"21 березня - Всесвітній день поезії" Презентація

«Поезія – це завжди неповторність»

Ніхто з нас, напевно, ніколи не замислювався, що поезія як віршована мова народилась ще на зорі людської цивілізації. З усіх видів словесного мистецтва вона найдавніша.

Прийнято говорити, що поезія – це думка і почуття… Стояла я і слухала весну Стояла я і слухала весну, Весна мені багато говорила, Співала пісню дзвінку, голосну, То знов таємно-тихо шепотіла. Вона мені співала про любов, Про молодощі, радощі, надії, Вона мені переспівала знов Те, що давно мені співали мрії.

 . Ліна Костенко

Лі́на Косте́нко - українська письменниця, поетеса.

Народилась 19 березня 1930 року в містечку Ржищеві на Київщині в родині вчителів.

У 1936 році родина перебралась із Ржищева до Києва, де майбутня поетеса закінчила середню школу.

Після закінчення середньої школи навчалася в Київському педагогічному інституті, а згодом — у Московському літературному інституті імені О. М. Горького, який закінчила в 1956 році

ЛІТЕРАТУРНИЙ ІНСТИТУТ, 1954 РІК. ГРУПА СЛУХАЧІВ СЕМІНАРУ М. СВЄТЛОВА. СТОЯТЬ (ЗЛІВА НАПРАВО): ЄЖИ-ЯН ПАХЛЬОВСЬКИЙ (перший чоловік Л.Костенко), ЛІНА КОСТЕНКО ФОТО З КНИГИ В. БРЮХОВЕЦЬКОГО «ЛІНА КОСТЕНКО», 1982 р. «ДНІПРО»

1973р. — потрапила до «чорних списків», 1977 року вийшла збірка віршів «Над берегами вічної ріки», а 1979-го, за спеціальною постановою Президії СПУ, — історичний роман у віршах «Маруся Чурай», що пролежав без руху 6 років. За нього поетеса 1987 року була удостоєна Державної премії імені Т. Г. Шевченка. Перу Л. Костенко також належать збірки поезій «Неповторність» (1980) і «Сад нетану-чих скульптур» (1987) , збірка віршів для дітей «Бузиновий цар» (1987).

Життя людського строки стислі. Немає часу на поразку. Ліна Костенко

ВЕРБОВI СЕРЕЖКИ Бiля яру, бiля стежки Одягла верба сережки. Головою хилитала, Потихесеньку питала: — Де ота бiленька хатка, Що гарнесенькi дiвчатка? Хай би вибiгли до стежки. Подарую пм сережки.

СУНИЧКИ Пiд маленькими яличками У смарагдовiй травi Лiто виросло суничками — То по однiй, то по двi. Ой, сестриченько-яличко, Ти не дряпай моє личко, Я суничок назбираю Жменьку мамi i собi!

СОЛОВЕЙКО ЗАСТУДИВСЯ Дощик, дощик, ти вже злива! Плаче груша, плаче слива. Ти періщить заходився, соловейко застудився. А тепер лежить під пледом, п'є гарячий чай із медом.

ПОЛЬОВІ ДЗВІНОЧКИ Піднімає джміль фіранку. Каже: — Доброго вам ранку! Як вам, бджілко, почувалось? Чи дощу не почувалось? Виглядає бджілка з хатки: — У дзвіночку добре спатки. Цей дзвіночок — як намет. Тільки дощ — як кулемет.

Тест-настрій Психологи довели, що за допомогою квітів можна багато чого сказати про настрій, характер людини.

“1980: після заборони видання збірки “Неповторність” мама оголошує голодовку – це вже друга. Перша була після вирубаних строф із першої після 16 років мовчання публікації у 1976 р. Наш тато каже: “Ліно, у тебе ж діти!” Мама відповідає: “Діти мене простять”. (із спогадів дочки Оксани Пахльовської)

 Усе моє, все зветься Україна Буває, часом сліпну від краси. Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,– оці степи, це небо, ці ліси, усе так гарно, чисто, незрадливо, усе як є – дорога, явори, усе моє, все зветься – Україна. Така краса, висока і нетлінна, що хоч спинись і з Богом говори.

Сім'я Письменниця була двічі заміжня. Вперше вона вийшла заміж за поляка Єжи-Яна Пахльовського, який носив їй оберемки бузку. У шлюбі народилася донька Оксана.

 Крила А й правда, крилатим ґрунту не треба. Землі немає, то буде небо. Немає поля, то буде воля. Немає пари, то будуть хмари. В цьому, напевно, правда пташина… А як же людина? А що ж людина? Живе на землі. Сама не літає. А крила має. А крила має! Вони, ті крила, не з пуху-пір'я, А з правди, чесноти і довір'я. У кого – з вірності у коханні. У кого – з вічного поривання. У кого – з щирості до роботи. У кого – з щедрості на турботи. У кого – з пісні, або з надії, Або з поезії, або з мрії. Людина нібито не літає… А крила має. А крила має!

 В Україні Ліна зустріла свого другого чоловіка — Василя Цвіркунова, директора Кіностудії імені О. Довженка. Він став для письменниці опорою на цілих 20 років і полюбив доньку Ліни Оксану як рідну. Згодом у них народилася спільна дитина — син Василь.

 ДОЧКА - Пахльовська Оксана Єжи-Янівна, культуролог; СИН - Цвіркунов Василь Васильович-молодший (народився 28 .05. 1969 року), програмістом.

Ліна Костенко та шанувальники її творчості (Київ, 2008 рік)

У січня 2011 року Ліна вирушила у тур-презентацію свого першого роману. Презентації відбулися в Києві, Рівному та Харкові, усюди були аншлаги, не всі бажаючі потрапити змогли це зробити через те, що вже не було місця у залах.