Літературні казки світу. Коли з’явилася писемність, а пізніше — друкарство, люди почали фіксувати на папері твори, породжені їхньою фантазією і натхненням. Таких людей ми називаємо авторами художніх текстів, письменниками або письменницями, а їхні твори — авторськими. Отже, казки є і народні, і літературні, тобто авторські, якщо вони створені конкретним автором чи авторкою
Літературна казка, як і народна. У літературних казках, як і в народних: триває боротьба добра і зла, герої та героїні проходять випробовування на моральну стійкість; чарівні предмети, сили, явища допомагають або шкодять людям, фантастичне, неймовірне тісно переплетене з реальним життям.
Особливості літературної казки. Літературна казка має свої особливості, якими наділяють її автори й авторки: події в літературних казках ускладнені, але більш наближені до реальності, персонажі наділені індивідуальними рисами,герої та героїні набувають виразних соціальних або психологічних характеристик, розмовляють мовою, близькою до сучасної, мають власний внутрішній світ, почуття, емоції, яких не спостерігаємо у фольклорних казках.
Коли виникла літературна казка в Європі? ХVІІ ст.-у 1679 році французький письменник Шарль Перро видав збірку літературних казок (написаних віршами і прозою) «Казки матінки моєї Гуски, або Історії й казки минулих часів із повчаннями» для дітей і дорослих. ХVІІ ст.- Під впливом Шарля Перро Жан де Лафонтен написав «Казки і оповідання у віршах» (1685). ХVІІІ ст.- На основі стародавніх казок про тварин Й.-В. Ґете написав літературну казку «Райнеке-лис» (1793).
Видатні письменники-казкаріХІХ ст. — Ганс-Крістіан Андерсен, Ернст-Теодор-Амадей Гофман, Вільгельм Гауф, Карло Коллоді, Оскар Вайлд та ін. XX ст. — Редьярд Кіплінг, Алан-Александр Мілн, Джанні Родарі, Сельма Лагерлеф, Астрід-Анна-Емілія Ліндґрен, Памела-Ліндон Треверс, Роальд Дал, Туве Янсон, Пауль Маар та ін. На початку XXI ст. жанр казки активно розвивається і взаємодіє з іншими видами мистецтва (кіно, мультиплікація, драматургія та ін.), комп’ютерними технологіями.
Теорія літератури (записати в зошит)Літературна казка — авторський твір, який наслідує події, образи, будову, засоби виразності народної казки, але водночас утілює авторські думки, уявлення про світ, ідеали. Оригінал (з лат. — первісний) художнього твору — текст, створений тією мовою, якою володіє і яку обрав автор/авторка. Переклад — передавання змісту усного висловлювання чи писемного тексту засобами іншої мови.
Розвиток літературної казки в УкраїніЖанр літературної казки в Україні започаткувала в XIX ст. письменниця Марко Вовчок (казки «Дев’ять братів і десятасестриця Галя», «Ведмідь» та ін.). Панас Мирний написав «Казку про Правду та Кривду». Степан Руданський — «Цар Соловей», «Вовк, Собака і Кіт» та ін. Важливе значення для становлення літературної казки в Україні мала діяльність Івана Франка (збірник казкових творів «Коли ще звірі говорили», казка у віршах «Лис Микита» та ін.), Лесі Українки (казки «Метелик», «Лелія», «Біда навчить»). У XX ст. творили казки Оксана Іваненко, Наталя Забіла, Всеволод Нестайко та ін. Розвиток жанру літературної казки не припиняється й нині.
Ганс-Крістіан Андерсен (1805—1875)Старовинне місто Оденсе розташоване на острові Фюн, що на півдні Данії. Тут у маленькому будиночку 2 квітня 1805 року народився великий казкар Ганс-Крістіан Андерсен. Людям різних країн і поколінь відомі його персонажі — Дюймовочка, Русалонька, Еліза, Непохитний олов’яний солдатик, Принцеса на горошині, Кай, Герда, Гидке каченя, Оле-Лукоє та інші.
Родина Андерсенів Родина Андерсенів мешкала в бідному районі міста. Мама Ганса-Крістіана була пралею, а тато — чоботарем. Сім’я потерпала від злиднів, однак у хлопчика завжди були іграшки, які майстрував батько. Ганс-Крістіан ріс великим мрійником і фантазером, любив гратися … ляльками. Його улюбленою грою був ляльковий театр, де він влаштовував імпровізовані вистави.
Захоплення казкаря“Щодня я шив для ляльок нові шати. Мене так захоплювала ця справа, що я часто зупинявся просто посеред вулиці й розглядав багатих панянок, убраних у шовк та оксамит, уявляючи, скільки королівських мантій, шлейфів і лицарських костюмів міг би накроїти з їхнього одягу. Подумки я вже бачив це вбрання під своїми ножицями”. Г.-К. Андерсен
Початок творчостіУ 1816 році батько, отримавши поранення на війні, помер, і Гансові-Крістіанові довелося шукати роботу. Відтоді він сам прокладав собі дорогу в житті. Від матері Ганс-Крістіан успадкував чудовий голос, також мав талант декламувати й ставити п’єси. Завдяки природним здібностям йому вдалося отримати роботу в Королівському театрі. Великим актором він не став, але саме тоді почав писати вірші й драматичні твори. Королівський театр Данії
Наполегливе навчання. У 1822 році директор Королівського театру Йонас Колін помітив талановитого юнака і надав йому стипендію на навчання. Вступивши в гімназію, сімнадцятирічний Ганс-Крістіан зазнав чимало прикрощів. Інші хлопці були значно молодшими за нього, тому глузували через його вік і зовнішність. І все-таки він гідно закінчив гімназію і продовжив навчання в Копенгагенському університеті. Копенгагенський університет, Данія
Здобутки Андерсена. У 1833 році померла мати Г.-К. Андерсена. «Тепер немає нікого в світі, хто б любив мене...» — написав він у щоденнику. Творчість стала його розрадою і сенсом життя. У 1835 році в переддень Різдва вийшла невеличка книжечка Андерсена «Казки для дітей». Це стало доброю традицією — до кожного Різдва виходила його нова книжка, і данці сприймали її як чудовий різдвяний подарунок. Усього Г.-К. Андерсен створив 156 казок, 14 романів і повістей, 50 п’єс, понад 1000 віршів. Сюжети йому підказувало життя в далеких і тривалих подорожах. Він побував у країнах Європи, Азії та Африки.
Казка «Снігова Королева» (1844)Казки Ганса-Крістіана Андерсена тісно пов’язані із життям. Нерідко головними персонажами в них є звичайні люди. Наприклад, у казці «Снігова Королева» діють хлопчик Кай і дівчинка Герда, які мешкають у містечку, що нагадує міста, де жив автор (Копенгаген, Оденсе та ін.). Там холодної пори року діти й дорослі любили зимові розваги, а влітку вирощували квіти. Владислав Єрко. Ілюстрація до казки «Снігова Королева». 2000-ні роки
Пам’ять про великого письменника Г.-К. Андерсена. У м. Оденсе збереглася старовинна ратуша, де 6 грудня 1867 року Г.-К. Андерсен став його почесним громадянином. В останні роки життя його запрошували до Королівського палацу, Королівського театру, світських салонів, де він читав уголос свої казки. Андерсен страждав від самотності й нерозуміння з боку сучасників: багато хто вважав його незграбним, негарним і дивакуватим. Його доля подібна на казкову історію про Гидке Каченя. Але письменник ніколи не втрачав мужності й надії. У душі Андерсена завжди жили прекрасні білі лебеді, що давали крила його творчій фантазії. Він навчив увесь світ бачити дивовижне довкола й вірити в перемогу добра та любові. Ратуша Оденсе
Використані джерела. Ніколенко О. М. Зарубіжна література. 5 кл.: підруч. для ЗЗСО / О. М. Ніколенко, Л. В. Мацевко-Бекерська, Н. П. Рудніцька. – Київ, Видавничий центр «Академiя», 2022.https://academia-pc.com.ua/wp-content/uploads/2022/02/nikolenko-zarubizhna-literatura-5-klas-vcz-akademiya.pdf Онлайн-платформа «Друзі Полліанни» до підручника «Зарубіжна література» (О. М. Ніколенко та ін.).https://www.academia-nikolenko-5klas.com.ua/ Вікіпедія. Ганс-Крістіан Андерсен.https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%BD%D1%81_%D0%9 A%D1%80%D1%96%D1%81%D1%82%D1%96%D0%B0%D0%BD_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B5%D0%BD