Активна і пасивна лексика

Тема.  Активна і пасивна лексика. Застарілі слова (архаїзми та історизми). Неологізми

Мета:  ознайомити учнів із поняттями «активна» і «пасивна» лексика, виробляти навички розпізнавання архаїзмів, історизмів, неологізмів у мовленні, доцільного використання їх у власних висловлюваннях; розвивати спостережливість, культуру усного та писемного мовлення, образне мислення; виховувати любов до рідної землі.

Тип уроку:  урок вивчення нового матеріалу

Обладнання: таблиці «Лексика за вживанням», тлумачний словник, проєктор

ХІД  УРОКУ

                                                                           Возвеличу

Малих отих рабів німих!

                                                                                          Я на сторожі коло їх

                                                                                     Поставлю слово.

Т.Шевченко

І Актуалізація опорних знань

«Мозковий штурм»

Розгадування кросворда

1) Художнє означення, що підкреслює характерну рису явища, предмета. (Епітет.)

2) Італійське слово, що походить від латинського, де воно означає «невпізнаний, невідомий». Особа, що криється під чужим іменем. (Інкогніто.)

3) Слово, що походить від латинського «настанова». Має два значення: 1. Назва елементарних підручників римського цивільного права. 2. Установи, заклади. (Інституції.)

4) Тонке приховане глузування. (Іронія.)

5) Негативний полюс джерела струму. Походить від грецького «рух донизу». (Катод.)

6) Слово, що прийшло з французької мови і означає «стрибати». Має два значення: 1. Легкий двоколісний однокінний екіпаж. 2. Кузов легкового автомобіля з відкритим верхом. (Кабріолет.)

7) Людина, що має глибокі різносторонні знання. (Ерудит.)

ІІ Мотивація навчальної діяльності учнів

 Послухайте уривок із твору В.Малика.

На привалі за Ворсклою до Святослава підійшов князь Володимир Переяславський. На голові – золотий шолом, міцну засмаглу шию охоплювало золоте ожерелля, що одночасно було і прикрасою, і князівською відзнакою; ліва рука – на рукояті меча, правою поправив на плечі червоне корзно, що шовково шелестіло під вітром. («Черлені щити»).

 Як ви гадаєте, про які часи йдеться в тексті? На чому ґрунтується ваш висновок? Чи часто ми вживаємо застарілі слова? У яких ситуаціях? Отже, цей шар лексики дуже важливий. Які саме це слова і для чого вони служать – про це сьогодні дізнаєтеся більше.

ІІІ Засвоєння нового матеріалу

1. Робота з таблицею «Лексика за вживанням»

   Слова, що особливо часто використовуються в мовленні, називають найістотніші для суспільства реалії, поняття, ситуації.

Наприклад, земля, хліб, голова, йти,, білий, вгору, тут, він, п’ять, другий тощо.    Слова з обмеженим уживанням, що позначають рідкісні реалії, предмети, терміни, власні імена, що вийшли з ужитку. Це історизми – слова, що позначають предмети, поняття, які зникли у зв’язку із соціально-побутовими та суспільно-політичними змінами (кольчуга, кріпак. смерд); архаїзми – старі назви, які в сучасній мові замінені іншими (уста – губи, ректи - говорити); неологізми – нові слова, що поділяються на загальномовні (менеджер, дисплей) і авторські (громовиця – Леся Українка, яблунево-цвітно – П.Тичина). 

ІV Закріплення вивченого матеріалу

1. Робота з мовним матеріалом

   /Прослухати прислів’я. Вказати застарілі слова, пояснити їх значення./

 Як одступиш од грамоти на аршин, то вона од тебе на сажень. Ліпше живий хорунжий, як мертвий сотник. Хоч і надів жупан, не цурайся свитки. Порожня миска не вабить писка. В нього і сволок молоко дає.

2. Творче завдання

   /До поданих застарілих слів дібрати відповідні загальновживані слова./

 Ліпота, стезя, перст, чоло, десниця, рамена, глаголити, вуста.

Для довідок:

 Краса, шлях, палець, лоб, правиця, плечі, говорити, губи.

3. Пояснювальна робота

   /Пояснити значення кожного з неологізмів. 2-3 з них увести до самостійно складених речень (усно)./

 Дискета, компакт-диск, дискотека, біоробот, кіборг, трилер.

4. Самостійна робота

   /Скласти речення з поданими авторськими неологізмами./

 Жовтожарий (день), незламнокрила (весна), барвоспад, довгоденний (похід), світло-зеленасте (море).

5. Диктант з коментуванням

   Записати речення. Вказати історизми, архаїзми, неологізми, пояснити їхнє значення.

Дівча біжить босоніж в бір, його тут схоплять у ясир. Глянь, Богдане, квітка в’яне, дай-но січі, дай-но грому! Хвилюється море, хвилиниться день. Ніби в люстро, я дивлюсь в минуле… Мої слова, мов гнівні гайдамаки, ідуть на смерть за правди корогов. А в шибки заглядала сусідкою осінь, у китайку закручена під молодицю. Мов Дніпро, запінений в бурунах, кіш гуля чортам наперекір. Не забуваються слова: лікнеп, і комнезам, і змичка, ні, це не просто давня звичка, - епоха в слові ожива.

  V Підведення підсумків уроку

1. Евристична  бесіда

   1) Які слова становлять активну лексику?

   2) Які шари лексики відносять до пасивного словникового складу? Чому?

   3) Чи потрібні архаїзми, історизми нашій мові?

   4) Чому нові слова знаходяться у пасивному словнику?

VІ. Домашнє завдання

   Виписати уривок з художнього тексту (60-70 слів) із застарілими словами, вказати історизм чи архаїзм.