8 клас. "Сто тисяч". Тест 1

1. Чим займається Бо-навентура? А. Торгує фальшивими грошима. Б. Шукає скарби. В. Живе на пенсію. Г. Викладає фізику. 1. Через що важко жити на світі Невідомому? А. Забагато стало ро-зумних людей. Б. Дуже забруднене довкілля. В. Занадто великі по-датки. Г. Високі ціни. ІІ варіант І варіант “Сто тисяч”

2. “Приобрітав би тебе без ліку” – чиї це слова? А. Савки. Б. Невідомого. В. Герасима. Г. Пузиря. 2. “Приобрітав би тебе без ліку” – про що гово-рить персонаж? А. Про гроші. Б. Про хліб. В. Про золото. Г. Про землю.

3. Хто автор твору “Сто тисяч”? А. Леся Українка. Б. Іван Франко. В. Іван Карпенко-Ка-рий. Г. Марко Кропивниць-кий. 3. Скільки землі має Ге-расим Калитка? А. 10 гектарів. Б. Двісті десятин. В. Три гектари. Г. 15 соток.

4. Про що мріє головний персонаж твору “Сто ти-сяч”? А. Мати якнайбільше дітей. Б. Мати якнайбільше землі. В. Мати якнайбільше грошей. Г. Ніколи не хворіти. 4. Який жанр твору “Сто тисяч”? А. Комедія. Б. Роман. В. Трагедія. Г. Трагікомедія.

5. Яка сума оборудки Невідомого й Калитки? А. 5 тисяч рублів. Б. 5 тисяч доларів. В. 10 тисяч рублів. Г. 10 тисяч гривень. 5. Що запропонував жид Герасимові? А. Купити фальшиві гроші. Б. Шукати разом скарб. В. Пограбувати потяг. Г. Придбати 250 деся-тин землі.

6. Хто ходив просити в чорта грошей? А. Герасим. Б. Невідомий. В. Савка. Г. Копач. 6. “…без душі, мабуть, легше, як без грошей” – чиї це слова? А. Герасима. Б. Невідомого. В. Савки. Г. Копача.

7. Як Герасим перевіряв, чи приймуть у нього фа-льшиві гроші? А. Розміняв у банку. Б. Заплатив ними в магазині. В. Послав кума Савку розміняти в казначействі. Г. Послав Романа з грошима до Пузиря. 7. Чому Герасим не міг відрізнити фальшиві гро-ші від справжніх? А. Бо вони були дуже майстерно виготовлені. Б. Бо там не було фа-льшивих грошей. В. Бо він погано бачив. Г. Бо він був неписьме-нний.

8. Для чого Герасим ка-зав, що Роман одружить-ся з Мотрею? А. Щоб одурити кума. Б. Щоб вона старалась у роботі. В. Щоб ніхто не зуро-чив. Г. Він такого не казав. 8. Хто порадив свата-ти за Романа Пузирівну? А. Бонавентура. Б. Савка. В. Невідомий. Г. Ніхто не радив.

9. “Я обманю хоч кого, а мене чорта лисого обма-нить хто” – чиї слова? А. Романові. Б. Герасимові. В. Копачеві. Г. Невідомого. 9. Хто виграв битву на весіллі Калитчиної дочки? А. Роман. Б. Зять. В. Герасим. Г. Ніхто.

10. Чим дорікає Герасим Парасці? А. Що в неї крадуть ковбасу. Б. Що дала наймитові свитку. В. Що не ховає гро-шей. Г. Що не запирає хлі-ба. 10. Що відібрав Герасим у Клима в неділю вранці? А. Шматок ковбаси. Б. Свитку. В. Три рублі. Г. Окраєць хліба.

11. Хто не хотів одру-ження Романа з Пузирів-ною? А. Герасим. Б. Роман і Параска. В. Герасим і Параска. Г. Мотря й Савка. 11. Чим наймити не вго-дили Калитці? А. Погано сплять. Б. Мало працюють. В. Багато їдять. Г. Варіанти Б й В пра-вильні.

12. Якої дружини Гера-сим хотів для сина? А. Із приданим, із гріш-ми. Б. Красивої та розум-ної. В. Вірної, люблячої. Г. Працьовитої, доброї господині. 12. Чому Герасим проти смачного борщу та хлі-ба? А. Бо це шкодить фігу-рі. Б. Бо це шкідливо для здоров’я. В. Бо так робітники бі-льше з’їдять. Г. Бо це потребує біль-ше коштів.

13. Хто став компань-йонами в купівлі фальши-вих грошей? А. Невідомий і Гера-сим. Б. Герасим і Савка. В. Савка й Бонавенту-ра. Г. Бонавентура й Ро-ман. 13. “Люде самі уміють робить гроші краще від чорта” – чиї слова? А. Герасимові. Б. Савчині. В. Невідомого. Г. Парасчині.

14. Що мав отримати Савка за допомогу в обо-рудці Герасима з Невідо-мим? А. 50 фальшивих руб-лів із кожної тисячі. Б. 60 фальшивих руб-лів із кожної тисячі. В. 80 фальшивих руб-лів із кожної тисячі. Г. 100 фальшивих руб-лів із кожної тисячі. 14. У чому полягала уго-да між Калиткою й Неві-домим? А. Калитка купує 100 тис. фальшивих рублів за 5 тисяч справжніх. Б. Невідомий купує 100 тис. фальшивих рублів за 5 тисяч справжніх. В. Калитка купує 5 тис. фальшивих рублів за 1 тисячу справжніх. Г. Калитка купує 100 тис. фальшивих рублів за 3 тисячі справжніх.

15. Що зробив Калитка, коли збирався бити Пара-ску, та зайшов копач? А. Стримався та вда-рив пізніше. Б. Поцілував її. В. Тільки вилаяв її. Г. Прикинувся перед копачем, що жартує. 15. “Худобу ганять в празник гріх” – у якій си- туації були сказані ці сло- ва? А. Клим хотів орати в неділю. Б. Роман хотів їхати до Пузиря. В. Параска хотіла їхати до церкви. Г. Герасим хотів їхати до казначейства.

16. Як Герасим обдурив жида? А. Не прийшов на зу-стріч. Б. Заплатив фальши-вими грошима. В. Замість 5 тисяч дав три. Г. Ніяк, усе було чесно. 16. Як Герасим хотів прикрити святкування вдалої оборудки з Невідо-мим? А. Сватанням Романа на Мотрі. Б. Днем народження кума. В. Купівлею землі. Г. Продажем землі.

17. Хто першим помі-тив обман жида? А. Савка. Б. Герасим. В. Одночасно обидва. Г. Параска. 17. Як Савка й Герасим ділили фальшиві гроші? А. Діставши ножі. Б. Чесно та з довірою одне до одного. В. Записували кожний папірець двічі. Г. У присутності нотарі-уса.

18. Як зреагував Калит-ка на обман жида? А. Подав заяву до по-ліції. Б. Намагався повіси-тись. В. Назавжди втратив глузд. Г. Спокійно. 18. “Чиста бумага!” – про що йдеться? А. Про бланки доку-ментів на купівлю землі. Б. Про пачки грошей. В. Про нові газети. Г. Про запис шлюбу в церкві.

19. Хто врятував Гера-сима від смерті? А. Савка. Б. Параска. В. Роман. Г. Бонавентура. 19. Що втратив Калит-ка в результаті оборудки з жидом? А. 5 тисяч рублів. Б. 3 тисячі рублів. В. 100 тисяч рублів. Г. Віру в людей.

20. “Краще смерть, ніж така потеря!” – чиї сло-ва? А. Герасимові. Б. Савчині. В. Невідомого. Г. Бонавентури. 20. “Буде здоров’я – бу- дуть і гроші, а я навіки від них одрікаюсь” – чиї сло- ва? А. Герасимові. Б. Савчині. В. Невідомого. Г. Бонавентури.

21. Установити відпо-відність. 1. Видає справжні гроші за фальшиві. 2. Замикає хліб на ключ. 3. Готує найсмачніші страви. 4. Б’є дружину. А. Невідомий. Б. Параска. В. Мотря. Г. Герасим. Ґ. Савка. 21. Установити відпо-відність. 1. Позичає в кума 100 рублів. 2. Торгує чистим папе-ром. 3. Не дає жінці коней по-їхати до церкви. 4. Обідає в гостях на ку-хні. А. Савка. Б. Бонавентура. В. Герасим. Г. Роман. Ґ. Невідомий.