Літературне читання 4 клас

Тема. Позакласне читання. Сторінками історії України. Козацькому роду нема переводу

Мета:

-          вдосконалювати навички виразного правильного  читання; 

-          закріплювати знання про минуле українського козацтва; 

-          виховувати повагу до козаків;

-          розвивати зв’язне мовлення, вміння аналізувати, робити висновки; -           коригувати мовлення учнів;

-          виховувати інтерес до читання.

Обладнання: ілюстрації козаків, відео «Факти про козаків», «Характерники», портрет Івана Сірка.

Тип уроку: урок позакласного читання.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА

1.  Робота над скоромовкою

Козак – усім порадам друг.

І лицарський у нього дух. Козак – це той, хто за освіту, Хто прагне волі і блакиту.

2.  Гра «Дощик» Діти читають хором.  – Накрапає дощ (тихо). 

–  Дощ пускається сильніше (голосніше). 

–  Злива (голосно). 

–  Дощ слабшає (тихіше). 

–  Дощ припинився (читання припиняється). 

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

–  Сьогодні на уроці ми поговоримо про українських козаків. 

Славна добрими і героїчними традиціями Українська земля. Її сини – запорозькі козаки – навіки увійшли до скарбниці пам’яті українського народу. Ми, її нащадки, маємо свято шанувати і примножувати козацьку славу. 14 жовтня відзначається свято Покрови Пресвятої Богородиці, яке у давнину було найбільшим святом для козаків. Цього дня у них відбувалися вибори нового отамана. Наші лицарі вірили, що свята Покрова охороняє їх, а Пресвяту Богородицю вважали своєю заступницею і покровителькою. Козаки настільки вірили в силу Покрови Пресвятої Богородиці і настільки щиро й урочисто відзначали свято Покрови, що впродовж століть в Україні воно набуло ще й козацького змісту та отримало другу  назву – Козацька Покрова. Наш народ завжди пам’ятатиме цю героїчну сторінку української історії, а хлопці наслідуватимуть козаків. 

–  Готуючись до сьогоднішнього уроку, ми дізналися про життя козаків. Узагальнимо і перевіримо наші знання. 

ІV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Гра «Асоціативний кущ» 

– Доберіть слова, пов’язані зі словом козак. (Кінь, чайка, оселедець, шабля, захист, воля, січ, вільний, сміливий, мужній, тощо.) 

2. Гра «Доповни прислів’я»

–  Той не козак,... (що боїться собак). 

–  Козак – наче... (орел). 

–  Козак вкраїнську любить мову, додержить завжди... (свого слова). 

–  Україна – це козацька... (мати). 

–  Ми з такого роду, що... (любим свободу). 

–  Козак не боїться... (ні тучі, ні грому). 

–  Козак усім народам друг, міцний у нього... (дух). 

–  Козак – слабому... (захисник). 

–  Хто в роботі, той і в... (турботі). 

3.  Перегляд відео про козаків

4.  Конкурс знавців козацьких традицій

–  Як називались козацькі кораблі? (Чайки). 

–  З чого вони виготовлялися? (З липи, верби, дуба) 

–  Що означає слово козак? (Вільна людина) 

–  Як називалося бойове укріплення козаків? (Запорозька Січ) 

–  Скільки козаків вміщувала одна чайка? (50–70) 

–  Який зовнішній вигляд був у кожного козака? (Голили бороду, голову, мали вуса та чуб-оселедець, який накручували собі на вухо.) 

5.  Робота із збірником з позакласного літературного читання 

Учні ланцюжком читають текст про характерників й Івана Сірка.

6.  Обговорення тексту

7.  Розповідь вчителя

– Іван Сірко є однією з найбільш легендарних і улюблених історичних постатей козацької епохи, чи не найяскравішою особистістю по смерті Богдана Хмельницького. Про це, зокрема, свідчить велика кількість переказів, історичних дум і пісень, що виникали вже за життя отамана і збереглися дотепер – зокрема, сюжет про лист запорожців до турецького султана, ініціатором написання якого нібито був Іван Сірко, про праву руку отамана, яка несла перемогу вже після його смерті тим, хто володів нею, і загалом про те, що Іван Сірко був найзнаменитішим і наймогутнішим козаком-характерником.

На жаль, про його життя і діяльність, так само, як про багатьох інших видатних українців нам відомо мало. Уважають, що народився він між 1605 і 1610 роками. Місцем народження Івана Сірка донедавна вважали слободу Мерефу на Харківщині. Однак більш прийнятною видається сучасна версія про його народження на Вінничині. Дослідники також схильні вважати, що Іван Сірко народився у дрібній православній шляхетській, а не козацькій сім'ї. Іван Сірко був учасником Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст. під проводом Богдана Хмельницького. 1658–1660 рр.  був полковником вінницьким (кальницьким). 1663 р. став кошовим отаманом Запорозької Січі, до кінця життя не раз обирався на цю посаду (за різними підрахунками, від 8 до 20 разів). Очолював боротьбу проти Кримського ханату й Туреччини, організував кілька успішних походів.

Помер уславлений отаман 1 (11) серпня 1680 р. на хуторі Грушівка (тепер с. Іллінка Томаківського району Дніпропетровської обл.; похований поблизу с. Каплунівки, тепер Нікопольського району тієї самої області).

Життя Івана Сірка оповите легендами, де правда, а де вигадки точно ніхто не визначить.

•       За переказами, вже народження Івана Сірка було незвичайним – хлопчик народився з зубами, чим налякав всіх присутніх! Батько спробував виправити ситуацію, заявивши, що Іван «зубами буде гризти ворогів» . Але це мало заспокоїло селян. До дитини ставилися з побоюванням, і в якійсь мірі це було виправдано, тому що він з дитинства виявляв незвичайні здібності, які згодом стали просто надприродними. 

•       Іван Сірко, надзвичайно талановитий воїн і видатний політичний діяч свого часу, здійснив близько 50 військових походів, і не зазнав жодної поразки.

•       Але про Сірка говорили і зовсім неймовірні речі. Наприклад, що його не брали ні куля, ні меч. Що Сірко –  перевертень, який може перетворюватися на вовка! І що був він «великим характерником». Але хто такі характерники? Так в Запорізькій Січі називали людей, яких сьогодні назвали б магами або екстрасенсами. Вони насправді володіли надприродними здібностями. 

•       Вважалося, що характерники здатні обертатися в вовків. Недарма слово «сiрко» – один з епітетів вовка.

•       Найзнаменитішим і могутнім характерником був отаман Іван Сірко. «Кошовий Сірко був превеликий чаклун. Недарма його турки прозвали шайтаном … » Запорожці казали, що рівного Сірку в цілому світі не було. Розповідали, що коли він підставляв руку під удар шаблі, на ній залишався лише синій слід. Сірко вмів наводити на ворогів сон, часто при цьому обертаючись білим хортом. Але Сірко не тільки перемагав людей, а і нечисту силу. Річку Чортомлик назвали так тому, що в ній Сірко вбив чорта: той тільки майнув ногами, коли Сірко вистрілив у нього з пістоля.

•       Бурхливим виявилося не тільки земне життя Івана Сірка, а й посмертне. Великий воїн-характерник навіть після смерті продовжував перемагати ворогів! Він заповів козакам після його смерті відрізати його праву руку і ходити з нею в походи. Козаки виконали заповіт отамана і, зустрічаючись з ворогом, виставляли вперед його руку зі словами: «Душа і рука Сірка з нами!» Козаки вірили: де рука – там і удача.

8.  Перегляд відео про характерників

9.  Підготовка до переказу тексту. Переказ тексту

V. ПІДСУМОК УРОКУ

–                     Сьогодні в Україні намагаються відродити козацтво, ретельно вивчають життя козаків, їх звичаї, традиції, створюють сучасні козацькі загони. Справді, часи козацтва – частина героїчного минулого українського народу. Слава про волелюбних, українських предків, несхитної волі славних козаків, живе і донині. Багато хто з нас і сьогодні носять козацькі прізвища та не знають про це. Через козацтво ми всі творили нашу історію, і кожен з нас не тільки причетний, а й відповідальний за неї. І сьогодні, коли йде становлення незалежної України, як ніколи актуально звучать рядки нашого гімну:

Душу й тіло ми положим за нашу свободу І покажем, що ми, браття, козацького роду.

–                     Бажаю, щоб у вашому серці поселилися козацькі розум, відвага, сила, доброта, братерство, які б допомагали вам вирости гідними нашої славної України. 

За шляхами, за дорогами, 

За Дніпровськими порогами,  За лісами за високими  Наші прадіди жили. 

Мали Січ козацьку сильну, 

Цінували волю вільну,  Й Україну свою рідну,  Як зіницю, берегли. 

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

– Наступний урок позакласного читання ми проведемо за темою «Без верби й калини нема України». Підготуйте українські казки та легенди, вірші, цікаві факти про вербу і калину.