2024 рік - рік горобця хатнього

2024 рік – рік горобця хатнього

Відзначати його запропонували 20 березня індійські і британські орнітологи. У 2010 році в екологічному календарі з’явилося свято – Всесвітній день горобця. Всесвітній день горобця – це нагадування про птахів, яким ще не загрожує зникнення, але які можуть потрапити до зони ризику. Незважаючи на своє широке поширення і чисельність, за відсутності свідомого ставлення людей до всього живого, що їх оточує, горобці можуть зникнути. Українське товариство охорони птахів оголосило 2024 рік – роком горобця хатнього (Passer domesticus). В Україні живе три види горобців: два з них трапляються частіше і, як правило,всюди: хатній та польовий. Рідкісний залітний гість — чорногрудий горобець.

Горобець хатній (Passer domesticus) – найпоширеніший вид роду горобців, родини горобцевих. Це один із найвідоміших птахів, що живуть по сусідству із житлом людини, добре пізнаваний як за зовнішнім виглядом, так і за характерним цвіріньканням. Горобці ведуть осілий спосіб життя, денний час присвячують пошукам їжі, стрибаючи по землі та гілках. На ночівлю зграї горобців збираються в зарослях. Птахи дуже допитливі, але не забувають про обережнісь – варто одній пташці злякано злетіти у повітря, як за нею кидається вся зграя.

Імовірно вимерлий (інтродукований)Ареал хатнього горобця (Passer domestiсus)  Осіле проживання     Проживання без гніздування  Проживання (інтродукований)  Імовірне проживання (інтродукований)   На своїй батьківщині – в посушливих регіонах Азії – горобці жили на скелях та в зарослях чагарників. Пізніше вони розселились майже по всій Азії. До Європи та Північної Африки дістались після останнього зледеніння. У ХІХ столітті вони були завезені до Південної Америки та Австралії, де швидко пристосувались до нових умов. У наш час поширені також на території Північної Америки, Нової Зеландії, Південної Африки та на багатьох островах. Майже всюди є осілим птахом, тільки з північних регіонів на зиму відкочовують на південь, до 1000 км, а з Середньої Азії відлітають в Індію та Західну Азію.

Скорочення кількості приватних будинків під стріхами та шифером у яких люблять гніздитися горобці.  «Видозміна» смітників, які були кормовою базою пташок – горобцям важко дістатися до харчових відходів.  Зменшення кількості домашніх господарств, де тримають свійську птицю, відкритих токів, елеваторів.  Велика чисельність котів. Ці тварини завжди були ворогами горобців, оскільки є природженими мисливцями-хижаками.01020304 Чому зникають горобці?

Батьківщина горобців –Південно-Східна Азія. За період вигодовування одного виводку пара горобців знищує до 30 тис. комах. Поселяючись поряд з людиною, горобці проникли далеко на північ в лісотундру та тундру. В крайніх північних районах ареалу горобці неодназово повністю вимирали в холодні зими, але потім з’являлися знову. За кілька теплих місяців горобці можуть дати два-три виводки пташенят, які впершезалишають гніздо на 10 день після вилуплення. «Жовторотики» – так називають молодих горобців з жовтим забарвленням, розташованим навколо їх дзьоба.

Температура тіла горобця дорівнює 44 0 С. Взимку, щоб не замерзнути вночі, вони притискаються один до одного. Горобець відкладає по 4-10 яєць, але найчастіше 5-7 яєць білого кольору, злегка побурілих, з червоними плямами і цятками, висиджування займає 11-13 діб. Горобці влаштовують свої гнізда в стінках гнізд великих птахів, особливо білих лелек, денних хижаків, де почуваються в безпеці під захистом більш сильних сусідів, котрі, боронячи свої гнізда, заодно оберігають і горобине потомство. Горобець знаходиться в ряді горобцеподібні, куди входять крім нього ще понад 5400 видів птахів. Найбільшим птахом в цьому ряді є ворон, маса якого близько 1,5 кг, найменшим –  маріка чорночерева, вагою близько 5 г. Пилова ванна – важлива процедура горобця хатнього, яка проводиться групами на сухих ділянках землі. Це спосіб позбутися паразитів або інших шкідливих речовин з оперення та шкіри.

На волі горобці живуть переважно від 4 до 5-ти років. У неволі за хорошого догляду живуть довше. Горобці – однолюби. Вони створюють сім'ю на все життя. Та як більшість дрібних птахів – вони можуть зраджувати партнерам. В місті Бостоні (США) є пам'ятник горобцю. До 1860 року в Америці горобців не було. Їх завезли з Англії спеціально для боротьби з гусінню. Горобці бачать світ в рожевих відтінках, що досить незвично, так як зазвичай тварини мають чорно-білий зір. За будівництво гнізда відповідальні самці. Поки йдуть роботи вони намагаються привабити партнерок. Горобчихи оцінюють горобця і «нерухомість», а тоді приймають рішення.

У раціон горобця входить насіння, відходи харчових продуктів, злаки, ягоди вишні, смородина, виноград, навесні пуп'янки квітів  та частково комахи, якими вони також вигодовують пташенят. За відсутності поблизу полів, горобці літають харчуватися на луки, узлісся і в степи, де збирають насіння дикорослих трав і комах. Горобець хатній важить близько 30 грамів, а його мозок – 1 грам. Горобець серед пернатих – найбільш «мізкуватий»! Під час польоту серце горобця б’ється з частотою 1000 ударів в хвилину у той час як у людини під час бігу – лише 140. По землі горобці пересуваються короткими стрибками, так як їх короткі лапки не пристосовані для ходьби. Горобці літають на швидкості 38 км/год, але переляканий горобець може розігнатися до 50 км/год! Через кожні 15 хв польоту вони зупиняються, щоб відпочити.

Народна мудрість!Краще горобець у жмені, як журавель у небі.5 Горобців боятися – проса не сіяти.2 Слово не горобець, вилетить – не спіймаєш.3 Горобець маленький, а серденько має.4 По горобцях з гармати не стріляють.6 Краще нині горобець, як узавтра голубець.7 Старого горобця на полові не обдуриш.1

Прикметі вір, але й перевір!Горобці голосно цвірінькають і неспокійно поводяться – до снігопаду. 2 Горобці ховаються у хмиз на мороз або перед завірюхою.1 Горобці приймають “пилові ванни” та голосно цвірінькають – до зливи із грозами.5 Горобці, що хлюпочуться в калюжі навесні – вірний знак відлиги і відходу зими; восени – до теплих і сонячних днів.3 Горобці перелітають зграйками з місця на місце або підіймають гомін під час купання – до сильних вітрів.6 Горобці сидять настовбурчившись – незабаром буде дощ.4 В'ють гніздечко з самого ранку – до теплого і сонячного дня.7

Чим годувати горобців взимку?!

Фото галерея

Поштові марки!

18 березня 1958 року комуністичний уряд КНР знайшов масового ворога, до боротьби з яким залучили більшість населення. Було оголошено про початок кампанії знищення чотирьох «ворогів» китайського господарства: щурів, мух, горобців і комарів. Це рішення прийнято з подачі заступника міністра освіти біолога Чжоу Цзяня. Від початку кампанії стало зрозуміло, що мух і комарів винищити неможливо. Щурі виявилися дуже пристосованими до несприятливих умов, а тому основний удар впав на горобців. Спочатку їх намагалися травити й ловити, але потім знайшли новий спосіб знищення пернатих. Птахи могли знаходитися в повітрі безупинно не більше 15 хвилин, а тому люди їх лякали і не давали сісти перепочити. Виснажені горобці просто падали на землю і їх добивали. Завзятість у використанні цього методу призвела і до винищення інших дрібних птахів. До кампанії сполошення горобців залучали учнів і студентів (яких знімали із занять), працівників підприємств та майже всіх селян. Люди по багато годин хитали дерева, махали ганчір’ям, стукали залізними предметами щоб лякати горобців. Діти і селяни збирали тіла птахів на велетенські купи, які сягали кількох метрів у висоту. Фото із трупами горобців постійно публікувалися в газетах. Боротьба з пернатими до кінця року дала свої результати: знищення близько 2 мільярдів горобців, що нанесло непоправної шкоди екосистемам. Рік першого врожаю після винищення птахів був досить успішним (показники збору зерна перевищували середні), але вже стало помітним збільшення популяції комах-шкідників (особливо гусені і сарани), яких раніше поїдали горобці. В 1960 р. китайці зіштовхнулися із серйозною загрозою втратити весь вражай. Коли продовольча криза стала невідворотною, уряд пішов знайомим шляхом, оголосивши нову кампанію боротьби із шкідниками. Але жодного ентузіазму залучених селян і школярів не вистачило, адже боротися із мільярдами комах було складніше, ніж з птахами, які їх поїдали. Гусінь і сарана в 1960 р. з’їли майже весь врожай, що призвело до масового голоду: за різними підрахунками померли від 20 до 30 мільйонів китайців. Керівництву КНР довелося звертатися до сусідніх країн і Канади, щоб вони допомогли із повторним завезенням птахів. Цілі вагони горобців прямували у Китай, де вони швидко розмножилися, але на відновлення потрібної популяції знадобилися роки. Лише зрозумівши шкоду від заподіяного, людина починає цінувати втрачене… Історія кампанії зі знищення чотирьох шкідників у Китаї.

Дякую!

Джерела:https://tsikavi-fakty.com.ua/50-tsikavyh-faktiv-pro-gorobtsiv/ https://pernatidruzi.org.ua/horobets_hatniy_passer_domesticus.html https://uk.wikipedia.org/wiki/ https://animalia.bio/uk/house-sparrow https://dovidka.biz.ua/prisliv-ya-pro-ptahiv https://vseznayko.com/dovidnik/prikmeti/prikmeta-gorobci-kupayutsya-v-kalyuzhi-abo-pisku/