§ 6.6. ДИХАННЯ ТА НАУКОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ

(презентація для учнів 8 класу НУШ з курсу "Біологія" за модельною модельна навчальна програма «Біологія. 7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти

(авт. Соболь В. І.)

 та за підручником "Біологія. 8 клас" за ред. Соболь В. І.)

Підготувала:  вчителька хімії та біології

 комунального закладу

"Маріупольська загальноосвітня школа

 І-ІІІ ступенів № 47

Маріупольської міської ради Донецької області"

Сорівка Світлана Олександрівна

Єдина краса, яку я знаю, — це здоров’я.

«Без любові немає щастя, без щастя неможливе життя». Це кредо

найвідомішого твору Г. Гейне — збірки

ліричних віршів «Книга пісень». У поета є і багато відомих афоризмів, серед яких: «Людина є хворою, якщо не радіє променям

сонця, що проникають у її житло». Цікаво,     Генріх Гейне

          чи має якийсь вплив на дихання сонячне   (1797–1868)

                                                                                                                                                                                             світло? видатний німецький

поет-лірик

Які чинники мають визначальний вплив на дихання?

Процеси дихання людини та отримання енергії для життєдіяльності залежать від багатьох природних і соціальних чинників. Але визначальне значення має такий абіотичний чинник як повітря:

 його склад,

 температура,  вологість тощо.

 Суттєве значення для дихання мають впливи вірусів та мікроорганізми, які є у повітрі та можуть потрапляти в організм разом із ним.

 грип,  дифтерія,  туберкульоз,  гайморит,  бронхіт,  пневмонія,  ангіна,  кір,  краснуха та ін.

У дихальній системі завжди є різні мікроорганізми, але їх хвороботворний вплив проявляється лише в разі різкого ослаблення організму (переохолодження, перевтома, депресія) та зниження його захисних сил.

Неінфекційними захворюваннями органів дихання є:  хвороби, які виникають унаслідок механічних пошкоджень (пневмоторакс),  під впливом цементного пилу

(силікози),  вугільного пилу (антракози),  азбестових частинок (азбестози), що містяться в повітрі,  алергічні (бронхіальна астма, алергічний риніт)  онкологічні (рак легень).

Відповідно до основних складників здоров’я можна назвати ряд рекомендацій щодо правильної організації дихання та об’єднати їх як пам’ятку «Культура дихання»:

1)                  організуйте правильне дихання: практикуйте дихальні вправи,вдихайте через ніс, видихайте через рот, навчіться діафрагмальному диханню;

2)                  організуйте спосіб життя: загартовування, фізичненавантаження, прогулянки на свіжому повітрі, калорійне збалансоване харчування, відсутність шкідливих звичок; 3) стежте за станом повітря у своєму середовищі проживання: дотримання чистоти на робочому місці, боротьба з пилом у житлових приміщеннях, використання кімнатних рослин; 4) організуйте медичні послуги: проведення вакцинації, дотримання правил особистої гігієни, систематичний медичний огляд (флюорографічні обстеження) тощо.

Біологія + Практика

Покладіть одну руку на груди, а другу — на живіт і дихайте максимально глибоко, щоб на вдиху

живіт надувався, а грудна клітка не рухалася.

Зробіть від 10 до 20 вдихів.

Які сучасні методи дослідження органів дихання?

Для оцінювання стану органів дихання, профілактики та вчасного виявлення захворювань сьогодні застосовуються різні методи, але найпоширенішими є флюорографія, комп’ютерна томографія та спірографія.

Флюорографія — дослідження органів за допомогою рентгенівських променів, що проникають крізь тканини та переносять зображення на плівку за допомогою флюоресцентних мікрочастинок. Періодичність проведення — не частіше, ніж один раз на рік.

Томографія — метод дослідження, у результаті якого отримують зображення окремих пластів досліджуваного

об’єкта (органа чи організму). Усі сучасні види томографії

(рентгенівська, магнітно-резонансна, емісійна) відтворюють зображення перерізу з допомогою комп’ютерів, тобто є комп’ютерними.

Спірографія — дослідження легень шляхом реєстрації їх об’єму під час дихання. Основним показником спірографічних досліджень є життєва ємність легень.

Яке значення наукових досліджень дихання?

У сучасних умовах життя людини актуальними є дослідження впливу екологічних чинників на життєві функції та пристосування організму до

змін у природному й соціальному середовищі. Такі дослідження здійснює

екологічна фізіологія людини. Це розділ фізіології,  що вивчає вплив на

функції людини умов життєдіяльності в різних фізико-географічних зонах,

у різні періоди року, доби тощо, а також фізіологічні основи адаптації до природних чинників. Екологічна фізіологія тісно пов’язана з екологією,

фізіологією тварин, кліматофізіологією, фізіологією праці та спорту.

Дослідження дихання проводяться на всіх рівнях організації та є основою для практичних рекомендацій щодо проживання людини в екстремальних умовах високогір’я, пустель, холодних районів Арктики й Антарктики, лікування захворювань (гіпоксія, гіпероксія, гірська та кесонна хвороби).

Розділ медицини, що вивчає захворювання органів дихання, називається пульмонологією. Лікарі-пульмонологи

спеціалізуються на діагностиці та лікуванні ряду захворювань, серед яких астма, бронхіт, пневмонія, вивчають проблеми,

пов’язані зі зниженням функції легенів, унаслідок вірусних та бактеріальних інфекцій, куріння, забруднення повітря.

Важливе значення для розуміння дихання мають дослідження і відкриття у біохімії. Нобелівськими преміями відзначені відкриття енергетичної функції АТФ у обміні речовин, механізмів анаеробного та аеробного окиснення та ін.

Біологія + Хімія

 «Хто їсть яблука, той легше дихає», — стверджують науковці і обґрунтовують свої висновки наявністю у плодах вітамінів А

та С, що є антиоксидантами. Цікаво, а які ще корисні речовини є в яблуках, що впливають на дихання?