Активізація пізнавальної діяльності учнів при використанні інтерактивних методів навчання та ІКТ на уроках біології

 

 

Активізація пізнавальної діяльності учнів при використанні  інтерактивних методів навчання та ІКТ на уроках біології

 

Учень не чаша,

яку необхідно наповнити,

а факел, який потрібно запалити

Давньогрецький вислів

 

Сучасне життя потребує активної творчої особистості. Виховати її можна лише впроваджуючи у педагогічну практику інноваційні методи навчання.

Саме інтерактивна навчальна діяльність з біології передбачає організацію:                                                                                                                                                                                                                                                                                            

• діалогового спілкування школярів і вчителів;
• дискусій, коли учні вчаться висловлювати власну думку, відстоювати ідею та чітко формувати її;
• лекційно семінарських занять та роботи в групах, у результаті яких формуються навички самостійного добування знань та вміння працювати у колективі;
• рольових ігор, конкурсів захистів, турнірів, під час яких у школярів формується здатність знаходити і розглядати альтернативні рішення, критично мислити.

Під час групової роботи на уроці, лекційно семінарських занять школярі, перетворюючись із пасивних учасників процесу на активних суб’єктів власного навчання, відтворюють засвоєні знання, пояснюють їх один одному, здійснюють перевірку, поповнюють словниковий запас новими термінами, ознайомлюються з новітніми досягненнями науки, створюють опорні конспекти, заповнюють таблиці, пропонують власні проекти. Групова робота дає більше можливостей для реалізації індивідуального підходу до навчання. Учні обмінюються інформацією, отримують консультації вчителя, виконують творчі завдання, здійснюють взаємоперевірку знань. Створюється атмосфера дружнього спілкування, творчості, відповідальності за доручену справу.

Для успішного впровадження технологій інтерактивного навчання необхідно пам’ятати, що уроки мають захоплювати учнів, пробуджувати в них інтерес до самостійного мислення та дій. Тому дуже важливо на початку заняття створити позитивну психологічну атмосферу, яка сприятиме розвитку особистості. Дітей потрібно вразити, здивувати, зацікавити та заінтригувати.

Для вирішення цієї проблеми використовую "розминки", які замінюють організаційні моменти уроку і до того ж  відіграють певну роль в обґрунтуванні навчання.

1. Універсальні розминки

а) Народна мудрість стверджує, що не талановитих людей немає, а є...

Як ви гадаєте, що заважає розкриттю наших талантів? Запропонуйте своє закінчення афоризму.

(Обговорення проблеми, ознайомлення з правильною відповіддю).

Отже не талановитих людей немає, а зайняті не своєю справою.

Звичайно ж, талановитий і кожен учень класу.

Завдання. Які таланти ви цінуєте в собі більше всього. Напишіть коротке есе "Мої таланти".

Розкажіть про свої таланти. Сподіваюся, що сьогоднішній урок допоможе вам розкрити ваші таланти.

Саме за допомогою цієї розминки реалізується прагнення вчителя створити ситуацію успіху для кожного учня. У ході розминки особливо виділяю учнів, таланти яких пов’язані з біологією, розкриваю можливості предмета для розвитку талантів.

б) Прогноз

Оголошується тема, мета, завдання уроку. Гра "Прогноз" допоможе уявити, що доброго і поганого може статися в нашому житті, якщо не буде засвоєна навчальна інформація теми.

Завдання: Спробуйте спрогнозувати неприємні та приємні наслідки результатів роботи на уроці (що буде, якщо ви не засвоїте тему, або засвоїте її добре?). Свої міркування занесіть у Т-схему.

 

Прогноз подій
Тема засвоєна	Тема не засвоєна

 

Міркування над прогнозом допоможуть вам зосередитися, краще налаштуватися на запам’ятовування. Така розминка є одним із прийомів запам’ятовування.

Якщо усвідомлюється значущість матеріалу то інформація запам’ятовується краще.

2. Спеціальні розминки використовуються для мотивації вивчення теми, створення ситуації здивування. У педагогічній практиці використовую прості досліди зі самоспостереженням за особливостями будови і життєдіяльності організму, рольові ігри, біологічні мініатюри, біологічні експерименти нестандартні шляхи розв’язання біологічних проблем.

а) Наслідуючи Юлія Цезаря.

Юлій Цезар, великий давньоримський полководець та державний діяч використовував особливий метод для відбору воїнів до спеціальних військ. Ці війська йшли в атаку і перемагали.

Завдання: наслідуючи Юлія Цезаря, запропонуйте способи відбору сміливих людей здатних перемагати.

Історична довідка.

Юлій Цезар для своїх спеціальних військ відбирав тих хто у мить небезпеки червонів, а не блід.

Сучасна наука, встановила, що в тих хто червоніє в стресових ситуаціях, виділяється гормон адреналін. Ця речовина мобілізації сил і перемоги. У тих хто блідне, виділяється норадреналін. Людина блідне, ціпеніє і завмирає. Такі люди для атаки не годяться але успішно зберігають своє життя та життя інших.

Юлій Цезар нічого не знав про гормони, але його мудрість і спостережливість допомагали роботи правильний вибір.

Урок з теми "Гуморальна регуляція" розкриває перед нами таємниці гормонів, їх значення в житті людей.

Така розминка розвиває пізнавальний інтерес, підвищує ефективність уроку.

Усі інтерактивні технології умовно поділяються на чотири групи: кооперативне навчання, фронтальні технології інтерактивного навчання, технології навчання у грі, технології навчання у дискусії. Кожна група методів має свої особливості, які необхідно враховувати при визначенні способів організації засвоєння учнями знань.

Кооперативна навчальна діяльність – це форма організація навчання у малих групах, об’єднаних спільною навчальною метою.

За такою організацією навчання легко керувати роботою кожного учня, а також її можна застосовувати на різних етапах навчання.

Так при вивченні теми "Система органів розмноження" на етапі систематизації головних теоретичних положень і провідних ідей теми використовую метод "Акваріум" – обговорення теми в групі перед усім класом, розв’язання проблеми з наступними коментарями всього класу.

Питання для обговорення:

1 група.

Сформулюйте висновки про морфо фізіологічні зміни в онтогенезі людини.

2 група.

Порівняйте поняття "вік" і "життя"?

3 група

Поясніть такі дані "на сьогодні діти дошкільного віку на 10-12 см, а підлітки на 15-20 см вищі, ніж їхні однолітки кінця XIX століття; постійні зуби з’являються на рік раніше; ріст припиняється на 8 років раніше. Назвіть можливі причини акселерації.

4 група.

Як на основі знань про акселерацію пояснити такі факти: за період з 1800 по 1900 рр. у Нью-Йорку зафіксовано 3600 випадків народження одно яйцевих близнят, а за період з 1900 по 2000 рр. – 5600 випадків? Складіть схему або графік.

При вивченні теми "Життєві цикли" використовую інтерактивну технологію "Синтез думок".

Завдання:

1. З допомогою підручника з’ясуйте, що таке прості та складні життєві цикли у рослин.

2. Дайте визначення понять: гаметофіт, спорофіт, однодомний та дводомний гаметофіт, заросток.

3. Наведіть приклади простих та складних життєвих циклів у рослин.

4. Складіть опорну схему:

 1 група – "Життєвий цикл папороті"

 2 група – "Життєвий цикл покритонасінних рослин"

5. Виконавши завдання, поставте кілька запитань щодо вивченого матеріалу членам своєї групи.

6. Прозвітуйте про свою роботу.

Групи презентують сої опорні схеми і всі разом створюють опорний конспект.

При вивченні теми "Регуляція народжуваності" використовую інтерактивну вправу "Карусель". Учні стають у 2 кола – одне рухається, інше – ні. Йде обговорення методів контрацепції. Спочатку запитання ставлять учні зовнішнього кола, переходячи від одного учня до іншого, потім міняються місцями.

Запитання для обговорення

• Які методи є найбільш доцільними для молоді?
• Які з методів краще використовувати одруженим людям?
• Чим небезпечний аборт?

Фронтальні технології інтерактивного навчання застосовую у комбінації з іншими, їх метою є з’ясування певних положень, привернення уваги учнів до складних та проблемних питань у навчальному матеріалі.

Найпростішими, що не потребують ретельної підготовки, є такі технології, як обговорення проблеми в загальному колі "Мікрофон", незакінчені речення, "мозковий штурм".

На уроках  природознавства і біології у 6-7 класах діти швидко реагують на використання нових прийомів, легко включаються до роботи.

Так при вивченні теми "Органи тварин"  методом "мозкового штурму" на етапі актуалізації знань учні підбирають слова, які характеризують тварин. Слова можна записати довільно, а можна зобразити у вигляді схеми.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

При підбитті підсумків уроку часто використовую інтерактивну вправу "Мікрофон". Так на уроці біології у 7 класі "Корінь і коренева система"

 Я дізнався про...

• Корінь  - це ...
• Мені цікаво ...

Технології навчання у грі – це побудова навчального процесу шляхом включення у ігрове моделювання явищ, що вивчаються. Учні самі обирають свою роль у грі. Висувають припущення про ймовірний розвиток подій, створюють проблемну ситуацію, шукають шляхи її розв’язання, покладаючи на себе відповідальність за обране рішення.

Так в імітаційні грі  - експромт "Танкер" класний колектив поділяється на групи "Планктон", "Нектон", "Бентос", "Морські птахи", "Люди". Після того як учні зайняли свої місця і утворили міні-групи роздаю аркуші на яких написано назви орієнтовних ролей, і зачитую газетне повідомлення про аварію супертанкера і вилив нафти на поверхню океану. Пропоную кожному уявити свої почуття в цій ситуації і кожній групі впродовж наступних 20 хвилин написати п’єсу-діалог. Після завершення роботи вони озвучують написане. Це сприяє розвитку здатності до імпровізації, уміння слухати партнера і співпрацювати з ним.

Як відомо гратись люблять усі діти, включаючи до уроку ігрові моменти, можна зацікавити предметом навіть найпасивніших у  навчанні школярів, привернути їхню увагу до нецікавого для них матеріалу. "Казка, гра, фантазія – життєдайне джерело дитячого мислення, благородних почуттів та прагнень", - писав В.А.Сухомлинський. Нецікаво і безрадісно жити в школі дитині без гри, без подорожей у світ фантастики і пригод.

Наведу кілька прикладів, на уроці з теми "Ротова порожнина": будова і функції. Зуби, профілактика зубних захворювань", двоє учнів отримують завдання: розіграти сценку "Прийом пацієнта лікарем стоматологом з метою профілактичного огляду".

Лікар запитує пацієнта:

• Чи добре він пережовує їжу?
• Чи споживаєте ви тверді горіхи і цукерки?
• Як і коли ви чистите зуби?
• Чи п’єте ви холодну воду відразу після прийому гарячої їжі?
• Скільки разів на рік ви відвідуєте стоматолога?

Пацієнт, звичайно відповідає так, що всім стає зрозуміло, що від правил гігієни він далекий. (Такі правила гри).

Лікар терпляче виправляє пацієнта і пояснює не тільки йому, а всьому класу, яких правил гігієни треба додержуватись при догляді за ротової порожниною і зубами.

Під час вивчення теми "Обмін речовин" клас перетворюється на науково-дослідний інститут до складу якого входять кілька підрозділів: "Лабораторія з вивчення обміну вуглеводів", "Лабораторія з вивчення обміну жирів", тощо. Учнів поділяю на групи відповідно до кількості лабораторій розподіляю посади: завідувачі лабораторій, наукові працівники і т.д.

На це відводиться 5 хвилин, наступні 15 хвилин кожна лабораторія вивчає запропоновану тему або виконує завдання, потім кожна група звітує про результати своїх досліджень.

На уроці з вивчення питань раціонального харчування можна провести невелику рольову гру – засідання наукової ради із захисту наукових робіт на тему: "Раціональне харчування школярів – запорука здоров’я".

До цього уроку кожний школяр вдома складає тижневе меню для підлітка. Вибір продуктів харчування, способи їх приготування, норми і режим харчування мають бути науково обґрунтовані і доступні. На уроці школярі захищають свої роботи, а авторитетна комісія з кращих учнів і вчителя оцінює їх.

При проведені уроку "Захворювання чоловічих і жіночих статевих органів. СНІД"  проводжу рольову гру "Судове засідання" де дійовими особами є: суддя, народні засідателі, прокурор, адвокати хвороб, секретар, підсудні хвороби, свідки.

Завдяки іграм на уроках діти не тільки аналізують певні явища а й набувають особистого досвіду. Наприклад, вивчаючи тему "Рух крові по судинах" учні можуть зобразити сценічно шлях кровообігу, шлях еритроцитів по колу. Для цього роздають картки з написами: еритроцит, кисень, вуглекислий газ, правий шлуночок. Під час вивчення родин, рослин і класів тварин з метою їх класифікації проводжу гру "Свої та чужі". Гра відгадай – один учасник називає характерні ознаки морфологічної будови рослини чи тварини, способу життя, особливості поведінки – інші відгадують.

На уроках з будь-якої теми в 6-8 класах можна також проводити конкурс знавців. Учні дістають завдання: самостійно вивчити невелику частину матеріалу нової теми, підготуватися до відповідей до запитання. Як правило, бажаючих виступити в ролі знавців буває 5-6 учнів. Усі інші ознайомлюються з матеріалом і готують запитання для знавців. На таких уроках школярі працюють набагато активніше, намагаючись отримати якомога більше балів за запитання і за відповіді.

Навчальні ігри використовую також у позакласній роботі: від традиційного ланцюжка і "Поле чудес" до серйозних рольових ігор, які формують у дітей дослідницьке, творче ставлення до предмета ("Подорож у країну птахів", "Комахи - друзі і вороги", уроки-суди: "Наркоманії – ні!", "Алкоголь і потомство", "Захистімо планету", "Клонування: "за" і "проти"", "Таємниці людського організму"). До Міжнародного дня порозуміння з ВІЛ-інфікованими разом із психологом школи проводжу ігри-розминки  із статевого виховання для підлітків. І як результат – міцні знання, прагнення нових відкриттів та позитивний настрій і вчителя і учнів.

Учням подобаються заняття інтерактивного екологічного тренінгу "Зона тривоги. Пташиний грип."

Дискусії є важливим засобом пізнавальної діяльності учнів у процесі навчання. Дискусія значною мірою сприяє розвитку критичного мислення, дає змогу визначити власну позицію, формує навички відстоювання своєї думки, поглиблює знання.

Навчальна дискусія дає змогу вчителю використати різні погляди щодо тієї чи іншої проблеми, а учням – обґрунтувати свою позицію. Правильні чи помилкові судження затверджують у свідомості учнів основні теоретичні положення і висновки. Наприклад, в 11 класі під час вивчення основних напрямків сучасної біотехнології пропонуємо дискусію з теми "Трансгенні продукти: "за" і "проти"", а вивчаючи тему "Розмноження і індивідуальний розвиток організму" – "Медичні та етичні проблеми клонування"

Під час вивчення теми "Постембріональний розвиток тварин. Ріст організмів. Явище регенерації." Проводжу дискусію у стилі телевізійного ток‑шоу.

Запитання:

• Що таке ріст?
• Коли ростуть одноклітинні організми?
• Як ви вважаєте, що таке обмежений та необмежений ріст?
• Чи відрізняється обмежений ріст від необмеженого?
• Охарактеризуйте безперервний та періодичний ріст.
• Від чого залежить ріст особин кожного виду?

Це технологія структурованої дискусії яка дає змогу оцінити участь кожного учня, її метою є набуття учнями навичок публічних виступів і дискутувань, обстоювання власної позиції, формування громадянської активності.

З досвіду роботи бачу, що  сучасні діти все менше звертаються за інформацією до книг, а намагаються її отримати з комп’ютера.

 

Розв’язати ці проблеми в значній мірі дозволяє використання інформаційних технологій. Сучасні педагогічні програмові засоби дозволяють донести до учнів великий потік інформації, акцентувати їх увагу на важливих об’єктах за рахунок фрагментарної подачі матеріалу. При цьому використовується всі переваги ІКТ, які полягають у взаємозв’язку декількох компонентів: тексту, малюнка, анімації, звукового супроводу та ін.

 

В своїй практиці я найчастіше використовую уроки на яких комп’ютер використовується в демонстраційному режимі: один комп’ютер, проектор, екран.

До найбільш ефективних форм представлення навчального матеріалу на уроках слід віднести мультимедійні презентації. Метою такого представлення інформації є формування у школярів системи мислеобразів, скорочення часу на пояснення, попередження фізичної та психологічної втоми.

Мультимедіа (muti – багато, media – способи, можливості) – це представлення об’єктів та процесів не традиційним текстовим описом, а за допомогою фото, відео, графіки, анімації, звуку, тобто з використанням всіх відомих на сьогодні форм.

Презентація дає можливість вчителю проявити творчість, індивідуальність, попередити формальний підхід до проведення уроку. Вона дозволяє представити навчальний матеріал як систему яскравих опорних образів, наповнених вичерпною структурованою інформацією в алгоритмічній послідовності. Під час використання презентацій задіяні різні канали сприйняття учнів, що дозволяє закласти інформацію не тільки у фактографічному, а й в асоціативному вигляді в пам'ять учнів.

Крім зазначених переваг, використання презентацій на уроці дає можливість:

 - використати повноекранне відео, яке несе великий обсяг інформації (1,2 Гб за 1-2 хвилини), та й всі ми знаємо, що краще один раз побачити, ніж сто раз почути;

 - використати значну кількість таблиць, малюнків, діаграм, портретів вчених, фотографій, карт, схем;

 - активізувати сприйняття учнів за рахунок звукових та зорових демонстрацій;

 - виділити головний зміст;

 - під час пояснення не витрачається час на запис на дошці;

 - під час пояснення вчитель не повертається до дошки, таким чином не втрачається контакт з класом;

 - учням легше відповідати, коли вони спираються на відображений на екрані план відповіді.

 

Діти із задоволенням працюють з презентацією, виконують завдання, які даються перед її показом, особливо, якщо презентація супроводжується анімацією. Презентації зручні ще й тим, що дають можливість підбирати наочний матеріал в необхідному обсязі.

В практичній діяльності я широко використовую презентації створені у форматі Microsoft PowerPoint власноручно або за допомогою учнів. Маючи колекцію презентацій, виходячи з теми уроку, мети та завдань, можна легко вносити корективи до матеріалу.

Використання презентацій виправдане на будь-якому етапі вивчення теми та на будь-кому етапі уроку.

Прийоми використання мультимедійних презентацій на різних етапах уроку:

Контролю знань: виконання тестових завдань з наступною само або взаємоперевіркою.

 Актуалізації знань: завдань з пошуку правильного твердження, заповнення пропусків в реченнях.

 Мотивації навчальної діяльності: демонстрація об’єктів або явищ, які будуть вивчатися на уроці з метою створення проблемної ситуації, прийом «Що це може значити?», прийом «Що далі?», прийом «Чому?».

 Вивчення нового матеріалу: демонстрація наочного матеріалу підчас розповіді вчителя, робота з таблицями, пояснення схемами в ході фронтальної бесіди, пошук відповіді на запитання, складання опорного конспекту на основі текстового матеріалу, теоретичне обґрунтування процесу або явища, виконання лабораторної або практичної роботи за допомогою віртуальної лабораторії.

 Закріплення знань: пояснення учнями явищ при повторному показі без звуку, прийом «знайди зайве», прийом «розташуй у послідовності», термінологічний диктант, навчальне тестування.

 Домашнє завдання: використання додаткової інформації, структурування інформації, створення учнівських презентацій (індивідуальних або групових), розробка тестових завдань.

Виступ учнів з підготовленою ними презентацією особливо доцільний на уроках узагальнення та систематизації знань. Так, готуючись до конференції «Основні напрямки сучасної біотехнології», учні, працюючи в групах, готували презентації з тем: «Біотехнології і медицина», «Біотехнології і промисловість», «біотехнології і сільське господарство», «Біотехнологія і енергетика», «Біотехнологія і екологія», «Клітинна, клітинна, ембріональна інженерія». Робота над створенням презентації учні отримали навички дослідницького пошуку: від визначення проблеми, формулювання гіпотези, пошуку інформації, що її підтверджує.

Велике значення має також досвід, який отримують учні під час роботи в групі та представлення результатів своєї діяльності на конференції. Виступи школярів з мультимедійною презентацією розвивають мову, мислення, пам'ять, мислення, сприяють формування навичок конкретизувати, виділяти головне, встановлювати логічні взаємозв’язки.

 

В останній час на допомогу вчителю створено декілька програмних педагогічних засобів. В своїй роботі я використовую наступні ППЗ: «Загальна біологія – 10 клас», «Біологія – 9 клас», «Біологія – 8 клас». Найбільш ефективним є їх використовувати під час вивчення нового матеріалу, оскільки вони дозволяють відобразити суттєві сторони біологічних об’єктів, наочно представити навчальний матеріал, ефективно перевірити його засвоєння, урізноманітнити організаційні форми роботи з учнями та методичні прийоми вчителя. Крім того без використання ППЗ неможливо обійтись під час виконання лабораторних робіт, особливо коли в кабінеті немає достатньої кількості лабораторного обладнання або роздаткового природного матеріалу, наприклад, під час вивчення дії ферментів слини, порівнянні будови крові людини та жаби, вивченні процесу мітозу, вивченні способу рухів молюсків, внутрішньої будови ланцетника, визначенні деяких органічних речовин, вивченні будови органел клітини тощо.

Не можливо не сказати про використання можливостей Інтернету, який все більше проникає в освітній процес. Інтернет – це не тільки необмежений біологічний інформаційний ресурс, він має велике значення для самоосвіти вчителя та використання ресурсів мережі під час підготовки до уроків. Зазначу, що не слід відмовлятися від англомовних сайтів, оскільки вони містять цікаві ілюстрації, які можна зберегти та використовувати під час створення мультимедійних презентацій.

 

Для того, щоб використання можливостей Інтернету учнями було корисним та ефективним необхідно обов’язково підкреслювати причину та мету пошуку інформації в Інтернеті, це доцільно здійснювати наступними шляхами:

 - по-перше, можна дати учням завдання знайти додаткову навчальну інформацію, зберегти її на електронних носіях для подальшого багаторазового використання іншими користувачами. Наприклад, під час вивчення теми «Селекція» в 11 класі, учні отримали завдання знайти відомості про сучасні методи селекції, успіхи вітчизняних селекціонерів по виведенню нових порід тварин та сортів рослин.

 - по-друге, можна поставити перед учнями задачу знайти нову інформацію, якої немає в підручнику, або яка не звучала на уроці, порівняти її з відомою інформацією, таким чином створити проблемну ситуацію, яка ініціює конструктивне спілкування на уроці. Так, вивчаючи тему «Генна та клітинна інженерія», учні виконували завдання знайти відомості про останні розробки в галузі клонування та відношення різних вчених до цього питання. На уроці під час обговорення цього питання виникла дискусія в ході якої учні висловили свою думку та своє відношення до цієї проблеми.

 - по-третє, можна запропонувати учням зробити огляд (дайджест) по певній темі. Таке завдання дається заздалегідь та може оцінюватись як проектна робота учня. Так на початку вивчення теми «Кров» у 9 класі, учні отримали завдання створити дайджест матеріалів про СНІД. Зібраний матеріал учні оформили у вигляді мультимедійної презентації.

 

Виходячи з вищезазначеного слід підкреслити, що використання інформаційної мережі не повинно бути самоціллю. Весь сенс в тому, щоб зробити можливості мережі необхідними для розв’язання пізнавальних задач, перемістити навчальний акцент з накопичення інформації на формування вмінь учнів використовувати різні способи діяльності в умовах, коли будь-яка інформація є легкодоступною. Нажаль використання Інтернет безпосередньо на уроці ускладнено тим, що не завжди інформація, що цікавить є доступною, а її пошук може зайняти багато такого дорогоцінного на уроці часу, тому найчастіше я використовую можливості мережі під час індивідуальної роботи з учнями: надання консультацій по написанню пошуково-дослідницьких робіт, підготовці учнів до участі в конкурсах та олімпіадах.

 

Підводячи підсумок хочу підкреслити, що використання інформаційних технологій дозволяє провести урок на якісно новому рівні, врахувати психологічні та вікові особливості дітей, значно посилити їх інтерес до вивчення біології, розвивати логічне мислення школярів, навички пошуку інформації, групової роботи, формувати ключові компетентності учнів, там самим покращити якість їх знань з предмету.

 

Звичайно ІКТ ніяким чином не замінить «живе» знайомство з природою, виходи на екскурсії, похід до музею, роботу з мікроскопом, гербарієм, вологими препаратами, колекціями, проте за ними майбутнє. Урок з використання ІКТ стає більш наочним, цікавим, складний матеріал стає зрозумілішим для учнів.

 

Всю свою діяльність я орієнтую на вирішення проблеми, яку можна виразити словами великого педагога В.О. Сухомлинського: "Краса природи – це могутнє джерело енергії думки, це поштовх, що пробуджує і ліниву, і сонну, й інертну думку. Якщо думка виливається в поетичне слово, якщо в цьому слові затремтіли ніжні барви квітів, запахли трави, заграли переливи тіней і напівтіней              лісового сутінку, значить, затремтіла дитяча думка, значить розум дитини черпає животворні сили з вічного джерела життя, а пізнання - з природи, з краси".