6 клас Скіфи на території України

Скіфи

Скіфи або скити (рідше сколоти) — група племен, які жили у VII - III ст. до н.е. на територіїУкраїни та Середньої Азії, згодом, до ІІІ ст. до н.е., в Криму і називали себе «сколотами».

Відомості про скіфів засвідчують грецькі (особливо Геродот) і римські автори та археологічні знахідки. Скіфи — об'єднання різних в культурному плані племен. Скіфи — корінний народ, нащадки зрубної культури. Геродот, відвідавши Велику Скіфію, виділив декілька видів скіфів: скіфи-кочівники, елліно-скіфи, скіфи-землероби, скіфи-орачі та царські скіфи.

На початку VI ст. до н.е. перський цар Дарій І напав на територію Скіфії. Для оборони була застосована тактика “випаленої землі” та блискавичних набігів невеликими загонами.

Розквіт Великої Скіфії – IV ст. до н.е. за царювання Атея.

У ІІІ ст. до н.е. під тиском наступаючих зі сходу сарматів скіфи покидають свою територію, лишаючи собі лише південь гирла Дніпра та степовий Крим. Так з’явилася Мала Скіфія. Вона відігравала значну роль у регіоні, воюючи з грецькими полісами. Як державне та суспільне утворення Мала Скіфія проіснувала до ІІІ ст. н.е.

Скіфська культура залишила багато пам’яток. Цьому сприяли захоронення – кургани, де хоронили багатих скіфів з їх особистими речами. Знахідки вказують на те, що скіфи були видатними ювелірами. У мистецтві мали особливий «звіриний стиль».