Адміністративно-територіальний устрій Лiвобережної Гетьманщини.

«Забули ясні зорі козацький хоровод,Бої на Чорнім морі, гармати Жовтих Вод. Забула вже Європа ту силу молоду,що біля Конотопа розбила вщент Орду. Забули вже портали в Парижі та Москві,Як шану віддавати козацькій хоругві. Забули,тугодуми, як воля січова. Творила віщі думи, збирала в кров слова. А ми пригадаймо, забути не даймо,Що слава козацька жива». Дмитро Павличко

ТЕМА УРОКУ: Адміністративно-територіальний устрій Лiвобережної Гетьманщини

Проблемне питання: Чи можна стверджувати, що адміністративно - територіальний та політичний устрій Лівобережної України не зазнав суттєвих змін від часів Б. Хмельницького.

ПЛАН УРОКУАдміністративно-територіальний устрій Лiвобережної Гетьманщини. Органи влади. Заходи гетьманів щодо захисту державних інтересів Гетьманщини. Соціальний устрій.

Хмарка слів або тегів1. Розгляньте уважно малюнок. Якою історичною подією пов’язані між собою слова? 2. Складіть речення, використовуючи в ньому слова з мозаїки як опорні.

1. Адміністративно-територіальний устрій Лiвобережної Гетьманщини.

Лівобережна Гетьманщина – це Лівобережні українські землі і місто Київ з приміською зоною. Після укладання вічного миру в 1686 р. Гетьманщину розглядають , як Лівобережну та Правобережну

Адміністративно-територіальний устрій Козацької держави

Адміністративно-територіальний устрій Гетьманщини

Робота з картою1. Яким кольором позначена Лівобережна Гетьманщина?2. Назвіть резиденції лівобережних гетьманів?

2. Органи влади

Вищі органи влади Лівобережної Гетьманщини. Гетьман

Робота з документом. Опрацюйте документ на стор. 202 «Про гетьманську владу» та дайте відповідь на запитання?Яким вимогам повинна була відповідати людина аби стати гетьманом?

Козацькі клейноди Хоругви (корогва) Печатка Булава. Бунчук Пірнач

Вищі органи влади Лівобережної Гетьманщини. Гетьман. Генеральна рада. Генеральна старшинагенеральний писар, генеральний обозний, 2 генеральних судді, генеральний підскарбій, генеральний осавул, генеральний хорунжий і бунчужний,генеральний арматний отаман. Полки. СотніКурені

Встановіть відповідність між посадами генеральної старшини та їх функціями:а) Гетьман 1. Відав фінансами, очолював скарбницю; б) генеральний підскарбний 2. Ад'ютант гетьмана;в) генеральний хорунжий 3. Глава держави;г) генеральний арматний отаман 4. Охоронець хоругви;д) генеральний суддя 5. Очолював фортифікаційну та артилерійську справу;е) генеральний писар 6. Відав канцелярією;є) військовий обозний 7. Відав судовими справами.

3. Заходи гетьманів щодо захисту державних інтересів Гетьманщини.

За гетьманування Д. Многогрішного частково було відновлено автономію Лівобережжя, яку втратив гетьман І. Брюховецький. Д. Многогрішний наполіг на виведенні з деяких міст України московських залог. За Глухівським договором 1669 р. він добився згоди московського уряду, що воєводи залишаться тільки в п'ятьох містах і що їм буде заборонено втручатися у справи місцевого населення. Многогрішний намагався захищати інтереси України, прагнув об'єднати українські землі під однією гетьманською булавою. Виступаючи проти рішень Андрусівського договору, він домігся, щоб Київ із передмістями залишився у складі Лівобережної України. Прагнув реалізувати свої мрії про самостійність України гетьман І. Самойлович. Проте обидва гетьмани (Д. Многогрішний та І. Самойлович) стали жертвами московської політики. Політика козацької старшини й української шляхти лише руйнувала державний лад в Україні. Московський уряд наприкінці XVII ст. здійснював тотальний наступ на автономні права Лівобережної України.

Робота з документом{1 FECB4 D8-DB02-4 DC6-A0 A2-4 F2 EBAE1 DC90}І С Т О Р И Ч Н Е  Д Ж Е Р Е Л ОВідомий український історик Лев Окиншевич завжди полемізував з тими, хто дивився на українських гетьманів і старшин як на байдужих до громадських справ. «Історична наука зібрала досить переконливих доказів того, що багато хто з них діяв, виходячи передусім з персональних інтересів... Але, проте, держава, раз у раз стікаючи кров’ю, раз у раз до краю зруйнована, усе ж таки відстоювалася і відстоялася на довгий час. Це має свідчити про те, що не бракувало і діячів, які скеровували свою діяльність на інтереси своєї держави». Не менш відомий історик Олександр Оглоблин наполягав, що в нашому минулому не можна не помітити «Людей Старої України», тих, що не пили крові свого народу, а навпаки, власну кров, власну працю, власну думку віддавали для його добробуту, його освіти та культури, його національної волі та державної незалежності».• Як ви вважаєте,що свідчить про те, що в Україні не бракувало діячів, які скеровували свою діяльність на інтереси держави?

4. Соціальний устрій.

Станові групи українського населення. Козацтво — провідний стан українського суспільства. Низови (запорізьких) козаків Козацька старшина. Городови козаки (що мешкали в містах, селах, хуторах)

Українська шляхта дедалі більше зливалася з козацькою старшиною внаслідок отримання козацьких прав і привілеїв

Селяни — найбільш численна верства тогочасного українського суспільства. За часів Гетьманщини мали особисту свободу, право змінювати місце проживання, вступати до козацького стану

Православне духівництво було привілейованим станом Гетьманщини, православ’я мало статус державної релігії.

Міщани отримали право вільно володіти землями, займатися ремеслами, промислами, торгівлею. Їх становище визначалось царськими грамотами й нормами магдебурзького права.

Ключ до тестівІ варіант 1-А 3-Б 2-Б 4-В5. Лівобережна Україна перебувала в межах Московського царства. Ділилась на 10 полків. Старшинська рада обирала гетьманаІІ варіант1-В 3-Б2-А 4-Б5. В адміністративно-територіальному і військовому відношенні Гетьманщина поділялась на 10 полків. Полк поділявся на сотні. На чолі полку стояв полковник, який здійснював управління полком за допомогою військової старшини. Старшинська рада обирала гетьмана.

Домашнє завдання. Опрацювати §25, стор. 197-202.2. Підготувати есе про виникнення і початкову історію слобідських міст.