один одного за руки і передайте свою позитивну енергію  один одному. (Виконується енергізатор «Передай імпульс»: діти тримаються за руки; направляючий стискує руку сусіда зліва, а той «передає імпульс» наступному – і так кожний по колу, поки «імпульс» не повернеться  до направляючого.)

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1) Робота за малюнками.

- Учитель демонструє учням світлини (плакати, малюнки тощо) осінньої природи і пропонує при думати їм назви. Учні дають назви, пов'язані з осінню.

• Як ви дізналися, що на світлинах зображено осінню пору року? (Відповіді учнів.)

III. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

• Сьогодні наш урок буде незвичайним. Клас поділено на 4 групи. Кожній групі я роздаю пазли (додаток 1). Якщо з’єднати їх відгадки ми дізнаємося тему нашого уроку.
• Як ви вважаєте, якою буде тема нашого уроку? Чому?
• Ми читали багато книг про осінь. Сьогодні пропоную створити власну книгу, що назвемо «Осіння пісня».

ІV. Основна частина

1.Інформаційне повідомлення.

- Значення книги в наші дні надзвичайно велике. Книги розповідають нам про історію нашої держави, про життя народів різних країн, про видатних учених і мандрівників, досягнення науки і техніки, далекі планети, рослини і тварин, які оточують нас і яких ми не бачили. «Хто багато читає, той багато знає», — так кажуть у народі. Книжка відповідає на безліч запитань.

Давним-давно на землі не було книжок, бо люди ще не вміли їх виготовляти. Справжній папір, на якому ми пишемо зараз, люди навчилися виготовляти дві тисячі років тому. Спочатку книги переписували від руки. Минуло ще багато часу, поки з'явилися друковані книжки. Книжка- це праця багатьох людей. Ви вже знаєте, що книжку пише письменник. Художник виконує до неї малюнки, потім її друкують у друкарні. Надруковані книжки надходять до крамниць та бiбліотек.

2. Початок роботи.

• Сьогодні ми попрацюємо над створенням книги про осінь.

- Нумо поміркуємо, які матеріали нам знадобляться сьогодні на уроці?

- Пригадайте правила роботи з папером.

- Повторення правил користування ножицями та клеєм.

3. Робота у групах

Завдання 1

• У кожної книжки повинен бути зміст. У нашої він буде на початку.
• Пригадайте з чого складається осінь? Які осінні місяці?
• Кожній групі роздаються парасольки з назвами місяців, які треба вирізати та приклеїти в правильній послідовності.

Завдання 2

• Також у кожної книги повинні бути ілюстрації.
• Яких кольорів у нашій книжці буде більше ?
• Які кольори переважають восени.
• На кожну групу роздаються по 3 картинки, одна з яких осіння. Треба обрати та вирізати правильну картинку.

Завдання 3

• А тепер пригадаємо яка найголовніша подія осені?
• Що роблять люди восени? (збирають врожай)
• Зараз ми і перевіримо, як ви знаєте осінні овочі.
• Кожна група отримує загадку. Відгадує її та приклеює правильну відповідь до книжки.

Завдання 4

• Як ми вже згадали про овочі, пригадаємо осінні фрукти.
• Зараз ми перевіримо який врожай може зібрати наш клас.
• Роздаю картки. Завдання двом групам намалювати осінні овочі, іншим двом – фрукти.

Фізкультхвилинка

https://www.youtube.com/watch?v=xeHkYVT_KyQ

Завдання 5

• А тепер перевіримо які ознаки осені ви знаєте.(відповіді дітей, фронтальне опитування)
• Зараз кожній групі я роздам картки з ознаками осені. Треба продовжити рядок та відновити послідовність.

Завдання 6

• А зараз ми перевіримо ваші знання про осінь за допомогою прислів’я.
• Кожній групі роздають одне прислів’я. протягом двох хвилин група обговорює його. Далі один представник з групи його пояснює. (після виконання завдання прислів’я повертають у кишеню)

Завдання 7

• А зараз ми всі разом будемо трішки поетами.
• Створимо сенкан, та вклеїмо до нашої книги.
• Сенкан — це вірш, що складається з п’яти рядків. Слово ”сенкан” походить від французького слова ”п’ять” і позначає вірш у п’ять рядків.

1.Перший рядок має містити слово, яке позначає тему (звичайно, це іменник).

2.Другий рядок – це опис теми, який складається з двох слів (два прикметники)

3.Третій рядок називає дію, пов’язану з темою, і складається з трьох слів (звичайно, це дієслова).

4.Четвертий рядок є фразою, яка складається з чотирьох слів і висловлює ставлення до теми, почуття з приводу обговорюваного.

5.Останній рядок складається з одного слова — синоніма до першого слова, в ньому висловлюється сутність теми, ніби робиться підсумок.

VІ. Підсумок уроку. Рефлексія

• Ось і створили ми власну книжку, залишилося лише з’єднати сторінки.
• Мені здається ця книжка розповідає нам про осінь, про її дари та про враження від цієї чудової пори року.Як ви гадаєте, про що ще розповідає наша книжка?

Робота з цеглинками LEGO(Учні демонструють цеглинки.)

Зелена цеглинка— на уроці мені дуже сподобалося. Жовта цеглинка— на уроці мені сподобалося. Червона цеглинка—  на уроці мені не сподобалося.

VІI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Написати маленький віршик або коротеньку розповідь про осінь, та створити до нього ілюстрацію. Щоб доповнити сторінки нашої книги.

Клас: 2-А                                                    Дата проведення уроку: 25 .09.2020

Тема: Сонце. Світло і тепло(с.12-13)

Мета:

Формування  предметних компетентностей:  розширити уявлення учнів про Сонце як найближчу до нас зірку, центр Сонячної системи та джерело світла й тепла, з’ясувати значення Сонця для природи, розвивати дослідницькі вміння спостережливість, аналітичне мислення; виховувати бажання пізнавати себе.

Формування ключових компетентностей; спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами, уміння навчатися впродовж життя; соціальні та громадянські компетентності,

Тип уроку: урок формування вмінь та навичок.

Обладнання: Підручник Н.Бібік, Г. Бондарчук,  презентація, відеоматеріал, цеглинки LEGO.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Діти стають у коло.

     Вчитель пропонує розпочати заняття з приємної вправи:

   -  Разом ми йдемо в країну знань.

    Ти зі мною поруч стань,

    Повернись, обернись

    І кожному посміхнись…

    - А тепер візьміть один одного за руки і передайте свою позитивну енергію  один одному. (Виконується енергізатор «Передай імпульс»: діти тримаються за руки; направляючий стискує руку сусіда зліва, а той «передає імпульс» наступному – і так кожний по колу, поки «імпульс» не повернеться  до направляючого.)

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Хвилинка спостережень за природою.

• Яка зараз пора року?
• Який місяць?
• Сьогодні тепло чи холодно?
• Який стан неба?
• Чи були сьогодні опади?
• Якої сили вітер сьогодні?

2. Ребус про сонце Слайд 1

 - До якої природи відноситься Сонце? Чому?

3. Рефлексія «Знаю – хочу дізнатися - дізнався».

Діти, ви вже багато знаєте про Сонце. А що ще ви хотіли б дізнатися на сьогоднішньому уроці?

III. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Отже, сьогодні на уроці ми дізнаємося багато цікавого та нового про Сонце.

- На вашу думку, навіщо нам вивчати цю тему? (Учні пропонують варіанти, вчитель визначає мету уроку.)

ІV. Вивчення нового матеріалу

1. Вправа «Що буде чкщо…».

• Діти, подивіться! Злий чарівник вкрав наше сонечко. Слайд 2.

• Поясніть чарівнику, що сонечко нам дуже потрібне.
• Що буде якщо сонечко зникне?
• А зараз ми подивимося відеоролик і переконаємося у важливості сонечка.

2. Перегляд відеоролику про сонце

(https://www.youtube.com/watch?v=gB0kTxguNF0 )

3. Проблемне питання

Отже   Сонце посилає на Землю тепло і світло, без них неможливе було б життя.

• Чому?  Що дає нам Сонце?
• Учні формулюють висновок «Сонце дає нам світло й тепло, а це джерела життя для всього живого на нашій планеті».
• У відео було сказано якщо сонця не стане, то Земля покриється  льодом.
• Але вже стає холодніше , наближається зима. Виходить що сонечко зникає?
• Чи правда це ?
• Ми дізнаємося із підручника.

4. Робота за підручником (с. 12).

• То чи зникає сонечко?
•  Чому взимку холодно а улітку спекотно?
• Ми вже дізналися що Сонце – це величезна розжарена куля, що світиться та випромінює світло та тепло. Воно в багато разів більше за нашу планету Земля. А здається зовсім маленьким.
• Як ви вважаєте, чому? (тому, що відстань до нього дуже велика).

Фізкультхвилинка

 Гра: «Сонце, місяць, зірки»

Сонечко – рухаються стоячи, Місяць- присідають, зірки- піднімають руки догори.

• Про неживу природу ми поговорили, а про живу не згадали.
• Чи залежать тварини і рослини від сонця?
• Чому восени опадають листочки?
• Подивимося про це відеоролик.
• (https://www.youtube.com/watch?v=VcH9FP680kA )
• Що відбувається з деякими тваринами восени? Прочитаємо про це з підручника.

V. Узагальнення й систематизація знань

1) Робота в зошиті з друкованою основою.

2) Вправа «Інтерв'ю».

— Що таке сонечко?

— Чому відбуваються зміни пір року?

— Що відбувається з рослинами без світла (сонця)?

— Що відбувається з тваринами взимку ?

VІ. Підсумок уроку. Рефлексія

Робота з цеглинками LEGO

(Учні демонструють цеглинки.)

Зелена цеглинка— на уроці мені дуже сподобалося.

Жовта цеглинка— на уроці мені сподобалося.

Червона цеглинка—  на уроці мені не сподобалося.

VІI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Провести дослідження у якому перевірити коли сонечко гріє найбільше .

Хід дослідження : Заміряти температуру з ранку, вдень та в вечері. Записати у щоденник спостережень. Зробити висновок . коли сонце гріє найбільше.

Клас: 2-А                                                    Дата проведення уроку: 28 .09.2020

Тема:  Якої форми наша планета (с.14-15)

Мета:

Формування  предметних компетентностей: закріплювати знання учнів про форму Землі; формувати вміння встановлювати причинно-наслідкові зв'язки; розвивати асоціативне мислення, спостережливість, увагу; виховувати інтерес до пізнання світу.

Формування ключових компетентностей; спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами, уміння навчатися впродовж життя; соціальні та громадянські компетентності, компетентності в природничих науках і технологіях.

Тип уроку: урок формування вмінь та навичок.

Обладнання: Підручник Н.Бібік, Г. Бондарчук, відеоматеріал,  цеглинки LEGO.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Доброго ранку, сонце і вітер!

Доброго ранку, плането Земля!

Доброго ранку, ліси і поля!

А всім присутнім зичимо здоров'я і добра!

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Хвилинка спостережень за природою.

• Яка зараз пора року?
• Який місяць?
• Сьогодні тепло чи холодно?
• Який стан неба?
• Чи були сьогодні опади?
• Якої сили вітер сьогодні?

2. «Мозковий штурм»

- Уявіть, що ми пливемо на кораблі. Чому берег зникає з поля зору? (Учні висловлюють свої міркування.)

- Уявіть, що ви йдете по землі весь час в один бік. Куди ви прийдете? Чому?

III. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

- Здогадайтеся, якою буде тема нашого уроку. (Відповіді дітей.)

- Чи хотіли б ви дізнатися більше про нашу планету? Якої вона форми?

ІV. Вивчення нового матеріалу

1. Відгадайте загадку.

Одноногий я стою,

Знаю службу я свою:

На моїй нозі сповна

Куля тримається земна. (Глобус.)

— Що на ньому зображено?

— Які кольори переважають на глобусі?

2. Робота з підручником.

Стратегія «Поміч»

Завдання: прочитати текст, проаналізувати зміст.

Учитель ознайомлює учнів з маркувальними знаками і пропонує ім під час читання ставити їх олівцем на полях тексту.

Орієнтовні позначки:

«V»- це я знаю;

«+» - нова інформація;

           «-»- суперечить тому, мені відомо;

«?» - незрозуміла інформація.

Після читання учні обговорюють результати в класі, вчаться формулювати свої висновки щодо на вчального матеріалу.

3. Практична робота.

- Розгляньте глобус. Переконайтеся, якої форми Земля.

- Прочитайте, що якими кольорами позначено на глобусі.

- Висновок. Земля - планета, яка має форму кулі. Глобус — модель Землі.

5. Дослід «Створення планети».

Як ви вважаєте як утворилася наша планета?

- Давним-давно, мільярди років тому, в космічному просторі не існувало ще Землі. Там господарювали темні хмари розпеченого пилу, газу, уламки космічних тіл. Тоді й почала зароджуватися наша планета. Невеличкий шматок космічного тіла був схожий на магніт. Він почав притягувати до себе дрібні камінці, космічні піщинки, уламки інших планет. Так утворилася земна куля. А щоб упевнитися в цьому, проведімо дослід.

- Замість Сонця магнітне поле створить магніт, а замість космічного пилу металеві ошурки, кнопки, скріпки. Подивіться, як невидима сила, магнітне поле, притягне до себе металеві предмети. Ось таким чином, як уважають учені, утворилася наша планета.

6. Рубрика «Для допитливих».

 «Стародавні українці уявляли Всесвіт в образі Світового дерева — символу родючості й вічного життя. У наших пращурів його уособлювали дуб, явір, тополя. За допомогою Світового дерева утворено три царства: низ (корені) — підземне царство, середина (стовбур) - земля й верх (гілки)- небо.

Верхня частина символізувалася птахами (сокіл, орел, соловейко), середня звірами, а нижня - рибами. Верхня частина Світового дерева - життя й розвиток - напрям росту дерева, а нижня — згасання, смерть. Світове Дерево могло правити за втілення життя і смерті (зелене, квітуче дерево -і сухе, мертве).»

7. Метод «спрямоване читання»(с.14-15)

Читаючи твір, учні шукають відповіді на поставлені запитання. Читають із зупинками, обговорюючи прочитане.

- Чому Сонце не може освітлювати предмет з усіх боків?

- Як рухається наша планета?

- Що таке земна вісь?

8. Перегляд відеоролику про день і ніч

(https://www.youtube.com/watch?v=IHmwnr-m-M4 )

Фізкультхвилинка

https://www.youtube.com/watch?v=z5_FvcB2-To

V. Узагальнення й систематизація знань

1.  Доповніть текст словами із довідки. (на мультимедійній дошці за допомогою лего)

Наші дуже давні ..., ще з самого початку розвитку ..., вважали, що Земля ..., непорушна й зусібіч оточена .... Вони навіть боялися ... в морі надто ..., щоб не впасти з... землі.

Слова для довідки: плоска, водою, предки, далеко, людства, краю, плавати.

2.  Дослідження-спостереження

• Поставте глобус навпроти лампи. Повільно обертайте його навколо осі.
• Спостерігайте, як змінюється освітлення поверхні глобуса.

Висновок. Обертання Землі навколо своєї осі спричиняє зміну дня і ночі. День і ніч становлять, добу.

3. Робота в зошиті з друкованою основою.

4. Тестові завдання (на мультимедійній дошці, виконання всі разом)

1) Познач, яку форму має наша планета Земля.

а) Квадратну;

б) кулясту;

в) прямокутну.

2) Моделлю Землі е:

а) куля;

б) глобус;

в) м'яч.

3) Причиною зміни дня і ночі є рух:

а) Землі навколо своєї осі;

б) Землі навколо Сонця;

в) Місяця навколо Землі.

4) Повний оберт навколо своєї осі Земля здійснює за:

а) один рік;

б) одну добу;

в) один місяць.

VІ. Підсумок уроку. Рефлексія

Технологія «Мікрофон»

• Сьогодні на уроці я дізнався (дізналася) про...
• Було цікаво...
• Я зрозумів (зрозуміла), що...
• Тепер я знаю, що...

Робота з цеглинками LEGO

(Учні демонструють цеглинки.)

Зелена цеглинка— на уроці мені дуже сподобалося.

Жовта цеглинка— на уроці мені сподобалося.

Червона цеглинка—  на уроці мені не сподобалося.

VІI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Виконати завдання у зошиті.(с.7№1)

Клас: 2-А                                                    Дата проведення уроку: 01.10.2020

Тема:  Чому буває день і ніч? (с.16-17)

Мета:

Формування  предметних компетентностей: ознайомити учнів з обертанням Землі навколо своєї осі як причиною зміни дня і ночі; розвивати вміння спостерігати, порівнювати, аналізувати; виховувати пізнавальний інтерес.

Формування ключових компетентностей; спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами, уміння навчатися впродовж життя; соціальні та громадянські компетентності, компетентності в природничих науках і технологіях.

Тип уроку: урок формування вмінь та навичок.

Обладнання: Підручник Н.Бібік, Г. Бондарчук, відеоматеріал, цеглинки LEGO.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Доброго ранку, сонце і вітер!

Доброго ранку, плането Земля!

Доброго ранку, ліси і поля!

А всім присутнім зичимо здоров'я і добра!

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1.Хвилинка спостережень за природою.

• Яка зараз пора року?
• Який місяць?
• Сьогодні тепло чи холодно?
• Який стан неба?
• Чи були сьогодні опади?
• Якої сили вітер сьогодні?

2. Перевірка домашнього завдання

- Завдання у зошиті.(с.7№1)(фронтальне опитування)

3. Підготовча робота.

- Пригадайте, що ми можемо побачити на небі вдень. (Хмари, синю блакить, сонце.)

- Сонечко, мандруючи небесними просторами, дарує нам світло й тепло, але коли настає вечір, усе довкола ніби огортає якась таємниця, чарівна казка. Звідки ми дізнаємося, що настала вечірня пора? (Із настанням вечора Сонце ховається за обрій, надворі сутеніє, стає темніше, починають спалахувати зорі, з'являється Місяць.)

- Чому так відбувається?

III. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

- Здогадайтеся, якою буде тема нашого уроку. (Відповіді дітей.)

- Сьогодні ви дізнаєтеся про причину зміни дня і ночі.

ІV. Вивчення нового матеріалу

1. Відгадайте загадку.

•  Що то за гість, що темряву їсть? (День.)
• Чорна корова все на світі поборола. (Ніч.)

Одне за одним стороною

Мирно ходять брат з сестрою.

Братик каже: «Час вставати! -

А сестра нас кличе спати.

(День і ніч.)

• Поміркуйте, чому на Землі буває то день, то ніч.

2.  Учні переглядають та аналізують відео «Земля, зміна дня і ночі».

(https://www.youtube.com/watch?v=bvhC1m0EHbo)

 3. «Мозковий штурм».

- Уявіть, що Земля не обертається. Чи буде відбуватися зміна дня і ночі? Поясніть свою думку.

5. Робота з підручником.(с.16)

Літературна хвилинка

• Учні читають та аналізують зміст вірша «Чому буває день і ніч?»

 (за Н. Карпенко).

• Що означає вислів: «Земля на місці не сидить»?
• Коли Земля гріє бік?
• З чим автор порівнює Землю?

Читання з коментуванням

Учні читають текст про тривалість доби та року, коментуючи зміст.

Дослідження-спостереження

- Поставте глобус навпроти лампи. Спостерігайте, яка частина глобуса освітлена. А яка залишається в тіні? Чому?

- Як це явище називається в природі?

Фізкультхвилинка

https://www.youtube.com/watch?v=4g6Cd1X7lUU

V. Узагальнення й систематизація знань

1.Робота в зошиті (с.7 впр.3)

- Позначте на малюнку, на якому боці Землі день, а на якому - ніч.

Висновок. Рух Землі навколо своєї осі є причиною зміни дня і ночі. Такий оберт Земля робить за 24 години, або одну добу.

2.Робота з підручником (с.17)

- Розгляньте малюнки. Де художник зобразив ранок, день, вечір, ніч? Як ви це розпізнали?

3. Робота з мультимедійною дошкою.

- Підкресли те, що відбувається вдень,— жовтим кольором, уночі синім, якщо події не стосуються часу доби, взагалі не підкреслюй.

Спека, іде їжак, зірки, політ кажанів, снігопад, спів птахів, Місяць на небі, комарі, гроза, дощ, Полярна зірка, туман, квітка кульбаби, Сонце, прохолода, веселка.

3. Вправа «Доповни речення».

• Глобус - це ...
• Обертання Землі навколо сонця приводить до…
• Улітку день ..., ніж узимку.
• Обертання Землі навколо своєї осі приводить до ...
• Повністю Земля робить оберт навколо своєї осі приблизно за ...
• Доба триває ...

Резерв

Технологія «Крісло автора»

Охочі дають відповідь на запитання.

- Що за чим я роблю протягом дня? Скільки годин сплю?

 Робота в групах. Фантазування.

Уявіть, як змінився б наш світ, якби обертання Землі припинилося?

Діти в групах обговорюють питання, презентують свої ідеї.

VІ. Підсумок уроку. Рефлексія

Технологія «Мікрофон»

• Сьогодні на уроці я дізнався (дізналася) про...
• Було цікаво...
• Я зрозумів (зрозуміла), що...
• Тепер я знаю, що...

Робота з цеглинками LEGO

(Учні демонструють цеглинки.)

Зелена цеглинка— на уроці мені дуже сподобалося.

Жовта цеглинка— на уроці мені сподобалося.

Червона цеглинка—  на уроці мені не сподобалося.

VІI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 

 Заповнити щоденник спостережень: намалюйте або запишіть те, що найбільше сподобалося під час вивчення цієї теми, що найбільше зацікавило.

Клас: 2-А                                                    Дата проведення уроку: 02.10.2020

Тема: Пори року.  (с.18)

Мета:

Формування  предметних компетентностей: ознайомити учнів з обертанням Землі навколо Сонця як причиною зміни пір року на планеті; формувати вміння аналізувати, узагальнювати, робити висновки з прочитаного, побаченого, почутого; розвивати увагу, мовлення; виховувати дбайливе ставлення до природи.

Формування ключових компетентностей; спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами, уміння навчатися впродовж життя; соціальні та громадянські компетентності, компетентності в природничих науках і технологіях.

Тип уроку: урок формування вмінь та навичок.

Обладнання: Підручник Н.Бібік, Г. Бондарчук, відеоматеріал,  цеглинки LEGO.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Наш урок залюбки

Новеде вас у світи.

І на «як?»,  «чому?» і «де? »

Завжди відповідь знайде.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Дидактична гра «По порядку»(на мультимедійній дошці)

- Які пори року ви знаєте?

Розмістіть у певному порядку назви пір року.

(Діти виставляють картки із назв пір року: зима, весна, літо, осінь.)

Першою іде зима,

Новий рік веде вона.

Другою іде весна,

Квітами заквітчана.

Третім літо йде в наш край,

Дозріває урожай.

А четверта осінь

Коровай приносить.

2.Хвилинка спостережень за природою.

• Яка зараз пора року?
• Який місяць?
• Сьогодні тепло чи холодно?
• Який стан неба?
• Чи були сьогодні опади?
• Якої сили вітер сьогодні?

III. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

• Діти, чи є характерні ознаки, за якими ми можемо розпізнати пори року?
• Сьогодні на уроці ви про це дізнаєтеся.

ІV. Вивчення нового матеріалу

1. Метод «Мікрофон».

- Розкажіть, як упізнати осінь, зиму, весну і літо?

2. Робота за підручником (с 18).

Метод «Читання в парах - узагальнення в парах»

Учні читають та обговорюють текст «Пори року» в парах. Спочатку частину тексту читає один учень, а другий ставить йому запитання або переказує прочитаний текст. Потім вони міняються ролями. Далі вчитель пропонує учням поставити запитання до всіх учнів.

Висновок. Зміна пір року - незмінне явище природи. Коло року не має ані початку, ані кінця.

3. Робота за малюнком

- Розгляньте малюнок. Чому коло розділили на 4 частини?

- Які слова записано поза колом? Що вони означають? (Назви місяців.)

- Ким зобразив художник кожну пору року?

4. Математична розминка.

• Скільки місяців у році?
• Скільки місяців у половині року?
• У двох роках? А у трьох?
• Яка тепер пори року? Який місяць?
• Назвіть попередній місяць. Який місяць наступний?

5.  Перегляд відеоролика.

Перегляньте відео «Місяці і пори року» та відгадайте загадки про місяці.

https://www.youtube.com/watch?v=mBDU8UwJdpM

6. Гра «Знайди пару»(мультимедійна дошка)

Паморозь та іній              зима.

Струмочки сині                літо.

Листя золоте                     осінь.

Сонце променисте            весна

Фізкультхвилинка

https://www.youtube.com/watch?v=4g6Cd1X7lUU

V. Узагальнення й систематизація знань

1. Розповідь з елементами бесіди.

- Пригадайте, що належить до тіл живої та неживої природи. Чим вони відрізняються?

- Подивіться довкола. Все навкруги змінюється. Зацвітають сади. Згодом з квіту облітають пелюстки, і з'являються соковиті яблука і груші. Ще через деякий час листя змінить забарвлення. Його підбере вітерець і понесе удаль.

- Що називають явищами природи? Наведіть приклади явищ природи.

- Розгляньте малюнок.  Що на ньому зображено? (Різні пори року.)

- Що характеризують явища природи? Скільки є пір року?

- Скільки місяців триває кожна пора року?

- Назвіть, які пори року ви знаєте.

- Чи є у вас улюблена пора року? Яка? Поясніть чому.

2. Відгадайте загадки та заповніть 4 будиночки

Входить в двері Новий рік,

Починає новий лік...

Різдвяна в небі зірочка,

А під вікном щедрівочка. (Січень)

Мороз і завірюха -

Замерзли щічки й вуха.

Хто з місяців лютує,

Над нами бешкетує? (Лютий)

Він прийде, і в мами свято:

Квітів, побажань багато.

Лід промінням топить враз,

В лісі - пролісків палас. (Березень)

Вслід за березнем прибіг

Й ну смішити нас усіх.

Хто з нас любить жартувати,

Усіляко кепкувати? (Квітень)

Радісно щебечуть пташки,

Бігають в траві мурашки...

Хмарка з дощиком пливе...

П’ятий місяць хто назве? (Травень)

Вже червона полуничка,

Стигне лісова суничка.

З літом першим він приходить,

Сонечко з собою водить. (Червень)

Абрикоси і малина,

Паперівки і ожина...

Хто нас щедро пригощає,

В квіти липу одягає? (Липень)

Наче справжні каченята,

Плавають в воді малята.

Та літо вже кінчається,

Прощатися збирається. (Серпень)

В лісі виросли грибочки,

У опеньках всі пеньочки.

Осінь з ним за руку йде,

В школу діток він веде. (Вересень)

Листочки пожовтіли

І з гілок полетіли...

Десятий по рахунку,

З дощами носить сумку. (Жовтень)

Любить листя фарбувати

І дерева роздягати.

Після нього йде зима,

Грає в сніжки дітвора. (Листопад)

Розсипає з неба сніг

Білим килимом до ніг.

Миколайчики приносить,

Новий рік у гості просить. (Грудень)

VІ. Підсумок уроку. Рефлексія

Технологія «Мікрофон»

• Сьогодні на уроці я дізнався (дізналася) про...
• Було цікаво...
• Я зрозумів (зрозуміла), що...
• Тепер я знаю, що...

Робота з цеглинками LEGO

(Учні демонструють цеглинки.)

Зелена цеглинка— на уроці мені дуже сподобалося.

Жовта цеглинка— на уроці мені сподобалося.

Червона цеглинка—  на уроці мені не сподобалося.

VІI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 

 Заповнити щоденник спостережень: намалюйте або запишіть те, що найбільше сподобалося під час вивчення цієї теми, що найбільше зацікавило.

Клас: 2-А                                                    Дата проведення уроку: 05.10.2020

Тема:  Зміна пір року. (с.19)

Мета:

Формування  предметних компетентностей: ознайомити учнів з обертанням Землі навколо Сонця як причиною зміни пір року на планеті; формувати вміння аналізувати, узагальнювати, робити висновки з прочитаного, побаченого, почутого; розвивати увагу, мовлення; виховувати дбайливе ставлення до природи

Формування ключових компетентностей; спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами, уміння навчатися впродовж життя; соціальні та громадянські компетентності, компетентності в природничих науках і технологіях.

Тип уроку: урок формування вмінь та навичок.

Обладнання: Підручник Н.Бібік, Г. Бондарчук, відеоматеріал,  цеглинки LEGO.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Запитань навкруг багато.

Як на них відповідати?

За парти швидко ви сідайте,

Урок цікавий починайте.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1.Хвилинка спостережень за природою.

• Яка зараз пора року?
• Який місяць?
• Сьогодні тепло чи холодно?
• Який стан неба?
• Чи були сьогодні опади?
• Якої сили вітер сьогодні?

2. Фронтальне опитування

- Які рухи Землі вам відомі? (Рух навколо своєї осі, рух навколо Сонця.)

- Чому сприяє рух Землі навколо своєї осі? (Зміні дня і ночі.)

- Чому сприяє рух Землі навколо Сонця? (Ми поки що не знаємо.)

III. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

• Як ви вважаєте, чому буде присвячений урок? (Ми дізнаємося, що відбувається на Землі, коли вона рухається навколо Сонця.)
• Сьогодні на уроці ми дізнаємося, чому на Землі існують пори року.

ІV. Вивчення нового матеріалу

1. Відгадайте загадку.

Хоч сама і сніг, і лід.

А йде - сльози ллє. (Зима.)

Можна купатися і рибу ловити,

Можна по лісу з кошиком бродити. (Літо)

 Вона приходить з ласкою

І зі своєю казкою.

Чарівною паличкою махне -

У лісі пролісок цвіте. (Весна.)

 Всіх нагородила,

Сама все загубила. (Осінь.)

2. Перегляд відеоролика.

Щоб дати відповідь на запитання про зміну пір року, перегляньмо відеоролик «Чому змінюються пори року» (https://www.youtube.com/watch?v=M3D9t0UJ_xI )

3.  Робота за підручником (с. 19).

Робота за схемою

Розгляньте схему. Висловіть думку щодо зміни пір року.

Висновок. Рух Землі навколо Сонця спричинює зміну мір року.

 Фізкультхвилинка

Гра «Деревце».

- Утворіть коло, підніміть руки та уявіть, що ми — дерева.

(Учитель умикає музику.)

- Ось стоїть ліс. У лісі всі дерева молоді, красиві. Тут є різні дерева: берізки, дубки, тополі. У лісі зима. Іде сніг, дме вітер. Деревам холодно. (Діти показують, як хитаються дерева від вітру, як і холодно, сумно.)

- Вітер стихає. Припинило сніжити. Виглянуло сонечко. Це настала весна. (Діти розправляють «ручки гілочки», показують, як набухають бруньки (кистями рук) і радіють сонечку.)

- Сонечко гріє дедалі тепліше. Уже розпустились бруньки. Увесь ліс зазеленів. Усі дерева радіють, що настало літо. (Діти показують). Та ось на небі з'явилась хмарка, подув сильний вітер, упали перші крапельки дощу. Дощик припустився. Дерева радіють дощику.

- Але поступово дощ стан холоднішим і холоднішим... Повіяв холодний вітер. Це настала осінь. Дерева стають сумними, облітає з них листячко. Дерева засинають. (Усе це діти показують так, як вони уявляють або повторюючи за вчителем. Присідають, затуляють обличчя руками.

- Молодці, ви були, ніби справжні дерева.)

V. Узагальнення й систематизація знань

1. Тестування.

І варіант

1. Визнач тривалість обертання Землі навколо Сонця.

а) Один рік;

б) один місяць;

в) одна доба.

2. Зміна пір року відбувається унаслідок руху ...

а) Землі навколо своєї осі Землі;

б) навколо Сонця;

в) Місяця навколо Землі.

3. У різні пори року Земля отримує... кількість тепла і світла.

а) неоднакову;

б) однакову.

4. Запиши, в яку пору року сонячні промені падають на земну поверхню прямо і більше її нагрівають.

ІІ варіант

1. Унаслідок обертання Землі навколо Сонця відбувається зміна:

а) пір року;

б) дня і ночі;

в) вигляду Місяця.

2. Повний оберт навколо Сонця Земля здійснює за:

а) одну добу;

б) один місяць;

в) один рік.

3. Коли Сонце піднімається високо на небосхилі, то на Землі:

а) холодно;

б) тепло.

4. Запиши, в яку пору року сонячні промені падають на земну поверхню під кутом і нагрівають і найслабше.

2. Робота за малюнками. Робота в парах.

Розгляньте пейзаж у різні пори року.

• Як змінюється розташування (висота) Сонця в різні пори року?
• Чому розташування Сонця на небосхилі в різні пори року змінюється?
• Що спричиняє настання весни, літа, осені та зими на нашій планеті?
• Скільки триває один оберт Землі навколо Сонця?

3. Вправа «Інтерв’ю»

• Назвіть пори року та відповідні їм місяці.
• Який місяць перший, а який останній у році?
• Скільки місяців у році?
• У якому місяці твій день народження?

4. Робота з книжкою

Для того щоб легше було запам'ятати, скільки днів у кожному місяці, люди придумали рахувати на кісточках пальців, стиснутих у кулак. Стисніть руку в кулак. Починаємо відлік, січень - виступі — 31 день; лютий — западинка – 28 або 29 днів; березень — виступ — 31 день; квітень – западинка 30 днів і т. д. Між липнем і серпнем западинки немає, Цей перехід якраз припадає на останній виступ кісточок однієї руки і перший виступ кісточок іншої, тобто липень і серпень — 31 день.

5. Гра «Пори року»

Мета: закріпити вміння дітей називати пори року за їхніми ознаками, знаходити відповідні картинки.

Матеріал: великі картини з порами року та маленькі картки з порами року для всіх дітей.

Хід гри: На дошці — картини з порами року. Учитель пропонує кожній дитині взяти одну картку і підійти до картини з відповідною порою року. Далі необхідно назвати пору року, пояснити, чому саме дитина підійшла до певної картини.

6.  Стратегія «Діаграма Венна».

- Що спільного і відмінного у русі Землі навколо своєї осі та навколо Сонця?

Складають таблицю на дошці

7.  Гра «Четвертий зайвий»

Учні одержують картки з 4 малюнками. Переглянувши, називають «зайвий» малюнок, пояснюють свій вибір.

8. Вправа «Поміркуй!».

- У якому класі ви будете навчатися, коли Земля зробить повний оберт навколо своєї осі?

- Коли зробить повний оберт навколо Сонця?

VІ. Підсумок уроку. Рефлексія

1. Цифровий диктант

• Рік має ... місяців.

• Є... пори року,

• Кожна пора року триває ... місяці.

• Місяці мають ... днів.

1. Вправа «Чомучка»

- Що відбувається при обертанні Землі навколо Сонця? (Зміна пір року)

- Яка головна причина зміни пір року? (Нахил земної осі та рух Землі навколо Сонця.)

- Чому влітку день триває довше? (Сонце піднімається високо над горизонтом.)

- Чому взимку холодно? (Сонце низько над горизонтом.)

3. Робота з цеглинками LEGO

(Учні демонструють цеглинки.)

Зелена цеглинка— на уроці мені дуже сподобалося.

Жовта цеглинка— на уроці мені сподобалося.

Червона цеглинка—  на уроці мені не сподобалося.

VІI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 

 Заповнити щоденник спостережень: намалюйте або запишіть те, що найбільше сподобалося під час вивчення цієї теми, що найбільше зацікавило. Деякі учні отримують інформацю для підготовки на наступний урок.

Клас: 2-А                                                    Дата проведення уроку: 08.10.2020

Тема: Навіщо потрібен календар.+ Діагностична робота.

Мета:

Формування  предметних компетентностей: ознайомити учнів із поняттям «календар» та його походженням; учити користуватися календарем, знаходити в додаткових джерелах знань відповіді на запитання до природи; розвивати уяву, мислення, увагу, пам'ять учнів; виховувати допитливість, пізнавальний інтерес.

Формування ключових компетентностей; спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами, уміння навчатися впродовж життя; соціальні та громадянські компетентності, компетентності в природничих науках і технологіях.

Тип уроку: урок формування вмінь та навичок.

Обладнання: відеоматеріал,  цеглинки LEGO.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Сонечко встало,

Іде новий день.

Любі діти,

Усім: «Добрий день!».

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Діагностична робота.  Вчитель пояснює як виконувати завдання.

(додаток 1,2)

2. Фронтальне опитування

• Як ми дізналися, який сьогодні день?

- Учні висловлюють свої ідеї. (Наприклад: наступний після вчорашнього, батьки сказали, почули у новинах, подивилися на телефоні, подивилися на календарі тощо.)

III. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Сьогодні на уроці ми поговоримо про дивний винахід, яким користується кожна людина. Він є в кожному будинку.

— Наш урок буде присвячений календарю. Ми з'ясуємо, які спостереження за природою допомогли людині створити календар та дізнатися про його призначення.

ІV. Вивчення нового матеріалу

1.Відгадайте загадку.

Є в квартирі молодець,

Математик і мудрець,

Він тебе не підведе,

Бо точний рахунок дням веде. (Календар.)

2.Мозковий штурм

Що ви знаєте про календар? (На ньому зазначено рік, назви днів тижня, числа.)

3. Довідкове бюро

Пояснення значення слова «календар»

Слово календар походить від лат. calendae. Цим словом римляни називали перші й останні число.

Календар — це система або спосіб числення часу; список днів усього року з поділом на тижні та місяців

Перед вами - звичайний календар. Коли перегортаєте його аркуші, дізнаєтеся про тривалість дня, про час сходу і заходу Сонця. І, напевно, не кожен замислюється над історією такого своєрідного «щоденного підручника» людини. Тим часом він має довгу і складну біографію.

4.Технологія «Навчаючи — вчуся».

Підготовлені учні ознайомлюють зі своєю інформацією однокласників і одержують інформацію від них.

Учень 1. Уже перші спостереження за небесними тілами породили науку астрономію, а разом із нею і правила обчислення днів, місяців, років, тобто все те, що називається календарем.

Уявіть, що було б, якби раптом не стало ані годинників, ані календарів. Як тоді дізнатися, котра година, який зараз місяць, день? Упевнено розрізняти пори

року було б особливо важко в тих частинах світу, де температура протягом року майже не змінюється.

Саме із такою проблемою стикнулися люди в давнину. Але дуже швидко вони зрозуміли, що тіла переміщуються в певній послідовності та що можна використовувати ці переміщення та вимірювати хід часу

Учень 2. Наші предки багато тисячоліть тому навчилися вимірювати проміжки часу, зіставляти їх із явищами, які повторювалися періодично (зміна дня і ночі, пір року). Коли людина почала вирощувати хліб і збирати врожай, вона помітила, що час посіву порічно припадав на один і той самий час. Люди почали рахувати, скільки часу минає між посівами. Це була  перша спроба людини визначити число днів у році!

Учень 3.Стародавні єгиптяни першими визначили тривалість року з високою точністю. Вони знали, що кращим часом для посівів був час після щорічних розливів річки Нілу. Єгиптяни помітили, що між розливами минають 12 повних місяців по 30 днів.

Щорічно, майже одночасно з початком розливу Нілу, перед сходом Сонця на небосхилі з'являлася яскрава зоря. Між цими подіями виявилося 365 днів. Це було 6000 років тому. Саме єгиптяни розділили рік на 12 місяців по 30 днів, наприкінці року додавали б додаткових днів. Так з'явився перший календар.

5.  Робота за малюнками.

- Розгляньте малюнки. Які види календарів зображено?

Перекидний

Настільний

Квартальний

Кишеньковий

Настінний

Відривний

Плакатний

6. Робота в парах.

- Обговоріть у парах. Чи користуєтеся ви календарем? З якою метою? Де його можна побачити?

Фізкультхвилинка

https://osvitanova.com.ua/posts/3596-video-19-fizkultkhvylynok-na-riznyi-vik-i-smak

V. Узагальнення й систематизація знань

1. Математична розминка.

Обчисліть вирази.

37 +41 +13+9 =100

300 + 60 +5 = 365

24 + 7 = 31

2+ 19 +7 = 28

40 – 28=12

100 - 80 + 10= 30

35 -5 - 23 = 7

97 – 37=60

36 – 9 – 23=4

•  Як ці числа пов'язані з календарем та одиницями вимірювання часу?

100 років - століття

7 днів - тиждень

365 днів -  рік

60 с, хв, год - одиниці вимірювання часу

31, 30, 28 днів - місяць

4 - пори року

12 місяців -  рік

2. «Асоціативний кущ».

— З чого складається календар?

Календар( рік, місяць, тиждень, число, дні тижня)

Висновок. Отже, за допомогою календаря ми дізнаємося, який зараз день тижня, число, місяць.

3. Руханка «Дні тижня по порядку».

Діти утворюють коло. Учитель кидає м'яч комусь із дітей і пропонує сказати, який день переду названому або настає після нього. Педагог чергує запитання на кшталт: «У який день у вас математика (музичне мистецтво, фізична культура, образотворче мистецтво)? Куди ми ходили в понеділок, середу?».

4. Розгадування кросворда.

- Пригадайте явища природи та розгадайте кросворд. Прочитайте виділене слово.

1. Жарка літня погода. (Спека.)

2. Краплини води на траві, які зникають зі сходом сонця. (Роса.)

3. Намерзання льоду на землі, деревах. (Ожеледь.)

4. Іноді з'являється на небі після дощу. (Веселка.)

5. Вранці стелиться над землею. (Туман.)

6. Опади у вигляді льодяних кульок. (Град.)

7. Явище світла, коли з'являються уявні зображення. (Міраж.)

8. Повітря, що рухається. (Вітер.)

5. Тестування,

Виконайте тестові завдання. Оберіть правильну відповідь.(мультимедійна дошка)

1. Спостереження за природними явищами допомогли людині створити:

а) гномон;

б) календар;

в) глобус.

2. У створенні першого календаря стародавнім єгиптянам допомогли спостереження:

а) за розливами річки Ніл;

б) за розливами річки Дніпро;

в) за зміною дня і ночі.

3. Куди записують спостереження за природою?

а) У щоденник;

б) у календар природи;

в) в альбом.

5. Хвилинка-цікавинка.

Виникнення тижня

Семиденка виникла у Стародавньому Вавилоні. Там число сім було магічним, бо знали тоді сім металів і сім блукаючих небесних тіл: Сонце, Місяць, Марс, Венеру, Меркурій, Юпітер і Сатурн. Це і наштовхнуло вавилонян на думку присвятити дні цим небесним тілам. Сучасні дані свідчать про те, що планет зовсім не сiм, металів також існує значно більше. Отже, виникнення тижня від вавилонян - лише припущення.

VІ. Підсумок уроку. Рефлексія

1. Технологія «Мікрофон»

- Чи сподобалося вам наше заняття?

- Про що цікаве ви дізналися?

- Що сподобалося найбільше? 

- 3 ким ви поділитеся враженнями про це?

- Чи справдилися очікувані вами результати?

2.  Робота з цеглинками LEGO

(Учні демонструють цеглинки.)

Зелена цеглинка— на уроці мені дуже сподобалося.

Жовта цеглинка— на уроці мені сподобалося.

Червона цеглинка—  на уроці мені не сподобалося.

VІI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 

 Робота у Щоденнику вражень

- Намалюйте або запишіть те, що найбільше сподобалося під час вивчення цієї теми, що найбільше зацікавило. Деякі учні отримують індивідуальне завдання для підготовки на наступний урок.

Діагностична робота №2

Наша планета Земля, Сонце.

1 варіант

1. Сонце посилає на Землю

• Тепло
• Світл
• Світло і тепло

2. Скільки спір року

• 3
• 4
• 12

3. Як тривалість року?

• 365 днів
• 24 години
• 12 днів

4 Доповни речення.

• Земля має форму_______________________.

• Уявна пряма лінія, навколо якої обертається Земля — це_____________________.

• Зміну пір року спричинює рух Землі навколо__________________________.

5. Розглянь малюнок. Познач, де в цей час на Землі буде ніч.

6. Розглянь малюнки. Обведи синім олівцем найхолоднішу пору року.

Самооцінювання

Оцінювання

++ має значні успіхи

+демонструє помітний результат

• Досягає результату з допомогою вчителя

! потребує значної уваги і допомоги

Діагностична робота №2

Наша планета Земля, Сонце.

2 варіант

1. Земля має форму

• кулі
• кола
• круга

2. Кожна пора року триває

• 2 місяці
• 3 місяці
• 4 місяці

3. Як тривалість доби?

• 365 днів
• 24 години
• 12 днів

4 Доповни речення.

• Зменшену копію землі називають_______________________.

• Один оберт навколо своєї осі називають_____________________.

• Сонячні промені віддають Землі більше тепла тоді, коли Сонце стоїть_________________ на небосхилі.

5. Розглянь малюнок. Познач, де в цей час на Землі буде день.

7. Розглянь малюнки. Обведи червоним олівцем найтеплішу пору року.

Самооцінювання

Оцінювання

++ має значні успіхи

+демонструє помітний результат

• Досягає результату з допомогою вчителя

! потребує значної уваги і допомоги

Клас: 2-А                                                    Дата проведення уроку: 09.10.2020

Тема: Аналіз діагностичної роботи. Якими бувають рослини? (с.20)

Мета:

Формування  предметних компетентностей: формувати уявлення про будову рослин; розвивати мислення, спостережливість, уміння встановлювати причинно-наслідкові зв'язки в природі; виховувати шанобливе ставлення до природи, уміння уважно слухати.

Формування ключових компетентностей; спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами, уміння навчатися впродовж життя; соціальні та громадянські компетентності, компетентності в природничих науках і технологіях.

Тип уроку: урок формування вмінь та навичок.

Обладнання: Підручник Н.Бібік, Г. Бондарчук,  відеоматеріал, цеглинки LEGO.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Доброго ранку! травам росистим!

Доброго ранку! квітам барвистим!

Доброго ранку! — сонечку ясному,

Людям усім і усьому прекрасному!

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Аналіз діагностичної робота. 

2. Фронтальне опитування

- Пригадайте, що таке природа.

- На які дві групи вона поділяється?

- Що належить до живої природи?

- З яких частин складаються рослини?

III. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Розгадайте ребус.

(Рослини.)

Сьогодні ви ознайомитеся із будовою рослин та значенням кожної частини.

ІV. Вивчення нового матеріалу

1.Мозковий штурм

- До якої природи належать рослини? Доведіть. (Рослини належать до живої природи, бо вони народжуються, дихають, живляться, ростуть, розмножуються і відмирають.)

- Що потрібно рослинам для життя? (Світло, вода, повітря, тепло.)

- Який шлях долає насінина, аби знову стати насінням? (Насінина — паросток доросла рослина цвіт - плід — насінина.)

2. Перегляд відео.

Учні переглядають відео «Проростання насіння», аналізують побачене,

(https://www.youtube.com/watch?v=kR6DqaaDs9U )

3. Робота за підручником (с. 20).

Стратегія «Поміч»

Завдання: прочитати текст, проаналізувати зміст.

Учитель ознайомлює учнів з маркувальними знаками і пропонує їм під час читання ставити їх олівцем на полях тексту.

Орієнтовні позначки:

«V» -  це я знаю,

«+» - нова інформація;

«-»- суперечить тому, що мені відомо;

«?» - незрозуміла інформація.

Після читання учні обговорюють результати в класі, вчаться формулювати свої висновки щодо навчального матеріалу.

4.Технологія «Акваріум».

Робота в групах: «Корінь», «Лист», «Стебло», «Квітка», «Насіння»

Групи по черзі запрошуються до «акваріуму і доводять, яке значення має кожна частина рослини. Наприкінці слід зробити висновок:

- Чому листя не може прожити без кореня?

- Яке значення має квітка для рослини?

- Яка частина рослини найголовніша? Чому?

5. Перегляд презентації.

Учні переглядають презентацію «Якими бувають рослини» (https://www.youtube.com/watch?v=NCFhxyUuUw4 )

Фізкультхвилинка

Гра-руханка «Так чи ні?».

• Рослини це нежива природа. Ні, жива. (Крок назад.)
• Сонце дає світло і тепло. — Так. (Крок уперед.)
• Плоди утворюються на місці квіток. Так. (Крос уперед.)
• Плід тримає листя і квітку. — Ні, стебло. (Крок назад.)
• Коріння закріплює рослину в грунті. — Так. (Крок уперед.)
• У квітці утворюються тільки плоди.
• Ні, насіння теж. (Крок назад.)
• У плоді вишні одна насінина. — Так. (Крок уперед.)
• Помідори, огірки - це фрукти? - Ні, овочі. (Крок назад.)
• Плід у рослин — це орган розмноження. — Так. (Крок уперед.)
•  

V. Узагальнення й систематизація знань

1. Технологія «Знаю — Хочу дізнатися — Дізнались»

У кожної дитини — таблиця «Знаю — Хочу дізнатися — Дізнались,

(Учитель зачитує запитання, а діти ставлять позначка «+або «-»).

• Чи знаєте ви будову рослин?
• Яке значення органів рослини?
• Які умови потрібні для розвитку рослин?
• Чи всі рослини однакові?
• Чи потрібно доглядати за ними?
• Яке значення рослин для людини?
• Як називають рослини? (Зеленим дивом Землі.)

2. Технологія «Два — чотири — всі разом.»

Які рослини ростуть біля нашої школи?

Учні індивідуально обмірковують можливі відповіді. Потім об'єднуються в пари, доповнюють думки одне одного. Далі діти в четвірках ухвалюють спільне рішення. Завершується робота обговоренням пости ного завдання з усім класом.

Наприклад: Біля нашої школи ростуть ... (берези, ялинки, горобина, тут, калина, троян,

самшит, ялівець звичайний, іриси, айстри, чорнобривці тощо).

3. Дидактична гра «Листя, квіти, плоди»

Мета: вчити дітей активно використовувати знання про рослини; виховувати такі якості, як взаємомодопомога, доброзичливість, витримку (щоб не зривали незрілі плоди).

Матеріал: вирізані або наклеєні на фланель чи замшевий папір листя, плоди, квіти.

Ігрове завдання: виростити плоди або квітку.

Правила гри: добирати плоди до листя, квіток або навпаки.

Варіант 1

На демонстраційній дошці викласти дві гілки: на одній плоди, квіти і листя однієї рослини, а іншій — плоди і листя різних рослин, наприклад, листя агрусу та плоди вишні. Чи дозріють ці плоди, розквітнуть квіти і навпаки? Охочі виправляють помилку — до листків добирають потрібні плоди.квіти.

Варiант 2

На гілці з листям є різні плоди, квіти, лише одні з них розміщено правильно.

Завдання. Замінити помилково вирощені плоди, квіти правильними.

4. Гра «Дерева — кущі».

Ведучий вигукує назви дерев і кущів. Учасники повинні, почувши слово, що означає дерево, підстрибнути, а почувши слово, що означає кущ, — присісти.

5. Робота з анаграмами.

— Прочитайте анаграми, що означають назви частин рослин.

Нікорь -  корінь;

нагiп - пагін;

ткіква — квітка;

колтис листок;

толбес - стебло.

Учні складають речення з кожним відгаданим словом.

6. Розгадування кросворда.

1. Підземна частина рослини. (Корінь.)

2. Бічна частина пагона. (Листок.)

3. Осьова частина рослини. (Стебло.)

4. Частина квітки. (Пелюстка.)

5. Утворюються з квіток. (Плоди.)

6. Зачатковий пагін. (Брунька.)

7. Стає плодом. (Квітка.)

7. Хвилинка-цікавинка.

Підготовлені учні зачитують повідомлення.

Учень 1. Рекордсменами заввишки в Україні в сосни та ялини - 50 м. Північноамериканські секвої сягають 100-110 м. Найбільші стебла мають ротангові пальми: довжина їх 400 м. Найкоротші стебла у водяних плаваючих рослин: у ряски 2-4 мм.

Найменша квітка у ряски безкореневої не більше за головку голки. Найбільші квітки у рафлезії (Індонезія): розтулена червона квітка зі пелюсток має у діаметрі 1 м, масу до 6 кг. Кількість квіток у рослин різниться: на дорослій яблуні до 100 тисяч, а після опадання зав'язі лишається всього половина.

Учень 2. Довжина листка від кількох міліметрів (у мохів) до 20 м (у пальм). У нашій флорі найбільші листки — в лопуха. У тропіках і субтропіках листова пластина вікторії амазонської має у діаметрі 2 м, плаває на воді й утримує вантаж до 50 кг. Довжина листків пальми рафії — 30 м (береги Амазонки в Америці).

Найбільші плоди у сейшельської пальми (Індія): до 50 см і масою до 30 кг. Плоди хлібного дерева (Азія) сягають 1 м завдовжки, в діаметрі — 0,5 м, масою до 20 кг.

VІ. Підсумок уроку. Рефлексія

1. Вправа «Репортер

Учитель пропонує учням уявити себе в ролі репортерів і підготувати найбільш цікаве, на їхню думку, запитання відповідно до теми уроку.

2.  Робота з цеглинками LEGO

(Учні демонструють цеглинки.)

Зелена цеглинка— на уроці мені дуже сподобалося.

Жовта цеглинка— на уроці мені сподобалося.

Червона цеглинка—  на уроці мені не сподобалося.

VІI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 

 Робота у Щоденнику вражень

- Намалюйте або запишіть те, що найбільше сподобалося під час вивчення цієї теми, що найбільше зацікавило.

Клас: 2-А                                                    Дата проведення уроку: 12.10.2020

Тема: Як розрізняють рослини. (с.21)

Мета:

Формування  предметних компетентностей: формувати поняття «дерево», «кущ», «трав'янисті рослина»,ознайомити з характерними ознаками кожної групи рослин; розвивати вміння порівнювати, аналізувати; виховувати любов до природи, почуття краси; уміння навчатися впродовж життя; компетентності в природничих науках і технологіях.

Формування ключових компетентностей; спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами, уміння навчатися впродовж життя; соціальні та громадянські компетентності, компетентності в природничих науках і технологіях.

Тип уроку: урок формування вмінь та навичок.

Обладнання: Підручник Н.Бібік, Г. Бондарчук,  відеоматеріал, цеглинки LEGO.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Всміхається лагідне сонечко

І дивиться в наше віконечко,

Проміння своє посилає,

Нам гарно працювати бажає.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Аналіз діагностичної робота. 

2.  Відгадайте загадки.

Синьоока чарівниця

Часто в полі в нас вертиться.

Де вінки вона спліта -

Пшениці ростуть й жита. (Волошка.)

Дерево росте крислате,

листям різьбленим багате.

Примостились під листочки

в тюбетеєчках синочки. (Дуб)

Низький та колючий, солодкий та запашний.

Ягоду зірвеш - усю руку обдереш. (Агрус.)

2. Фронтальне опитування

• Яким словом можна назвати слова-відгадки? (Рослини.)
• На скільки груп розподілено рослини?
• Розгадайте ребуси та назвіть рослини першої групи (другої, третьої).

III. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Сьогодні на уроці ми  навчимося розрізняти групи рослин.

ІV. Вивчення нового матеріалу

1.Вправа «спільне – відмінне»

- Прочитайте слова на дошці. (Дерева, кущі, трав’янисті рослини)

- Що спільного в ціх понттях?

- Чим вони відрізняються?

- Назвіть ознаки дерев, кущів, трав.(відповіді учнів)

2.Робота за підручником (с. 21).

Метод «Спрямоване читання»

Читаючи твір, учні шукають відповіді на поставлені запитання. Читають із зупинками, обговорюючи прочитане.

- На які групи поділяються рослини?

- Як упізнати дерево? Кущ? Трав’янисту рослину?

Дослідження розпізнавання

• Знайдіть на малюнках дерева, кущі, трав’янисті рослини.
• Чим вони різняться між собою?
• Які з них ростуть біля ваших будинків?

3.Робота за малюнками

• Знайдіть на малюнках дуб, клен, березу, яблуню. Визначте їх спільні ознаки.
• Як назвати цю групу рослин?(дерева)
• Знайдіть на малюнку аґрус, шипшину, бузок, ліщину, порівняйте їх. Чи можна об’єднати їх в одну групу? Яку? За якою ознакою?
• Розгляньте на малюнках фіалку, конвалію, ромашку, подорожник. Як називати групу рослин з м’яким соковитим стеблом?

4.Робота в групах . Вправа «Знайди рослину»

У кожного на парті є малюнки весняних, літніх, осінніх квітів. Пропоную об’єднати їх в одну групу за допомогою назв квітів.

• Осінь переплутала картки зі словами, згрупуйте їх.

(учитель пропонує дітям розмістити картки з назвою рослини у потрібну групу «Дерева», «Кущі», «Трав’янисті рослини»)

Слова на картках: береза, ліщина, калина, ромашка, конвалія, дуб, клен, ялина, шипшина, чорнобривці, кульбаба, конюшина, малина, вільха тополя, бузок, липа, вовчі ягоди.

Фізкультхвилинка

https://www.youtube.com/watch?v=0meG5Pn_iOI

V. Узагальнення й систематизація знань

1. Дослідження-спостереження.

- Як переконатися, що рослинам потрібні світло, тепло, вода і повітря? (Міркування учнів)

- Розгляньте малюнки у підручнику (с. 21). Виконайте запропоноване завдання вдома.

- Поміркуйте, де проростуть тоненькі безбарвні стебла? Чому?

- Чи залежить ріст рослини під поливу?

Висновок. Рослина, яка росла у темному місті, матиме тонкі безбарвні стебла. Рослина, яку поливали регулярно, ростиме краще.

— Перевірте висновок, провівши дослідження-спостереження вдома.

2. Гра «Продовж речення»

Куші — це: калина, ... (оджина, малина, шипшина, агрус, смородина, чорниця тощо).

Дерева - це: дуб, ... (клен, тополя, осика, ялина, сосна, горобина, верба тощо).

Трав'янисті рослини — це: айстри ... (чорнобривці, пирій, кульба, ромашка тощо).

3. Мовна Вправа «Ланцюжок.»

В учителя в руках предметний малюнок із зображенням дерева. Передаючи картинку, спочатку педагог, а потім кожна дитина по ланцюжку називає по одній ознаці цього дерева так, щоб не повторювалися.

Наприклад: «береза» — рослина, дерево, білий стовбур, смачний сік, має сережки, дрібні точки, форма листочка — сердечко, гілки тонкі та виткі тощо.

4. Технологія «Два — чотири — всі разом»,

- Доберіть ознаку. Дерева (кущі, трав’янисті рослини)

- Учні індивідуально обмірковують можливі відповіді. Потім об'єднуються в пари, доповнюючи думки одне одного.

Далі діти в четвірках ухвалюють спільне рішення. Завершується робота, обговоренням поставленого завдання з усім класом.

Наприклад:

Дерева (які?) ... (високі міцні, гілясті, старі, молоді, листяні, фруктові тощо).

Кущі (які?) — ... (невисокі, охайні, підстрижені, густі, ягідні тощо).

Квіти (які?) - ... (яскраві, барвисті, чудові, ніжні, тендітні, духмяні тощо).

5. Вправа «Зернятко»

Уявіть, що ви — маленьке зернятко будь-якої рослини.  Вправу проводять під музичний супровід. https://www.youtube.com/watch?v=pY1TkioCnXE

- Лежать зернятка у землі, їм тепло, зручно. Накрапає дощик, пригріло сонечко, Насіння почали набрякати, оболонки зерняток луснули - і з'явились перші пагінці. Вони пробилися крізь землю, і потягнулися до сонечка. Діти повільно підводяться, погойдуючись, витягуючи руки вгору.

- На стеблинках зазеленіли перші ласточки. З’явилися молоді деревця, квіти, травички.... (Діти похитуються, витягнувши руки вгору.)

- Що ж виросло в нашому лісі? (Учитель запитує кожну дитину, якого лісовою рослиною вона була.)

6. Робота в парах. Розвиток мовлення.

У дітей на картах - картки. На одних — малюнки дерев, на других кущів, на третіх

трав'янистих рослин. На інших картках - слова-помічники. Використавши малюнки і слова, потрібно усно скласти опис дерева, куща або трав'янистої рослини.

7. Вправа-гра «Знайди зайве».

- Учні працююють на мультимедійній дошці.

• Закресли зайве в кожному рядку.

• Клен, дуб, калина, горобина, береза.
• Агрус, волошка, шипшина, малина, ліщина.
• Кульбаба, ромашка, кропива, буряк, бузок.

8. Уявна подорож до лісу.

- Правовую здійснити уявну мандрівку до лісу. Там ви відвідаєте різні галявини і поділитеся враженнями.

Завдання для груп

І група «Дерева». Назвати дерева лісу і розділити їх на листяні й хвойні.

ІІ група «Куші». Назвати кущі, з'ясувата, чим вони відрізняються від дерев.

IІІ група «Квіти». Назвати квіти, сказати, яке звик стебло.

VІ. Підсумок уроку. Рефлексія

1. Робота з цеглинками LEGO

- Як швидко і садіння рослини починають давати плоди?

- Спробуйте дати відповіді на запитання, склавши вежу з цеглинок LEGO: зелена цеглинка - дерево, червона - кущ, синя — трава.

 2.  Робота з цеглинками LEGO

(Учні демонструють цеглинки.)

Зелена цеглинка— на уроці мені дуже сподобалося.

Жовта цеглинка— на уроці мені сподобалося.

Червона цеглинка—  на уроці мені не сподобалося.

3. Висловлювання думки.

 Учні висловлюють свої враження від уроку за допомогою одного слова.

VІI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 

Виконати дослідження на с.21