Активна й пасивна лексика

       Тема. Активна й пасивна лексика .

Мета: повторити відомості про лексичне значення слова, про поділ лексики української мови, про власне українські слова та запозичені; поглибити знання про лексику української мови, зокрема про застарілі слова та неологізми; розвивати вміння розрізняти слова активної та пасивної лексики, визначати лексичне значення слова, групи слів за значенням, стилістичну роль архаїзмів та неологізмів; виховувати любов і повагу до українського слова.

Тип уроку: комбінований (повторення і поглиблення знань, умінь і навичок).

Обладнання: підручник, картки, презентація.

                                                      Хід уроку

1. Організаційний момент.

2. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.

3. Активізація мислення учнів.

Словниковий диктант

Подані слова записати у дві колонки: власне українські та запозичені.

Мрія, багаття, линути, спорт, кран, довкілля, либонь, людина,  освіта, футбол,  зайвий, герб, повидло, скрипаль, бутерброд, опера, велетень, днище, тонна, фонтан.

4. Опрацювання теоретичного матеріалу( ст.25-26).

Пояснення вчителя.

Активна лексика становить ядро словникового складу мови. Вона об'єднує як споконвічно українські слова, так і численні групи запозичених слів. Головна її ознака — регулярне використання у сфері діяльності людини.

Зокрема слова хліб, молоко, яблуко, дорога, тролейбус, повітря, дочка, дощ, великий, солокий, читати, — загальновживані слова, використовуються у побуті. Проте до активної лексики належать і такі слова як синус, косинус, діагональ, перпендикуляр, префікс, іменник, речення, кома, кут — терміни.

Пасивна лексика — слова, які вийшли або виходять з активного вжитку, а також нові слова, недавно створені чи запозичені з інших мов — неологізми.

Серед неологізмів в українській мові зараз є такі слова як геном, клонування, клон, менеджмент, логістика, віртуальний, інтерактивний, іміджмейкер.

Кожне слово на час своєї появи було неологізмом. Наприклад, свого часу слова метрополітен, космодром, телебачення, місяцехід були неологізмами. Проте тепер ці слова стали звичайними і до неологізмів їх більше не зараховують.

– Послухайте вірш Івана Драча і випишіть неологізми.

Бабусенько, бабулиня, бабусенція.

Ой гаряча, ой бабулик, ой-ой-ой-єчки.—

Ляпотить, хлюпотить у ночовоньках

Дівулиня, дівчина, дівогоренько,

А бабуся так і вештається, ой-я,

А бабище все шупортається, ой-я,

З кочергами, з баняками, банячищами…

Внучка, внученька, студентонька

Спить у баби на ряднищі, на рядні

Під кожухом, кожушиськом, кожушариськом.

На лежанці в цмоки цмокає, аж оєчки.

(Випадає їй казьонний дім,

І валет бубновий в нім,

Туз хрестовий заберу,

Швидше вже сама помру…)

А дівуля, дівчинина, дівувальниця

До кожуха, кожушенька так і горнеться,

А бабуся, бабулиня, бабусенція

До дівчиська, дівчиииська так і тулиться

Сиротина ж, сиротуля, сиропташечка,

Бабумамця, бабутатко, бабусонечко…

Застарілі слова.

До застарілих слів ми відносимо архаїзми та історизми.

Архаїзми – слова, що називають такі предмети чи поняття, які самі по собі аж ніяк не застаріли, але для позначення яких тепер користуються іншими словами. Від інших застарілих слів, зокрема історизмів, архаїзми таким чином відрізняються тим, що мають у сучасній мові синоніми: рать — військо, уста — губи, рот, перст — палець, вої — воїни, шкатула — шкатулка, коляса — коляска, роль — роля, читає — читаєши, моліться — молітеся, сини — синове, поет — піїт, злато — золото, ріжний — різний, живот (життя), язик (мова, народ), мир (громада, світське життя).

Історизми – слова, застарілі через те, що вийшли з ужитку ті предмети, які вони позначали, наприклад: мушкет, кунтуш, опанча, шеляг, челядь і т. д. З цієї ж причини історизми інколи називають матеріальними архаїзмами. На відміну від останніх історизми не мають у сучасній мові синонімів. Історизми трапляються переважно в художніх творах історичної тематики, де вони позначають реалії доби, про яку йдеться, а також слугують засобом відтворення колориту мови тих часів, наприклад: «І була під Києвом січа велика. Стріли закрили сонце, а від тупоту копит, іржання коней і брязкоту заліза не чути було людського голосу. Ціла орда з ханом Отроком прийшла під Київ. <...> Хоч як завзято натискали половці, хоч як підбадьорював їх Отрок, сам ідучи попереду й пускаючи стрілу за стрілою до руських панцирів, хоч бурею літав він з своїм бунчуком від одного крила війська до другого — але стояла Русь, мов стіни святої Софії. Половецькі стріли застрягали в руських кольчастих телягах, списи ламалися об щити непроступним муром» (Л. Мосендз). 

5.  Виконання  тренувальних вправ на закріплення матеріалу.

Розподільний диктант.

Подані слова запишіть у дві колонки: історизми та архаїзми.

Верцадло, дзигар, жорна, веретено,цар, боярин, губернія, войовник, перст, злото, древо, лицедій.

Поміркуй! Які з поданих слів відносно недавно були неологізмами, а сьогодні належать до загальновживаної лексики? Які слова є неологізмами дотепер?

Метро, таксо бус, файл, дискотека, кіборг, СНІД, дискета, субсидія, принтер, факс, відеомагнітофон, плеєр, ксерокс, компакт-диск, космодром.

Вибірковий диктант.

Виписати застарілі слова (історизми).

Тільки тупіт, пил над степом чистим. Все зникає і зринає знов: над списами гордо й урочисто плине малинова корогов. Тихо. Військо ніби на молитві, ніби ноги в землю уросли. Прапор, що водив у люті битви, у курінь козацький понесли. Тут вози і зброя, люди й коні. Вогнище. У казанах куліш. Янголами на святій землі просто неба розгорнувся кіш.

•  Вправа 51, 52 ( письмово) ст.26-27;
• Самостійна робота ( завдання з картками).

Картка № 1

У поданому тексті підкреслити застарілі слова.

Хай Господь посилає нам мудрості й сили і хранить Україну нині, прісно й вовік. На прю! Без ляку і зневіри за правду, волю, за наш край! Люди добри! Пожалійте бідолашного піїту, що від горя, від наруги за слізьми не бачить світу. Ридван шестернею під’їхав до панського рундука. Річка свічадо своє розгорнула і красувалась, цвіла, усміхалась.

Картка № 2

До поданих діалектних слів дібрати синонімічні загальновживані.

Рихтувати, скрегулець, трудний, банувати, керниця, газда, ожіг.

Довідка: готувати, яструб, втомлений, тужити, криниця, хазяїн, кочерга.

Картка 3

У яких галузях науки вживаються наведені терміни.

Префікс, експедиція, радіус, кредит, реакція, гепатит.

Карткаа № 4

Виділити неологізми.

На борту глайдера (космічного корабля) було кілька флаєрів, призначених для дослідження поверхні планет і картографування. Сичить “саркофаг”, піднімається атомний гриб,  і шкіриться СНІД, що збирає все ширші покоси.

Гра « Хто швидше»

Хто за одну хвилину зможе дібрати якнайбільше нових слів, які лише нещодавно ввійшли в українську мову?

Творча хвилинка.

Уявіть, що вам вдалося винайти новий лікарський препарат або створити новий транспортний засіб. Які назви ви дібрали б для своїх винаходів? Поясніть причину появи неологізмів.

«Вільний мікрофон»

– На які два шари поділяється лексика української мови?

– Які слова ми називаємо неологізмами? Назвіть їх.

– Які слова називаються історизмами? Архаїзмами?

– Чим відрізняються архаїзми від історизмів?

 Домашнє завдання.

Вивчити параграф 8, вправа 53 ( усно), вправа 54 ( письмово) ст.27,

виписати зі словника десять архаїзмів та десять історизмів ( на вибір).