30 років на захисті України (сценарій виховного заходу)

 

 

КИЇВСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ КОЛЕДЖ 

МИСТЕЦТВА ТА ТЕХНОЛОГІЙ СЕРВІСУ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

СЦЕНАРІЙ ВИХОВНОГО ЗАХОДУ НА ТЕМУ:

30 років на захисті України

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконала: викладач 

«спеціаліст першої категорії»

Олена Бичкова

 

 

 

 

 

 

Київ 2024

Зміст

ВСТУП………………… ………………………………………………….3

1. Історія становлення збройних сил України……………………………..4
2. Структура та види збройних сил України………………………………5
3. Державна охорона, формування, відбір……………………………...….5
4. Створення та розформування беркут…………………………………....6
5. Створення нової поліції………………………………………………….7
6. Національна гвардія………………………………………………………9

Висновок…………………………………………………………………10

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ТА ДЖЕРЕЛ…………..11

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

24 серпня 1991 року голосами 346 депутатів на позачерговій сесії Верховна Рада УРСР прийняла «Акт про державну незалежність України». З метою всенародного його підтвердження сесія вирішила провести 1 грудня республіканський референдум. Того ж дня було прийнято постанову: Про проголошення незалежності України та про військові формування на Україні. Фактично цією постановою було покладено початок будівництва Збройних Сил України як важливого інституту держави та невід'ємного елементу її військової організації [1].

День Незалежності є дуже важливим для кожного українця. Цей день є не лише святом, коли ми одягаємо гарну вишиванку, робимо красиві фото, але й часом, коли ми просто маємо згадати про минуле України, про те, що відбувається у країні зараз, бо це є невід’ємною частиною нас самих. Адже, незважаючи на усі перешкоди на шляху до суверенітету, ми й наші предки змогли зберегти нашу мову, культуру, звичаї і, звичайно, прагнення до свободи, яке наче передається українцям з покоління в покоління.

Для мене незалежність – це, насамперед, можливість говорити те, що ти думаєш, і мати свою думку. Може іноді трохи неправильну, але все ж могти будь-де і будь-кому її висловити. Але ні в якому разі не можна плутати свободу із вседозволеністю. Адже незалежність – це перш за все відповідальність за власні дії.

Історію будівництва Збройних Сил України можна поділити на ряд основних етапів:

•        формування основ Збройних Сил України (1991-1996 рр.);
•        подальше будівництво Збройних Сил України (1997-2000 рр.);
•        реформування Збройних Сил України (2001-2005 рр.);
•        розвиток Збройних Сил України (2006-2011 рр.).

З 2012 по 2017 роки планувалося здійснити новий етап військової реформи, реформування та розвитку Збройних Сил України. Однак у зв'язку з агресією Російської Федерації виконання заходів даного етапу було зупинено.

1.                 Історія становлення збройних сил України

Етапною датою у становленні Збройних Сил України стало 6 грудня 1991 р., коли Верховна Рада прийняла закони "про оборону України" та "Про Збройні Сили України". Того ж дня було затверджено текст Військової присяги, яку в залі Верховної Ради першим склав Міністр оборони України генерал-полковник К. Морозов.

3 січня 1992 р.розпочався процес приведення до добровільної присяги на вірність народу України дислокованих на українській території військ. Під юрисдикцію України перейшли: 14 мотострілецьких, 4 танкові, 3 артилерійських дивізії і 8 артилерійських бригад (9293 танки і 11346 бойових машин) бригада спецназу, 9 бригад ППО, 7 полків бойових вертольотів, чотири повітряні армії (близько 1500 бойових літаків) і окрема армія ППО. На час проголошення Україною незалежності чисельність військ в Україні налічувала 980 тисяч осіб. Однак така кількість озброєння та особового складу була надмірною. У червні 1992 р. Верховна Рада України ратифікувала договір про звичайні збройні сили в Європі, яким визначалися максимальні рівні чисельності озброєння і військової техніки для України. Відповідно до цього слід було скоротити кількість танків на 5300 одиниць, бойових броньованих машин – на 2400 одиниць, бойових літаків – на 477 одиниць. 19 жовтня 1993 р.Верховна Рада України розглянула План проведення організаційних заходів у Збройних Силах України.  Було прийнято постанову" Про загальну структуру, чисельність та матеріально-технічне забезпечення Збройних Сил України", якою було визначено чисельність Збройних Сил – 455 тис. військовослужбовців.  На цьому ж засіданні Верховної Ради України була затверджена Військова доктрина України, яка визначила необхідність приведення системи оборони країни у відповідність до сучасних геополітичних і геостратегічних умов, подивитися і уточнити завдання і зміст діяльності всіх державних структур, організацій та установ, причетних до забезпечення військової безпеки України.

2.                 Структура та види збройних сил України

Організаційно Збройні сили України поділяються на три види та два окремі роди військ та сил:

•                  Сухопутні війська
•                  Повітряні сили
•                  Військово-морські сили
•                  Десантно-штурмові війська
•                  Сили спеціальних операцій

А також інші служби, що до них не належать, серед яких: командування сил логістики, озброєння, тил, головне управління оперативного забезпечення інші військові частини, ВНЗ, установи, що не належать до видів ЗСУ

Загальна чисельність збройних сил визначена законом у кількості, яка не перевищує 250 тис. осіб, у тому числі 204 тис. військовослужбовців.

3.                 Державна охорона, формування, відбір

Управління державної охорони України є державним правоохоронним органом спеціального призначення, підпорядкованим Президенту України та підконтрольний Верховній Раді України.

На управління покладаються завдання: здійснення державної охорони щодо органів державної влади України, забезпечення безпеки посадових осіб (визначених законом) за місцем їх перебування як на території України, так і за її межами; забезпечення безпеки членів сімей посадових осіб, які проживають разом з ними або супроводжують їх; запобігання протиправних посягань на посадових осіб і членів їхніх сімей та об'єкти, щодо яких здійснюється державна охорона, їх виявлення та припинення; забезпечення безпечної експлуатації транспортних засобів, призначених для посадових осіб, що охороняються; участі в заходах, спрямованих на боротьбу з тероризмом [5].

Створене як управління охорони вищих посадових осіб указом Президента України від 15 січня 1992 року №40. Указом від 8 червня 1992 року № 334 перейменовано в Управління державної охорони України. Закон України» Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб " був прийнятий Верховною Радою в 1998 році. До прийняття закону, діяльність УДО регулювалася Положенням, затвердженим указом Президента від 17.08.1992 № 417.

Структура Управління державної охорони України:

•        Підрозділи охорони органів державної влади України, посадових осіб та об'єктів
•        Регіональні підрозділи державної охорони
•        Кінологічний центр Управління державної охорони
•        Інститут Управління державної охорони України КНУ імені Тараса Шевченка
•        Галузевий державний архів Управління державної охорони України
•        Підрозділи забезпечення, підприємства, установи, організації

В Управління державної охорони України приймаються на договірній основі громадяни України призивного віку, здатні за своїми діловими і моральними якостями, освітнім рівнем (вища, професійно-технічна або повна загально середня освіта) і станом здоров’я ефективно виконувати службові обов’язки.

Основні вимоги до кандидатів на військову службу за контрактом: вік від 18, наявність повної загальної середньої освіти, відсутність медичних протипоказань щодо проходження військової служби, зріст не нижче 175 см. (на посаду водія зріст без обмежень), володіння державною мовою [7].

4.                 Створення та розформування беркут

«Беркут» - підрозділ міліції у структурі МВС України, що існував у 1992-2014 роках. Дислокувався у Києві та при обласних центрах. На підрозділ покладалися задачі особливого призначення: дотримання громадської безпеки, боротьба з організованою злочинністю. Неодноразово залучався для придушення протестів, виступів і демонстрацій в Україні. Відмітився особливою жорстокістю щодо протестувальників Євромайдану взимку 2013-2014 року. Ліквідований 25 лютого 2014 року за перевищення повноважень. 

Натомість екс-бійці "беркута" не прийняли помітну участь у відвернені російської агресії на Сході України, часто це відбувалося з порушенням наказів керівництва МВС України. Виняток складають лише декілька бійців (з 4000) які пішли добровольцями на фронт. 

22 лютого 2014 року лідер фракції «Свобода» Олег Тягнибок повідомив, що у Верховній Раді готується проект постанови про ліквідацію спецпідрозділу МВС «Беркут». 25 лютого спецпідрозділ було ліквідовано в.о. міністра внутрішніх справ Арсеном Аваковим, про що він написав у своєму блозі в «Українській правді»:

Підписав наказ номер 144 від 25 лютого 2014 року «Про ліквідацію спеціальних підрозділів міліції громадської безпеки „Беркут“».

— Арсен Аваков, в.о. Міністра внутрішніх справ. 26.02.2014.

5.                 Створення нової поліції

Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом. Навесні 2014 року серед експертів почалися розмови стосовно проведення реформ в силовому блоці. Після проведення виборів нової влади та формування складу законодавчих та виконавчих органів почався процес складних реформ, метою яких було викорінення корупції та беззаконня з судової та правоохоронної систем.

21 травня 2015 Верховна Рада України підтримала в першому читанні законопроект № 2822 «Про Національну поліцію». За відповідне рішення проголосували 284 нардепи при 226 мінімально необхідних, тим самим Рада дала «зелене світло» Національній поліції [6].

Завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах:

•        забезпечення публічної безпеки і порядку;
•        охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави;
•        протидії злочинності;
•        надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги [ рисунок 1].

Нова Національна поліція суттєво відрізняється від своєї попередниці. Так, у поліції вперше з’явився такий пункт, як «репутація», оцінка діяльності працівників. Нові молоді люди зацікавлені, насамперед, повернути довіру громадян до правоохоронних органів. В новій поліції особовий склад може висловлювати свої думки щодо вдосконалення органу, пропонувати, змінювати, впливати. Сьогодні діяльність органів влади орієнтована на громаду. Частина повноважень віддається населенню: моніторинг ситуації у місті, комунікація, тренінги. 

 

 

6.                 Національна гвардія

Національна гвардія України формувалася фактично в бойових умовах. На початку війни Росії проти України, 13 березня 2014 року було прийнято Закон України «Про Національну гвардію України», яким створено нове військове формування з правоохоронними функціями. Базою для формування НГУ стали Внутрішні війська, і на сьогодні гвардія залишається наймолодшим військовим формуванням в Україні. Важливо взяти до уваги, що, у порівнянні з Внутрішніми військами, на НГУ було покладено й цілком нові функції. Зокрема, у воєнній сфері – участь у здійсненні заходів пов’язаних з припиненням збройних конфліктів та інших провокацій на державному кордоні. А також заходів щодо недопущення масового переходу державного кордону з території суміжних держав. Або участь у спеціальних операціях з припинення діяльності озброєних організованих груп та злочинних організацій на території України [7].

Слід додати, що на базі Нацгвардії вже сформована та оснащується нова бригада спецпризначення, з якої, як зазначали представники керівництва НГУ, буде вибудуване «зразкове воєнізоване з’єднання спеціального призначення, навчене за НАТОвськими стандартами». Важливо наголосити, що будь-які військові новоутворення об’єктивно стикатимуться з певними ризиками, як у питаннях опанування нових функцій, так і у питаннях сумісності (спільних дій) з підрозділами ЗСУ – в разі виконання військових функцій. То ж, НГУ як наймолодше військове формування держави потребує особливої уваги з боку суспільства, передусім, у контексті впровадження парламентського та демократичного цивільного контролю. З цією метою і здійснюються спроби більш детально вивчити сучасний етап, досягнення та проблеми Національної гвардії України.

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

Минуле нашого народу сповнене численних випробувань і викликів. Упродовж кількох століть українці вели боротьбу за незалежність, власну державність із зовнішнім супротивником. Експансія як природний прояв самоствердження багатьох народів, які мешкали поруч з українцями, змушувала останніх приділяти підвищену увагу військовій справі, вчитися обороняти право на власне політичне, економічне, соціокультурне життя. Захист Батьківщини у всі часи вважався священним обов’язком, а ті, хто зі зброєю в руках стояли на сторожі рубежів, протистояли агресорам чи окупантам – звитяжцями.

На теперішній час, норми харчування військовослужбовців значно покращилися і доведені до загальноєвропейських вимог. Істотно вдосконалено медичне забезпечення, головні заходи якого були зосереджені на підвищенні індивідуальної безпеки військовослужбовців, а також впроваджено курс медико-психологічної та соціальної реабілітації учасників антитерористичної операції. Військова служба в Україні стає престижною, що позитивно позначається на довірі населення до Збройних Сил України.

Завершено процес створення спільної литовсько-польсько-української військової частини ЛИТПОЛУКРБРИГ, що дасть змогу Збройним Силам України втілити передові світові стандарти підготовки військ та підвищити їх рівень сумісності з НАТО. Символом мужності і героїзму наших бійців стали оборона Донецького (242 доби) і Луганського (146 діб) аеропортів, оборона Іловайська, Дебальцевого та Маріуполя.

Вагомим інструментом морального виховання військовослужбовців військово-патріотична робота, основними напрямками якої сьогодні є увічнення пам'яті про військовослужбовців-героїв, які загинули, захищаючи незалежність і територіальну цілісність Української держави, та виховання населення України на героїчних прикладах захисників нашої Батьківщини.

Військовослужбовці Збройних Сил України, якому за особисту мужність, героїзм, високий професіоналізм, виявлені при захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України було присвоєно звання Герой України.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ТА ДЖЕРЕЛ:

1. Акт проголошення незалежності України: Від 24 серпня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. -№38. – Ст. 502
2.  Про проголошення незалежності України: Постанова Верховної Ради Української РСР від 24 серпня 1991 р., №1427-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - №38. – Ст. 502.
3. Грушевський М. Ілюстрована історія України / Уклад.: Й. Трояк, В. Верстюк. – Донецьк: ТОВ ВКФ «БАО», 2008.
4. Литвин В. Історія України: Підручник. – К.: Наукова думка, 2009.
5. Мала енциклопедія етнодержавства. – К., 1996.
6. Турченко Ф. Новітня історія України. – Київ, 2006.
7. Національна поліція України [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://www.npu.gov.ua/