Біженець, чужинець, "культурний емігрант", Абдулразак Гурна, безумовно, є цікавою особистістю: йдеться про його африканські корені, потенційну асиміляцію, адаптацію до англійськомовного середовища, "проростання" у британський національний і культурний ґрунт.

о. Занзібар нині

   З 1980 року по 1982-й Абдулразак Гурна читав лекції в Університеті Баєро в Нігерії. У 1982 році захистив докторську ступінь у Кентському університеті (Великобританія) і 1985 року став викладачем в "alma mater". Нині очолює аспірантуру на кафедрі англійської мови в Кентському університеті, тоді як рідною мовою письменника є суахілі.

  Навчальні курси Абдулразака Гурни присвячені постколоніальній літературі й творчості письменників діаспори, насамперед вихідців із британських колоній на сході Африки, Індії та Карибських островів. Думається, такі вектори не є випадковими, а були обрані свідомо як результат особистого досвіду, "живих" спостережень.

    Більше того, постколоніалізм – це те, що лишається вкрай актуальним із кінця ХХ ст. понині, що стає об'єктом уваги науковців різного штибу. Постколоніальні студії є навіть одним із ключових напрямів сучасної компаративістики (порівняльного літературознавства). Тож не дивно, що постколоніальний аспект став чи не основним важелем для членів журі. Представник діаспори чи асимільований автор? У кожному разі тема діаспори має прямий стосунок до постаті митця, котрий і далі позиціонує себе східноафриканським письменником.

  Англійськомовний прозаїк Абдулразак Гурна є автором 10 романів, поміж яких найвідоміші: "Рай" ("Paradise", 1994), "Дезертирство" ("Desertion", 2005) та "Біля моря" ("By the Sea", 2001).   У набутку письменника є ще й збірка оповідань.

  Жоден із творів африкансько-британського письменника не перекладений українською. Сподіваюся, що преміювання митця таки стане потужним імпульсом для українських перекладачів – і вітчизняний читач невдовзі матиме нагоду познайомитися зі знаковим сучасником ближче через його Текст. Тим паче, що твори Абдулразака Гурни прямо пов'язані з його нелегкою долею – пережитим, побаченим, почутим.

  Обрання кандидатури Гурни стало цілковитою несподіванкою і для автора, і для критиків, і для читацького загалу. "За безкомпромісне і співчутливе занурення в наслідки колоніалізму та долю біженців у прірві між культурами й континентами", – так пояснив Нобелівський комітет свій вибір.

 Українська критикиня Богдана Романцова зауважує: "Через похмурий настрій та складність до романів Гурни добираються чи не насамкінець, коли вже точно прочитано всього Салмана Рушді та Бена Окрі. А втім, є шанс, що цього разу Нобелівська премія не так зіграє роль пам’ятника живій легенді, як зробить романам Гурни якісну рекламну кампанію".

Богдана Романцова

                          Ганна Улюра

  «Я пишу про належність, злам, переміщення. Всередині цих тем є багато інших проблем, пов’язаних із втратою, болем та відновленням. Я пишу про сили та винахідливість, з якими люди отримують цей досвід», – зізнався Абдулразак Гурна в інтерв’ю журналу "Postcolonial Text".

  Роман "Рай" свого часу ввійшов у шортлист Букерівської та Вітбредівської премій. У творі бачимо Конго початку ХХ століття. Експерти літератури мовлять про відчайдушне сперечання з романом  Джозефа Конрада "Серце пітьми". Якщо в епіцентрі останнього постає "біла" людина, то Абдулразак Гурна ключовою постаттю робить чорношкірого. Виходець з Африки, письменник мав би засудити колонізаційний режим Великобританії, проте він не займає категоричної позиції – "за" чи "проти". Він дивиться рівночасно "ззовні" і "зсередини", бо знає, що зовнішня сила ніколи не переможе злагоджену країну, а коли є внутрішні конфлікти, то така держава не спроможна захистити свої кордони, свою свободу та свою ідентичність. "Географія – всередині нас", – заявляє Абдулразак Гурна. Британець за громадянством, африканець – за духом. Тож чи випадково просить не називати його британським автором?.. У кожному разі цей письменник руйнує межі та стереотипи.

  Інші  романи Абдулразака Гурни, зокрема "Дезертирство" (2005) і "Біля моря" (2001), також висувалися на здобуття літературних премій.

  У своїх творах Гурна описує життя в Танзанії і на Занзібарі на початку і в середині XX століття.  Функцію оповідачів нерідко виконують хлопці, які виховуються в час переходу від колоніалізму до незалежності.

 Абдулразак Гурна — редактор двотомного збірника "Есе про африканську писемність".

Є автором досліджень про сучасних постколоніальних письменників, зокрема Відіадхара Сураджпрасада Найпола, Салмана Рушді і Зої Уікомб.

                                                                                                                                 Салман Рушді                                Зої Уікомб

  Абдулразак Гурна не любить, коли його називають письменником, – воліє бути просто автором. А взагалі остерігається будь-яких маркерів. "Я не певен, що колись захочу і буду називати себе якось інакше, ніж просто на ім’я", – зізнається в одному з інтерв'ю.

  Що ж залишається нам? Запам'ятати ім'я людини, яка навіть на іншому континенті лишається вірною своїй ідентичності, культурі, віросповіданню, –

АБДУЛРАЗАК ГУРНА

Підготувала Ганна Клименко-Синьоок

Підготовлено за матеріалами:

     Коріновська А. "Нобеля" з літератури отримав Абдулразак Гурна. СУСПІЛЬНЕ |

ЛЮДИ  [Електронний ресурс] / Анастасія Коріновська // suspilne.media [сайт]. –  Електрон. дані. – Режим доступу:  https://suspilne.media/170441-nobela-z-literaturiotrimav-abdulrazak-gurna-suspilne-ludi/. – Назва з екрана. – Дата публікації: 08.10.2021. – Дата перегляду: 27.10.2021.

     Романцова Б. Біженці, відчай і ностальгія. Хто такий Абдулразак Ґурна і за що він отримав Нобелівську премію з літератури [Електронний ресурс] / Богдана Романцова // hromadske.ua [сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://hromadske.ua/posts/bizhenci-vidchaj-i-nostalgiya-hto-takij-abdulrazak-gurna-i-za-shovin-otrimav-nobelivsku-premiyu-z-literaturi. – Назва з екрана. – Дата публікації: 07.10.2021. – Дата перегляду: 26.10.2021.

     Улюра Г. Хто отримав літературну Нобелівку? Абдулразак Ґурна воліє не називатися письменником [Електронний ресурс] / Ганна Улюра // ДС [сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://www.dsnews.ua/ukr/society/hto-otrimav-literaturnu-nobelivkuabdulrazak-gurna-voliye-ne-nazivatisya-pismennikom-07102021-439202. – Назва з екрана. – Дата публікації: 07.10.2021. – Дата перегляду: 27.10.2021.

  Міроненко Т. Лауреат Нобелівської премії з літератури Абдулразак Гурна – неочікуваний переможець. Літературознавиця пояснює, чому він отримав премію та які його романи варто прочитати [Електронний ресурс] / Тома Міроненко,  Юлія Карманська // Forbes.ua [сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу:

https://forbes.ua/news/laureat-nobelevskoy-premii-po-literature-abdulrazak-gurnaneozhidannyy-pobeditel-literaturoved-obyasnyaet-pochemu-on-poluchil-premiyu-i-kakie-egoromany-stoit-prochitat-08102021-2554. – Назва з екрана. – Дата публікації: 08.10.2021. – Дата перегляду: 24.10.2021.

   Котубей О. Хто такий Абдулразак Гурна: розповідаємо про нобелівського лавреата з літератури [Електронний ресурс] / Олеся Котубей // suspilne.media [сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://suspilne.media/169966-hto-takij-abdulrazak-gurnarozpovidaemo-pro-nobelivskogo-lavreata-z-literaturi/. – Назва з екрана. – Дата публікації:

07.10.2021. – Дата перегляду: 24.10.2021.