7 клас Урок " Народна пісня в сучасному житті"Тип уроку: дослідницький, поглиблення знань про вплив народної пісні на счасність

Про матеріал
Тема: Народна пісня в сучасному житті. Мета: навчальна: розширити загальноестетичнийта музичний кругозір учнів,ознайомити їх із естетичними, жанровостилістичнимипоняттями, з життям ітворчістю композиторів, музичними творами, поглибити знання музичної грамоти; розвиваюча: розвивати музичні здібності метроритмічного,звуковисотного,ладового відчуття, вокально – хорових і творчих навичок, навичок образного,осмисленого сприйняття музики; виховна: формувати емоційні, естетичні, моральні, загальнолюдські та національні якості особистості національної гордості й патріотичних почуттів, любові дорідного краю, до природи; любові до народних пісень, до народних традицій.
Перегляд файлу

                                                                  7 клас

Тема: Народна пісня в сучасному житті.

Мета:

навчальна: розширити загальноестетичнийта музичний кругозір учнів,ознайомити їх із естетичними, жанровостилістичнимипоняттями, з життям ітворчістю композиторів, музичними творами, поглибити знання музичної грамоти;

розвиваюча: розвивати музичні здібності метроритмічного,звуковисотного,ладового відчуття, вокальнохорових і творчих навичок, навичок образного,осмисленого сприйняття музики;

виховна: формувати емоційні, естетичні, моральні, загальнолюдські та національні якості особистості національної гордості й патріотичних почуттів, любові дорідного краю, до природи; любові до народних пісень, до народних традицій.

Тип уроку: дослідницький, поглиблення знань про вплив народної пісні на счасність

Обладнання: мультимедійна дошка, комп’ютер, зошити, фонохрестоматія 7 клас , підручник для 7 класу Л.М.Масол, Л.С.Аристова, фортепіано, баян.

Музичний матеріал:  «Дикі гуси»  муз. Ігоря Поклада - вірші Юрія Рибчинського у виконанні Ніни Матвієнко, муз. П. Майборода «Пісня про рушник», муз. К. Меладзе «Квітка – душа», В. Івасюка «Два перстені» у виконанні гурту «Смерічка» та «Пісня буде поміж нас» у виконанні Софії Ротару, пісня «Дикі гуси» у виконанні Н. Матвієнко, муз.Т. Петреннко «Україна».

 

                                            ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент.

 

        Пісня ні в добру, ні в злу годину не покидає людину.

 Народна мудрість.

(Вхід учнів до кабінету під звучання пісні «Дикі гуси»  муз. Ігоря Поклада - вірші Юрія Рибчинського у виконанні Ніни Матвієнко)

Музичне вітання.

Доброго дня, моя Україно!

Доброго дня український народ.

Хай із сердець наших ллється знов щиро,

Муза, яка підійме до висот.

Доброго дня, доброго дня,

Музо, яка підійме до висот.

 

II. Оголошення мети уроку.

Учитель.

  • Сідайте, діти. Сьогодні діти ми проведемо дослідницький урок, мета якого -  поглибити знання про особливості розвитку естрадної пісні XX-XXI століття. Ми проведемо екскурс по сторінкам альманаху «Золоті голоси Української естради».
  • На  уроці   присутні: мистецтвознавці, які допомагатимуть в проведені уроку та будуть оцінювати вас; дослідники, експерти,  які отримали випереджаючи завдання з теми і яку потрібно буде разом визначити  сьогодні. Для початку проведення уроку надаємо слово мистецтвознавцям.

Мистецтвознавці:

- Зверніть будь ласка на дошку. На дошці відсутній запис теми. Сьогодні на уроці перед вами стоїть пошукове завдання – визначити тему уроку, через ті завдання, які були вам дані на сьогодні, і через ті запитання, на які ви будете відповідати.

III. Мотивація уроку.

(на дошці записана формула успіху проведення дослідницької роботи)

 

               Формула успіху дослідницької роботи                                                     

                            (У + Т)(В +С)Н=З

                                             УВАГА

                                             ТВОРЧІСТЬ 

                                             ВЗАЄМОДОПОМОГА

                                             СПРИЙНЯТТЯ   

                                             НАВИЧКИ

                                             ЗНАННЯ

Учитель.

- Давайте налаштуємося на урок і нам допоможе ось проста формула, яку ми разом з вами визначимо.

                       (Діти складають формулу та всі разом читають її)

- Саме ці якості нам будуть потрібні на уроці.

IV. Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.

Учитель:

- Діти, скажіть, будь ласка, чи відома вам пісня, під яку ви зайшли до класу?

Учень.

- Це пісня «Дикі гуси» у виконанні Н. Матвієнко

Учитель:

  • Звідки тобі відома ця пісня?

Учень:

  • Моя мама співала її і я зацікавилася співачкою Н. Матвієнко і багато цікавого дізналася про її успіхи у творчості.

Учитель:

  • Як ви діти думаєте, пісню «Дикі гуси» до якого жанру  віднесемо?

Учні:

  • До народної…
  • До авторської…
  • До естрадної…

 

Учитель:

  • Нам допоможуть у цьому питанні наші експерти.

Експерти:

- Хоча співачка має народний тембр голосу, але пісня  «Дикі гуси» є авторська, але перш за все естрадною піснею і популярною XX століття. –

Учитель:

- Чи являється ця пісня популярною в наш час?

Учні:

  • Я вважаю, що ні. Тому що на естраді я не чув її.

Учитель:

  • А сама співачка є популярною? І чи є пісні у виконанні Н. Матвієнко популярними на сьогодні.

Учні:

  • Так. Як я вже говорила, що її пісні мене захопили. Особливо пісня «Квітка душа», яка часто звучить як по радіо, на телебаченні. Серед народних співачок вона є моєю однією із улюблених співачок.

 

Учитель:

  • А чи можеш цю пісню нам наспівати?

Учениця:

- Із задоволенням.

                    (звучить пісня «Квітка – душа» у виконанні учениці)

Учитель:

- Щоб дізнатися наскільки ви полюбляєте українську естрадну музику проведемо  невеличку муз. Вікторину, яка поведе нас в цікаву подорож «Голоси української естради». А в проведенні музичної вікторини нам допоможуть музикознавці. Будь ласка вам слово.

 

Музикознавці:

- Перед вами стоїть завдання: визначити їх голоси співаків після сприйняття музичного твору, який має оригінальну обробку Гімну України.

 

                                        Музична вікторина.

                        (звучить Гімн україни у сучасній обробці)

Музикознавці:

- До яких виконавців ми віднесемо ці голоси?

Учні:

  • До сучасних…
  • До популярних…
  • До знаменитих…

Музикознавці:

  • А якщо точніше?

Учні:

  • До зірок естради.

 

Учитель:

  • Ось і настав час визначити тему нашого уроку, виходячи із ваших відповідей. Тема нашого уроку …(на дошці зявляються фото популярних виконавців)

Учні:

 - Зірки української естради.

Учитель:

Запишіть тему у зошит.

  • Але щоб стати зіркою естради, потрібно пройти багато років наполегливої праці, щоб засвітитися на естраді та утриматися. Кожне століття має своїх зірок естради.

 

Музикознавці:

- Додому вам було випереджаюче завдання підготувати повідомлення про особливості розвитку української естради  XXXXI століття  та улюблених виконавців. В цьому нам допоможуть дослідники, експерти.

Вчитель:

- Дорогі наші дослідники, розкажіть нам про особливості розвитку української естради у XXстолітті?

Дослідники – 1

Естрадні пісні 60 років  створювалися в основному на вірші провідних на той час поетів – Андрія Малишка, Дмитра Луценка, Михайла Ткача, Дмитра Павличка, Бориса Олійника, Миколи Сингаївського, Лади Реви, Олександра Богачука, Ігоря Бараха, Любові Забашти, Василя Юхимовича та ін. Основними мотивами цих пісень, були любов до рідної землі, маленької батьківщини, матері, а також ніжна і висока любовна лірика.
Головними ознаками пісень того часу, були “сльозливість, сентиментальність.

Музикознавці:

  • Експерти, як ви вважаєте, чому пісні 60-80 років несли образ туги за Батьківщиною, рідною домівкою?

Експерт -1.

   Справа в тому, що більшість з композиторів та поетів цього періоду народилися і виросли в селі, потім поїхали в місто на роботу/навчання, де й залишилися до кінця життя. Але сум за рідним селом, батьківською хатою, любою мамою був таким сильним, що це досить часто виливалося у творчість.

Експерт -2:

   Оця своєрідна “туга за втраченим раєм” була не лише потягом до місця народження і рідних людей, я вважаю, що це було прагненням людини повернутися до витоків, до свого національного коріння, до народної пісні. А більшість народних пісень мали тужливий характер.

Саме народна пісня була основним поштовхом до написання власних пісень.

 

 

Вчитель:

Давайте пригадаємо композиторів, які тісно повязали своє життя з народною піснею, та втілили її в  українську естраду.

Щоб відповісти на це запитання, нам потрібно завершити незакінчене речення.

                                 (на дошці Незакінчене речення)

- Анатолій… (Пашкевич) був глибоко (народним) композитором, його пісні не лише за змістом, а й за мелодикою схожі на (народні).

- “Батьком” української естради справедливо називають (Платона Майбороду).

- Своєрідним королем української пісні був…( Олександр Білаш).

- Органічно доповнювали творчість Майбороди і Білаша пісні Ігоря (Шамо).

- Найкращі поп - пісні, написані й виконані талановитими митцями, стали (классикою) естрадного мистецтва XX століття.

Вчитель.

  • Діти, додому вам було випереджаюче  завдання: назвати найвідоміших виконавців XX-XXI століттяя та найвідоміші пісні, які залишились популярними на сьогодні?

 

Учень.

Найвідомішими виконавцями пісень даного напрямку були Дмитро Гнатюк, Микола Кондратюк, Валентина Купріна, Констянтин Огнєвий, Анатолій Мокренко, Олександр Таранець, Лариса Остапенко, Діана Петриненко, Юрій Богатіков, Юрій Гуляєв, пізніше – Раїса Кириченко.

Цікаво, що більшість з цих співаків працювали також в оперному жанрі

 

Вчитель.

- Назвіть найвідоміші пісні першого періоду зародження української естрадної пісні?

 

Учень.
Найвідомішими піснями першого періоду української естради були: “Пісня про рушник”, “Два кольори”, “Черемшина”, “Чорнобривці”, “Летять, ніби чайки”, “Києве мій”, “На долині туман”, “Марічка”, “Степом, степом”. Ці пісні звучать і сьогодні. Вони стали класикою, яка ніколи не вмирає.

V. Перевірка опорних знань.

Вчитель:

- Діти давайте з вами ми пригадаємо пісню «Пісня про рушник», але для цього нам потрібно розпіватися.

 

1.Розспівування:

- по полу тонам;

- настройка по тризвуку.

2. Виконання пісні «Пісня про рушник» (слова на дошці)

 

Вчитель:

Наступна сторінка нашого альманаху – « Українська естрада 70-80 років»

 

Дослідник-2:

Естрада 70-80 років

Другий напрямок даного періоду – це музика нового покоління, яку виконували передусім ВІА (вокально-інструментальні ансамблі), що користувалися в основному електроінструментами. Іноді використовується такий термін, як біг-біт, але він не охоплює всі жанри, які панували серед цієї музики. На той час це була легка музика (відносно традиційної, оркестрової естради), мовою сьогодення – поп. У цьому стилі писали Левко Дутковський, Валерій Громцев, Микола Мозговий, Павло Дворський, Тарас Петриненко, Ігор Білозір, Анатолій Пащенко, Руслан Іщук, Володимир Яцола, далі з’явилися нові автори Олександр Злотник, Остап Гавриш та Генадій Татарченко. Також у цьому стилі аранжовано деякі пісні В. Івасюка, багато творів Ігоря Поклада. Деякі ансамблі, зокрема “Кобза” та “Калина”, аранжували у модерному стилі навіть пісні членів спілки композиторів (наприклад, тих же Майбороди-Шамо-Білаша). 

 

Дослідник- 3:

В зазначений період (70-ті – 80-ті) змінюється не лише музика, а й тексти – нові митці (за деякими виключеннями) відходять від сільської тематики, від “сльозливості” та “сентиментальності”. Це й не дивно, бо більшість композиторів народилися і виросли у місті (Івасюк, Поклад, Карабиць, Скорик, Янівський). Ритми стають більш жвавими, енергійними, під вокально-інструментальні ансамблі охоче танцює молодь, з кінця 70-тих відчувається вплив диско. З’являється величезна кількість джаз- і рок-обробок. Отримують свіже звучання і оркестри. Величезну роль в історії української естради 70-х – 80-х відіграв Естрадно-симфонічний оркестр Укртелерадіо п/к Ростислава Бабича, з яким записувалися майже всі відомі співаки. 

Серед найпопулярніших виконавців цього періоду були Назарій Яремчук, Василь Зінкевич, Софія Ротару, Ніна Матвієнко, Іван Попович, Віктор Шпортько, Ліна Прохорова, Тетяна Русова, Людмила Артеменко, Лідія Михайленко, Лідія Відаш, тріо Мареничів; у 80-ті роки на естраду приходять Алла Кудлай, Віталій Білоножко, Іво Бобул, Лілія Сандулеса, Микола Гнатюк, Володимир Удовиченко…

 

Величезною популярністю у 70-ті – 80-ті роки користувалися вокально-інструментальні ансамблі “Смерічка”, “Кобза”, “Ватра”, “Водограй”, “Світязь”, “Арніка”, “Чарівні гітари”, “Краяни”, “Опришки”. 
 

Серед найвідоміших пісень періоду 70-х – 80-х хочеться згадати такі, як “Червона рута”, “Водограй”, “Дикі гуси”, “Чарівна скрипка”, “А ми удвох”, “Три дороги”, “Канни”, “Моя любов, моя земля”, “Незрівнянний світ краси”, “Гай, зелений гай”, “Мій рідний край”, “Стожари”, “Смерекова хата”, “ Два перстні”, “ Пісня буде поміж нас”.

VI. Cприйняття пісень В. Івасюка «Два перстені» у виконанні гурту

 

«Смерічка» та «Пісня буде поміж нас» у виконанні Софії Ротару.

Учитель:

  • А зараз я запрошую до нашої музичної зали, щоб прослухати пісні  у виконанні ансамблю «Смерічка» солістки Софіїї Ротару «Два перстні», та «Пісня буде поміж нас»

                                                  (слухання творів)

Учитель:

- Порівняйте образний зміст, характер музики цих пісень.

- Чим вони відрізняються і що спільного є в мелодиці?

- Що є характерним для виконавської манери С. Ротару?

 

Ми продовжуємо дослідницьку роботу. Ми преходимо до третього паріоду розвитку української естради з кінця 80-х років 

 

Дослідники.

Українська естрадна музика переживає занепад, потроху вмирають композитори, жанр ВІА взагалі зникає, пісні стають більш простими за музикою і текстами, часом – примітивними. Але і в цей період з’являються гарні твори, особливо це стосується таких композиторів, як Олександр Злотник, Остап Гавриш, Генадій Татарченко, Леонід Попернацький, В’ячеслав Корепанов, Мар’ян Гаденко, Микола Мозговий, Павло Дворський. 
Пісні під оркестр практично не виконуються.

    Найвідоміші виконавці української естради (станом на кінець 90-х): Василь Зінкевич, Павло Дворський, Раїса Кириченко, Алла Кудлай, Оксана Білозір, Іво Бобул, Лілія Сандулеса, Віталій Білоножко, Павло Зібров, Іван Мацялко, Ніна Шестакова, Надія Шестак, Анатолій Матвійчук, В’ячеслав Хурсенко; гурти “Соколи”, “Дзвони”; дует “Світязь”, тріо “Либідь”. 
     За останнє десятиліття більшість з них значно скоротили, а то й зовсім припинили концертну діяльність. 

Серед найпопулярніших пісень цього періоду можна виділити: “Україна” Т. Петриненка, “Україночка” О. Білозір, “Піду втоплюся” А. Миколайчука, “Я козачка твоя” Р. Кириченко, “Час рікою пливе” та “Смерека” М. Гнатюка, “Дві зорі” І. Мацялка, “Душі криниця” І. Бобула.

 

Учитель.

  • Чому українська естрадна пісня почала занепадати на прикінці XX і початку  XXI століть?

 

Експерти:

   Традиційна ж естрада потроху згасає. Останнє десятиліття виявилося особливо трагічним для української пісенної культури: померли композитори О. Білаш, С. Сабадаш, А. Пашкевич, І. Карабиць, Б. Янівський, О. Зуєв, М. Мозговий, І. Білозір, Т. Петрененко, співаки Р. Кириченко, М. Кондратюк, Л. Остапенко, І. Мацялко, поети М. Ткач, І. Лазаревський, В. Юхимович, Лада Рева. 

Виїхали за кордон такі митці, як Б. Буєвський, О. Осадчий, Г. Скупинський, І. Барах, Н. Кулинич, В. Шабашевич, І. Богдан, В. Морозов…

Теле - і радіопростір, а також полиці музичних крамниць заполонила низькопробна музика. Триває війна проти української музики.  
 

Учитель:
І зараз ми несемо велику відповідальність як перед собою так і перед майбутні  поколінням за нашу пісню, нашу мову. Адже українська  народна пісня була поштовхом до виникнення української естрадної музики.

Вчитель.
- Однак завдяки Інтернету і небайдужим людям, якісна українська пісня потроху отримує друге дихання.

У кожного із вас є улюблені українські виконавці.

- Скажіть будь ласка, які сучасні українські виконавці зараз популярні на естраді?

Учні.

Пономарьов Олександр

Софія Ротару,

Ані Лорак

Тіні Кароль

Віталій Козловський

Ірина Федишин

Аліна Гросу

Руслана Лижичко

Гурт «Тік»

Гурт «Океан Ельзи»

Гурт «Друга ріка»

 

Вчитель.

  • Діти, а які з цих виконавців є вашими улюбленими співаками?
  • А які співаки є зірками естради?

 

 

 

Учень.

  • Це ті вокалісти та гурти, які зберегли свою популярність на протязі багатьох років і залишились на естраді.

Учитель:

- Назвіть будь ласка із сучасних зірок естради, які зберегли свою популярність?

 

Але є такі зірки, які на протязі 40-50 років залишилися на сцені популярними та знову продовжують свій політ, незважаючи на перешкоди.

-Хто із співаків найбільше років на естраді зберіг свою  яскраву зірку?

Учень:

Софія Ротару, Ніна Матвієнко.

Учитель:

Ось  ми і дійшли до сторінки альманаху «Золоті голоси естради»

- Що ви знаєш про  творчість Софії Ротару і завдяки кому вона стала відомою? (розповідь про співачку)

- Яка пісня тобі подобається із її репертуару? («Червона рута», «Одна калина»)

                       (виконується пісня «Одна калина»)

- У чому ж полягає роль В. Івасюка в розвитку української естрадної пісні та творчості співачки?

Учениця:

 Уже кілька десятиліть звучать на теренах України та за її межами пісні В. Івасюка. Саме з імені В. Івасюка починається відлік сучасної української естрадної пісні та взлет Софії Ротару.

 

 Композитор і співак Тарас Петриненко зазначав: «Сам Івасюк зробив для України набагато більше, ніж цілі творчі спілки. Масштаб цієї постаті дорівнює Шевченковій».

Учитель: (на дошці написані слова)

Історик Зінаїда Зайцева назвала композитора Володимира Івасюка -

 «Горизонтом-мірилом, до якого належить тяжіти сьогоднішній українській естрадній практиці».

Учитель:

  • Що обєднало творчість Софії Ротару та В. Івасюка?

Учениця:

  • Любов до народної  пісні, до рідної землі.

 

VII. Продовження розучування пісні “Червона рута»

Учитель.

- Зверніть будь ласка на мелодику  та інтонацію в пісні.

 

1. Робота над піснею «Червона рута» В. Івасюка, розучування по партіям.

2. Виконання пісні «Червона рута»

- Зверніть увагу на мелодичну та ритмічну точність приспіву, двоголосся.

VIII. Підсумок за урок.

Учитель:

Що ж об'єднає наш урок?

Учні:

Наш урок об'єднає пісня, що «буде поміж нас»,

 

Музикознавці:

  • Яке значення має пісня особисто для вас, для вашої родини?

Учні:

  • Пісня«Червона рута»  — символ України.
  • Цю пісню будуть співати і наші діти, тому що вона створювалась на народних мотивах протягом 3 років.

 

Музикознавці:

 Познайомтеся з уривком із поезії Олександра Богачука.

 

-  Який висновок ви можете зробити із цих віршованих рядків?

(на дошці слова із поезії Олександра Богачука)

 

Хто спів черпає із джерел народу,

Вклоняється їм серцем і чолом,—

Той сам стає від роду і до роду

 Народним невичерпним джерелом.

 

  • Як ви вважаєте, про кого з українських зірок естради можуть бути сказані ці слова? (В. Івасюк, С. Ротару, Н. Матвієнко, Т. Петрененко)

- Діти, давайте пригадаємо пісню Т. Петреннко «Україна»

IX. Оцінювання учнів мистецтвознавцями:

Дуже гарну роботу провели дослідники про естрадну музику XX-XXIст. Молодці.

Також важливу інформацію ми отримали від експертів. Дякуємо вам.

 Хочеться вдмітити виступи Ольги Бикової, та Катерини Карпенко, які не тільки знайшли інформацію про творчість зірок, а також наспівали їх пісні.

  • Але скажіть будь ласка, в чому цінність української етрадної пісні XX століття?

Учні:

- Цінність української естрадної пісні XX століття в тім, що вона несе в собі невичерпне джерело народної пісні

 

X. Домашнє завдання.

На наступний урок ми будемо переглядати сторінки альманаху зірок української естради, які віддають первагу рок музиці. Присвятимо урок таким гуртам як «Океан Ельзи», «Тік», «Друга ріка». Обов’язково повяжіть їх діяльність іх сьогоденням та її актуальності.

Спробуйте зробити так, щоб рядки з вірша О. Богачука зазвучали мелодією в народному стилі.

Висновок вчителя:

Запишіть завдання  додому в щоденники.

 

 Любіть українську пісню, збережіть її в своїх серцях. Бо якщо зникає пісня, вмирає народ. А якщо вмирає народ – вмирає нація.

- Допобаченняя.

XI. Вихід під пісню О. Пономарьова «Україна», («Пісня буде поміж нас»)

1

 

doc
Додано
9 лютого 2020
Переглядів
1890
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку