"Активні форми навчання у вищій школі (Досвід)"

Постернак Наталія,

кандидат педагогічних наук,

доцент кафедри психолого-педагогічних дисциплін,

Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова

Активні форми навчання у вищій школі

Реформа сучасної освіти висуває нові вимоги до підготовки майбутніх вчителів. Постійний розвиток технічного прогресу стрімко зростає, і збільшується обсяг інформації, яку студенти повинні опанувати. Відомо, що інформація поступово застаріває, а на зміну приходять все більш нові, сучасні знання. Отже, традиційний процес навчання, орієнтований головним чином на запам'ятовування матеріалу, сьогодні лише частково відповідає сучасним вимогам.

У зв'язку з цим постає проблема формування у студентів таких якостей мислення, які дозволили б їм самостійно засвоювати обсяг інформації, який постійно змінюється вже після завершення навчання. Таким чином, системі освіти потрібні нові методи і підходи до проведення та організації занять. Загальновідомо, запам'ятовується краще те, що сприйнято методом проб і помилок. Функції сучасного вчителя змінюються: сьогодні вчитель це провідник у світі безлічі інформації. І мета вищої школи навчити майбутніх вчителів вміло керувати процесом пошуку потрібної інформації, способами та методами аналізу цієї інформації та навчити користуватись потрібними знаннями. Роль педагога в цій ситуації полягає в тому, щоб спрямувати, вказати шлях, підвести підсумок виконаної роботи, обговорити зроблені помилки, але не давати знання в готовому вигляді [4].

Для вирішення ряду проблемних питань, що стоять перед системою освіти, пропонується створення інноваційного освітнього середовища, що базується на найбільш передових технологіях і засобах навчання. Основа даного підходу включає позитивний досвід реалізації професійних освітніх програм з використанням інтерактивних технологій. У закладах вищої освіти вже йде активне їх впровадження. Однак цей процес має фрагментарний характер, тому слід констатувати, що можливості інтерактивних технологій використовуються неефективно.

Саме ці аргументи мотивують викладачів вищих закладів освіти переорієнтувати освітній процес в бік активного пошуку та сприймання знань.

У своїй практиці на заняттях з «Методики навчання біології» ми використовуємо активне навчання, яке передбачає застосування вправ та прийомів, які спонукають студентів активізувати навички критичного мислення, аналізу інформації тощо. Слід зазначити, що запропоновані методи, вправи, прийоми можуть бути адаптовані для будь-якого віку, для будь-якого предмету вивчення.

Так, наприклад, цікавим та досить ефективним прийомом є «Читання вголос в групах» - варіант методу навчання в співробітництві «Вчимося разом» (Learning Together) розроблений в університеті штату Міннесота в 1987 році (Дэвід Джонсон, Роджер Джонсон). Всі студенти розбиваються на групи в 3 - 5 чоловік. Кожна група одержує одне завдання, що є підзавданням великої теми, над якою працюють всі студенти. У результаті спільної роботи окремих груп і всіх груп у цілому досягається засвоєння всього матеріалу. Основні принципи - індивідуальний підхід, рівні можливості [1,с.124].

Студенти отримують необхідний матеріал для вивчення. Окрім ознайомлення з теоретичним матеріалом вони отримують завдання до тексту, так би мовити, «кейс» завдань:

1) скласти блок-схему або опорний конспект, який необхідно презентувати учасникам інших груп. Упродовж презентації можуть виникати запитання у слухачів, які вони задають для уточнення того чи іншого положення;

2) другим завданням до тексту є складання тестового завдання для учасників інших груп на які вони мають дати відповіді. Якщо виникає проблема з відповіддю на запитання або інші варіанти відповіді, група звертається за поясненням до розробників тестового завдання. Вони мають довести або пояснити свою позицію.

Така робота в група дозволяє опрацювати теоретичний матеріал з різних позицій, в прямому та зворотному напрямку. Тобто, студенти знайомляться з текстом з різною метою. Під час навчання студенти можуть робити набагато більше, ніж просто слухати та фіксувати готові думки викладача. Вони можуть продукувати інформацію самостійно, визначати й обговорювати проблеми, знаходити шляхи їх розв’язання, спостерігати і планувати. Студенти мають змогу застосовувати нові знання та навички на практиці, створювати зворотні зв’язки.

Наступним активним прийомом активного навчання можна назвати заняття у форматі «Світове кафе».

Учасники розсідаються за окремими столами, як у кафе. За кожним столом одна людина бере на себе роль «господаря» столу, а решта «запрошені гості». На кожному столі лежить «скатертина» (аркуш великого формату) та різнокольорові маркери. Висловлені ідеї відображаються у зручний спосіб – схеми, малюнки, тези.

         Через визначений відрізок часу «гості» переходять за інший стіл, а «господар» розповідає новоприбулим про те, що обговорювала попередня група. Через 10 хвилин процедура повторюється.

         Таки чином усі «гості» кафе ознайомлюються з пропозиціями та ідеями своїх колег. Після цього відбувається презентація від кожного столика з подальшим обговоренням та узагальненням висвітлених ідей.

Презентація ідей:

• після всіх раундів, групи повертаються за свої столи і допомагають «господарям» підготувати презентацію.

• «скатертини» презентують «господарі» столів.

Рекомендації для «господарів столиків»:

• Нагадуйте людям за вашим столиком коротко  записувати ключові взаємозв'язки, ідеї, відкриття та питання в міру їх виникнення.

• Залишайтеся за столиком, коли група йде, і вітайте мандрівників від іншого столика.

• Коротко поділіться основними відкриттями, які прийшли в голову в процесі першого раунду, щоб інші могли провести паралелі і пов'язати  їх з ідеями своєї групи, обговорюваними у   попередньому раунді.

Правила для «запрошених гостей»:

• у І раунді – ви викладаєте свої ідеї відповідно до обраної ролі.

• у всіх інших раундах – ви подаєте ідеї «господарям» столів до яких   завітали як гості відповідно до своїх ролей.

Такий формат дозволяє створити вільний простір для обміну думками, висловити власну позицію щодо проблеми обговорення, вислухати думки інших учасників, донести власне ставлення до вирішення питання, або прийняти позицію інших учасників обговорення, або згенерувати спільне вирішення проблеми. Тобто, метод дозволяє залучити до розмови кожного учасника, формуючи комфортну атмосферу відкритості, невимушеності і психологічної безпеки, коли можна говорити на рівних.

Цікавою для студентів виявилась вправа «Галерея». Заздалегідь визначається коло проблемних питань, які відтворюються на аркушах. Аркуші розташовують в аудиторії у вигляді «картинної галереї». Учасники мають можливість коротко висловити власну думку щодо поставленого питання та записати його на відповідному аркуші. Після того, як всі висловлять свої думки кожна «картина» обговорюється, аналізується та досліджується спільним обговоренням.

Вправа «Сортування» дозволяє систематизувати, узагальнити, уточнити знання студентів щодо термінів та їх характеристик, знаходити відповідні категорії та відповідні їм характеристики. Студенти отримують завдання «Знайти відповідність термінів та їх характеристик» або «Скласти відповідність категорій та їх опис», у конвертах одержують картки з відповідними характеристиками. Така вправа може виконуватись як у малих групах, так і всіма студентами разом. 

Наступна інтерактивна форма організації навчання – це «SWOT-аналіз» (Strong, Weak, Opportunities, Threats - сильні (сторони), слабкі (сторони), можливості, загрози)

Метод дає можливість всебічного аналізу поняття, явища, проблеми.

Учасники об’єднуються в групи по 4-6 осіб. Викладач обирає поняття, явище, проблему, об’єкт аналізу. Учасникам пропонують дати визначення цього поняття, явища, проблеми, об’єкту, яке має включати загальне поняття і видові ознаки.

Кожна група складає список однієї із сторін аналізу: сильних сторін, слабких сторін, можливостей та ризиків, які може нести в собі поняття, явище, проблема, об’єкт.

Робота виконується на стандартних аркушах паперу А4, почергово записуються всі думки, а потім всі аркуші прикріплюються на великий аркуш і презентуються групами.

Тема аналізу записується посередині аркуша А1. Сам аркуш розділений на чотири частини: Strong (сильні сторони) - …. Weak (слабкі сторони) - … Opportunities (можливості) -…. Threats (загрози) -…

Такий аналіз не тільки розкриває всі сторони поняття, явища, проблеми, об’єкту, а також дозволяє прогнозувати можливі наслідки та ризики.

Опитування студентів щодо застосованих навчальних технік засвідчило, що всі, без виключення учасники, зазначили невимушений настрій навчання та спілкування з колегами-студентами сприяли створенню комфортних умов навчання. Окрім цього, інформація, якою студенти ділилися між собою сприймалась легко та зрозуміло. Студенти також відмітили доступне інформаційно-комунікативне середовище («спілкування на рівних»), вони відчули себе справжніми дослідниками, оскільки інформацію здобували самостійно, в дискусіях або від колег. Загалом, студенти наголосили, що навчання побудоване на принципі самонавчання, взаємодопомоги та комунікацій дозволило відчути себе впевненими у власних діях [2,с.145].

Можемо зазначити, що інтерактивне навчання - це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності. Такий вид навчання передбачає конкретні та прогнозовані цілі, які полягають у створенні комфортних умов навчання, коли студент усвідомлює свою успішність, інтелектуальну спроможність, що робить продуктивним і комфортним власне процес навчання. Застосування у практиці навчання вищих освітніх закладах активних та інтерактивних форм навчання дозволяє сформувати у студентів інтерес до досліджуваної дисципліни; більш глибоке і повне засвоєння матеріалу, що вивчається; формування навичок самостійного пошуку шляхів вирішення поставленого навчального завдання; взаємодія між студентами і викладачем, а також формування навичок роботи в команді; розвиток поваги до будь-якої точки зору, повагу права кожного студента на свободу слова, а також його гідності; формування у студентів власної думки і ставлення до майбутньої професії.

Список використаних джерел

1.     Інтерактивні технології навчання дорослих: навчально-методичний посібник / Сисоєва С.О.; НАПН України, Ін-т педагогічної освіти і освіти дорослих. – К.: ВД «ЕКМО», 2011. – 324 с.

2.     Покась Л.А., Постернак Н.О. Використання педагогічних технологій у навчанні природничих дисциплін // Матеріали Міжнародної науково-методичної конференції 14 листопада 2018 року / Укл. О.П.Галай, Т.А.Ляшенко, О.О.Яременко-Гасюк, С.М.Іваненко, Л.В.Петько – К.:.НПУ імені М.П.Драгоманова, 2018 – 247 с. – С. 145-150

3.     Постернак Н.О. Інноваційні форми навчання студентів вищих навчальних закладів освіти // Інноваційні тенденції підготовки фахівців в умовах полікультурного та мультилінгвального глобалізованого світу.  Збірник  тез  доповідей  II міжвузівської  науково-практичної  конференції  (м. Київ, 11  квітня  2017  року).  – К. : КНУТД, 2017. –  329 с. – С.37-39

4.     Тимошенко Л. И., Кудрявцев Р. А., Тарасов В. А., Малофей А. О. Интерактивные методы обучения в высшей школе // Философия образования. - №2, 2015. – Режим доступа: https://cyberleninka.ru/article/v/interaktivnye-metody-obucheniya-v-vysshey-shkole