Конспект уроку "Ідея радості у творі Е.Портер "Поліанна"

Тернопільський ліцей №21 –

спеціалізована мистецька школа імені Ігоря Герети

Конспект уроку на тему:

«Ідея радості життя й відкриття світу у романі

Е. Портер «Полліанна»»

Підготувала вчитель

зарубіжної літератури

Буяк О.М.

ТЕРНОПІЛЬ

Тема: Ідея радості життя й відкриття світу у романі Е. Портер «Полліанна»»

Мета: завершити роботу над текстом роману Е.Портер «Полліанна», з’ясувати, які зміни відбулися у житті мешканців міста з появою Полліанни, скласти правила гри, навчитись самим грати «Гру у радість»;

•                   Розвивати творчі здібності учнів, їх увагу, спостережливість;
•                   Виховувати почуття радості, доброти, турботи про інших;

Тип уроку: комбінований;

Обладнання: текст роману Е.Портер; презентація за темою уроку, малюнки учнів до твору.

Епіграф:                         «Придивись, навколо так багато РАДОСТІ!

Живи і радій!»

Е. Портер «Полліанна».

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Учитель: Дорогі діти! Сьогодні ми з вами завершуємо вивчення чудового твору. Роман «Полліанна» (показую книгу) належить до книг, що можуть змінити не тільки нас самих, але і наш ставлення до життя. Ця книга обійшла половину земної кулі і навчила людей як ставиться до себе, до труднощів у житті, до людей, які тебе оточують. І от сьогодні, на уроці ми поговорили про це все, а ще ви навчитесь грати в радість і я сподіваюсь, що цей урок допоможе вам виховати оптимізм і любов до людей /слайд 1/.

ІІІ. Актуалізація опорних знань /перевірка домашнього завдання/

-Пригадаємо, як все починалося.

1.Вправа «Так чи ні?»/вчитель читає твердження, а учень відповідає «так» чи «ні»).

1.    Батько Полліанни був лікарем?(-)
2.    Сім’я була бідною?(+)
3.    Тітку Полліанни звали Ненсі?(-)
4.    Дівчинка була веселою і радісною?(+)
5.    Улюблена гра Полліанни – хованки?(-)
6.    Тітка турбувалася про дівчинку з обов’язку перед сестрою(+)
7.    Полліанна дуже любила свою кімнату?(-)
8.    А свої веснянки?(-)
9.    Волосся у неї було чорне?(-)
10. Своє ім’я вона отримала в честь бабусі?(-)

Учитель:   - Молодці! Ви добре запам’ятали твір. А тепер зверніть увагу на екран – на вас дивиться рудоволоса, усміхнена дівчинка, а ніколи не сумує, завжди радіє/слайд 2/.

2. Прийом «Асоціативний куш»

 -Які асоціації у вас виникають зі словом «Полліанна» /слайд3/

/Сонце, посмішка, радість, простота, терпіння, любов, дружба, милосердя, душевність, чуйність, винахідливість/

•                   Декілька разів прозвучало слово «радість». Я думаю, що це не просто так. Адже Полліанна і радість нерозлучні одне з одним. І сьогодні ми в цьому спробуємо переконатися.

IV. Оголошення теми, мети та епіграфа уроку /слайд 4/.

1.    Робота з епіграфом.

•                   Яке ключове слово?/ «радість» /
•                   Що воно означає?

2.    Словникова робота /запис у зошиті/слайд5/

«Радість – це емоційний вираз великого щастя» (тлумачний словник)

3.    Бесіда.

•                   А що для вас особисто означає радість?

Мама, усмішка, сонце, друзі, квіти, веселка. Це те, що ми живемо, дихаємо, бачимо, відчуваємо – це радість життя. А ще, коли досягаємо поставленої мети і бачимо результат виконаної роботи.

V. Сприйняття і засвоєння нового матеріалу.

1. Слово вчителя. У своєму творі Е.Портер зображує життя персонажів, і зокрема, головної героїні, сповнене випробувань та хвилювань. Проте саме Полліанна показує приклад, як можна пережити всі негаразди долі. Е.Портер вважала: «Люди думають, що Полліанна постійно радісно щебече і радіє з усього. Однак я ніколи не поділяла думки про те, що ми мусимо заперечувати існування труднощів, страждань і зла. Я переконана в тому, що ліпше їх зустрічати бадьоро і радісно.»

Містер Пендлтон називає Полліанну «любителькою веселок», «райдужною дівчинкою». Вона перетворює його сумну кімнату на казковий палац, який сяє всіма кольорами веселки. А веселка – це добрий і радісний знак. Це природнє диво, яке вселяє радість і надію в тих, хто її бачить. Такою «веселкою» для людей є Полліанна.

2. Прийом «Мозковий штурм» Веселкова палітра характеру Полліанни.

 - Визначте по кольоропису веселки риси характеру Полліанни.

•       Червоний – колір життя /активність, рішучість, енергійність/.
•       Оранжевий – колір радості /життєрадісность/
•       Жовтий – колір сонця і тепла /людяність і доброта/
•       Зелений – колір надії /оптимізм/
•       Блакитний – колір душі/душевність/
•       Синій – колір впевненості /впевненість/
•       Фіолетовий – колір натхнення/багата фантазія та уява/слайд 7/

•                   Якого кольору веселки не вистачає вам особисто?
•                   Саме така дівчинка запропонувала «гру у радість». Хто навчив її цієї гри?

3.                      Ситуативне моделювання.

Складаємо правила «гри у радість» /слайд 8/.

4.                      Робота з текстом. Як ця гра робить світ кращим?/учитель називає подію із життя Полліанни, а учні підбирають цитати із тексту, як дівчинка за допомогою гри радіє навіть за неприємних ситуацій.

•       Втрата батька - «радіти, що тато пішов на небо, щоб бути з мамою та іншими дітьми…».
•       Хотіла ляльку, а прислали милиці – « треба радіти з того, що вони виявились непотрібними».
•       Тітка поселила Поліанну на горищі – «чудовий краєвид з вікна»
•       Дівчинку залишили без вечері  - « я люблю хліб з молоком і буду рада розділити, Ненсі, з тобою вечерю.»

Висновок: В житті Полліанни багато труднощів, але вона не зневірюється. Навпаки, своєю добротою, щирістю змінює життя мешканців міста, навчивши їх радіти життю.

5.                      Складання ланцюжка «Кого Полліанна залучила до «гри у радість»?/Щоб скласти ланцюжок, треба впізнати героя і записати його ім’я/. Гра «впізнай героя».

1.                 Строга жінка з суворим обличчям, котра хмурніла щоразу, коли ніж падав на підлогу чи грюкали двері (міс Поллі).
2.                 Мені щойно минуло десять років. Торік я жив у сиротинці, я хотів мати власну домівку. Ну, звичайно, щоб була мама, а не доглядачка (Джиммі).
3.                 Вона засуджувала свою господиню за безсердечне ставлення до сироти (Ненсі).
4.                 Чоловік був завжди вбраний у довгий чорний сурдут та шовковий циліндр, цього інші чоловіки не носили . Ідучи, він тримав спину, а ходив переважно швидко і завжди сам. (містер Пендлтон).
5.                 До неї ніхто не любить ходити. Якби тільки людям не було її шкода, жодна душа й раз на день не навідалась би до неї, така вона уїдлива (місіс Сноу).

Міс Поллі – Джиммі – Ненсі - містер Пендлтон- місіс Сноу.

6. Рольова гра. Учні – актори розповідають, як змінилося їх життя під впливом Полліанни.

1 учениця(міс Полі)

Мені 40 років, я живу в великому будинку. У мене було спокійне налагоджене життя. Я майже не згадувала свою сестру Дженні, вважала її зрадницею. І ось раптом цей страшний лист. Почуття обов’язку змусило взяти до себе доньку моєї померлої сестри. Але з часом я дуже прив’язалася до цієї непосидючої, щирої і веселої дівчинки. Я навіть не зрозуміла, коли змінився мій характер, але мені це подобається. Полліанна змусила мене полюбити життя, переступити через гординю. Полліанна не тільки змінила мій характер, вона змінила мою долю. Я щаслива – поряд зі мною улюблена племінниця Полліанна і мій коханий – доктор Чилтон.

2 учень (містер Джон Пендлтон).

Я дуже багата людина. У мене великий будинок. Колись, дуже давно, я кохав Дженні, матір Полліанни, але вона поїхала з іншим. З тих пір я живу один, ніщо не радує мене, навіть моє багатство. З появою Полліанни, дівчинки – веселки , моє життя змінилося Я зрозумів, що справжня домівка неможлива без руки і серця жінки та присутності дитини. Я дуже хотів, щоб Полліанна переїхала жити до мене, але вона любить свою тітку Поллі і не хоче залишати її. Але саме Полліанна вмовила мене всиновити сироту Джиммі Біна. Я прив’язався до хлопчика, як до рідного сина. У нас справжня сім’я. Дякую, тобі, Поліанно!

3 учениця (місіс Сноу)

Я хвора жінка, у мене параліч ніг. Мені дуже прикро, усі люди можуть ходити, а я немічна, повинна лежати в ліжку. Я дуже сердилась. Не дозволяла відчиняти вікна, щоб не бачити щасливих людей. З  появою Полліанни моє життя змінилося. Вона навчила мене «грати в радість». Спочатку це мене дратувало. Але поступово я полюбила цю веселу дівчинку, дозволяла їй розчісувати своє волосся, робити зачіски. Я навіть почала працювати. Зараз я в’яжу одяг для дітей з притулку. Я дуже рада, що у мене здорові умілі руки і що можу бути комусь корисною. Дякую тобі, Поліанно, за віру в життя

4 учень (Джиммі) Мені щойно минуло 10 років. Торік я жив у сиротинці. Але нас таких там було багато і тому їм за мене голова не боліла. І я пішов звідти. Я хотів мати власну домівку, ну звичайну, щоб була мама, не доглядачка. Як є домівка, то є й родичі, а в мене нікого не було. Завдяки Полліанні у мене з’явився батько, якого я люблю. Тепер ми щаслива сім’я. Спасибі, тобі, Поліанно.

Висновок: Ясним сонечком входить Полліанна в похмурі будинки, і їй вдається пом’якшити, здавалось би, зовсім скам’янілі серця. Люди, переймаючи «гру в радість2 стають добрішими, людянішими, починають усвідомлювати мету свого існування.

7. Психологічний тренінг – знайти радісні моменти в повсякденному житті.\

• Вчимос «грати в радість». Це так просто і цікаво: варто знайти щось радісне, навіть у найприкрішій ситуації. Спробуємо:

1. Прийшли вихідні і пішов дощ: /нарешті я висплюся, почитаю книжку, домалюю малюнок, допоможу мамі/.
2. На Новий рік не отримала бажаного подарунка/ на День народження обов’язково отримаю і в мене їх буде два/.
3. Я дізнався про зраду друга…/тепер я знаю, хто мій справжній друг, добре, що це трапилося зараз, а не в більш відповідальний момент./
4. Моя найкраща подруга переїздить в інше місто/ на канікулах я поїду до неї в гості, побуваю в новому місці і здійсню подорож./

V. Узагальнення вивченого матеріалу.

1. Складання сенкану.

Багато говорили про Поліанну і як підсумок цієї розмови – сенкан / на дошці учень записує/

1. Полліанна
2. Добра, щира.
3. Живе, радіє, допомагає.\
4. Вчить людей жити весело.
5. Радість (оптимізм).

2. Слово вчителя «Світове визнання твору».

Е.Портер – творець найоптимістичнішого літературного персонажа. Завдяки її твору по всьому світу створювалися клуби Полліанни, влаштовувалися змагання з «гри в радість». Кількість членів Клубу Полліанни по всьому світу склала 4 млн. людей.

Найвище визнання любові до літературного героя – це пам’ятник. У вересні 2002р. у м. Літелтон, США, він був відкритий./слайд 10/.

А 9 червня 2002р. офіційно проголошено Днем Полліанни. Шанувальники творчості Е.Портер збираються у цьому місті і проводять тут літературні свята.

У нашій школі також існував клуб шанувальників Полліанни. Цих учнів надихнула ця дівчинка на створення прекрасних малюнків /на дошці/, вони досліджували екранізації твору/ 12 фільмів, найкращий 2013р, кадри бачили/ і результатом цієї співпраці став оцей буктрейлер/ пояснити значення слова і показати учням буктрейлер.)

VІ. Підбиття підсумків.

1. Рефлексія. Гра «Ланцюжок радісних відкриттів »/кожен учень по черзі має сказати одне речення на тему «Чого я навчився/-лася/ у Полліанни?/слайд 12./

• Бачити світ в яскравих фарбах;
• Бути оптимістом;
• Цінувати те, що в мене є;
• Усюди знаходити привід для радості;
• Долати труднощі;
• Допомагати людям;
• Бути добрішим і щирішим;
• Більше посміхатися;

2. Вірш від учителя:

В житті завжди є радості моменти!

Відритим будь і їх не пропусти.

А щоб життя тобі всміхалося,

Йому частіше усміхайся ти!/слайд 13/

3. Оцінювання за роботу;
4. Слово вчителя.

Дякую за роботу. Нехай в кожному з вас живе Полліанна. І як говорила наша героїня. Треба любити все, що є справжнім життям.

Життю не можна навчитися, треба просто жити і радіти/слайд 14/

VІІ. Домашнє завдання. Підготуватися до уроку позакласного читання.