Літературне читання 4 клас
Тема. Василь Сухомлинський «Не забувай про джерело».
Мета:
Обладнання: відео «Шацькі озера з висоти пташиного польоту», портрет В. Сухомлинського, підручник літературного читання 4 клас О. Я. Савченка, відео «Мавка», відеопрезентація «Краєвиди України».
Тип уроку: традиційний, урок вивчення нового матеріалу.
Тема. Василь Сухомлинський «Не забувай про джерело»
Мета:
- активізувати знання дітей про життя і творчість видатного українського педагога і письменника;
- розвивати вміння аналізувати, передбачати, структурувати текст, висловлювати свою думку, виділяти головне;
- розвивати мовленнєву компетентність;
- удосконалювати вміння виділяти й пояснювати зв'язок між причиною та наслідком;
- відпрацювати навички правильного читання;
- коригувати мовлення учнів;
- виховувати в учнів відповідальність за власні вчинки.
Обладнання: відео «Шацькі озера з висоти пташиного польоту», портрет В. Сухомлинського, підручник літературного читання 4 клас О. Я. Савченка, відео «Мавка», відеопрезентація «Краєвиди України».
Тип уроку: традиційний, урок вивчення нового матеріалу.
ХІД УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
1. Читання скоромовок
Великі мурахи грали у шахи, а маленькі мурашки – у шашки.
У діброві – дуби, під дубами – гриби, трава – між грибами, хмарки – над дубами.
Ой, збирала Маргаритка маргаритки на горі. Розгубила маргаритки Маргаритка у дворі.
1. Виразне читання вірша під музичний супровід.
Конкурс на краще виразне читання вірша Ліни Костенко «Я хочу на озеро Світязь...» (під відеосупровід «Шацькі озера з висоти пташиного польоту». (3:44хв)
– Які почуття викликав у вас вірш?
– Які картини ви уявляли, слухаючи його?
2. Дидактична гра «Правда, неправда».
• На території Волинської області знаходиться мальовниче озеро Світязь – центральна водойма системи Шацьких озер. (+)
• Світязь є найглибшим озером з усіх українських водойм. (+)
• Озеро Світязь штучного походження. (-; природного)
• Вода в озері дивує м’якістю, а також вона дуже каламутна. (-; прозора)
• В складі кришталево чистих вод міститься срібло. Після купання рани швидко гояться, а шкіра стає еластичною і м’якою. (+)
• У центрі Світязю височіє острів, площа якого складає близько 7 гектарів. (+)
• Озеро Світязь входить до 7 чудес України. (+)
– Багата наша Україна на річки, озера. Її неповторними краєвидами захоплюються як на території України, так і з-за кордоном. Любов і повага до рідного краю, його краси поєднуються в душі людини і утворюють одне ціле – гармонію людини і природи.
Однак цю окрасу, гордість нашого народу потрібно шанувати, цінувати і оберігати, щоб ще наше і майбутнє покоління також могли милуватися, насолодитися нею.
Як кажуть у народі: «Хто не любить природи, той не любить і людини. Адже природа – це і є той будинок, в якому живе людина».
– Як ви думаєте, чи можна вважати таку народну думку істинною? Чи є важливим на сьогоднішній день питання збереження і охорони довкілля?
Сьогодні ми будемо працювати над твором Василя Сухомлинського «Не забувай про джерело». (с.75)
– Що вам відомо про цього письменника?
– Які його твори ми вже читали?
Пригадаймо декілька цікавих фактів про письменника:
• Василь Сухомлинський (1918-1970) – український педагог, публіцист, письменник, поет.
• Народився Василь Сухомлинський в селі Василівці в бідній селянській сім’ї. В родині було 4 дітей, і всі стали вчителями.
• У 17 років він став вчителем заочної школи недалеко від рідного села; працював викладачем української мови і літератури в Онуфріївській середній школі. Саме мати хлопчика спонукала його до педагогічної діяльності, бо бачила у ньому потенціал.
• У 1941 році під час Другої світової війни добровольцем пішов на фронт. На фронті Василь Олександрович був двічі поранений.
• У 25 років він працював директором середньої школи і вчителем російської мови і літератури у селищі.
• В.Сухомлинський був дуже ерудованим і володів кількома іноземними мовами. Він мав неабияку силу волі, вирізнявся надзвичайною скромністю, людяністю, працездатністю (вставав щодня о четвертій годині ранку й писав власні твори до восьмої).
1. Робота над заголовком. Дидактична гра «Передбачення»
– Прочитайте заголовок.
– Яке це речення за метою висловлювання?
– Слухаючи твір, задумайтеся, чи вдало підібраний заголовок? Який ще заголовок ви можете запропонувати?
2. Виразне читання оповідання вчителем
– Чи сподобався вам твір?
– Які слова були вам незнайомі?
• Пустир – незабудоване, запущене місце.
• Долина – рівна плоска місцевість, розташована між горбами чи горами.
• Бувальщина – щось дійсне, реальне; те, що справді було.
• Ставок – штучна водойма для зберігання води з метою водопостачання, зрошення, розведення риби
і водоплавної птиці, а також для санітарних і спортивних потреб.
• Битва під Жовтими Водами (19 квітня 1648 – 6 травня 1648) – битва між польськими військами Речі Посполитої і українськими козацько-селянськими військами Богдана Хмельницького, його татарськими союзниками в ході національно-визвольної війни 1648 – 1654 років.
• Мул – дуже подрібнена, розтерта земля попелястого кольору, що відкладається на дні рік, озер, морів.
• Балка – яр з пологими схилами.
• Ухвала – рішення.
• Кілок – груба палиця, загострена з одного кінця. Неприкаяний – який не знаходить собі місця, притулку; який не знає, що робити, чим зайнятись.
• Околиця – віддалена від центру частина населеного пункту.
• Гріх – поганий, непорядний вчинок.
• Смеркати – темніти після заходу сонця; вечоріти, сутеніти.
• Мілкий – який має невелику глибину.
• Призвід – приклад для наслідування.
– Які почуття у вас викликав цей твір?
– Який настрій створив? Над чим ви замислилися?
– Які картини ви уявляли, слухаючи оповідання?
– Отож, на вашу думку, чи вдало підібраний заголовок? Який ще заголовок ви можете запропонувати?
3. Релаксія (Перегляд відео «Мавка»)(1:47хв)
4. Читання тексту учнями
5. Дидактична гра «Голосування»
– Я читатиму речення, деколи навмисне замінюючи слово чи вираз, а ви швидко шукаєте його в тексті. Якщо речення правильне, то робите звук пальцями. Якщо речення неправильне – хлопаєте і зачитуєте правильно речення.
• - Дідусь (учитель) питає: «Бачите, діти, ось цей спалений сонцем пустир у долині?»
• + Ось тут, на місці цього пустиря, багато років тому був глибокий ставок, аж до села, що розкинулось ген під горою.
• - На березі верби і берези (лише верби) росли.
• - Викопали тут ставок запорожці після битви під Берестечком (Жовтими Водами).
• - Над ставом, на вербових кілках, висіли великі мішки (дерев’яні відра).
• + Та ось хтозна-звідки приїхала в село сім’я – батько, мати, четверо синів і дві дочки. Усіх їх прозвали Неприкаяними.
• + Лихий призвід (приклад) – людям заохота. Багато підлітків, а потім і дорослих стали приходити купатися після смеркання, щоб ніхто не бачив.
• + Кожному думалось: «На мій вік вистачить». Та ставок мілів, перетворювався на болото, заростав бур’яном.
• - Напившись води з криниці (без криниці), не забувайте про джерело, з якого вона витікає. 6. Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання
– Що було на місці пустиря багато років тому?
– Яким був ставок?
– Що росло біля нього?
– Хто викопав ставок?
– Що ухвалили селяни на своїй раді?
– Як люди дотримували цієї ухвали?
– Хто приїхав до села хтозна-звідки?
– Як прозвали сім’ю? Чому?
– Що стали помічати старі люди?
– Як ви розумієте вислів «лихий призвід – людям заохота»?
– Що сталося зі ставком?
– Як ви розумієте вислів: «Одна людина залишає в лісі слід, сто чоловік – стежку, тисяча – пустелю.» Чи пов'язаний вислів з оповіданням?
– У яких словах виражена головна думка твору Василя Сухомлинського?
– З яким твором ми ознайомилися на сьогоднішньому уроці?
– Які цікаві факти ви дізналися з біографії автора?
– До чого закликає нас Василь Сухомлинський?
Перегляд відеопрезентації «Краєвиди України». (3:42хв)
Переказувати оповідання (с. 75- 76). Подумайте над відповідями на запитання після оповіданням.