Аеробіка на заняттях

ЗАНЯТТЯ З АЕРОБІКИ

Заняття з аеробіки – це добрий емоційний настрій, який задає ритмічна музика, а в програмі занять – дихальні вправи, елементи хореографії та ін. Заняття аеробікою набувають популярності з року в рік. Вони мають оздоровчий напрямок, розвивають витривалість, координацію рухів, почуття ритму, дозволяють виправити поставу, зробити більш граціозною і елегантною фігуру. За допомогою занять аеробікою можна підвищити свою рухливу активність і покращити стан здоров'я.

Класифікація видів аеробіки

У зв'язку зі специфічними цілями й завданнями, які розв'язуються в різних видах сучасної танцювальної аеробіки, можна використовувати наступну класифікацію аеробіки:  прикладна,  оздоровча, спортивна.

Оздоровча аеробіка – один із напрямків масової фізичної культури з регульованим навантаженням. Над розробкою й популяризацією різних програм, що синтезують елементи фізичних вправ танцю й музики, для широкого кола осіб, що займаються, активно працюють різні групи фахівців. Характерною рисою оздоровчої аеробіки є наявність аеробної частини занять, протягом якої підтримується на певному рівні робота серцево-судинної, дихальної й м'язової систем. В оздоровчій аеробіці можна виділити достатню кількість різновидів занять, що мають різні назви і відрізняються за змістом і побудовою уроку: аеробіка високої інтенсивності; аеробіка низької інтенсивності; степ-аеробіка; фітбол; фітнес, силова аеробіка та приватні різновиди.

Спортивна аеробіка – це вид спорту, який демонструє безперервний і високоінтенсивний комплекс, що включає сполучення ациклічних рухів зі складною координацією, а також різні за складністю елементи різних структурних груп і взаємодії між партнерами (в програмах змішаних пар, трійок і груп, степгруп). Основу хореографії в цих вправах становлять традиційні для аеробіки "базові" аеробні кроки та їхні різновиди.

 Прикладна (допоміжна) аеробіка одержала певне поширення як додатковий засіб у підготовці спортсменів інших видів спорту, а також у виробничій гімнастиці, в лікувальній фізичній культурі та різних рекреаційних заходах. У спорті заняття аеробікою можуть використовуватися спортсменами різних видів спорту для розминки, загальної й спеціальної фізичної підготовки, для "емоційної розрядки". Для реабілітації заняття аеробікою з особами, що мають постійні або тимчасові відхилення в стані здоров'я, можуть мати лікувальну, профілактичну й спортивну спрямованість (спорт інвалідів). Для рекреації надзвичайно важливим є й більш широке використання видів аеробіки, спрямованих на залучення всіх верств населення в активний відпочинок, що супроводжується розвагами. Усе розмаїття сучасних напрямків аеробіки базується на основах, запозичених із системи оздоровчих занять.

Заняття з аеробіки з оздоровчою спрямованістю проводяться у вигляді заняття (урок). Як і в будь-якому виді рухової активності в заняттях аеробікою вирішуються три основних типи педагогічних завдань: виховні, оздоровчі та освітні. Обсяг засобів (зміст і види рухів), використовуваних у конкретних уроках для рішення цих завдань, залежить від основної мети занять і контингенту тих, що займаються.

Структура заняття з аеробіки складається із трьох частин: підготовчої, основної і заключної. У підготовчій частині рекомендується використовувати вправи на координацію та підсилення кровотока, які виконуються в середньому темпі зі збільшенням амплітуди. В основній частині використовуються вправи на місці й з переміщеннями в різних напрямках. Збільшення навантаження відбувається за рахунок координаційної складності, амплітуди й інтенсивності рухів. Розучуються танцювальні з'єднання на місці й з пересуваннями в різних напрямках. У заключній частині заняття відбувається поступове зниження навантаження. Вправи виконуються в різних вихідних положеннях, повільно, з фіксацією поз і наступним розслабленням.

Під час проведення занять широко використовується сучасна музика, на яку "накладаються" відповідні їй за стилем рухи танцювального характеру. Це визначає необхідність відповідної підготовки викладача фізичного виховання. Від уміння викладача проводити різні види вправ із музичним супроводом, наповнювати заняття естетичним змістом, звертати увагу студентів до виразних, точних і гарних рухів певною мірою залежить ефективність занять.

Поряд з традиційними засобами і методами проведення навчально-тренувальних занять необхідно впроваджувати в навчальний процес нетрадиційні форми і методи фізичних вправ.