21 лютого - Міжнародний день рідної мови

Ведуча  І    Добрий день вам, добрі люди!

                   Хай вам щастя - доля буде,

                   Не на день і не на рік,

                   А на довгий-довгий вік.

Ведуча ІІ   Є у нас предмет чудовий -

                  урок української мови.

                  Ласкаво просимо ми вас

                  На свято рідної мови до нас!

Ведуча І   Яка багата на свята наша планета! Яких свят  не відзначає наше людство! Тож дуже приємно, що не залишилась без уваги і  наша мова.

Ведуча  ІІ  21 лютого ми відзначаємо Міжнародний день рідної мови! Це свято є і спільним, і водночас родинним для людей, яких об’єднала спільна історична доля.

 

Вірш “Що значить для людини рідна мова”

 

Ведуча І  “Україно - золота, чарівна сторона. Земля рясно вквітчана врожаями, закосичена лісами й ріками і має чудових людей, що народилися в Україні й живуть тут. Скільки ніжних, ласкавих слів придумали люди, щоб висловити гарячу любов до краю, де народилися.

Ведуча ІІ Я думаю, що всі згідні, що найбільше і найдорожче добро в кожного народу - це його мова. І коли, як не сьогодні, а на весь світ нам вигукнути: “Хай живе рідна мова!”

 

Вірш Оксана Забужко “Мова кожного народу”

Ведуча І Чуємо, як англійською, італійською, польською нас підтримують люди, які також не дозволять знецінитися, зникнути мові. Оксанко, а яку мову ти вважаєш для себе рідною?

Ведуча ІІ Звичайно, українську, бо це мова моїх батьків, бабусі, дідуся, мова, якою я розмовляю зі своїми рідними та друзями.

Ведуча І Цікаво, а для  учнів нашої  школи це питання також є актуальним?

Ведуча ІІ Звичайно! Про це я можу говорити досить упевнено! І зараз школярі розкажуть нам, чим для них є українська мова.

Вірші про мову

Учень 1

У нас українська мова промениста,

Доступна й лагідна, весела і дзвінка.

Багата, як земля, джерельно-чист

І тепла, наче мамина рука.

Учень 2

Вона дзвенить у срібному джерельці,

У дивних квітах, у дзвінкій росіє

Вона живе й співа в моєму серці,

Її ми дуже любимо усі

Учень 3

Колискова

Материнська ніжна мово!

Мово сили й простоти, -

Гей, яка ж прекрасна Ти!

Учень 4

Перше слово - крик любови,

Сміх  радість немовляти-

Неповторне слово “Мати” -

Про життя найперше слово…

Учень 5

Друге слово - гімн величний,

Грім звитяг і клекіт орлий, -

Звук “Вітчизни” неповторний

І простий, і предковічний…

Учень 6

Ну, а третє слово -”Мила”-

Буря крові, пісня рвійна

І така, як пах любистку,

І така, як мрійкамрійна…

Учень 7

Перейшов усі світи я -

Є прекрасних мов багато,

Але першою, як Мати,

Серед мов лиш ти є.

Учень 8

Ти велична і проста

Ти стара і вічно нова.

Ти могутня, рідна мово!

Мово - пісня колискова

Мово - матері уста.

Ведуча І Хай на душі стане всім легко і хороше від чарівної пісні, що звучить для вас усіх

Пісня “Мова єднання”

Чарівниця.  Я - Чарівниця, берегиня рідної мови. Не даю їй прпасти в лиху годину і хочу, щоб ви теж берегли і знали українську мову. Я прийшла до вас з глибини віків і дуже хочу почути, що ви знаєте про мову, і як ви розмовляєте, тому що мова - це найбільше багатство народу, а ви, українці,- славні нащадки нашого народу.

Хочу до вас я звернутись, діти

Можна людині без мови прожити,

Можна без пісні, без загадки й казки?

Хто відповість? Поміркуйте, будь ласка!

Учень 1

Як же людині без казки і слова,

Без задушевної пісні й слова

Думаю я, що таке неможливо.

Мова для кожного - щастя, це- диво!

Чарівниця.  Правильно думаєш. Мова-це диво.

                      З нею людина розумна й щаслива.

                      Знаючи мову, спілкуються люди,

                      мова загине - й людини не буде.

 

 

Учень 2

Як же без мови? Не уявляю!

Я щохвилини про щось та й питаю.

А коли мови не будемо знати,

Як же ми зможемо світ пізнавати?

Чарівниця

У світі ми- люди і правильно, діти,

Людям без мови не можна прожити.

Ще повідомити хочу вам я

В кожній країні є мова своя.

Кожна людина свою мову знає.

Любить безмежно її й поважає.

Рідна одним мова східна - японська,

Іншим найкраща - китайська, естонська.

Мова у світі панує англійська,

Нам найрідніша своя, українська

Учень 3

Ми з вами всі живемо в Україні,

Мова чудова й пісні в нас чарівні.

Треба, щоб  мову вчили і знали,

Й нею чистенько усі розмовляли.

Ведуча І  А зараз - завдання для глядачів: відгадайте слово за поданими епітетами, тобто: я зачитую прикметники, а ви повинні здогадатися, про що я кажу:

1.       золотава, холодна, мінлива, жовтогаряча, врожайна, багата, сумна, прекрасна, зажурена, багряна, мрійна, поетична - (осінь)

Ведуча ІІ

2.       свіжий, смачний, батьківський, священний, пшеничний, твердий, запашний, хрумкий , рум’яний, білий, чорний - (хліб)

Ведуча І

3.       легковажна, серйозна, розумна, працьовита, освічена, порядна, хороша, щаслива, ввічлива, чуйна, гуманна, сентиментальна, скромна - (людина)

Ведуча ІІ

4.       кирпатий, орлиний, рівний, римський, картоплиною, м’ясистий - _ніс)

Ведуча І

5.       людська, легка, важка, улюблена, сумлінна, щоденна, чесна, копітка, титанічна, безкорисна - (праця)

Ведуча ІІ

6.       співуча, солов’їна, засмічена, ласкава, літературна, рідна, русифікована, тиха, дзвінка, швидка, повільна - (мова)

Ведуча І  Молодці! Українці сміялися  споконвіку. Загальновідомо, що саме українці - творці найтоншого гумору. Вони сміються відкрито, від коли себе пам’ятаю.

Ведуча ІІ Хоч бт якою стомленою була людина, але, почувши дотепний жарт, - усміхається. Пожартуємо і ми. Тож зараз уявіть, що ми опинилися на самісінькому ринку.

 

 

 

 

Гумореска

Це було позаторік та на нашім ринку -

Хотів купити чоловік кабанця та свинку.

Ламав голову Павло (нелегке це діло)

Нешкідливе щоб було, і щоб добре їло.

І нарешті підібрав: О! які хороші!

Гаманець мерщій дістав,

Став платити гроші.

А з якого ви села?

Спитав молодицю

Та йому відповіла

Я з села Мельниці.

Забирайте їх назад!-

Буркнув незабаром,

Я мельницьких поросят

Не візьму й задаром.

Тітка ближче підійшла:

Тож назвіть причину!

А я з вашого села

Маю вже… дружину.

Ведуча ІІ А зараз, шановні глядачі, учні 5 класу подарують вам український танок

Танок дівчат

Ведуча І “І чужому научайтесь, й свого нецурайтесь”, закликає наш Кобзар. Ось ми і вчимося любити, шанувати мову свого народу.

Ведуча ІІ А хто ж робить найбільший внесок у розвиток рідної мови? Звичайно, ж письменники

Вірш Надія Красоткіна “Ну, як це правильно сказати”

Інсценізація вірша “Якби тобі, доню…”

(Діалог матері та дочки)

Мати:Якби тобі,  доню, в світі не було,

Не скупись ніколи людям на добро,

Бо і так доволі хтось насіяв зла,

І холонуть душі наші без тепла.

Донька: Забувають діти мову матерів.

               Глянь, від того болю світ аж посирів.

               Стогне від розпуки зранена земля,

               І сивіти стала матінка земля

Мати:  Доню моя,доню, синьоока зірко,

У житті буває солодко і гірко.

Як би твої очі не манили зваби,

Не посмій вчинити Батьківщині зради.

Не посмій зламати гілку калинову -

Сиротою станеш, як забудеш мову.

Можеш призабути запах рути-м’яти,

Але рідну мову мусиш пам’ятати.

Можеш не впізнати голосу діброви,

Та не смій зректися маминої мови!

Ведуча ІІ Слово рідне! Ти, як багатокрилий птах, прагнеш простору і висоти, ти виткане чарівною калиною і синім барвінком, вишневим цвітом і запашною руто-м’ятою. Ти ніколи не зів’янеш, ти будеш вічно жити і розвиватися!

 Молитва за рідну мову

Боже, Отче милостивий,
Ти нам дав ту мову красну,
Поміж мовами найкращу,
Нашу рідну, нашу власну.
Тою мовою співала
Нам, маленьким,
наша мати,
Тою мовою навчала
Тебе, Боже, прославляти.
Тою мовою ми можем
Величатись перед світом,
Бо між мовами ця мова —
Мов троянда поміж цвітом.
Хоч би й хто
напастував нас,
Хоч би й хто
посмів грозити, —
Дай нам силу, дай відвагу
Рідну мову боронити.
Поможи, Небес Владико,
По Твоїй хай буде волі,
Щоб та мова гомоніла
Вільно: в хаті,
церкві, в школі.
Дай діждати пошанівку
Рідного святого слова,
Щоб цвіла на славу Божу
Наша українська мова!

Ведуча

Ось закінчилось наше свято,

І прощатися вже пора

Побажаєм усім щиро

Щастя, миру і добра!