5 клас. Історія України.

Тема: Розквіт Київської Русі.

 

Мета: навчальна: розкрити  провідну роль князів Володимира Великого і

                               Ярослава Мудрого в розбудові Київської держави, показати

                                значення  запровадження Християнства в Руських землях,

                                ознайомити учнів з визначними пам’ятками  історії та   

                                 культури  Києва.

            розвиваюча: розвивати навички роботи в парах, вміти робити

                                   порівняльний аналіз історичних осіб.

            виховна: формування  естетичних смаків учнів.

 

Тип уроку: інтерактивний.

 

Прийоми: «Естафета ідей»

 

Обладнання: Портрети князів Володимира Великого і Ярослава Мудрого:

                         Карта «Київська Русь» , ілюстрації з зображеннями

                         Софіївського собору, Десятинної церкви, Золотих воріт,

                         12-15 невеликих аркушів, клейка смужка.

 

Література: Мисан В. Оповідання з історії України. –К:. Генеза, 1997 –  

                      Оповідання 11-12

                      Конституція України. –Стаття 35. Текст  літописної легенди

                      про хрещення Києва. Уривки з «Повісті  минулих літ», і

                      свідченнями про пам’ятки архітектури.

 

Хід уроку:

1. Сприйняття та усвідомлення  навчального матеріалу.

 

План вивчення нової теми:

1. Розбудова Київської держави за  Володимира Великого і Ярослава     Мудрого
2. Запровадження  Християнства. Літописна легенда про Хрещення киян.
3. Розбудова столиці –міста Києва.

 

1. Під час розгляду 1-го запитання учитель пропонує вправу « Естафета ідей»

Клас ділиться на дві групи з розподіленням ролі між ними:

  А) І - група(лівий ряд) –Літописці часів Володимира Великого.

  Б) ІІ - група (середній ряд) –Кур’єри.

  В) ІІІ - група(правий ряд) –літописці доби Ярослава Мудрого.

 

Завдання для груп: Уявіть, що ви –літописці і хотіли б залишити перелік корисних справ    обох князів. Ваше завдання віднайти у тексті підручника факти, пов’язані з діяльністю князів.

Правила проведення  «Естафети ідей»

1. Літописці І групи: працюють над оповіданням 11 підручника В. Мисана. ІІІ група над оповіданням 12.
2. Кожна пара учнів, які сидять за однією партою шукає матеріал для «свого літопису».
3. Учні з І парти записують тільки один факт.
4. Кур’єр прикріплює цей факт в одну із колонок. Перша колонка діяльність Володимира Великого; ІІ колонка –діяльність Ярослава Мудрого.
5. Учні другої парти записують свій аркуш не повторюючи попередників і передають кур’єрові.
6. Підсумок роботи: учитель зачитує факти, які пов’язані  з правлінням князів ,записує на дошці важливі деталі.

Орієнтовний вигляд «Естафети ідей».

     В.Великий(978-1015)                                     Я. Мудрий(1010-1054)

Завершив об’єднання                                   розбив печенігів у 1036р.                                         

      Руських                                                          збудував Софіївський Собор

 

 

 

988року запровадив                                       уклав шлюби з королівськими

Християнство                                                 родинами.

 

 

 

Будував міста-фортеці                                   зібрав бібліотеку рукописних                              

Оборонні укріплення.                                    Книг.

 

 

 

Вождів і князів племенах                               впровадив «руську правду»

Замінив на князів.                                          Письмовий збірник законів

 

 

 

Боровся з печенігами                                    сприяв поширенню знань,

карбував срібні та золоті                              розбудові Києва.

монетами.

 

2. Під час розгляду  2 питання учитель демонструє такі методичні прийоми:

  а) бесіда з текстом-цікавинкою

  б) робота з першоджерело –легендою з літопису.

 

Текст - цікавинка та бесіда на основі тексту 

Якось у Києві з'явився Василій — чоловік, зігнутий каліцтвом, у довгій одежині, з хрестом на грудях. Князівські дружинники схопили його і кинули

в яму. Проте князь Володимир наказав звільнити в'язня, і той переховувався

певний час, жив самітником серед лісу понад Дніпром. Не раз князь навідувався до Василія, цінував його мудрість, бо той знав стільки, що вистачить на  всіх княжих радників.

Пройшли роки. У 988 році Володимир прийняв християнську віру й велів прийняти хрещення усім жителям Києва. Звідусіль сходилися до Дніпра старі й малі, багаті й бідні. Серед цього натовпу князь помітив згорблену постать Василія. Самітник ішов до річки з десятьма худими дітлахами — київськими сиротами. Василій навчав їх: «Під час хрещення три з'єднані пальці правої руки покладаємо на чоло, щоб освятити наш розум і наші думки; на живіт — щоб освятити наші почуття; на плечі — щоб освятити сили нашого тіла для добрих вчинків. З'єднання трьох пальців символізує нашу віру у Святу Трійцю: Бога Отця, Бога Сина й Бога Духа Святого. А інші пальці (безіменний і мізинець) притискаємо до долоні, адже Ісус має два єства — Бог і людина, котра для нашого спасіння зійшла з неба на землю».

«Який він мудрий і сильний у вірі своїй», — подумалося Володимирові...                                                                  

>    Чим визначний 988 рік в історії Київської Русі?

>    Поясніть, як ви зрозуміли зміст жесту «перехреститися».

>    Чи можна осуджувати тих людей, які не сповідують жодної релігії?  Чому ви так вважаєте?

 

Робота з першоджерелом

Перш ніж ознайомити учнів із легендою про хрещення киян, учитель дає коротку історичну довідку про те, що легенда входить до тексту «Повісті минулих літ», а сама «Повість минулих літ» є однією з трьох частин «Літопису руського». Автор «Повісті» — монах Києво-Печерського монастиря Нестор.

Учитель наголошує, що під час читання ним легенди учні повинні звернути увагу на деталі, незрозумілі слова, приготуватись до її переказу й обговорення.

Уривок з «Повісті минулих літ»

«...Володимир послав посланців своїх по всьому городу, говорячи:

«Якщо не з'явиться хто завтра на ріці — багатий чи убогий, чи старець, чи

раб, — то мені той противником буде». 1, це почувши, люди з радістю йшли,

радуючись, і говорили: «Якби се не добре було, князь і бояри сього не прийн-

яли». А назавтра вийшов Володимир з попами цесарициними і корсунськими

на Дніпро. І зійшлося людей без ліку, і влізли вони у воду, і стояли — ті до

шиї, а другі — до грудей. Діти ж [не відходили] од берега, а інші немовлят

держали. Дорослі ж бродили у воді, а попи, стоячи, молитви творили».

Літопис руський. —К.: Дніпро, 1990. — С. 66.

 

3. Форма роботи над третім питанням теми — розповідь учителя з коментуванням ілюстрацій і закріпленням у ході бесіди.

а) Софійський собор — храм святої Софії у Києві, споруджений за часів Ярослава Мудрого. Будівництво храму розпочалося в 1037 році на місці перемоги руських дружин над печенігами. Собор здіймався у небо тринадцятьма куполами. Він вражав своїм оздобленням. Усередині будівлі на стінах і досі збереглися фрески — картини, писані фарбами по свіжій, вогкій штукатурці, та мозаїки — зображення Божої Матері, Христа-Вседержителя, святих, зроблені зі щільно припасованих один до одного кольорових шматочків скла, камінців.

Софія Київська — центр книжної науки та освіти. Тут зберігалася бібліотека Ярослава Мудрого — перше зібрання понад 500 томів рукописних книг на Русі. При соборі створено школу для дітей знатних родів. Тут також перекладали іншомовні твори, переписували і створювали літописи. Храм Святої Софії — місце поховання Ярослава Мудрого. Прах великого князя у мармуровій домовині покоїться тут і сьогодні.

 

Запитання до учнів

>    Як пояснити назву собору?

>    Коли і з якої нагоди розпочато його будівництво?

>    Які види оздоблення використали майстри?

                                   >    Чим відрізняється фреска від мозаїки?

>  Чому собор можна вважати центром книжної науки

освіти?

>    Як історія храму пов'язана з іменем Ярослава

Мудрого?

б) Золоті ворота

Київ, столичне місто Русі, був оточений велетенськими укріпленнями, у яких було прорізано кілька вражаючих уяву воріт. Золоті ворота — парадний

в'їзд у Київ. Це складна двоярусна споруда. Перший ярус утворювали башти

із прорізаними воротами. Висота проїжджої частини воріт сягала 12  метрів,

ширина — 6,4  метра. Зверху над ними збудована невелика церква Святої Богородиці (Благовіщенська церква). Увінчував споруду купол, вкритий золотом. Очевидно, тому ворота й назвали Золотими.

Запитання до учнів

 >  Хто з князів збудував Золоті ворота?

Підказка Нестора -літописця: «Заклав ... місто велике, у якому тепер Золоті ворота; заклав церкву святої Софії митрополичу, і далі церкву святої Богородиці Благовіщення на Золотих воротах».

>    Призначення Золотих воріт.

>    Чому, на ваш погляд, було необхідно відреставрувати цю

старовинну будівлю?

в) Десятинна церква

Найвизначнішою спорудою Києва Х століття стала церква Богородиці — Десятинна. Вона була збудована з каменю київськими і візантійськими майстрами. На її побудову та утримання князь Володимир виділив десяту

частину свого майна (звідси назва храму). Частково церкву зруйнували монголо-татари у 1240 році. До нашого часу збереглися лише обриси фундаменту "цієї колись величної споруди.

Запитання до учнів

>    У якому столітті і ким була збудована Десятинна церква?

>    Чому вона так названа?

>    3 якого матеріалу її будували?

>    Ким зруйнована Десятинна церква?

 

II. Підсумок уроку

Найвагоміший внесок у розбудову і зміцнення Київської Русі зробили князі Володимир Великий і Ярослав Мудрий. Якщо спробувати відтворити в

уяві неповторний образ Києва тих часів, то перед нами постане велике місто з прекрасними будовами: міцними дубовими стінами й могутніми баштами, пишними княжими палатами, просторими боярськими хоромами, чепурними

будинками городян. Вражають неповторною величчю розкішні храми — Десятинна церква. Софійський собор, церква Василія тощо. Слава Києва тієї

пори лунала не лише на Русі, а й на Заході. Тому імена князів шановані й нині.

 

III. Домашнє завдання

Мисан В. Оповідання з історії України. — Оповідання 11,12.

 

5 клас. Історія України.

Тема: «Скрутні часи Київської держави.»

 

Мета: показати небезпеку для руських земель князівських міжусобиць,

           набігів половців і монголо-татар; з'ясувати, чому рішення з'їзду князів         

           у Любечі були недовговічними; дати характеристику Володимира

           Мономаха як авторитетно князя, який «тримав руські землі воєдино»;

           на прикладі героїчної оборони Києва від ординців продемонструвати

           учням відвагу і готовність русичів захищати рідну землю до загину:

            сприяти формуванню почуттів гордості та співпереживання.

Тип уроку; урок-мозаїка.

 

Обладнання: карта Київської Русі ХІ-ХШст.; підручник; В. Мисан.

                         Оповідання з історії України. — К.: Генеза. 1997. Оповідання

                          14; підручник: Власне В:

               Данилевська О. Вступ до історії України. — К.; Абрис, 1999.

• С. 73-83; портрет Володимира Мономаха.

 

Методична довідка «Урок-мозаїка»

Схему методичних прийомів і «Мозаїка» доцільно використовувати в класах середньої ланки (5-9 класи). Завдяки їй учні чітко, етап за етапом під керівництвом учителя наближаються до завершення своєрідного малюнка типу мозаїки, який символізує засвоєння теми уроку в цілому.

Кожна окрема деталь мозаїки означає ту чи іншу форму роботи в  класі. На початку уроку вчитель визначає головні витання теми, записує їх усередині шестигранників (на дошці) і розміщує в центрі майбутнього візерунка. У нашому випадку можна виділити два пункти плану як найважливіші, тому два центральні шестигранники вчитель обводить кольоровою крейдою або контрастною лінією. У процесі роботи з учнями вчитель доповнює малюнок щораз новим шестигранником, записуючи в ньому той методичний прийом, що був використаний. Отож, чим більше форм роботи випробувано, тим об'ємніший візерунок мозаїка. Урок за такою схемою корисний, бо не є одноманітним і формує в учнів різці навички. Варто пам'ятати, що не завжди кількість гарантує якість.

 

Хід уроку:

1. Вивчення нового матеріалу

План                           Форми роботи

  1.Князівські чвари                           тлумачний словник

  2. Любецький з'їзд                           аналіз історичної події за поданою

                                                             схемою

  3. Володимир Мономах                   характеристика історичного діяча в тезах;

                                                             текст-ці кавника;

             закріплення

  4. Навала монголо-татар                 тлумачний словник;

                іменний покажчик;

                усний диктант

   5. Оборона Києва                            структурування тексту за планом

Загальна схема уроку-мозаїки

Етапи уроку

1. Учитель наголошує, що після смерті Ярослава Мудрого руську землю роздирали князівські міжусобиці та набіги половецьких ханів, показує на карті територію Київської Русі за правління князя Володимира Мономаха, кордони й центри земель-князівств, які відмовлялися коритися Києву, території розташування половців, дає визначення понять у тлумачному словнику:

Тлумачний словник

Чвари — незгода, розбрат, суперечки, війни між князями-правителями

окремих земель, .які не хотіли коритися Києву.

Половці— кочівники, які з'явилися у причорноморських степах замість

розбитих печенігів і завдавали відчутних ударів руським землям, особливо Переяславщині та Київщині.                                           

Хани — старші в половецькому війську.

                            

                                          Закріплення

>   Знайдіть слова-синоніми до поняття «чвари».

       >    Покажіть на карті князівства, які відокремилися від Києва

>  Який з кочових народів становив головну небезпеку для руських земель кінця XI - початку XII століть:

а) хозари; б) печеніги; в) половці?

        >    Як називалися в половецькому війську ті, хто мав владу над

        іншими: а) князі; б) хани?

 

2. Ведеться аналіз історичної події — Любенького з'їзду — відповідно

до поданої теми.

Дата              1097  рік

Місце події           місто Любеч біля Києва

Причини            спустошливі набіги половців,

                          необхідність залагодження суперечок між князями

         Учасники            шість руських князів (згідно з літописом)

Рішення            1) кожен мас право на свою вотчину (батьківські   

                            землі);

   2) припинити розбрат перед зовнішньою небезпекою

Наслідки           порушення домовленості; Володимир-Волинський               

                            князь

                           Давид Ігоревич та київський князь Ізяслав підступно

                            осліпили теребовлянського князя Василька.

 

Закріплення

•    Послухайте уривок із «Повісті минулих літ»:

«Для чого губимо руську землю,

Самі проти себе усобиці діючи?

А половці землю нашу розносять

І раді є, що межи нами війна донині.

Відтепер з'єднаймося в одне серце

Й обережімо Руську землю...»

Який період історії Київської Русі описує автор?

•    Яка важлива подія відбулась у 1097 році? Опишіть її.

•     Назвіть Ім'я князя, який став жертвою віроломства після              

      Любецького з'їзду 1097 року: а) Давид; б) Василько; в)Святополк.

          •     Які рішення були прийняті на з'їзді князів у Любечі? Чи дотримали

                 князі домовленості? Обґрунтуйте відповідь.

 

3. Тезисна характеристика-одного з найвизначніших історичних діячів Київської Русі Володимира Мономаха поєднує два елементи роботи —розповідь учителя і записи учнів у зошити коротких формулювань (тез).

 

 

Зразок тез

1.1113-1125—роки правління Руссю.

2. Відстоював престиж Києва як столиці.

3. Карав інших князі» за непокору.

4. Об'єднав дві третини земель Русі, що розпадалася на окремі князівства.

5. Завдав дошкульних поразок половцям, здійснивши 83 великі походи,

узявши в полон 300 половецьких ханів,

6. Дбав про зв'язки Русі з іншими країнами.

 

Текст –цікавинка

Візантійський імператор Костянтин Мономах прислав якось Володимиру дорогі дарунки. Між ними був головний убір із позолотою та хрестом зверху (шапка Мономаха). Князя Володимира назвали Мономахом, бо його мати була дочкою (деякі історики твердять — племінницею) імператора Візантії.

Батько ж Володимира, князь Всеволод, був одним із п'яти синів Ярослава Мудрого.

Закріплення

> Що важливого зробив князь Володимир Мономах для зміцнення руської держави?

>    Поміркуйте, чому в народі кажуть: «Ох, тяжка ти, шапка Мономаха!»

     >   Чи правильні твердження, що Володимир Мономах був онуком:

а) візантійського імператора Костянтина; б) руського князя Ярослава Мудрого?

>    Володимир Мономах залишив по собі «Повчання дітям». Поясніть, як ви розумієте такі його вислови:

• «тримайте очі долу, а душу — вгору»;

•«лінощі—усьому лихому мати»;

• «ні правого, ні винного не вбивайте»;

• «старих шануй, як отця. а молодих — як братів»;

• «ліні бережися І п'янства, І блуду, бо в сьому душа погибає і тіло».

      >    У якому столітті, тисячолітті правив князь Володимир Мономах?

 

  4. Розповідь учителя

У XIII ст. Київська земля, хоч і розпалася на окремі князівства, усе ж була багатою, квітучою і приваблювала недоброзичливих сусідів. Чимало небезпечних ворогів — печенігів, половців — у недалекому минулому розбили руські дружини, очолювані князями. Проте зі сходу нависла нова загроза. Войовничі племена монголо-татар уже підкорили собі багате народів і дійшли аж до половецьких степів.

Тлумачний словник

Монголо - татари — войовничі азійські племена.

Орда — військо монголо-татар.

Золота Орда — держава, яка утворилася внаслідок завойовницьких 

походів хана Батия у 40-х роках XIII ст. Столиця — Сарай-Бату.

 

 

 

 

Іменний покажчик

Темучин  (Чингізхан) — могутній правитель монголо -татар, великий завойовник, завдав-поразки об'єднаним руським і половецьким військам у битві на р. Калка біля Азовського моря в 1223 році.

Батий — онук Чингізхана; розорив багато руських міст, підкорив Київ, створив на завойованих землях державу — Золоту Орду.

Дмитро — воєвода київський, намісник князя Данила Галицького; у 1240 році керував героїчною обороною Києва від монголо-татар. Під час одного з боїв був поранений і потрапив у полон. Хан Батий, вражений мужністю Дмитра, дарував йому життя.

Усний диктант

Усний диктант призначений для закріплення четвертого запитання.

    >    Як називалися войовничі племена, що селились у степах Азії, на      

           північ від Китаю?

>    Орда—це...

>    Правителі монголо-татарських племен мали титул... (князя, хана,  

      дружинника).

     >   Хто був першим великим ханом у монголо-татар?

     >    На чиєму боці була перемога у битві на р. Калка?

         >    Назвіть ім'я внука Чингізхана.

     >  Держава, створена монголо-татарами на підкорених ними землях,

мала назву... 

                                    ...

5. Оборона Києва 1240 року.

Структурування тексту

Учитель організує роботу з текстом підручника В. Мисана, оповідання 14. У ході коментованого читання учні виділяють частини тексту відповідно до плану, будують розповіді спершу за окремими пунктами плану, а згодом

— у цілому за питанням  Оборона Києва». Учитель залучає учнів до обговорення відповідей, заслуховує доповнення, виставляє оцінки.

 

План

1. Причини зволікань завойовників.

2. Підготовка киян до оборони.

3. Двотижнева боротьба за Місто

4, Останнє укріплення киян.

 

П. Домашнє завдання

Мисан В. Оповідання з історії України. — Оповідання 14.

6 клас

Урок-подорож «Подорож у Стародавню Грецію»

 

Мета уроку полягає у закріпленні знань учнів про міфи; поглибленні знань школярів про Стародавню Грецію; закріпленні знань про поняття “міф”, “міфологія”, “міфічний”; розвитку мовлення, мислення, навичок швидкого орієнтування в тексті; закріпленні знань про найбільш вживані слова з міфів; вихованні любові до книги.

На уроці використовується таке обладнання: записи музики, виставка книг, ілюстрації, таблички, кросворди.

Цей урок – уявна мандрівка в Давню Грецію.

Подорож супроводжується музикою.

 

Хід уроку

 

І. Мотивація навчальної діяльності.

Вступне слово вчителя.

Між Іонічним та Егейським морями на Балканському півострові розкинула свої простори дивовижна країна – країна, яка поклала початок розвитку архітектури, скульптури, театру, мистецтва, торгівлі, країна, яка стала центром розвитку літератури і майже всіх її жанрів: байок, поем, величальних пісень, гімнів, трагедій, комедій; країна, яка є батьківщиною багатьох видів спорту, започаткувавши спортивні змагання, Олімпійські ігри. Це – Греція.

ІІ. Повідомлення теми і завдань уроку.

Саме до Греції буде пролягати наша подорож. Саме в цій країні ми почуємо голоси давнини, перегортаючи сторінки відомих міфів, згадаємо деяких богів і героїв. Тому тема нашого уроку ... (Зачитується вчителем).

 

ІІІ. Узагальнення і систематизація вивченого.

1. Бесіда за питаннями.

Поки ми наближаємося до Греції, давайте дещо згадаємо.

-                       Що називається міфом?

-                       Що таке міфологія?

-                       Що означає слово “міфічний”?

-                       Які міфи ви прочитали?

-                       Про що ці міфи?

-                       Що означають вирази “вогонь Прометея”, “нитка Аріадни”, “авгієві стайні”?

2. Розминка.

Ось ми наблизилися до Греції. Її територія покрита безліччю гір. Тому важко знайти місце, куди можна було б наблизити корабель. Нашому погляду відкрився мис Тенар, який з’єднує земний світ з підземним. Щоб нам не потрапити до Тартару (підземного царства), бо мис може перевернутися, ми повинні пройти випробовування: дуже швидко відповісти на питання і пливти далі від цього місця.

(Учні письмово відповідають на питання, даючи однозначну відповідь: “так” чи “ні”).

-          Міф – це казка, яка розповідає про вигаданих істот. (Ні).

-          Міф – це легенда про фантастичні події. (Ні).

-          Міф – це оповідь, що передає уявлення давніх людей про природні явища і людську долю. (Так).

-          Геракл – давньогрецький герой. (Так).

-          Батька Геракла звали Амфітріоном. (Ні).

-          Малим Гераклом опікувалася Афіна Паллада. (Так).

-          Немейський лев породжений Тіфоном і Єхидною. (Так).

-          Геракл відніс тушу вбитого лева на Олімп. (Ні).

-          Геракл вичистив стайні за допомогою ріки Пенею. (Так).

-          У нагороду за вичищені конюшні Геракл отримав подяку від Еврисфея. (Ні).

-          Прометея прикували в горах Кавказу, на межі зі Скіфією. (Так).

-          Гефесту подобається бути корисним Владі та виконувати її доручення. (Ні).

-          Океаніди та їхній батько Океан просять Прометея скоритися дужому. (Так).

-          Зевс скинув скелю із Прометеєм у Скіфію. (Ні).

-          Прометей – людина-герой. (Ні).

-          Деметра – богиня війни. (Ні).

-          Кора збирала квіти, коли її схопив Аїд. (Так).

-          Шукаючи доньку, Деметра п’є тільки небесний нектар. (Ні).

-          Аскалаф обернувся на сича. (Так).

-          Зевсу дуже подобається порушувати закони підземного царства. (Ні).

 

3. Закінчи речення.

Ступили ми на Грецьку землю. Але тут чекає інше випробування. Зустріла нас Геката – страшна богиня чаклунства, володарка страховищ і примар. Вона напускає на людей жах, страх і тяжкі сни. Ми вже відчуваємо, як наші повіки стають важкими, Геката от-от заволодіє нами. Ми постараємося перемогти її, виконавши завдання: закінчити речення.

 

1.	Сина Дедала звали...	Ікар.
2.	Прометей був...	Титаном.
3.	Повелителем грому і блискавок був...	Зевс.
4.	Нитку людської долі відміряють...	Мойри.
5.	Долина, в якій мешкав велетенський лев, називалась...	Немейська.
6.	Богом підземного царства був...	Аїд.
7.	Померлих до підземного царства супроводжував...	Гермес.
8.	Чоловіка Алкмени звали...	Амфітріоном.
9.	Геракл слугував...	Еврисфею
10.	Щодня печінку Прометею клював...	Орел.
11.	Геракл здійснив ... подвигів.	12
12.	Зміну пір року пояснює міф...	“Деметра і Персефона”
13.	Богиню родючості звали...	Деметра.
14.	Скеля, на якій спочивала Деметра, шукаючи свою дочку, стала називатися...	Скорботною.
15.	Талос зробив пилку з...	Гадючої щелепи.
16.	Орфей загинув тому, що...	Тіло його пошматували вакханки.

 

4. Знайди в тексті.

І ця перешкода подолана. Та блукає серед смертних людей, як примара, дочка Зевса Ата – богиня ошуканства, яку він прогнав з Олімпу. Вона зводить людей з розуму. Вже й до нас дібралася. Хоче щоб і ми втратили розум, забувши, хто ми і звідки. Тому нам потрібно діяти швидко, щоб нас не ошукала Ата. Для цього потрібно виконати наступні завдання, звернувшись до текстів. Необхідно відшукати певний епізод з міфів.

“Прометей”.

Знайти в тексті приклади винахідливості Прометея.

 

“Геракл”.

Знайти в тексті приклад підступності Гери.

 

“Дедал та Ікар”.

Знайти в тексті слова повчання батька до сина.

 

“Деметра і Персефона”.

Знайти в тексті, як міф ототожнює сича і його лиховісність.

 

5. Завдання.

а) розгадай кросворд.

б) знайди пару.

в) поясни значення слів.

 

А ось лабіринт, який збудував Дедал для царя Міноса, куди той велів посадити свого сина Мінотавра – справжнє страховисько з головою бика, а тулубом чоловіка. Дедал ледве сам не заблукав у лабіринті. А ми з вами, здається, заблукали. Знайдемо вихід лише тоді, коли розгадаємо завдання.

 

Розгадай кросворд

				2 1					3
				4		5
		6
											10
		7
						9
8

 

1.	Син Зевса і смертної жінки Алкмени, втілення сили, мужності, відваги.	(Геракл).
2.	Вісник богів.	(Гермес).
3.	Ріка у підземному царстві.	(Стікс).
4.	Найстаріший з титанів, який відібрав владу у свого батька Урана.	(Кронос)
5.	Гора, де перебували боги.	(Олімп).
6.	Морський бог, втілення спокійного моря.	(Нерей).
7.	Одна з рис Прометея, яка дала йому можливість подужати Зевса.	(Розум).
8.	Богині людської долі.	(Мойри).
9.	Дочка Деметри.	(Персефона).
10.	Бог вогню і ковальства.	(Гефест).

 

б) Знайди пару.

1.	Орфей.	1.	Гідра.
2.	Прометей.	2.	Голуб.
3.	Гефест.	3.	Ліра.
4.	Геракл.	4.	Колісниця.
5.	Афродіта.	5.	Крила.
6.	Аїд.	6.	Кузня.
7.	Персефона.	7.	Скеля.
8.	Мойри.	8.	Лабіринт.
9.	Мінотавр.	9.	Гранат.
10.	Ікар.	10.	Нитка.

Відповіді: 1-3, 2-7, 3-6, 4-1, 5-2, 6-4, 7-9, 8-10, 9-8, 10-5.

Поясни значення слів (усно).

Тартар, Олімп, Зевс, Тіфон, Еллада, Еврисфей, Афіни, Кербер.

 

6. Намалюй і розкажи.

Бог мистецтва Аполлон разом із музами любили людей, прихильних до мистецтва, і покровительствували їм. Цього разу Аполлон надихнув учнів зобразити епізод з міфу. Зобразити:

1.          Дивну червону квітку, яку хотіла зірвати Кора.

2.          Геракла, який виганяє вепра з хащів.

3.          Орла, який дзьобав печінку Прометею.

4.          Ікара, який не послухав пересторог батька.

5.          Орфея, який спускається у підземне царство.

(Переказ даних епізодів. Захист малюнків. Це було домашнє завдання попереднього уроку).

 

ІV. Підсумок

1. Слово вчителя.

Поглянеш на нічне небо, усипане безліччю зірок, і ніби по них читаєш давнє минуле Греції. Там, високо над головою, знаходиться сузір’я Близнят. Дивишся на нього і впізнаєш у ньому братів Кастора і Полідевка – славетних воїнів Троянської війни. Трохи далі мерехтять інші зірки. Здається, що у тому мерехтінні вчуваються звуки ліри, на якій грав співець Орфей. Із тіла горгони Медузи, яку подолав Персей, злетів на небо сузір’ям крилатий кінь Пегас. Трохи поодаль знаходиться сузір’я Андромеди та її матері Кассіопеї, яка прирекла свою доньку на смерть. Через усе небо від краю і до краю простяглася яскрава зоряна доріжка. Коли розгнівана Гера відштовхнула від себе Геракла, молоко з її грудей розлилося по небу білою доріжкою. Крапельки молока перетворилися на зірочки, утворюючи Молочний Шлях.

Справді дивовижна країна Греція. Не хочеться її залишати.

 

2. Асоціативна робота.

Та відпливає від Еллади наш корабель. Гостинні елліни принесли в дарунок різні предмети. Ось вони. (Написані на табличках). Визначте, кому вони належать:

Очеретина, вінок з квітів, молот, різнокольорові крильця, колоски пшениці, віск, вінок з білих троянд, ліра.

Відповіді: Прометею, Персефоні, Гефесту, Іриді, Деметрі, Дедалу, Еврідіці, Орфею.

3. Заключне слово вчителя.

Я раджу всім читати міфи, тому що вони є багатою духовною скарбницею. Письменники та поети різних країн зверталися до міфологічних образів. А образ Прометея став улюбленим серед людей багатьох країн. До цього образу зверталися англійський поет Байрон, німецький поет і письменник Гете, українські поети Тарас Шевченко, Леся Українка, Максим Рильський, Андрій Малишко та інші.

Закінчилася наша подорож. Не всі перешкоди були сьогодні швидко подолані. Але попереду вас буде чекати ще не одна зустріч з героями міфів. Про подорожі аргонавтів і Одіссея, про Троянську війну, про героїв і богів ви можете дізнатися з книг. (Виставка книг).

 

V. Домашнє завдання

Написати твір-роздум “Що я відкрив для себе, читаючи міфи”.

Примітка: Клас поділяється на команди або невеличкі групки. За кожну правильну відповідь учасники команд отримують зелені фішки, відповідь напівправильна – жовта фішка, відповідь невірна – червона фішка. Кольорам фішок відповідають бали: 3, 2, 1. Учні самі підраховують фішки і виставляють бали.

Дослідження проблеми педагогічного керівництва ігровою діяльністю учнів ще проходить початкову стадію. Подальші наукові дослідження можуть бути спрямовані на вивчення методів і прийомів керівництва грою, забезпечення наукової основи застосування гри у різних формах навчально-виховного процесу, використання ігрової діяльності як методу розв’язання конкретних педагогічних завдань.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6 клас. Історія Стародавнього Світу.

Тема: Природні  умови  Італії  та виникнення міста Рим.

Мета: навчальна:  ознайомити учнів з природо-кліматичними

                                 умовами  та населенням Апеннінського

                                 півострова в давнину, спираючись на свідчення

                                 археологів та легенди, сприяти процесу.

                                 формування в учнів розуміння процесів   

                                 виникнення міста Рим

 

           розвиваюча: розвинути в учнів  процес розуміння процесу

                                 зміни  монархів республікою; аналізувати ті чи

                                  інші явища і процеси пов’язані із

                                  встановленням  міста Рим.

 

           виховна: до багатої Римської історії та культури.

 

Тип уроку: вступний.

 

Прийоми:  “Коментоване читання”

                     “Робота в групах”

 

Обладнання: Карта Стародавньої Італії; Шалагінова О.      Шалагінов Б.Б.    Історія Стародавнього  Світу. –К: Зодіак –ЕКО,2000

І.   Крип’якевич . Всесвітня  історія. –К: Либідь.1005. –Книга

1.Текстові схеми.  

 

Хід уроку:

1. Організаційний момент.
2. Повідомлення тами, мети і завдань уроку.
3. Усвідомлення навчального матеріалу.

 

План:

1. Природо-кліматичні умови Апеннінського півострова.
2. Населення  Стародавньої Італії.
3. Виникнення  міста Рим.

 

Етапи уроку:

1. Робота з картою. «Стародавня  Італія»

Учитель показує головні географічні об’єкти ; гори Альпи, Апеннінські гори; моря –Адріатичне, Тірренське, Середземне; острів –Сіцілія; річку –Тібр.  Для закріплення вчитель пропонує відтворити на контурній карті обриси  «італійського  чобітка» з його головними географічними об’єктами.

 

     2. Використання опорних тез.     

Учитель записує на дошці опорні тези про природу і клімат Апеннінського   півострова і пропонує учням використати їх, складаючи розповідь.    

Апеннінський півострів:

земля родюча;                                 клімат теплий;

ліси, рівнини, луки;                        снігу не буває;

найбільша річка — Тибр;              рослини: апельсини, лимони,

поклади заліза, міді, глини;           інжир, гранати, мигдаль.

 

3. Складання текстової схеми.

При розгляді другого питання теми вчитель супроводжує свою розповідь складанням на дошці текстової схеми, яку згодом може використати для  закріплення опрацьованого матеріалу.

 

Населення півострова

за племінною ознакою      за походженням і соціальним поділом

італіки,             патриції

греки,              (найдавніші корінні жителі Рима),

фінікіяни,           плебеї

умори;             (переселенці з інших місць)

етруски,

латини

        Учитель ділить учнів на дві групи дослідників.

Перша група з'ясовує територію розселення найбільших племен півострова — етрусків і латинів, а також причини ворожнечі між ними.

Друга група відшукує в тексті підручника відмінності у правах патриціїв і плебеїв.

Презентують роботу груп бажаючі учні, доповнюючи висновки один одного. Учитель підбиває підсумки роботи, виставляє оцінки.

 

   4. Коментоване читання легенди про заснування Рима.

Учитель подає більш повні дані про виникнення міста семи пагорбів

(дивись /. Крип'якевич. Всесвітня історія. — Книга 1, с. 260).

Текст – цікавинка

«Брати-близнюки Ромул і Рем, онуки альбанського короля Нумітора, чудотворним способом вирятувалися від смерті. Брат Нумітора, король Амулій, хотів їх потопити, але кошик, у якому кинули їх до ріки, затримався при фіговому дереві, дітей нагодувала своїм молоком вовчиця, а пізніше виховав їх пастух Фавстул. Коли хлопці підросли, то вбили Амулія, королівську владу віддали Нуміторові, а самі вирішили побудувати нове місто, — де їх вирятовано. З лету птиць ворожили, хто має надати назву оселі, — над Ромулом перелетіли дванадцять орлів-стерв'ятників, і він став засновником міста. Він обвів довкола борозною горб Палатина й так зазначив границю міста. Коли ж Рем почав насміхатися з брата, Ромул убив його і заповів, що те саме зустріне кожного, хто схоче перейти мури міста».

Для кращого запам'ятовування сюжету слід скласти спрощений іменний покажчик.

Ромул і Рем — брати-близнюки, засновники Риму;

      Нумітор — альбанський король;

Амулій — брат Нумітора; хотів утопити дітей — спадкоємців престолу;

Фавстул — пастух, який виховав Ромула і Рема.

Учитель звертає увагу учнів на скульптуру «Капітолійська вовчиця».Власне фігура вовчиці виготовлена із бронзи ще у VI столітті до н. е., а постаті немовлят Ромула і Рема додано в добу Ренесансу.

Варто наголосити також, що легенду про заснування міста підкріплюють результати археологічних розкопок. Зокрема, відомо, що у VIII столітті до н. е. на лівому березі Тибру, у землях латинів виникло невелике поселення. Перші римляни оселилися на семи горбах.

 

Додаткові матеріали                       

Хронологічна таблиця «Правління царів у Римській державі»

Роки правління	Правителі Риму	Державні й громадські справи
753 - 716 рр. до н. е.	Ромул	заснував Рим,                            утвердив римський устрій
715 - 672 рр. до н. е.	Нума Помпілій	впровадив релігійні обряди й свята
672 - 640 рр. до н. е	Туллій Гостілій	побудував будинок для сенату
641-616 рр. до н. е.	Анк Марцій	заснував порт Остію
616-578 рр. до н. е.	Тарквіній Старий	провів каналізацію в Римі
578 - 534 рр. до н. е.	Сервій Туллій	завів поділ на центурії (сотні у п'яти маєткових класах), оточив Рим мурами
534 - 510 рр. до н. е.	Тарквіній Гордий	останній цар, вигнаний із міста

 

Схема правління царів у Римі             

Цар + сенат (рада старшин із 300 чол.) + збори патриціїв (з дозволу царя)    

Відзнаки царської влади

>    Палиця зі слонової кістки з образом орла;             

>    червоні черевики і плащ;                                      

>    золотий вінець;                                              

>    царський трон, прикрашений слоновою кісткою;          

>    ліктори-слуги із в'язанками різок і застромленими в них сокирами. 

 

Обов'язки римських царів

>   Керували державними справами;

>    видавали закони;

             >   призначали урядовців;

>    укладали договори;

>    володіли казною;

>    керували у війні;

>    засуджували на тілесну кару і смерть;

>    приносили жертви богам від імені держави;

>    призначали жерців і самі вгадували волю богів.

 

II. Закріплення:

Усний диктант

1. Рік заснування міста Рим.

2. Рим — столиця сучасної...

3. Найбільша річка Італії.

4. Корінні жителі Рима.

5. Плебеї—це ...

6. Два племені, причетні до виникнення держави.

7. Місто Рим назване іменем ...

8. Символ міста — бронзова скульптура ...

               9. Хто був останнім царем у Римі?

               10. Рада старшин мала назву ...

               11.До якого року існувала монархія в Римській державі?

 

 

   III. Домашнє завдання:

   Шалагінова О. І., Шалагінов Б. Б. Історія Стародавнього світу. — § 49.

 

9 клас Історія України.

Тема: Кирило – Мефодіївське братство.

 

Мета: освітня: викликати в учнів зацікавленість у засвоєнні матеріалу про

                            діяльність  кириломефодіївців

            розвивати: навички роботи учнів з документами, текстами підручника

                                та іншими джерелами, спонукати до продуктивності праці

                                через заохочення оцінкою.

            виховати: повагу до предків українців, у їх прагненні здобути свободу

                              для України.

 

Методи і прийоми роботи: прийом «Фотоспалах».

 

Тип уроку: комбінований з використанням інформації.

 

Основні поняття: Кирило –Мефодіївське братство,

                                 Книга буття українського народу.

 

Обладнання: атлас, карти з певними джерелами інформації, текст дальна     

                        таблиця.

 

Література: Бойко О. Д. Історія України—Київ: Академвидавництво 2004 –

                      с.230-232.  Гіссем  О. В. Історія України в таблицях. -Х.

                      Книжковий клуб-2006-с.196.Історії України в особах. ХІХ-

                      ХХст-К.Уераїна.-1995.- с.63-79

 

Хід уроку:

  І.Організаційний момент

  ІІ. Актуалізація опорних знань і умінь учнів.

1) Назвіть перші таємні організації офіцерів Петербурга, українських міст.

2) Яку мету ставили перед собою Південне та Північне товариства?

3) Покажіть зв'язок між назвою та завданнями таємної організації «Товариство об'єднаних слов'ян».

4) Як називались програмні документи Північного і Південного товариств,

хто їх автори?

5) У чому полягає відмінність проекту Конституції Микити Муравйова та

«Руської правди» Павла Пестеля щодо майбутнього України?

6) Звідки походить назва «декабристи»?

7) ** Чи можна вважати повстання Чернігівського полку складовою частиною декабристського руху? Обґрунтуйте відповідь.

8) ** Проаналізуйте причини поразки польського повстання 1830-1831 рр. та його наслідки для України

  IІІ. 30 рр. змінюється акцент у Внутрішній політиці Російської імперії.

 

Новий міністр освіти гриф С. Уваров шеполягов на тому , що шлях до процвітання Російської держави лежить через зміцнення принципово важливих суспільних основ-самодержавства, православ’я, народності. Ще зумовило процес русифікації народів Російської імперії, зокрема Українців , тому на ґрунті цього виникла у 1846р у Києві. Українська  політична  організація  - Кирило - Мефодіївського  товариство (братство), про яке і поговоримо  на сьогоднішньому  уроці. 

 

   IV. Оголошення теми, мети, завдань уроку.

    V  .  Сприйняття та усвідомлення, навчального матеріалу.

 

План

 

 

I. Вивчення нового матеріалу 

.

  1Утворення Кирило-Мефодіївського братства (товариства) (далі КМБ).

 2. Програмні документи:

а) «Книга буття українського народу»;

б) «Статут слов'янського братства Св. Кирила і Мефодія».

3. Громадсько-політична діяльність братчиків,

4. Значення КМБ для розгортання .національно-визвольного руху.

При розгляді першого питання вчитель пропонує учням самостійно        прочитати 2 пункт § 10 підручника і скласти у зошитах детальний план розповіді «Утворення КМБ». На виконання завдання варто виділити 5 хвилин, після чого заслухати відповідь двох учнів, оцінити їх балами середнього або достатнього рівнів, залежно від об'єму виконаної ними роботи і чіткості формулювань заголовків пунктів плану.

1. Орієнтовний план розповіді

1. Київ — місце створення КМБ.

2. Термін діяльності—з січня 1846 до березня 1847рр.

3. Дванадцять учасників товариства.

4. Нелегальний характер організації.

5. Вплив творчості Т. Шевченка на учасників КМБ.

6.Найвизначніші діячі товариства:

а) Історик Микола Костомаров;

б) письменник Пантелеймон Куліш.                      

       7. Ідея єдності пригноблених слов'янських народів як основа діяльності

кирило-мефодіївців.

 

2. Програмні документи

Учитель звертає увагу на другий пункт плану вивчення нової теми,  де записані назви програмних документів КМБ, доповнює текст підручника про «Книгу буття українського народу», вдаючись до  резерву інформації. 

 

Резерв інформації

    У резерв подані матеріали, яких немає  в підручнику, і вчитель

може використати їх на власний розсуд.

а) У «Книзі буття:!» викладено 109 положень. У документах 

жандармського слідства вона фігурує під назвою «Закон Божий». Автор

• Микола Костомаров. Оригінальний документ української політичної

думки. Згідно з «Книгою буття»,політичним ідеалом українського руху є об'єднання усіх незалежних слов'янських народів у федерацію із  столицею в Києві. Цікавою є ідея свобідного українського месіанства: український народ — найбільш пригноблений і зневажений, а водночас  --найбільш  волелюбний та демократичний — звільнить

росіян від їхнього деспотизму, а поляків — від аристократизму. «Книга буття»пропагувала радикальні конкретні заходи: ліквідацію кріпацтва і самодержавного ладу, відміну смертної кари, свободу віросповідання, доступність освіти, скликання раз на 4 роки найвищого міждержавного органу — Собору (або сейму) для взаємних консультацій. Передбачалося також мати невелике регулярне військо.

 

б) Ще один програмний документ КМБ — «Статуту слов’янського братства Св. Кирила і Мефодія», У підручнику після §10 вміщено текст документа. Ознайомитись із ним можна під час уроку або при виконанні домашнього

завдання.

 

Пропонується прийом «Фотоспалах».

Суть прийому полягає в тому, що за принципом швидкої дії світла учням треба за якомога коротший проміжок часу вибрати з кожного пункту тексту документа слова або словосполучення, які мають важливе значення для розкриття поставленого завдання. Перед початком роботи треба дати чіткі інструкції учням і записати на вошці схему очікуваних результатів: «Головні Ідеї», «Головні правила». Між двома колонками проведена не суцільна лінія, а пунктир, бо матеріал нероздільний, взаємодоповнюючий, тобто стосується двох аспектів діяльності однієї організації(Див.Історії України. 9 клас. — С. 71). Перша частина статуту — головні ідеї, друга — головні правила товариства.

 

Очікуваний результат після застосування прийому «Фотоспалах»

 

Головні ідеї КМБ                                                         Головні правила КМБ

1. Об'єднання слов'ян,                                                 1. Виховання, література.

2. Самостійність.                                                          2. Присяга

3. Народне правління. Рівність співгромадян,          3. Взаємодопомога.

4. Християнська віра.                                                   4. Конспірація.

5. Освіченість. Мораль.                                               5. Викорінення рабства.

6. Слов'янський собор.                                                6.Грамотність

                                                                                       7. Таємність.                                         

 

Учасники КМБ:

ініціатори В- Білозерський,          Г. Андрузький,

                   М. Гулак                      О. Навротський,

               М. Костомаров,          Д. Пильчиков,

        П. Куліш,                      І. Посяда,

       О. Маркевич,            М. Савич,

                                           Т. Шевченко               О. Тулуб.

КМБ проіснувало майже 14 місяців. За доносом провокатора О. Петрова діяльність братства була викрита, а Його члени заарештовані. Слідство у справі тривало в Петербурзі до кінця травня 1847 р. Найтяжче було покарано Т. Шевченка, якого віддали у солдати в далеке Новопетрівське укріплення

Окремого Оренбурзького корпусу із забороною писати і малювати. На трирічний термін ув'язнено в Шліссельбурзькій фортеці М. Гулака.                   

М. Костомаров перебував в ув'язненні один рік, О. Навротськнй — півроку у В'ятській тюрмі. Інших було вислано у віддалені губернії під нагляд поліції й заборонено повертатися в Україну.

У 1855 році цар Олександр II амністував кирило-мефодіївців.

 

Види діяльності кирило-мефодіївців:

> засідання товариства;

> дискусії;

> агітаційна робот;

> поширення заборонених творі;

> наукова і викладацька діяльність;

>збирання коштів на відкриття шкіл і т. д.

П. Куліша було заарештовано по дорозі за кордон, у Варшаві, й запроторено до тюремного каземату Петропавлівської фортеці. Основним звинуваченням проти нього стала книга «Повесть об украинском народе». На підставі доповідної генерала Дубельта цареві Куліша кілька місяців тримали у в'язниці, але внаслідок раптового погіршення здоров'я заслали у вересні 1847р. у Тульську губернію із забороною писати і займатися педагогічною діяльністю.

      М. Костомаров так виклав свої враження від читань шевченківських творів на засіданнях товариства: «Я побачив, що муза Шевченка роздирала заслону народного життя. І страшко, і солодко, і боляче, І п'янко було глянути туди. Поезія завжди веде перед, завжди зважується на сміливу справу, і вже їй слідом ідуть історія, наука та практична праця. Тарасова муза розбила якийсь підземний льох, що кілька віків був замкнений на багато замків, запечатаний багатьма печатками. Вона відкрила за собою шлях і сонячному промінню, і свіжому повітрю, і людській цікавості.

 

ПІ. Закріплення нових знань, умінь і навичок.

Завдання для учнів: зробіть власний висновок, чи можна назвати

Кирило-Мефодіївське братство

             а) політичною,

             б) просвітницькою,

             в) патріотичною організацією. Ваші аргументи.

 

IV. Домашнє завдання                                

Турченко Ф. Г.. Мороко В. М Історія України к. ХУШ - поч. XX ст. —

§10.                       

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

10 клас. Всесвітня історія

Тема: Радянсько –Німецький пакт від 23серпня 1939року.

Мета: освітня: дати учням порівняти статті про ненапад і пункти таємного

                           протоколу до нього, підвести учнів до того, що Сталінське

                           керівництво СРСР як таке, що перетворило країну на

                           співучасника злочинних діянь нацистської  Німеччини.

            розвиваюча: розуміння важливості роботи з документами уже поданих

                             застарілих штампів історичної  науки.

            виховна: виховати зневагу взагалі до диктатури, як явища, і злодіянь

                            Сталінського керівництва.

 

Методи і прийоми: проблемно –пошуковий метод; використання прийому

                                   «Резерв інформації»

 

Тип уроку:  комбінований.

 

Обладнання:  атлас, підручник, карти з інформацією джерел.

 

Література: Бойко О.Д. Історія України. –К.Академвидав. –с.448-450.

                    О.Г. Гіссем. Таблиці Історія України. –Х. Книжковий клуб. –с.350    

 

Хід уроку:

 

  І.  Організаційний момент.

  ІІ. Актуалізація опорних знань.

> Які країни в 30-ті роки утворили агресивний блок?

> Назвіть факти наростання воєнної агресії з боку держав вісі «Берлін – Рим - Токіо».

        > Чому керівні політичні кола Великобританії і Франції вибрали тактику

умиротворення агресорів?

> Хто з політичних лідерів брав участь у Мюнхенській змові?

> Який привід використала гітлерівська Німеччина для захоплення 

     Австрії і відокремлення Судетської області, що належала       

     Чехословаччині?

        > Чому англо-франко-радянські переговори 1939 року завершилися           

             безрезультатно.

 

  ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

• події в Європі та Азії в другій половині 30-тих років розвивалися

 таким, чином, що світові реально загрожувала нова війна. У цих умовах СРСР у створював видимість, що відстоює намір боротися за формування системи колективної безпеки. Радянська історична література фальсифікувала питання міжнародних відносин 1939 року, приховувала справжню роль сталінського керівництва в розпалюванні Другої світової війни.

> Найбільш переконливим документом, який викриває лицемірність, імперську суть зовнішньої  політики СРСР, є таємний протокол до договору про ненапад 23 серпня 1939 року. Наше завдання — пересвідчитися у цьому.

 

  ІV. Оголошення теми, мети, завдань уроку.

  V. Усвідомлення навчального матеріалу.

 

План.

1. Радянсько-німецький договір про ненапад.

2. Підписання таємного протоколу (пакту Молотова — Ріббентропа).

3. Вплив договору на подальший розвиток подій у світі.

Зважаючи на те, що вирішальну роль при засвоєнні теми мають

два документи, один з яких кілька десятиріч не друкувався,

учителеві варто продумати, як забезпечити учнів текстами.

Перший спосіб — з допомогою діапроектора відтворити на екрані

зміст договору і протоколу, і таким чином працювати з

документами. Другий спосіб — роздрукування ксерокопій на

кожну парту.

 1. Ознайомлення з документом 

Договір про ненапад між Німеччиною і Радянським Союзом

23 серпня І939 року

Уряди СРСР І Німеччини, керовані бажанням зміцненням справи миру між СРСР І Німеччиною і. виходячи з основних положень договору про нейтралітет, укладеного між СРСР і Німеччиною у квітні 1926 року, прийшли до наступної угоди:

Обидві Договірні Сторони зобов'язуються утримуватися від будь-якого насильства, агресивної дії, від будь-якого нападу щодо один одного, як окремо так і спільно з іншими державами.

У випадку, коли одна з Договірних Сторін виявиться об'єктом військових дій з боку третьої держави, інша Договірна Сторона не буде підтримувати ні в якій формі цю державу.

Уряди обох Договірних Сторін залишаються майбутньому в контакті один з одним для консультації, щоб інформувати один одного в питаннях, які торкаються їх спільних інтересів.

Жодна з Договірних Сторін не буде брати участі в будь-якому угрупованні держав, яке прямо або посередньо скероване проти Іншої сторони.

У випадку виникнення суперечок або конфліктів між Договірними Сторонами з тих чи інших питань, обидві сторони будуть вирішувати ці суперечності або конфлікти виключно мирним шляхом іа допомогою дружнього обміну думками або в деяких випадках шляхом створення комісій з врегулювання конфліктів.

Даний договір укладається терміном на десять років з тим, що. оскільки

одна з Договірних Сторін не денонсує його за рік до закінчення терміну, термін дії договору буде вважатися автоматично продовженим на наступні п'ять років.

Даний договір підлягає ратифікації у можливо короткий термін. Обмін ратифікаційними грамотами повинен відбутися в Берліні. Договір вступає в силу негайно після його підписання. Складено в двох оригіналах німецькою і російською мовами, в Москві 23 серпня 1939 р.

 

За уповноваженням уряду СРСР          За уряд Німеччини

В. Молотов                                                    Й. Ріббентроп

 

Усне обговорення

Вчитель дає одне за одним завдання, учні відшукують відповіді в тексті договору.

Дата і місце укладення договору. Кількість статей.

Прізвища міністрів закордонних справ Німеччини та СРСР.

Який мотив укладення угоди вказаний у документі?

Перелічіть взаємні зобов'язання сторін.

Що означають поняття «денонсація» і «ратифікація»?

На який термін укладено договір?

Якщо брати до уваги наступний розвиток подій, то в яких саме статтях

проявилися лицемірство і підступність договірних сторін?

 

2. Ознайомлення з другим документом.

 

 

Таємний додатковий протокол

При підписанні договору про ненапад між Німеччиною І Союзом Радянських Соціалістичних Республік нижчепідписані уповноважені обох сторін обговорили в суворо конфіденційному порядку питання про розмежування сфер взаємних інтересів у Східній Європі. Це обговорення призвело до нижченаведеного результату:

1. У випадку територіально-політичної перебудови областей, які входять у склад Прибалтійських держав (Фінляндія, Естонія, Латвія, Литва), північний кордон Литви одночасно є межею сфер інтересів Німеччини і СРСР. При цьому Інтереси Литви щодо Віденської області визнаються обома сторонами.

2. У випадку територіально-політичної перебудови областей, які входять в склад Польської Держави, межа сфер Інтересів Німеччини І СРСР буде приблизно проходити по лінії рік Нареву, Віол й і Сяну.

Питання, чи у взаємних інтересах бажаним є збереження незалежної Польської Держави і які будуть кордони цієї держави, може бути остаточно

з'ясоване лише протягом наступного політичного розвитку.

У будь-якому випадку обидва Уряди будуть вирішувати це питання в порядку дружньої взаємної згоди.

3. Стосовно південного сходу Європи і радянської сторони підкреслюється інтерес СРСР до Бессарабії. З німецької сторони-заявляється про її повну політичну незацікавленість в цих областях.

4. Цей протокол буде зберігатися обома сторонами в суворій таємниці.

Москва, 23 серпня 1939 р.

За уповноваженням уряду СРСР                      За Уряд Німеччини                                       Й. Ріббентроп

В. Молотов                                                    

(Оглашению подпежит. СССР — Гармяния. 1939—1941: Документу и материальї-М'.,1991-—С-71.).

 

 

Учитель наголошує на тому. то саме таємний протокол до договору про ненапад увійшов я Історію під назвою пакту Молотова -Ріббентропа, і продовжує роботу і учнями над другим документом.

Щоб зекономити час і не дублювати попередній етап, вчитель може використати: а) коментоване читання; б) дати завдання учням на 5 хв.— законспектувати найважливіше в документі, з їхньої точки зору, після чого організувати обмін думками щодо змісту. Вчитель повинен простежити за тим, щоб прозвучала Інформація, обов'язкова для учнів:

• конфіденційність питання, розглянутого уповноваженими Німеччини і

          СРСР; збереження протоколу обома сторонами в суворій таємниці;

> розмежування сфер взаємних інтересів у Східній Європі — така суть

          документу;

> територіальні інтереси СРСР поширюються на Фінляндію, Естонію, Латвію, Литву, землі Польської держави по лінії рік Нареву, Вісли і

         Сяну, Бессарабію

3. Стрілки — це сигнал для вчителя І учнів, адже останнє, третє питання теми стосується впливу домовленостей між СРСР та Німеччиною на подальший хід історії. Тому вчитель може записати на дошці трагічні чи радісні перспективи для кожної держави Із чотирьох, названих у таємному протоколі. Запис може мати такий вигляд:

радянсько-фінська війна, поразка Фінляндії; Фінляндія

Франція    =>союзниця гітлерівської Німеччини.

Естонія,         у 1940-1941рр. «мирним шляхом» встановлено соціалістичний

Латвія,     =>  лад; нетерпимість прибалтів до всього радянського;

Литва              перші республіки, які вийшли з СРСР.

Східна            Західна Україна і Західна Білорусія увійшли до УРСР і

Польща     => БРСР в складі СРСР; возз'єднання, радянізація.

Бессарабія  =>на вимогу СРСР відійшла від Румунії у1940 р.

 

Висновки в кінці уроку може робити кожен учень, якщо вчитель використає метод «мікрофона»: «Сьогодні на уроці я дізнався (дізналася) про те, що...»

 

Резерв інформації

Історія збереження мікрофільму з текстом таємного протоколу

Оригінали російського і німецького документа не виявлені в архівах. В науковому обігу знаходяться тексти, першоджерелом яких є мікрофільми, зроблені в кінці війни за вказівкою Ріббентропа. Разом з частиною архівів МЗС Німеччини мікрофільми були вивезені спочатку в Сілезію, а згодом — в

Мюльхаузен (Тюрінгія).Навесні 1945 р. поступила вказівка знищити архіви.

Цим, зокрема, займався радник і перекладач канцелярії міністра Карл фон

Льош. На свій страх і ризик він не став знищувати мікрофільми, а поклав котушки з ними в металеву коробку, обмотав її промасленою ганчіркою і зарив у парку замку Шенберг під Мюльхаузеном.

12 травня 1945 р. фон Льош розповів про сховану коробку британському підполковнику Роберту Томсону. Той повідомив про це американців. 14-19 травня коробка була викопана і доставлена в Лондон, де американці зробили дублікати всіх мікрофільмів. Всього виявилося 20 котушок, на яких було знято 9 725 сторінок документів. Серед них — додатковий протокол, підписаний в Москві 23 серпня 1939 р.

М. Хрущов про реакцію Й. Сталіна на договір про ненапад

Я вже говорив, як Сталін сприйняв цей договір. Він ходив гоголем, задерши носа, і буквально говорив: «Надув Гітлера, надув Гітлера».

Уїнстон Черчілль про В'ячеслава Молотова (Скрябіна)

«В. Молотов—людина видатних здібностей і холоднокровна нещадний. Він щасливо пережив усі лиховісні випадковості й випробування, котрі випали на долю усіх більшовицьких вождів--.Він жив і процвітав у суспільстві, де постійні скороминучі інтриги супроводжувалися загрозою особистої ліквідації... Його усмішка, від якої повівало сибірською зимою, його ретельно виважені й нерідко мудрі репліки, поєднані з люб'язними манерами, створювали

імідж бездоганного провідника радянської політики в морі тіней, що погрожувало смертельною небезпекою».

 

III. Домашнє завдання;

Опрацювати зміст і дати оцінку документам від 23 серпня 1939 р.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

11клас . Історія  України

Комбінований урок:

Тема: Окупаційний режим  в Україні.

Мета: навчити: розкривати суть нового порядку установленого окупантами

                            на українських землях.

           розвивати: навички аналізу і зіставлення історичного матеріалу;

                               вміння розглядати історичні явища в конкретно-історичних

                               умовах;

           виховати: учнів в дусі національної свідомості та гідності.

 

Тип уроку: комбінований.

Методи: Проблемно-пошуковий.

Обладнання: хрестоматія, атлас, карти з інформацією, підручник.

 

Хід уроку:

 І.Організаційний момент.

 ІІ. Актуалізація опорних знань.

       Фронтальне опитування :

   1.Яким було співвідношення сил сторін напередодні нападу німецьких

      Військ на Україну?

    2.Охарактерезуйте прикордонні бої німецьких і радянських військ.

    3.Які причини поразки радянських військ у танковій битві в районі

       Луцьк –Броди –Рівне –Дубно?

    4. Чому війська Південно-Західного фронту потрапили в оточення?

ІІІ. Усвідомлення навчального матеріалу.

 

1. Розповідь учителя.       

Наміри гітлерівців на окупованих територіях були викладені в плані «Ост»— плані знищення населення та «освоєння» окупованих територій на сході. Він розроблявся під керівництвом Гітлера, Гіммлера, Розонберга та інших нацистських діячів. Хоча його розробка остаточно й не була завершена і він у повному обсязі так і не був затверджений (затверджено було лише його економічну частину), ідеї, покладені в його основу, активно впроваджувались на окупованій території. За цим планом, зокрема, передбачалося:      

— часткове онімечення місцевого населення;     

— масова депортація, у т. ч. українців, до Сибіру;

— заселення окупованих земель німцями;       

— підрив біологічної сили слов'янських народів;  

— фізичне знищення слов'янських народів.

Із цією метою було створено спеціальне Управління (Міністерство) окупованих територій. Очолював міністерство Розенберг. Воно складалося з чотирьох відділів: політичного, адміністративного, економічного, цивільного. Останньому безпосередньо підпорядковувався рейхскомісаріат «Україна».

2. Розповідь учителя, яка супроводжується робота з картою.

Свої людиноненависницькі плани нацисти почали здійснювати одразу після загарбання території України (червень 1941 р. — липень 1942 р.). Спочатку гітлерівці прагнули ліквідувати саме поняття «Україна», розчленувавши її територію на адміністративні райони:

— Львівська, Дрогобицька, Станіславська й Тернопільська області (без північних районів) утворили дистрикт «Галичина», який підпорядкувався так званому Польському (Варшавському) генерал-губернаторству;

— Рівненська, Волинська, Кам'янець-Подільська,

Житомирська, північні райони Тернопільської, північні райони Вінницької, східні райони Миколаївської,

Київська, Полтавська, Дніпропетровська області, північні райони Криму та південні райони Білорусії утворили рейхскомісаріат «Україна». Центром рейхскомісаріату стало місто Рівне;

— східні райони України (Чернігівщина, Сумщина, Харківщина, Донбас) до узбережжя Азовського моря, як і південь Кримського півострова, були під владою військової адміністрації;

— із територій Одеської, Чернівецької, південних районів Вінницької і західних районів Миколаївської областей було сформовано нову румунську провінцію під назвою «Трансністрія»;

— Закарпаття з 1939 р. залишалося під владою Угорщини.

Розчленування України стало однією зі складових політики «нового порядку», мстою якої на українських землях було розширення життєвого простору для арійської раси. Українські землі як найбільш плодючі мали стати джерелом постачання продукції та сировини для «нової Європи». Народи, які населяли окуповані території, підлягали знищенню або виселенню. Їх решта, яка б вижила, мала перетворитися на рабів. По завершенню війни передбачалося переселення на українські землі 8 млн. німецьких колоністів.

3. Робота з документами. (Школярі отримують картки, на яких записані тези з документів, читають інформацію, потім висловлюють свої думки.)

Матеріал для карток.   (картка № 1)

У вересні 1941 р. Гітлер призначив на посаду рейхскомісара України «випробуваного бійця» націонал-соціалістської партії Е. Коха, який нагадував своїм підлеглим: «Я прибув сюди не для того, щоб роздавати благословення, а щоб допомогти фюреру. Населення мусить працювати, працювати і ще раз працювати. Ми прийшли сюди не для того, щоб роздавати манну небесну, а щоб створити передумови для перемоги.

Ми - панівний народ, а це означає, що расове найпростіший німецький робітник біологічно в тисячу разів цінніший порівняно з місцевим населенням».  (картка № 2)

 «...Немає ніякої вільної України. Мета нашої роботи полягає в тому, що українці повинні працювати на Німеччину, що ми тут не для того, щоб ощасливити цей народ. Україна може дати те, чого не вистачає Німеччині. Це завдання повинно бути виконано, незважаючи на втрати. Фюрер наказав вивезти з України в Німеччину 3 млн. тонн зерна, і ми повинні це зробити». Ще відвертішим був рейхсляйтер генерал-губернаторства X. Франк, який цинічно заявив: «Після нашої перемоги я відправлю українців хоч на фарш».

 

4. Вирішення проблемного завдання.

Які завдання стояли перед німецьким окупаційним  режимом в Україні?                   

IV. Робота за підручником,                     

V. Пояснення вчителя.                        

Новий порядок, запроваджений загарбниками, включав у себе:

— систему масового знищення людей;          

— економічне пограбування.                   

У різних регіонах окупаційний режим мав свої особливості:        

— у дистрикті Галичина режим терору був менш жорстоким. Тут було дозволено функціонування українських громадських установ, кооперативних організацій, закладів освіти. В органах місцевого самоврядування перевага віддавалась українцям перед поляками; 

— у східних районах, що знаходились під владою військової адміністрації, дозволялось існування деяких українських громадських організацій і не існувало всеохоплюючого систематичного поліцейського терору;  

— у «Трансністрії» режим був більш ліберальним - не було такого терору, дозволялась торгівля. Влада чітко виконувала наказ Антонечку: «Брати у зайнятих місцевостях все, що потрібно, все, що можливо, без усяких церемоній»,                               

VІ. Питання для актуалізації знань.             

Які антисемітські закони були прийняті в гітлерівській Німеччині в

1933-1941 рр.?

 

VIІ. Розповідь учителя.                           

— Становлення «нового порядку» було тісно пов'язано з «остаточним вирішенням єврейського питання».Напад на Радянський Союз став початком планомірного і систематичного знищення нацистами та їх посібниками єврейського населення спочатку на території СРСР, а згодом і всієї Європи. Цей процес отримав назву — Голокост.                                 

Символом Голокосту в Україні став Бабин Яр.    

29 вересня 1941 р. тут за один день було знищено 33711 євреїв. Далі тут протягом 103 тижнів окупанти кожного вівторка і п'ятниці здійснювали розстріли своїх жертв, зокрема радянських військовополонених, підпільників, заручників (загалом 150 тис. чол.).У Харкові — Дрогобицький Яр. Створення таборів смерті супроводжувалось масовим винищенням населення гетто, яких в Україні нараховувалося понад 350. На окупованій території СРСР протягом 1941-1942 рр. були ліквідовані майже всі гетто, а їх населення відправлено до таборів смерті або знищено МВ місці. Загалом на території України було знищено близько 1,6 - 1,8 млн. євреїв.

Фашисти здійснювали тиск на українське населення, щоб не допустити з їхнього боку допомоги євреям .Однак відомі тисячі фактів допомоги українцями євреями з ризиком для власного життя. Тільки в Галичині за неповними даними зафіксовано 100 фактів покарання українців за переховування євреїв.

VIIІ. Вирішення дискусійного питання.

Чому саме євреї стали об'єктом тотального знищення?

IX. Закріплення нових знань, умінь і навичок.

1. Яку назву отримав гітлерівський окупаційний режим?

2. Вкажіть суть окупаційного режиму.

3. Які риси колгоспної системи сприяли її збереженню окупаційною владою?

4. Що таке Голокост?

X. Підсумки.

Суть окупаційного режиму — як у місті, так і в селі — полягала в тому, щоб жорстокістю і терором залякати людей, зламати їхній опір і перетворити на покірних рабів. Військово-поліцейський апарат проводив організоване пограбування населення, створював нестерпні умови, прирікав на голодне вимирання. Риси «нового порядку»:

— ліквідація суверенітету або державності завойованих держав (територій);

— економічне пограбування і використання всіх ресурсів в інтересах III рейху;

— расова дискримінація, геноцид, антисемітизм;

— терор, репресії, масові вбивства невинних людей.

 

XІ. Домашнє завдання (на вибір).

1. Скласти план до тієї інформації підручника, яка була новою.

2. Написати листа українцю, який залишився на окупаційній території.

3. Скласти карту «Рідна земля під чоботом фашизму».

 

Комбінований  урок

З використанням інтерактивних технологій.

Тема: Селяни у XI –XIII ст.

 

Мета: навчальна: ознайомити учнів із структурою середньовічного

                                суспільства; порівняти із структурою античного Риму.

                                Привести учнів до визначення основних причин

                                залежності селян від феодала; порівняти становище

                                залежного селянина і римського раба.

          розвиваюча: удосконалювати вміння працювати  з текстами, виділяти

                                головне, робити порівняльний аналіз.

          виховна:  розвивати інтерес до життя людини середньовічного світу.

 

Тип уроку: комбінований з використанням інтерактивних технологій.

 

Методи: « Мікрофон».

 

Обладнання: таблиці із ілюстраціями до теми «Середньовічне суспільство»

                         і «Стародавній Рим, стародавні аркуші із схемами

                          середньовічного і римського суспільства.

 

Хід уроку:

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

      Застосування методу « Мікрофон».

1. На які верстви населення поділялось Римське суспільство(пропозиції учнів записуються на дошці.) ?
2. Хто поповнював число рабів у Стародавньому Римі?

 3). Якими були обов'язки античних рабів?

     4) Пригадайте, які верстви населення нам зустрічались під час вивчення історичного матеріалу в 7 класі. (Пропозиції записати на дошці.)

 

   Самостійна робота в групах: перша група складає таблицю античного суспільства, інша — середньовічного суспільства; завдання для самостійної роботи учні обирають самі. Спочатку структури осмислюються в

групах, потім лідери груп презентують свої варіанти структур

 

Структура    середньовічного    суспільства.

                                                                                                           

         «ті, хто молиться»            «ті, хто воює»                 «ті, хто працює»

            (духовенство)                   (феодали)                           (селяни)

Завдання учням.

— Порівняйте структуру середньовічного і античного суспільства, виявіть спільне й відмінне.

Слово вчителя. Процес формування середньовічного суспільства тривав декілька століть (до XI ст.).

Структура середньовічного суспільства відрізнялась від суспільства Стародавнього світу. Кожна група населення (стан) вела інший спосіб життя, дотримувалася своїх звичаїв, а головне — займала властиве тільки їй місце в суспільстві.

Словник.

Стани — великі групи людей, які різняться своїми правами та обов'язками.

ІІІ. Сприйняття й усвідомлення матеріалу (аналітична робота).

Учитель звертає увагу на місце селян порівняно із двома іншими станами. Селяни вважалися нижчим, третім станом, хоча й були найнеобхіднішою частиною суспільства. Як і в античному Римі, до фізичної праці продовжували ставитися зверхньо, уважаючи її не гідною вільної людини. Тим часом від урожаю чи неврожаю залежало життя всіх мешканців країни, що фактично перетворювало селянина на головну постать середньовічної історії. Селяни були годувальниками суспільства.

Завдання учням.

— На зламі Х—XI ст. в Західній Європі вільних селян залишилося не так уже й багато. Передбачте, як селяни стали залежними від феодалів?

Повідомлення вчителя.

1. Втрачали волю внаслідок королівських земельних пожалувань (феоди).

2. Селянин шукав захисту та добровільно переходив під владу феодала.

3. Безземельні селяни отримували від феодала землю в обмін на зобов'язання працювати.

Перевірка завдання.

Повідомлення вчителя.

За користування землею селяни виконували різні повинності.

Словник.

Повинності — примусові обов'язки.

Панщина — примусове відпрацювання на полі феодала.

Оброк — платежі селян продуктами та виробам свого господарства.

Церковна десятина — десята частина врожаю та приплоду худоби на користь християнської церкви.

Завдання учням.

З інформації, наданої учителем, визначити категорії селян. Скласти опорну схему.

 

Селяни

                                                                            

             Вільні селяни                поземельно                      особисто залежні

                 (заможні)                    залежні селяни                      селяни

Перевірка завдання.

— Що було спільного й відмінного у становищі залежного селянина і римського раба?            

Завдання учням.

— Опрацювати тексти за варіантами (у парах) («навчаючи — вчуся»).

1-й — «сільська громада»;

2-й — «натуральне господарство».

Робота в парах.

Надати сусіду відповіді на питання. ,

1. Що таке громада? Якою була роль сільської громади?

2. Що таке натуральне господарство? Чим було зумовлене панування натурального господарства?

Перевірка завдання.  

Завдання учням.

— Передбачте, як натуральне селянське господарство впливало на світогляд селян?

Опрацювати текст «Світ селянина».

Перевірка завдання.

Запитання:

— Про які ознаки феодального ладу ви дізнались на уроці?

Прогнозовані відповіді:

1. Власність феодала на землю.

2- Наявність у селян власного господарства і користування наділами.

3. Феодальні повинності селян.

4. Панування натурального господарства.

V. Підбиття підсумків.

Учні дають відповіді на запитання, сформульовані ними на початку уроку.

VI. Домашнє завдання:

а) опрацювати матеріал за підручником (автор О. Парліна) — §35, 36;

б) підготувати репортаж «Моя подорож до середньовічного села»

 

 

 

 

ТЕМА: Нумізматика, сфрагістика і геральдика в історичній науці.

 

МЕТА: навчальна: дати учням початкове уявлення про сфрагістику,                                                                    

                                нумізматику та  геральдику. Розкрити роль

                                печаток та гербів в історичних джерелах.

             розвинути: навички здобувати інформацію з різних джерел

 

             виховати: шанобливе  ставлення до державних символів      

                               України. 

Тип уроку: комбінований урок з елементами гри та

                      інтерактивними технологіями.

 

Прийоми: дидактичні ігри ,, Моя позиція” , ,, Мікрофон”

 

Обладнання: фотокартки та малюнки гербів, монет, українська

                          державна символіка.

 

Література: О.Д.Бойко ,,Історія України”.- К:, Академвидав. –

                      с.29- 31.

                      Сайти: http:///w.w.w.museum.com.u.a.

                               http:///w.w.w.heraldry.com.u.a.

 

Хід уроку:

1. Організаційний момент.
2. Актуалізація опорних знань за планом.

1. Фронтальне опитування
2. Робота з картками.

3. Оголошення теми, мети та завдань уроку.
4. Мотивація навчальної діяльності.

Любі мої друзі, на минулому уроці ми з вами познайомились з такою цікавою наукою, як  археологія, побачили багато знахідок, серед них і монети, герби, печатки.

 Друзі, як ви гадаєте, а про що ми будемо говорити сьогодні на уроці?  Правильно про монети, герби й печатки. Це дуже цінні історичні джерела.

 1. Початкові  уявлення про нумізматику.

Діти наука яка займається вивченням монет називається нумізматика. Наше з вами завдання з’ясувати, якими були монети в     , а також глибше вивчити цю науку.

Крім того, ми поглибимо наші знання і ще  цікавими науками – Сфрагістикою і Геральдикою.

На початку подорожі доцільно роздати   чи просто аркуші паперу  формату А-4 із монетами, гербами чи печатками.

 

2. Найдавніші українські гроші.

Перші в історії металеві гроші – монети  у зв’язку із необхідністю обміну результатами праці між людьми з’явились в VII ст. до н.е.  у Малій  Азії – у стародавній державі  Лідія.  Виготовляли їх із сплаву золота та срібла. Назва монети походить від назви храму Юнони. Монети у Стародавньому Римі, при якому існував Монетний двір, де  гроші карбували із круглих металевих пластинок.

 

   Перші монети на території України почали виготовляти  у  II половині VI ст. у грецьких містах –державах Північного Причорномор’я . вони карбувались із бронзи і мали вигляд Дельфінів.

          ( Учням пропонується знайти зображення усіх монет у додатку № 2 )

 

  Коли учні розглядають давні монети, слід їх наштовхнути на думку порівняти сучасні монети, і ті що були тоді і вислухати їх пропозиції.

 

       Учитель слухає відповіді, якщо в цьому є потреба, коректує їх. Далі учням пропонується попрацювати  з підручником (с. 26—27) і дати відповідь на запитання:  нумізматика поглиблює наші знання з історії?

3. Початкові уявлення про геральдику. Герб як

символ влади.

 

Дидактична гра «Моя позиція»

Учні класу розподіляються на три групи: перша група дотримується позиції –так , друга — ні, третя — не знаю. У процесі обговорення проблеми школярі можуть змінити позицію і поповнити ту групу, міркування якої, як їм здається, більш переконливі.

Слово вчителя. Тепер, коли ми з вами з'ясували, що таке нумізматика і чим займається ця наука, час перейти до розгляду питань, пов'язаних із геральдикою та сфрагістикою.

І  Питання до учнів:

— Чи чули ви коли-небудь слово «герб»?

— Що воно означає?

— Як називається наука, яка займається дослідженням гербів? (Після короткого обговорення учням пропонується перевірити правильність своїх міркувань за допомогою підручника (с. 29-30). Після узгодження питань учні переглядають матеріал додатку 2.)

Особливу увагу, говорить учитель, слід звернути на те, що головним елементом будь-якого герба є- щит.

(Учні переглядають матеріал додатку 3. де подано зразки форм щитів.)

Далі розглядається український малий Герб. Учитель коротко розповідає про історію виникнення Герба. На завершення розгляду цього питання вчитель звертає увагу школярів на цінність інформації, яку несуть герби, а також на те, як розшифровуються зображення на них.

Враховуючи великий обсяг розглянутого матеріалу, часу на розгляд питання, пов'язаного зі сфрагістикою, не залишається, тому учням пропонується лише визначення цього терміна, а решта питань, пов'язаних із

вивченням цього поняття, залишається на дослідження   в домашніх умовах.

 

IV. Закріплення нових знань учнів.

         Проводиться за допомогою методу «Мікрофон».

         (Рекомендації до використання визначеного методу.)

         «Мікрофон» — один із методів, який забезпечує активізацію школярів. «Мікрофоном» може слугувати ручка чи олівець. Учень, що відповідає на запитання  першим, передає «мікрофон» іншому і т. д. Учитель підводить підсумки й узагальнює відповіді на запитання. У ході обміну думками закріплюється матеріал із таких питань:

1. Що таке нумізматика?       ,

2. Як нумізматика допомагає історикам?

3. Що вивчає геральдика?

4. Який вигляд має малий Державний Герб України?

V. Підсумки уроку.

Слово вчителя. Дорогі діти. Ось і закінчилася наша сьогоднішня подорож у світ історії. Ми з вами дізналися   багато цікавого.

VI. Домашнє завдання на вибір:

1. §4-5 — відповідати на запитання в кінці параграфів;

2. намалювати ілюстрації до самостійно обраної інформації;

3. скласти алгоритм до матеріалу .§5;

4. поповнити набуту інформацію за рахунок самостійно обраних джерел.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок-реквієм

Тема уроку: 66 Річниця визволення України від  німецько – фашистських загарбників.

Мета уроку:  ознайомлення учнів з подіями 1941-1945 рр.,     навчити враховувати уроки минулого; вшановувати память людей , що загинули в роки війни, вшановувати ветеранів Великої Вітчизняної війни.

   Обладнання: інтерактивна дошка, мультимедійний проектор, комп’ютер, звукопідсилююча апаратура

Хід уроку.

. Організаційний момент.

. Основна частина уроку.

Учень: Під небом чистим на українській землі,

             В шістдесят шостий раз приходить осінь ,

             Й курличуть сизокрилі журавлі,

             І спогади про ті часи приносять.

             У ті роки були ви молоді,

             У кожного цвіли солодкі мрії,

             Та сталось так у вашому житті –

              Воєнний вітер холодом повіяв .

              Прийшлося вам край рідний боронить,

              Від нечисті фашистської, їх люті…

              Як землю рідну вміли ви любить –

              Голодні і роздягнуті, й роззуті.

              Ні крові, ні здоровя, ні життя,

              Для перемоги всі ви не жаліли,

              Не буде вам ніколи забуття ,

              Бо неможливе ви для нас зробили.

Учитель: Минають роки відлітають у вічність. Виповнюється 66 років з часу визволення нашої країни від німецько- фашистських окупантів. Пройшло цілих 66 років з того часу, коли замовкли останні постріли гармат, настала тиша, прийшов мир, довгожданий, вистражданий, оплачений найвищою ціною, ціною крові і сліз. Все далі відходять грізні і важкі роки війни, але не згасає память про тих, хто не шкодував своєї крові, хто приніс на алтар свободи найдорожче – життя. Кожен з нас поділяє думку втілену в словах “Ніхто не забутий, ніщо не забуте !”   

          Учень 1.       Над Дніпровими хвилями

Вкраю - вогняному

      Підводиться стовпчик

І напис на ньому

                                           Вербичка в жалобі

                          Стоїть, мов спокута…

                          Ніхто не забутий ,

                          Ніщо не забуте!

 Учень 2.  Не спиться ще вдовам

                  Бо туга минулась,

                  Для них і сьогодні

                  Війна не скінчилась.

                  Серця в них  назавжди

                  Тривогою скуті

                  Ніхто не забутий

                  Ніщо не забуте!

(Звучить мелодія  О. Александрова «Священна війна » на фоні мелодії слова )

 Учень. Війна 1941 року увірвалася в юність наших дідів і прадідів, мов чорний смерч. Підпалила квітучу землю, затьмарила міста і

села. Палала  Росія, Білорусія, палала ненька – Україна.                 

Учень. Страшні сліди залишила війна на Україні. В руїні і згарища було перетворено 714 міст і селищ. Скільки горя, скільки страждань за цими цифрами. 1225 днів і ночей шли солдати вогненими дорогами війни, кожен день, як рік, кожен рік, як століття.

Батьківщина кликала на поміч своїх синів і дочок.

Учень. Пройшли солдати немалі дороги

              Через бої та хуртовини злі

               І засвітили сонце перемоги

               Усій землі, всім людям на землі.

Учениця. Бійці Вітчизну врятували

                  Ішли за неї у смертельний бій,

                  Щоб діти в щасті виростали,

                  Вкраїні зоряній своїй.

Учень.  Зі спогадів ветерана Великої Вітчизняної війни  Бортнікова Гаврила Давидовича.

          Свій бойовий шлях розпочав в повітряно- десантних військах під Москвою, а потім продовжував на річці Дон. Саме тут в 1942 р. стояли на смерть радянські воїни, відбиваючи атаки ворога. Німці йшли в психічну атаку, але кожен раз їх стримував вогонь кулеметників. Жоден  фашист не ступив на цей берег Дону.

        118-й гвардійсько-стрілковий  полк 62 дивізії йшов захищати Сталінград. У цьому бою Гаврила Давидовича поранено, був госпіталізований. Після вдалого лікування був направлений в Леніградське військове училище. Закінчивши училище, отримав звання командира санітарного взводу 224 стрілкового полку під командуванням Малиновського. Гаврило Давидович під смертельним вогнем виносив поранених. 10 поранених виніс із нейтральної зони. Йшли бої за Австрію. Бортніков з пораненими залишився в нейтральній зоні. На віддалі 5 метрів знаходилися німецькі танки, раптом один з танків різко змінив свій рух і обстрілюючи територію почав наближатися до окопу з пораненими. Хвилюванню не було меж, але потрібно було тримати себе в руках, адже поруч знаходилися люди, які втратили надію на життя. Танк проїхав через окоп ,засипавши нас землею. Страх. Хвилювання. Все це потрібно пережити. Багато зусиль потрібно було для того, щоб звільнити себе і своїх товаришів. Гаврило Давидович визволяв : Австрію, Угорщину. Закінчив свій бойовий шлях 14 травня 1945 під Прагою.  

         Високо оцінила Батьківщина хоробрість і відважність солдата. Нагородивши Гаврила Давидовича Бортнікова Орденом Червоної зірки, медаллю За бойові заслуги , медаллю За надання першої допомоги потерпілим .

Учень 2 Зі спогадів ветерана Великої Вітчизняної війни  Сергієнка

Івана Івановича.

       Свій бойовий шлях почав на Україні під Черніговом, потім в Білорусії. Уже у вересні 1941р. під Брянськом був, тяжко поранений у голову, підлікувався і знову в бій.

        Вдруге був поранений у груди 1941 року, а вже до самого кінця війни доля була до нього милостива.Він залишився живим, хоча десятки разів зустрічався зі смертю. Хоронив друзів, бачив, як просили допомоги вороги.

    Учитель. Війна крокувала по всій Україні не обминула вона й нашого селища.

Учень. Вересень 1941 року – демонтаж обладнання Низівського цукрового заводу в умовах близького фронту. Робота проводилась в основному у нічний час, так як фашистські літаки весь час кружляли над територією заводу. Роботи по демонтажу виконувались людьми похилого віку і жінками. Всього відправлено 41 вагон обладнання з направленням на станцію Каргапілля Курганської обл.

            Завод був розібраний і залишений в такому стані, що фашистським окупантам не вдалося налагодити виробництво.

 Учениця. І ось завод і радгосп евакуйовані, зірваний красень- міст через Псел і водяний млин. 10 жовтня 1941 року німці зайняли Низи. Пограбовано колгоспне майно. Вивезено в Німеччину  125      чоловік молоді. Багато гектарів прекрасного будівельного лісу вирубано і відправлено в Німеччину.    

 Учень.На території цукрозаводу у складі розташувався табір для військовополонених, яких налічувалося 500 чоловік. Склад був обнесений колючим дротом, охоронявся вартовими і собаками. Серед полонених була велика смертність. Мертвих закопували у ями на тереторії де зараз розташований будинок працівників ГЕС. Низівські жінки, ризикуючи життям, організували допомогу харчами. Перекидали хліб, варену картоплю через проволоку, або залишали продукти на шляху.

    Часто німці розправлялися з цими жінками. Влітку і взимку полоненні спали у складі на холодній цементовій підлозі, де був тільки тонкий шар соломи.

  Учениця. Перший раз Низи було звільнено в лютому 1943 року. Але 10 березня цього ж року німці знову зайняли Низи. На території заводу завязався нерівний бій. Наші частини повинні були відступати. В цьому бою загинуло 68 солдат і офіцерів.

        Жителі селища організували похорони бійців. Друге і остаточне визволення Низів від німецько-фашистських окупантів було 18 серпня 1943року.

Учень.709 жителів селища воювали на фронтах Великої Відчизняної війни, 270 з них були нагороджені орденами і медалями. 299 наших земляків загинуло смертю хоробрих.І зараз в центрі нашого селища біля селищної ради розташований меморіальний комплекс, де поховано 494 військових, які загинули в Низах під час останньої війни. З них 401 житель нашого селища.

Учитель. Летять і біжать роки. Летять і летять, мов журавлині ключі в далекий вирій. Але ми жителі селища Низи памятаємо всіх живих і померлих. Наше селище відроджене, помолоділе за повоєнні роки нагадує і наказує нам.

          Памятайте! Через віки, через роки - памятайте, про тих, хто вже ніколи не прийде. Памятайте ! Схилимо ж голови перед світлою памяттю тих, хто віддав своє життя в імя врятування Вітчизни, увійшовши в безсмертя! Вшануємо їх хвилиною мовчання.

Учениця. Нашу память обпалює вічний вогонь,

                  Де граніти і зелені повіть…

                  Де священного чистого світла його

                  В день весни ми приходимна сповідь.

 Учень. Уклонитися тим, хто поліг у бою

              Хто прикрив землю рідну собою…

              Свято мужності й радість велику свою

              Розмішаю живою сльозою.

Учениця.  Хвала і вдячність всім героям

За долю радісну, за те,

Що на колишнім полі бою

Сад миру сонячно цвіте.

 Учень.  Спасибі рідні, вам, за перемогу,

  За те, що землю спопелили не дали,

 За сині весни, за поля родючі –

 За мир, який для нас ви принесли.

Учениця.  Спасибі  вам за те,що ви живі,

  Що не пішли з життя цього так рано

  Низький уклін вам щирий, до землі

  Спасибі, сивочолі ветерани.

Учитель.

 28 жовтня 1944 року Україну було повністю звільнено від німецько – окупаційних загарбників. І, нарешті, прийшов довгожданий мир. Матінка- Вітчизна почала загоювати свої рани.Почалася післявоєнна відбудова.

 І ми з вами, не повинні забувати усі жахливі сторінки історії.

Підсумок уроку