§ 8.6. ШКІРА, ТЕРМОРЕГУЛЯЦІЯ,

ВИДІЛЕННЯ ТА НАУКОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ

(презентація для учнів 8 класу НУШ з курсу "Біологія" за модельною модельна навчальна програма «Біологія. 7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти

(авт. Соболь В. І.)

 та за підручником "Біологія. 8 клас" за ред. Соболь В. І.)

Підготувала:  вчителька хімії та біології  комунального закладу

"Маріупольська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 47

Маріупольської міської ради Донецької області" Сорівка Світлана Олександрівна

Пояснюємо!

Шкіра — дзеркало здоров’я організму та його органів. Наприклад, такі ознаки як

сухість, зміна кольору, набряки під очима, відкладання солей кальцію під шкірою біля

ліктьових чи колінних суглобів, у деяких випадках можуть бути свідченням

порушень у функціонуванні нирок. Цікаво,

яким чином робота нирок позначається на функціях шкіри і чи існує зворотний зв’язок?

Які чинники впливають на функціонування шкіри?

Важливе значення для здоров’я шкіри мають соціальні умови та особистісне ставлення,

основою якого є розуміння значущості шкіри та взаємозв’язку її функціонування з процесами життєдіяльності організму. Серед основних

правил догляду за шкірою науковці називають дотримання правил особистої гігієни,

загартування з допомогою сонця, повітря й води, систематичні заняття фізкультурою, правильний режим харчування.

Багато захворювань шкіри — дерматозів — є результатом дії зовнішніх природних чинників: 

 мікроскопічні грибки спричинюють мікози(стригучий лишай, кандидози, парша, або фавус),

 стафілококові та стрептококові бактерії — гнійничкові захворювання,

 тварини-паразити (коростяний кліщ, воша людська) — коросту, педикульоз,

 віруси — бородавки, герпес.                                             герпес

 Шкідливе випромінювання може спровокувати доброякісні та злоякісні пухлини (меланома шкіри),  надмірна висока чи низька температура — опіки чи обмороження,  кислоти чи луги — хімічні опіки.

До внутрішніх чинників віднесемо особливості: генетичні будови шкіри, нервової, ендокринної та імунної регуляції, процесів травлення тощо.

 Захворювання внутрішніх органів можуть спричинювати алергічні хвороби шкіри — кропив’янку, екзему та ін.

 Ряд захворювань зумовлений порушенням функцій нервової системи (нейродерміт, псоріаз), ендокринної системи (себорея).

 Дисбактеріоз та зміни складу кишкової мікробіоти порушують травлення, що позначається на шкірі та її похідних.

Біологія + Медицина

Кропив’янка займає третє місце за поширенням серед алергічних

захворювань після алергії на лікарські препарати та бронхіальної астми.

Згідно з даними статистики, близько чверті населення переносить кропив’янку

щонайменше один раз у житті. Що може спичинити виникнення кропив’янки?

Які чинники впливають на діяльність сечовидільної системи?

Визначальними внутрішніми чинниками

Найважливішими соціальними умовами здоров’я сечовидільної для функціонування органів сечовиділення системи є  мають впливи: раціональне харчування,  нервової,  своєчасне лікування захворювань зубів, органів травлення, ендокринної, загартовування організму, імунної щоденна особиста гігієна. кровоносної систем.

 Шкідливими чинниками, що призводять до розвитку захворювань органів сечовиділення, є

 перевтома, переохолодження, виснаження, гіповітамінози,

 захворювання органів статевої системи, зловживання алкогольними напоями, гострими стравами

Для правильного догляду за станом сечовидільної системи фахівці сформулювали прості щоденні правила.

 Будьте активними, оскільки фізичні навантаження допомагають нормалізувати артеріальний тиск, покращити циркуляцію крові в нирках.

 Пийте достатню кількість води. Рідина використовується нирками для формування сечі, осморегуляції.  Звертайте увагу на організацію свого харчування. Надлишок солі, гострі спеції, нестача чи надлишок вітамінів можуть порушити процеси регуляції йонного гомеостазу

 Не зловживайте алкогольними напоями.

 Етиловий спирт цих напоїв — це отрута для клітин нефронів, епітелію ниркових чашок та мисок. Його руйнівний вплив викликає запалення нирок, або нефрити (гломерулонефрити вражають ниркові клубочки, пієлонефрити спричинюють запалення ниркових мисок).  Проміжні продукти розпаду етилового спирту можуть призвести до пухлинних захворювань нирок.

Особливо небезпечним чинником для організму підлітків є вживання пива. Руйнівно діє спирт, що міститься в пиві, а також сполуки важких металів (наприклад, Кобальту, Кадмію). Крім того, пиво містить особливі речовини (фітоестрогени), концентрація яких в 1 літрі може досягати 0,15 мг. Цієї кількості досить для помітного порушення гормонального балансу людини. Саме тому чоловіки, які зловживають пінним напоєм, поступово стають схожими на жінок: на стегнах відкладається жир, з’являється «пивний» живіт, розширюється таз, збільшуються груди тощо.

 Чай з лимоном, із хвоща польового   Використовуйте для чи липового цвіту покращує   ^{профілактики ниркових} діяльність нирок в сечоводів.   ^{захворювань лікувальні}

властивості рослин.

 Відвар кропу городнього заспокоює ниркові спазми, розчиняє камені.  Уживання ягід журавлини болотної знімає запалення, убиває мікроби і вимиває всі шкідливі речовини з нирок. Але найвідомішим у цій групі рослин є кавун.

Серед захворювань сечовидільної системи найчастіше трапляються:

                            набуті хвороби, зокрема запалення нирки (нефрит), сечового міхура (цистит) і сечівника (уретрит).

 вроджені захворювання, що можуть супроводжуватися втратою функції нирок і розвитком ниркової недостатності (одна нирка, подвоєна нирка, зрощена нирка та ін.).

Поширеною в Україні останнім часом стала сечокам’яна хвороба — захворювання, що

характеризується утворенням каменів в органах сечовидільної системи: нирках,

сечоводах, сечовому міхурі. За статистикою, від неї однаковою мірою страждають представники різних статей і вікових категорій.

Причинами захворювання органів сечовидільної системи часто є інфекції:

 низхідна(через кров під час ангіни, захворювань зубів, ротової порожнини)  висхідна (під час захворювань нирок і статевих органів).  Нирки, особливо в дітей та підлітків, дуже чутливі до різних токсинів і забруднювачів навколишнього середовища.

 Алкоголь, нікотин, бензен, пестициди тощо, потрапивши в кров, порушують діяльність нирок.

 Чинниками ризику для захворювань органів сечовиділення є цукровий діабет, послаблена імунна система, сидячий спосіб діяльності, деякі лікарські засоби (наприклад, антибіотики).

Біологія + Фітотерапія

Відомий американський дієтолог

Поль Брегг писав: «Серед овочів та фруктів немає ефективнішого засобу для розчинення та виведення з

людського організму неорганічних

мінералів, аніж соковитий м’якуш

кавунів…». Цікаво, які речовини у складі кавунів визначають їх терапевтичне значення?

Які основні напряки досліджень і застосування знань про шкіру та сечовиділення?

Закономірності будови та функціонування шкіри та органів сечовиділення є предметом досліджень анатомії людини, фізіології людини і тварин.

Фізіологічні основи адаптацій шкіри та сечовидільної системи до природних чинників вивчає екологічна фізіологія.

Ці науки є теоретичною основою для застосування знань у медицині, психології, спорті, косметології, для організації відпочинку, виробництва одягу та взуття.

Розділ медицини, що вивчає будову і функціонування шкіри та її похідних, а також вплив на її стан різних чинників середовища називається дерматологією. Найбільш актуальними напрямми досліджень є:

 дерматокосметологія (усунення шкірних порушень за допомогою косметологічних процедур),  дермапатологія (вивчення шкірних захворювань на молекулярному та клітинному рівнях),  трихологія (лікування порушень, пов’язаних з волосяним покривом),  імунодерматологія (лікування імуноопосередкованих захворювань шкіри) та ін.

Нефрологія — це розділ медицини, що вивчає будову та функції нирок, а також причини виникнення

порушень у їх роботі, лікування та

профілактику захворювань. Галузь тісно пов’язана з урологією, яка

вивчає захворювання сечовивідних шляхів. Важливим напрямом  є і дитяча нефрологія, адже в період росту дитини нирки відчувають

навантаження і часто піддаються негативним впливам.

Коротко про головне

 Шкіра — це покрив організму, який постійно зазнає впливу природних та соціальних чинників середовища.  Органи сечовиділення виконують низку дуже важливих для організму функцій. Їх тан та функціонування залежить від способу життя людини та її ставлення до власного організму.

 До переліку наук, що вивчають шкіру та нирки, належать анатомія, фізіологія та медичні науки, серед яких дерматологія і нефрологія.