Літературне читання 4 клас

Тема. Василь Сухомлинський «Не забувай про джерело»

Мета: 

-          активізувати знання дітей про життя і творчість видатного українського педагога і письменника;

-          розвивати вміння аналізувати, передбачати, структурувати текст, висловлювати свою думку, виділяти головне; 

-          розвивати мовленнєву компетентність; 

-          удосконалювати вміння виділяти й пояснювати зв'язок між причиною та наслідком; 

-          відпрацювати навички правильного читання; 

-          коригувати мовлення учнів;

-          виховувати в учнів відповідальність за власні вчинки.

Обладнання: відео «Шацькі озера з висоти пташиного польоту», портрет В. Сухомлинського, підручник літературного читання 4 клас О. Я. Савченка, відео «Мавка», відеопрезентація «Краєвиди України».

Тип уроку: традиційний, урок вивчення нового матеріалу.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.  МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА

1. Читання скоромовок

Великі мурахи грали у шахи, а маленькі мурашки – у шашки.

У діброві – дуби,  під дубами – гриби,  трава – між грибами, хмарки – над дубами.

Ой, збирала Маргаритка маргаритки на горі. Розгубила маргаритки Маргаритка у дворі.

III.  ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

1. Виразне читання вірша під музичний супровід.

Конкурс на краще виразне читання вірша Ліни Костенко «Я хочу на озеро Світязь...» (під відеосупровід «Шацькі озера з висоти пташиного польоту». (3:44хв) 

–  Які почуття викликав у вас вірш?

–  Які картини ви уявляли, слухаючи його?

2. Дидактична гра «Правда, неправда».

•       На території Волинської області знаходиться мальовниче озеро Світязь – центральна водойма системи Шацьких озер. (+)

•       Світязь є найглибшим озером з усіх українських водойм. (+)

•       Озеро Світязь штучного походження. (-; природного)

•       Вода в озері дивує м’якістю, а також вона дуже каламутна. (-; прозора)

•       В складі кришталево чистих вод міститься срібло. Після купання рани швидко гояться, а шкіра стає еластичною і м’якою. (+)

•       У центрі Світязю височіє острів, площа якого складає близько 7 гектарів. (+)

•       Озеро Світязь входить до 7 чудес України. (+)

IV.  МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

–  Багата наша Україна на річки, озера. Її неповторними краєвидами захоплюються як на території України, так і з-за кордоном. Любов і повага до рідного краю, його краси поєднуються в душі людини і утворюють одне ціле – гармонію людини і природи. 

Однак цю окрасу, гордість нашого народу потрібно шанувати, цінувати і оберігати, щоб ще наше і майбутнє покоління також могли милуватися, насолодитися нею.

Як кажуть у народі: «Хто не любить природи, той не любить і людини. Адже природа – це і є той будинок, в якому живе людина».

–  Як ви думаєте, чи можна вважати таку народну думку істинною? Чи є важливим на сьогоднішній день питання збереження і охорони довкілля?

Сьогодні ми будемо працювати над твором Василя Сухомлинського «Не забувай про джерело». (с.75)

–  Що вам відомо про цього письменника?

–  Які його твори ми вже читали?

Пригадаймо декілька цікавих фактів про письменника:

•       Василь Сухомлинський (1918-1970) – український педагог, публіцист, письменник, поет.

•       Народився Василь Сухомлинський в селі Василівці в бідній селянській сім’ї. В родині було 4 дітей, і всі стали вчителями.

•       У 17 років він став вчителем заочної школи недалеко від рідного села; працював викладачем української мови і літератури в Онуфріївській середній школі. Саме мати хлопчика спонукала його до педагогічної діяльності, бо бачила у ньому потенціал.

•       У 1941 році під час Другої світової війни добровольцем пішов на фронт. На фронті Василь Олександрович був двічі поранений.

•       У 25 років він працював директором середньої школи і вчителем російської мови і літератури у селищі.

•       В.Сухомлинський був дуже ерудованим і володів кількома іноземними мовами. Він мав неабияку силу волі, вирізнявся надзвичайною скромністю, людяністю, працездатністю (вставав щодня о четвертій годині ранку й писав власні твори до восьмої). 

V.  СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Робота над заголовком. Дидактична гра «Передбачення»

–  Прочитайте заголовок.

–  Яке це речення за метою висловлювання?

–  Слухаючи твір, задумайтеся, чи вдало підібраний заголовок? Який ще заголовок ви можете запропонувати? 

             

2. Виразне читання оповідання вчителем

–  Чи сподобався вам твір?

–  Які слова були вам незнайомі?

•       Пустир – незабудоване, запущене місце.

•       Долина – рівна плоска місцевість, розташована між горбами чи горами.

•       Бувальщина – щось дійсне, реальне; те, що справді було.

•       Ставок – штучна водойма для зберігання води з метою водопостачання, зрошення, розведення риби

і водоплавної птиці, а також для санітарних і спортивних потреб.

 

•       Битва під Жовтими Водами (19 квітня 1648 – 6 травня 1648) – битва між польськими військами Речі Посполитої і українськими козацько-селянськими військами Богдана Хмельницького, його татарськими союзниками в ході національно-визвольної війни 1648 – 1654 років.

•       Мул – дуже подрібнена, розтерта земля попелястого кольору, що відкладається на дні рік, озер, морів.

•       Балка – яр з пологими схилами.

•       Ухвала – рішення.

•       Кілок – груба палиця, загострена з одного кінця.     Неприкаяний – який не знаходить собі місця, притулку; який не знає, що робити, чим зайнятись.

 

•       Околиця – віддалена від центру частина населеного пункту.

•       Гріх – поганий, непорядний вчинок.

•       Смеркати – темніти після заходу сонця; вечоріти, сутеніти.

•       Мілкий – який має невелику глибину.

•       Призвід – приклад для наслідування.

–  Які почуття у вас викликав цей твір?

–  Який настрій створив? Над чим ви замислилися?

–  Які картини ви уявляли, слухаючи оповідання?

–  Отож, на вашу думку, чи вдало підібраний заголовок? Який ще заголовок ви можете запропонувати?

3.  Релаксія (Перегляд відео «Мавка»)(1:47хв)

4.  Читання тексту учнями

5.  Дидактична гра «Голосування»

–  Я читатиму речення, деколи навмисне замінюючи слово чи вираз, а ви швидко шукаєте його в тексті. Якщо речення правильне, то робите звук пальцями. Якщо речення неправильне – хлопаєте і зачитуєте правильно речення.

•       - Дідусь (учитель) питає: «Бачите, діти, ось цей спалений сонцем пустир у долині?»

•       + Ось тут, на місці цього пустиря, багато років тому був глибокий ставок, аж до села, що розкинулось ген під горою.

•       - На березі верби і берези (лише верби) росли.

•       - Викопали тут ставок запорожці після битви під Берестечком (Жовтими Водами).

•       - Над ставом, на вербових кілках, висіли великі мішки (дерев’яні відра).

•       + Та ось хтозна-звідки приїхала в село сім’я – батько, мати, четверо синів і дві дочки. Усіх їх прозвали Неприкаяними.

•       + Лихий призвід (приклад) –  людям заохота. Багато підлітків, а потім і дорослих стали приходити купатися після смеркання, щоб ніхто не бачив.

•       + Кожному думалось: «На мій вік вистачить». Та ставок мілів, перетворювався на болото, заростав бур’яном.

•       - Напившись води з криниці (без криниці), не забувайте про джерело, з якого вона витікає. 6. Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання

–  Що було на місці пустиря багато років тому?

–  Яким був ставок?

–  Що росло біля нього?

–  Хто викопав ставок?

–  Що ухвалили селяни на своїй раді?

–  Як люди дотримували цієї ухвали?

–  Хто приїхав до села хтозна-звідки?

–  Як прозвали сім’ю? Чому?

–  Що стали помічати старі люди?

–  Як ви розумієте вислів «лихий призвід – людям заохота»?

–  Що сталося зі ставком?

–  Як ви розумієте вислів: «Одна людина залишає в лісі слід, сто чоловік – стежку, тисяча – пустелю.» Чи пов'язаний вислів з оповіданням?

–  У яких словах виражена головна думка твору Василя Сухомлинського?

VI.  ПІДСУМОК УРОКУ

–  З яким твором ми ознайомилися на сьогоднішньому уроці?

–  Які цікаві факти ви дізналися з біографії автора?

–  До чого закликає нас Василь Сухомлинський?

Перегляд відеопрезентації «Краєвиди України». (3:42хв)

VII.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Переказувати оповідання (с. 75- 76). Подумайте над відповідями на запитання після оповіданням.