4 клас. Українська мова. Читання мовчки
___________________________________________
І семестр
Читання мовчки
1 варіант
ЛЬОНОК
Росла в саду дуже красива яблунька. Весною вона вкривалась рожевим цвітом, а влітку на її гілках наливалися червонобокі яблука.
Але цієї весни яблунька ні листя, ні квітів не випустила. Стояла якась сумна, невесела, аж похилилася, бідолашна.
- Ось я її поправлю, - сказала Катруся. - Нехай вона не хилиться, а стоїть рівненько-рівненько.
Дівчинка підійшла до яблуньки і почала вирівнювати. Але деревце замість того, щоб стояти прямо, зовсім вилізло із землі. Катруся від несподіванки аж скрикнула. Тато і мама теж злякались, бо такого в них ще не траплялося. Оглянули вони деревце і побачили, що всі корені в нього погризені, сліди на них, як ото від мишачих зубів.
Але, як потім з’ясували, шкоди наробили не миші, а водяний щур, звірина така, схожа на пацюка. Тоді вони втрьох почали шукати нору того щура. Де тільки її не шукали, та так і не знайшли. Пожурилися за яблунькою, але що вдієш, жалем біді не зарадиш - це ж ясно. Довелося миритися з утратою.
Невдовзі після того Катруся з татом ішли садком і раптом побачили, як маленький кошлатий звірок шмигнув біля сарайчика і за одну мить зник під колодками, що лежали вздовж стіни.
- Це ж, мабуть, отой щур сховався, - зашепотіла збуджено Катруся. - Татусю, давай спіймаємо його!
Він узяв під кущем винограду палицю і навшпиньки підійшов до колодок. Заглянув туди і бачить: сидить звірок, голову сховав, а спину свою кошлату назовні виставив.
«Ну, не будемо ловити ґав», - подумав тато, підняв догори палицю.
Замахнувся, а рука чомусь не опускається, ніби щось її стримує і підказує: не поспішай, краще роздивися, що воно таке!
Колодок під стіною було три. Скинув тато верхню - звірок поворухнувся, але не втік, тільки щільніше припав до землі. Тоді Катрусин тато почав відсувати другу колодку. І лиш відсунув трохи — звірок повернув голову і так глянув на нього, що тато аж одхилився - такий несподіваний був той погляд. Очі у звірка, виявилось, зовсім голубі, великі і чисті-чисті.
Катруся теж побачила його очі, скам’яніла на мить, потім як закричить:
- Та це ж кошеня!
І вона не помилилася. То справді було кошеня. Волохате, гарне - сибірської породи. Дощ, який ішов перед тим, намочив його, розкошлав, ото ж воно й здалося їм водяним щуром.
Зрозуміло, що кошеня вони забрали собі й назвали його Льонком - за чисті голубі очі.
Іван Сенченко (310 слів)
1. Якої пори року відбувалась описана подія?
А) навесні
Б) улітку
В) восени
2. Що трапилося з яблунькою?
А) яблунька засохла без води
Б) вода підмила її корені
В) водяний щур обгриз корені яблуньки
3. Яким цвітом раніше цвіла яблунька?
А) білим
Б) рожевим
В) бузковим
4. Чим вразив тата звірок, який шмигнув під колодки?
А) кошлатим виглядом
Б) мокрим хутром
В) несподіваним поглядом
5. Встанови послідовність подій, постав відповідні цифри.
____ Щур обгриз корені яблуньки.
____ Катруся хотіла яблуньку вирівняти, а вона впала.
____ Росла в саду дуже красива яблунька.
____ Мимо Катрусі пробіг якийсь звірок і заховався між колодками.
____ Що вразило тата і Катрусю, коли звірок подивився на них
6. Продовж речення.
Весною яблунька _____________________________________________,
а літом ______________________________________________________________ .
___________________________________________
І семестр
Читання мовчки
2 варіант
КРАДЕНИЙ ВІЛ
Мав чоловік сина. От виріс хлопець та такий собі красень, хоч картину з нього малюй, а до роботи щось не дуже квапиться.
Якось питає в нього батько:
- Чи не пора, синку, за якесь діло братися?
А той стоїть і чухає потилицю:
- Та не знаю, тату, за що й братися…
- Гаразд, - озвався батько. – Підемо по світу, поглянемо, як інші живуть.
Може, й тобі якась там робота до серця припаде.
Ішли вони, йшли, вже й назад повернули, коли дивляться – під лісом віл пасеться.
- Я цього вола вкраду! – каже тоді син.
- Що ж, - зітхає батько, - то кради…
Зловив син вола, взяв на налигач і привів.
- Жени його додому. А я в село загляну – знайомого провідаю, - сказав
йому батько.
Повернувся пізно, а вже до того дня зарізали вола і зварили багату вечерю. Син затулив ряднами всі вікна, аби хтось не підглянув, і аж потому сів до столу.
- Стривай, - каже батько. – Спершу собі поміряємо шиї. Побачимо, хто
ліпше з нас погладшає.
Поміряли шиї, взялися за їжу. Батько – той їсть повагом, наче в гостях, а син поспішає, немов на пожежу. Загавкає собака, а він усе мерщій ховає до комори. І вночі не спав: весь час йому здавалося, що хазяїн вола об’явився.
Через місяць того вола з’їли. Повеселішав парубок.
- Ану, сину, - каже тоді батько, - поміряємо шиї.
Поміряли. У батька шия на два пальці більша, а в сина – тонша стала.
- Це тому, чоловічку, що ти крадене їв! – сміється з нього батько.
- А ви хіба купували, тату? – дивується син.
- Еге, я їв своє, тому і погладшав, - примружив старий очі. – Пам’ятаєш,
я в село заходив? Це тоді хазяїну я за вола односив гроші.
Син аж вирячився з дива.
- Ну, сину, - каже батько, - то, може, знову підеш вола красти?
- Ні, хай йому всячина! – сказав син. – Більше не буду красти. Радше
піду волами землю орати та хліб сіяти.
(297 слів)
___________
Налигач – мотузка, яку прив’язують до рогів худоби.
1. Що зробив син аби не працювати?
А) пішов вчитися;
Б) пішов красти;
В) чекав, коли його годуватиме батько.
2. Чому батько згодився, щоб син украв вола?
А) щоб приготувати багату вечерю;
Б) щоб провчити сина;
В) щоб подарувати знайомому.
3. Чому в сина шия тонша стала?
А) бо він їв крадене;
Б) бо він землю орав;
В) бо він погано спав уночі.
4. Яким чином батько визначив, що син не отримував задоволення від багатої їжі ?
А) міряв шиї;
Б) зважувалися на вагах;
В) міряв зріст.
5. Віднови послідовність пунктів плану відповідно до змісту твору.
⃝ Пошуки роботи.
⃝ Мав чоловік гарного сина.
⃝ Минув місяць.
⃝ Багата вечеря.
⃝ Більше не буду красти.
⃝ Крадіжка вола.
6. Продовж речення.
Батько – той їсть ________________________________________________ , а син поспішає, _________________________________________________ .
про публікацію авторської розробки
Додати розробку