Використання нестандартних уроків у початковій школі

Харківська загальноосвітня школа Ι-ΙΙΙ ступенів № 7

Харківської міської ради Харківської області

 

 

 

 

 

 

 

Використання нестандартних уроків в початковій школі

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                           Вчитель початкових  класів                

                                                                     Бараницька Ольга            

                                                                     Павлівна

                                                                     І категорія кваліфікаційна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Харків 2016

 

Анотація

     У цій роботі ми розкриваємо питання, які допоможуть вчителям ефективно організувати роботу на уроках в початковій школі, сформувати стійкий інтерес до навчання. Ми розглянемо різні прийоми та засоби навчання, які спрямовані на те, щоб покращити пізнавальну діяльність учнів, навчити їх раціонально та логічно мислити. Питання, яке ми розкриваємо у цій роботі, допоможе вам створити  на  уроці  такі  умови,  при  яких  учні  зможуть  самостійно  здобувати  знання,  активізувати  пізнавальну  діяльність  кожного  учня. У роботі розкриваємо зміст , структуру, особливості проведення нестандартних уроків.

     Сподіваємось, що наш досвід допоможе вам підвищити результативність навчання дітей молодшого шкільного віку..

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст

1. Важливість проведення нестандартних уроків в педагогічній практиці
2. Роль вчителя в організації навчально-виховного процесу.
3. Нестандартні уроки - як засіб підвищення пізнавального інтересу
4. Як розпізнати нетрадиційний урок?
5. Алгоритм підготовки і проведення нетрадиційних уроків
6. Висновок
7. Список літератури
8. Розробки уроків

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Важливість проведення нестандартних уроків в педагогічній практиці

      Стрімкий розвиток суспільства, збільшення обсягів нової інформації потребують від школи високоосвічених, всебічно розвинених учнів з розвиненими творчими здібностями, котрі здатні до активного, самостійного, креативного, творчого мислення. Тому сучасна педагогіка становить перед вчителями суспільну задачу – створення для дітей відповідного навчального середовища, здатного забезпечити умови здобуття освіти, надання можливості кожній особистості реалізувати свої нахили, потреби та здібності; формування творчої, освіченої, всебічно розвиненої особистості. Таким чином вчителі повинні дбати про вдосконалення форм і методів навчання. Для цього постійно вдосконалюють методику проведення класичного уроку, в результаті чого в навчальний процес впроваджуються нестандартні уроки. Нестандартний урок - це імпровізоване навчальне заняття, що має нетрадиційну структуру. Нестандартні уроки спрямовані на активізацію навчально-пізнавальної діяльності учнів, бо вони глибоко зачіпають емоційно-мотиваційну сферу, формують дух змагальності, збуджують творчі сили, розвивають творче мислення, формують мотивацію навчально-пізнавальної та майбутньої професійної діяльності. Тому такі уроки найбільше подобаються учням, викликають у них творчий інтерес, стимулюють активність дітей.

       Суть нестандартного уроку полягає в такому структуруванні змісту і форм, яке б викликало насамперед зацікавленність учнів і сприяло їхньому всебічному розвитку й вихованню. Під час нестандартного уроку, вчитель не дотримується чітких етапів навчального процесу, методів, традиційних видів роботи. Головною особливістю нестандартного уроку у викладанні певного матеріалу є форма цього уроку,  котра пов’язана з численними асоціаціями, різними емоціями, що допомагають вчителю створити позитивну мотивацію навчальної діяльності.

       Слід пам’ятати, що нестандартний урок народжується завдяки нестандартній педагогічній теорії, вдумливому самоаналізу діяльності вчителя, передбаченню перебігу тих процесів, які відбуваються на уроці, а найголовніше - завдяки відсутності штампів у педагогічній технології .

2. Роль вчителя в організації навчально-виховного процесу.

       Коли дитина приходить до школи, то розпочинається новий етап у її розвитку. Учень 1-го класу потрапляє в атмосферу учіння. В дітей виникає необхідність засвоювати нові поняття з навчальних дисциплін,  вони опановують нову інформацію, роблять спроби застосовувати її під час вироблення нових дій та навичок. Тут на допомогу вчителю приходить його вміння слушно та вчасно залучити  учнів до того процесу, який називається дидактичною взаємодією учня та вчителя. Така робота на уроці розуміється як співпраця в підсистемах: "особистість вчителя - особистість учня; "особистість учня - особистість учня", "особистість учня - клас". Під час такої організації навчально-виховного процесу постійно відбувається взаємодія вчителя й учня як двох особистостей.

       Сьогодні, на жаль, в педагогічній практиці ще існує авторитарний стиль спілкування - учитель ставить себе головним над дітьми. Багатьма батьками та учителями така організація роботи сприймається як єдино правильна, як "серйозний" стиль, за якого виключається "загравання" з учнями. За авторитарного стилю роботи вчитель - панівна фігура, недосяжна, а іноді навіть страхітлива. Він вказує - діти виконують його накази. В присутності вчителя  учні сильні, багато знають, вміють, без нього - дещо пам’ятають, але нічого не вміють. Ініціатива їхня скута, самостійність зведена до мінімуму. Вчитись і щось робити їм нецікаво. За такого навчання дуже низька якість і глибина засвоєння знань, бо нові знання учень мовчки сприймає з пояснень вчителя. Відпадає потреба думати, а наслідком цього є невміння пояснити свою думку, грамотно дати зв’язну відповідь на запитання. Адже мовчання учня біля дошки - це закомплексованість його мислення, думок.

       Дуже часто учні прагнуть зрозуміти вчителя, розібратися в навчальному матеріалі, який пояснює вчитель, але бояться перепитати його про незрозуміле, попросити допомоги, бо ділове спілкування на уроці фактично забороняється. Форма такого спілкування, його зміст в учителя авторитарного стилю має тільки контрольно-оцінний характер. Ділове спілкування, якщо його можна так назвати, за таких умов навчання існує під час взаємоперевірки виконання завдань.

       Усі письмові самостійні завдання на етапі застосування набутих знань виконуються учнями лише індивідуально. А це веде до прояву елементів егоцентризму в дітей, змушує їх відокремитись  від інших учнів будь-якими способами.

       Отже, за авторитарного стилю взаємодії  учасників навчально-виховного процесу ділове й особистісне спілкування має офіційну спрямованість, епізодичний характер, виявляється на примітивному рівні. Учень не виступає як партнер по спілкуванню в побудові та організації навчальної діяльності. Він є тільки об’єктом, який задіяний у цю діяльність для засвоєння знань, умінь і навичок. Учитель в цьому разі не володіє механізмами розвитку комунікативних умінь молодших школярів на кожному етапі навчального процесу, часто не вміє спілкуватися сам.

       Тому сучасна педагогіка повинна носити більш  демократичний характер взаємовідносин педагога й учнів, який називається педагогікою співробітництва, діалогу. За таких взаємовідносин учень є не тільки об’єктом впливу, а й самокерованою, самостійною та вільно діючою особистістю, повноправним співучасником педагогічного процесу. Учитель у навчально - виховному процесі постійно підтримує контакт з учнями, створює відповідну психологічно комфортну обстановку для сприймання, міцного засвоєння навчального матеріалу.

       Вчитель повинен зосередити увагу учнів на значущих моментах, "втягти" дітей у доцільну послідовність до засвоєння нових знань. Для цього педагог має активізувати допитливість учнів, створити  проблемну ситуацію під час навчання, "провокувати"  дітей до пошуку її розв’язання. Лише за допомогою  зворотного зв’язку вчитель може дізнатися, наскільки повно і правильно сприймають учні його повідомлення. Все це не можливо без морально-етичного зв’язку з учнями, вміння педагога привернути  до себе клас. Вчитель повинен регулювати моральний стан дітей на уроці, створюючи ситуацію успіху.

       Як же вчителю встановити контакт з класом під час уроку? Для цього існують різноманітні методи. Це і  емоційно-психологічний початок  уроку, створення проблемної ситуації, стимулювання творчості, відповіді на запитання, зміст самих запитань, інтонаційний виклад матеріалу тощо. Але слід пам’ятати, що з перших хвилин уроку вчитель повинен емоційно настроїти дітей на роботу, показати власним прикладом зацікавленість до виконуваних видів роботи.

       Не слід забувати , що організовуючи навчальний процес, вчитель повинен урізноманітнювати свою роботу. Тому що одноманітність уроків викликає в учнів втому, втрату інтересу. Якщо навчання побудовано лише на одноманітному викладі матеріалу вчителем, то втрачається взаємозв’язок між педагогом і класом. А це не дає позитивного результату педагогічної практики, ми не можемо поглиблювати знання дітей і залучати до активної роботи на уроці.

3. Нестандартні уроки - як засіб підвищення пізнавального інтересу

      Що ж таке нетрадиційний урок?  Нестандартний урок - це імпровізоване навчальне заняття, яке має нетрадиційну (не встановлену) структуру.
Погляди педагогів на нестандартні уроки дуже різні: одні бачать у них прогрес педагогічної думки, правильний крок у напрямку демократизації школи, а інші, навпаки, вважають такі уроки небезпечним порушенням педагогічних принципів.
       Отже, ефективність навчального процесу багато в чому залежить від уміння вчителя правильно організувати урок і грамотно вибрати ту чи іншу форму проведення заняття.
      Розвиток дитини на уроках відбувається по-різному. Все залежить від того, що саме розуміється під розвитком. Якщо мати на увазі, що розвиток - це нарощування знань, умінь і навичок виробляти певні дії (складати, вичитати, аналізувати, узагальнювати і розвивати пам'ять, уяву і т.д.) - такий розвиток забезпечується саме традиційними уроками. Він може йти швидко чи повільно. Якщо віддаєте перевагу швидкому варіанту - тоді необхідно звернутися до нетрадиційної організації уроку.

        Розвиток сучасної педагогічної науки пропонує вчителям величезні види діяльності. Авжеж, ми не завжди використовуємо  будь-яку методику в чистому вигляді. Але вчителі залучають елементи тих чи інших технологій в організації навчального процесу. Їх використання проявляється в проведення нестандартних уроків. За допомогою нетрадиційних уроків вчитель може підвищити ефективність уроку, активізувати роботу учнів.  За допомогою такої педагогічної практики можна подолати проблеми з дисципліною учнів,
       Нетрадиційні уроки в початковій школі, як і раніше займають значне місце. Це пов'язано з віковими особливостями молодших школярів, ігровий основою даних уроків, оригінальністю їх проведення. При проведенні уроків дана форма є завжди результативною, тому що в ній представлені не тільки ігрові моменти, оригінальна подача матеріалу, зайнятість учнів не тільки при підготовці уроків, але і в проведенні самих уроків через різні форми колективної і групової роботи. Завдання, які отримують діти на нетрадиційних уроках, допомагають їм жити в атмосфері творчого пошуку.

Головне місце на уроках відводиться елементам творчого пошуку. За розмаїттям форм - це мандрівки, змагання, ігри, концерти, екскурсії тощо. Вони можуть бути присвячені окремим предметам, але найчастіше у їх змісті можна виділити майстерно поєднані  компоненти кількох. На таких уроках учні виступають у ролі вчителя, артиста, поета, капітана команди тощо.

4. Як розпізнати нетрадиційний урок?

- Несе елементи нового, змінюються зовнішні рамки, місця проведення.
- Використовується позапрограмний матеріал, організується колективна діяльність у поєднанні з індивідуальною.
- Залучаються для організації уроку люди різних професій.
- Підвищується емоційний  підйом  учнів через оформлення кабінету, дошки, музики, використання відео.

- Організація і виконання творчих завдань.
- Обов'язковий самоаналіз в період підготовки до уроку, на уроці і після його проведення.
- Обов'язково створюється тимчасова ініціативна група з учнів для підготовки уроку.
- Обов'язкове планування уроку заздалегідь.
- Творчість учнів має бути спрямована на їх розвиток.
       Нажаль, в початковій школі використовуються лише деякі види нетрадиційних уроків. Їх назви дають деяке уявлення про цілі, завдання, методику проведення таких занять. Перелічимо найбільш поширені типи нестандартних уроків:
1. Уроки- змагання
2. Уроки з груповими формами роботи

3. Уроки творчості
4.Уроки- конкурси
5.Бінарні уроки
6.Уроки-узагальнення
7.Уроки-фантазії
8.Уроки-ігри
9.Уроки-концерти
10.Уроки - рольові ігри
11.Інтегрірованні уроки
12.Уроки-екскурсії

       Форму проведення уроку визначає вчитель,  звертаючи увагу на  кількість учнів, час і місце його проведення. Така організація залежить від вибору дидактичних методів, прийомів і засобів, розуміння цілей і завдань процесу навчання.

       Проблема організаційних форм навчання є досить актуальним питанням. Основними напрямами вдосконалення організаційних форм навчання у дидактиці вважається модернізація змісту навчання, опрацювання та впровадження елементів індивідуалізації та створення навчально-пізнавальних модулів.

       За кількістю учнів, виокремлюють індивідуальну і групову форми навчання. Індивідуальна форма навчання - найстаріша в історії педагогіки. В давнину вона полягала в індивідуальній реалізації певних дидактичних завдань учнів за безпосередньої допомоги вчителя. Таке навчання надавало можливість індивідуалізувати як зміст, так і темп навчання, що, своєю чергою, сприяло постійному й водночас докладному контролю за ходом і результатами пізнавальної діяльності. Педагог міг також контролювати власні навчальні дії і відповідно, вносити певні корективи, пристосовуючись до обставин. Таке навчання і в давнину, і на сучасному етапі дає високий результат, тому що учень набуває певних знань, практичних навичок та вмінь за оптимальний для себе час, враховуючи свої психічні особливості та обсяг навчального матеріалу. Кінцевим результатом такого навчання є висока педагогічна майстерність учителів.
       Педагоги постійно шукають способи пожвавлення уроку, намагаються урізноманітнити форми пояснення і організації зворотного зв'язку. Зрозуміло, ніхто не вимагає скасування традиційного уроку, як основної форми навчання і виховання дітей. Ми пропонуємо використовувати під час нестандартного уроку оригінальні прийоми для активізації роботи всіх учнів,. Така робота підвищує інтерес до уроків і разом з тим забезпечують швидкість запам'ятовування, розуміння і засвоєння навчального матеріалу з урахуванням віку і здібностей школярів.
Під час підготовки таких уроків вчителю слід ретельно готуватися: давати попередні завдання, пояснювати хід уроку, роль і завдання кожного учня; готувати наочні посібники,  дидактичний матеріал. Передбачається хід уроку з урахуванням рівня та особливостей як класу в цілому, так і окремих школярів, характеру і здібностей учнів, які отримали конкретне завдання, послідовність дій.

5. Алгоритм підготовки і проведення нетрадиційних уроків
     При підготовці до уроку, необхідно пам’ятати про дві важливі складові частини уроку: ретельність підготовки і майстерність проведення. Недостатньо продуманий, поспішно спроектований і не узгоджений з можливостями учнів урок, якісним бути не може. Підготовка уроку - це розробка ефективних заходів, вибір такої організації навчально-виховного процесу, яка в даних конкретних умовах забезпечує найвищий кінцевий результат.
     У підготовці вчителя до уроку виділяються три етапи: діагностики, прогнозування, проектування (планування). При цьому передбачається, що вчитель добре знає фактичний матеріал, вільно орієнтується в своєму навчальному предметі. Він веде і поповнює власні так звані тематичні папки або робочі книги, куди заносить новітні відомості, що з'явилися в області викладаємого ним предмета, проблемні питання і завдання, тестові матеріали.
     Щоб вибрати оптимальну схему проведення уроку, необхідно пройти повний шлях розрахунку навчального заняття. У його основі-алгоритм підготовки уроку, послідовне виконання кроків якого гарантує облік всіх важливих факторів і обставин, від них залежить ефективність майбутнього уроку.
     Реалізація алгоритму починається з діагностування конкретних умов. Діагностика полягає в «проясненні» всіх обставин проведення урока: можливостей учнів, мотивів їх діяльності і поведінки, запитів і схильностей, інтересів і здібностей, необхідного рівня навченості, характеру навчального матеріалу, його особливостей і практичної значущості, структури уроку - а також в уважному аналізі всіх витрат часу в навчальному процесі - на повторення (актуалізацію) опорних знань, засвоєння нової інформації, закріплення і систематизацію, контроль і корекцію знань, умінь. Завершується даний етап отриманням діагностичної карти урока, на якій наочно представлено дію визначальних ефективних факторів уроку. Найбільша якість очікується в тому випадку, коли фактори знаходяться в зоні оптимальних умов.
     Проектування (планування) - це завершальна стадія підготовки уроку, і закінчується вона створенням програми управління пізнавальною діяльністю учнів. Програма управління - це стислий і конкретний, довільно складений,  документ, в якому педагог фіксує важливі для нього моменти управління процесом: кого і коли запитати, де вводити проблему, як перейти до наступного етапу заняття, за якою схемою перебудувати процес у разі виникнення заздалегідь передбачених ускладнень. Програма управління відрізняється від традиційного плану уроку чітким, конкретним визначенням керуючих впливів.
     Молодим спеціалістам слід писати докладні плани - конспекти уроку. Цю вимогу виведено з практики: ще нікому не вдавалося стати майстром, не осмисливши у всіх деталях організацію майбутнього уроку. Тільки тоді, коли більшість структур стає звичними, можна переходити до скорочених записів, поступово знижуючи обсяг плану, перетворюючи його в конкретну програму дій.
     У плані педагога початкової школи повинні бути відображені наступні моменти:
· Дата проведення уроку і його номер за тематичним планом;
· Назва теми уроку і класу, в якому він проводиться;
· Цілі і завдання уроку;

· Навчальне обладнання, необхідне для проведення уроку;
· Структура уроку з зазначенням послідовності його етапів і приблизного розподілу часу з цих етапів;
· Зміст навчального матеріалу;
· Методи і прийоми роботи вчителя в кожній частині уроку;
· Завдання додому.

Висновок

       Форма організації навчання є важливою дидактичною проблемою, яка безпосередньо впливає на результативний компонент навчального процесу. Вона тісно пов’язана з методами і засобами навчання, бо кінцевий результат визначається комплексом дидактичних умов, серед яких важливе місце посідають організаційні форми навчання.

      Під час нестандартних уроків учні добре вчаться, люблять і вміють самостійно працювати, успішно опановують знання. Вчитель вміло й ефективно керує процесами засвоєння і застосування знань, формує мислення школярів, їхню емоційну та вольову сферу, моральні, естетичні та світоглядні аспекти як окремої особистості, так і всього дитячого колективу в цілому. Нетрадиційні уроки розвивають мислення і мовлення школярів, їхню увагу, пам’ять, спостережливість, кмітливість, ініціативу, самостійність, наполегливість, працьовитість, чуйне, уважне ставлення одне до одного та багато інших позитивних якостей особистості, які так важливо закладати якомога раніше. Під час такої організації роботи вчителю надається спрямовуюча, керуюча роль, а діти вчаться « самостійно», самі стаючи виконавцями навчального процесу.

     Отже, проведення нестандартних уроків значно покращує навчання учнів, зацікавлює їх, виховує дух колективності, прищеплює любов до самого процесу навчання, що так важливо саме в наш час.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

1. Лухтай Л.К. Нестандартний урок // Початкова школа. - 1992. - № 3-4. - С.31-32.

2. Митник О. Нарис нестандартного уроку // Початкова школа. - 1997. - №12. - С.11-22.

3. Наукові записки ТНПУ ім. В. Гнатюка. Сер. Педагогіка / Редкол. М. Вашуленко, А. Вихрущ, Л. Вознюк та ін. - Тернопіль: ТНПУ. - 2005. - Вип.1. - 178 с.

4. Нестандартні уроки: Посібник для вчителів початкових класів. - Т., 1993. - 116 с.

5. Нестандартні уроки в початковій школі / Упоряд. О. Кондратюк. - К.: Ред. загальнопед. газ., 2005. - 128 с. - (Б-ка "Шкільного світу").

6. Печерська Е. Уроки різні та незвичайні // Рідна школа. - 1995. - № 4. - С.62-65.

7. Пометун О.І. Енциклопедія інтерактивного навчання. - К., 2007. - 192 с.

8. Савченко О.Я. Сучасний урок в початкових класах. - К., 1997. - 256 с.

9. Сучасні шкільні технології. Ч.1 / Упоряд.: І. Рожнятовська, В. Зоц. - К.: Ред. загальнопед. газ., 2004. - 112 с. - (Б-ка "Шкільного світу").

10. Методичні об’єднання вчителів початкової школи: нестандартні форми проведення/авт.-уклад. С.В.Сигида. - Х.: Вид. група «Основа», 2014.-64с.

11.Сходинками творчості. Методика ТРВЗ в початковій школі/ Автори-упорядники: О.В.Лесіна, В.П.Телячук. -Х.: Вид. група «Основа: «Тріада+», 2007.-С. 5-20

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Харківська загальноосвітня школа Ι-ΙΙΙ ступенів № 7

Харківської міської ради Харківської області

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема. Ознайомлення з дією додавання. Знак «плюс». Складання прикладів на додавання за предметними малюнками.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                     Вчитель початкових класів

                      Бараницька Ольга Павлівна

 

 

 

 

 

 

 

 

Харків 2015

Математика

Тема. Ознайомлення з дією додавання. Знак «плюс». Складання прикладів на додавання за предметними малюнками.

Мета: ознайомити дітей з дією додавання і знаком «+», «=»; вчити записувати і читати приклади на додавання різними способами; ознайомити з поняттями «на», «над», «під»; вправляти в порівнянні чисел у межах 10; вправляти в усному рахунку, розвивати логічне мислення, кмітливість, уважність; виховувати старанність, інтерес до математики.

Тип уроку . Комбінований.

Обладнення. Зображення лісових звірів, кошиків з грибочками, віяла з цифрами, геометричний матеріал.

 

Хід уроку

I. Організаційний момент

Встаньте, діти, всі рівненько,

Посміхніться всі гарненько.

Посміхніться ви до мене,

Посміхніться і до себе,

Привітайтесь: «Добрий, день!

II. Повторення вивченого матеріалу

1. Усна лічба

— Сьогодні на уроці ми подорожуватимемо до чарівного лісу. Подивіться, скільки грибочків у нашому кошику? (10)

— Покажіть найменше з цих чисел. (Робота з числовими віялами)

— Яке число йде за числом 5; 8?

— А яке перед числом 4; 6.

— Покажіть сусідів числа 3; 7; 9?

— Покажіть найбільше з цих чисел.

2. Весела лічба

- Дві Оленки, три Ганнусі, дві Я ринки і Настуся
козубочки узяли та гриби збирать пішли.
Біг позаду пес Кудлатик, рахував отих дівчаток.
Вірно, мабуть, рахував — довго чулось: "Гав, гав, гав ..."
- Скажіть одним словом, скільки дівчаток пішло збирати гриби.(8)

— З яких двох чисел може складатися число 8? (6 + 2; 5 + 3; 7 + 1)

- У лісі є кравець чудовий,

шиє звірам він обнови.

Для ведмедя — кожушки,

для лисички — чобітки,

для кунички — рукавички,

і для білочки — спіднички,

зайцю — валянки на лапки,

і для вовка теплу шапку.

Ще й собі пошив піджак ...

Хто кравець такий?  (Їжак)

- Полічіть, скільком звірятам кравець пошив одяг і взуття.

- Діти, сьогодні до нас завітав їжачок. ( Учитель прикріплює на дошці малюнок їжака і предметні малюнки: 2 рукавички, 3 спіднички, 4 шапки, 1 плаття, 2 шкарпетки.)

- Їжачок просить допомогти йому полічити окремо рукавички, шапки, спіднички, плаття, шкарпетки, які він пошив для звірят.

- Скільки шапочок? Скільки спідничок? Яких речей по дві? А по одній?

— Як можна дістати число 6? (3 + 2; 5 + 1; 4+ 2)

3.Геометричний матеріал

 

 

 

 

 

 

- Уважно розглянь фігури. Знайдітьв кожному ряду «зайву» фігуру і назвіть її.

— Порахуйте скільки трикутників? Квадратів?

III. Ознайомлення з новим матеріалом

1. Пояснення вчителя

—На першій галявині граються білочки. Перша білочка зібрала намисто.

— Скільки синіх намистинок на нитці? (6)

— Скільки зелених? (4)

— Скільки всього? (10)

— Як отримали число 10? (До 6 додали 4.)

— Більше або менше стало нове число?

— У математиці виконання цієї дії можна показати не тільки на намистинках, але й записати за допомогою чисел і знаків.6+4 = 10, де знак «+» позначає додавання.

Цифру до цифри ми додамо,

Між ними хрестик поставимо.

Намотай собі на вус:

Цей знак в математиці називається «плюс».

Цей знак «=» називається дорівнює.

Запис 6+4 = 10 називається прикладом. Читати цей приклад можна

по-різному: шість плюс чотири дорівнює десять; до шісти додати чотири, буде десять.

2. Фізкультхвилинка

Лапки в боки, вгору вушка —

Скачуть білочки-подружки.

Один, два, три, чотири, п'ять,

По гілках вони летять.

Один, два, три, чотири, п'ять,

Люблять білочки стрибать.

3. Складання і читання прикладів за малюнками різними способами

3+6=9

6+2=8

4+5+1=10

4. Ознайомлення з поняттями «на», «над», «під». Робота в парах

— Домалюйте!

На ялинці.

Під ялинкою.

Над хмаркою.

Попереду ялинки.

5. Порівняння за віком («молодий — старий»)

Робота за малюнками.

IV. Закріплення вивченого матеріалу

1. Самостійна робота

7+1=

2+7=

5+5=

2+3+5=

3+3+3=

2. Пальчикова гімнастика «Квасимо капусту»

Руками імітуємо відповідні рухи:

- Ми капусту шаткували!

(двічі) – прямими, напруженими долонями імітуємо рухи сокири: уверх-униз.

- Солі в неї ми поклали!

(двічі) – пальці зібрані “щіпкою”, “солимо капусту”.

- Ми капусту м’яли, дерли!

(двічі) – енергійно стискаємо пальці в кулачки, то одночасно на двох руках, то по черзі.

- Смачну моркву туди терли!

(двічі) – пальці однієї руки зжаті в кулак і здійснюють ритмічні рухи уверх-униз по долоні другої руки. Після цього міняємо руки.

3. Логічні завдання

• Щоб одягнути тепло синочків

Не вистачає двох шкарпеточок.

Скільки ж в сім’ї синків,

Коли знайшли ми шість шкарпеток? (4)

• Я до річки йду з будинку,

А назустріч — сто знайомих.

Раптом один зі ста хлоп’ят

Той, що був з сачком в руці,

Повернути вирішив назад.

Скільки нас іде до річки? (2)

V. Підсумок уроку. Рефлексія

— Наша подорож добігає кінця.

— Що нового ви дізналися на уроці?

— Що ви вчилися робити?

— Як називається знак додавання?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Харківська загальноосвітня школа Ι-ΙΙΙ ступенів № 7

Харківської міської ради Харківської області

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виховна година

Тема. Здорові зуби - запорука здоров'я

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                     Вчитель початкових класів

                      Бараницька Ольга Павлівна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Харків 2015

Тема. Здорові зуби - запорука здоров'я.

МЕТА: поглибити знання учнів про гігієну порожнини рота; вчити працювати самостійно та в групах; збагачувати активний словник учнів; розвивати творчу уяву, фантазію, зацікавленість; формувати уміння збирати інформацію, досліджувати матеріал, обити висновки; виховувати дбайливе ставлення до свого здоров’я.

ОБЛАДНАННЯ: ілюстрації до теми, малюнки учнів, таблиці.

Хід уроку

І. Організація класу.

Доброго ранку, діти!

Доброго ранку всім!

Усміхніться всім довкола

Небу, сонцю, гостям, друзям,

І тоді обов’язково день

Для всіх чудовим буде.

Сядьте, діти всі рівненько,

Руки покладіть гарненько,

Голівку вище підніміть,

Свої плечі розведіть.

ІІ. Мотивація. Оголошення очікуваних результатів.

2.1.Гра-заняття з гігієнічними навичками.

Ви поснідали смачненько? (Діти: Так!)

Зубки чистили гарненько? (Діти: Так!)

Хто не любить пасти

Та зубної щітки,

То у того зубки зіпсуються швидко? (Діти: Так!)

Хто ласує тортом,

Полюбляє цукор,

Той собі на горе буде мати муку? (Діти: Так!)

Зубки ввечері почистили

І йдете відпочивати

Захватили булочку

Солодку у кровать? (Діти: Ні!)

Щоб зуби укріпляти

Корисно цвях жувати? (Діти: Ні!)

Блиск зубам щоби надати

Треба крем взуттєвий взяти

Видавить пів тюбика

І почистить зубики.

Так чи ні? (Діти: Ні!)

Отже, не лінуйтеся,

Діточки маленькі,

Зранку і під вечір

Зубки чистити гарненько!

III. Повідомлення теми та завдань уроку.

3.1. Слово учителя.

- Сьогодні в нас, без сумніву, незвичайний урок –"ЗДОРОВІ ЗУБИ – ЗАПОРУКА ЗДОРОВ’Я”

Адже:

Про чистоту хто добре дбає,

Завжди здоров’я добре має.

І настрій в того просто гарний,

І в світі він живе не марно.

- Слово "гігієна” означає здоровий спосіб життя. А однією з найголовніших вимог гігієни є чистота. Народна мудрість каже: "Чистота – запорука здоров’я”. Чистота потрібна, щоб перемогти небезпечних ворогів людини – збудників хвороб. Бактерії – живі істоти, яких ми не бачимо неозброєним оком. Їх багато у воді, грунті, вони потрапляють на руки разом із брудом. Отже, щоб бути здоровим, треба щодня бути чистим і охайним.

- Виконуючи цей проект кожна група мала своє завдання. І так поринаємо в Країну Знань.

ІV. Сприйняття та осмислення нового матеріалу.

4.1. Інформація про гігієну порожнини рота.

Якщо роздивитись свої зуби перед дзеркалом, то можна побачити між ними багато нерівностей. У них легко затримуються часточки страви. Тут дуже швидко розмножуються різні бактерії, в тому числі і збудники хвороб. Тому зуби необхідно чистити зубною щіткою із зубним порошком або пастою.

Стоматологи радять чистити зуби увечері перед сном та вранці. Чистити зуби потрібно не поспішаючи, зверху вниз і знизу вверх. Так само зуби чистять із середини. Після кожного вживання їжі зуби не чистять, а прополіскують рот теплою водою.

Після чищення зубів зубну щітку треба помити з милом і поставити сушити догори щетинкою. Нову щітку перед використанням теж миють з милом.

Проте, щоб зберегти зуби цього ще замало. Не можна кусати ними горіхи, кісточки від ягід та різні тверді предмети, бо це призведе до руйнування зубів.

А в пошкодження потраплятимуть часточки страви і гнитимуть. Це призведе до захворіння зубів, горла, шлунку і навіть серця. Крім того хворі зуби, як правило, мають неприємний запах. До того ж хворі зуби негарні. Проте ми не завжди можемо відчути, що почалося захворювання зубів. Тому двічі на рік потрібно звертатися до стоматолога і перевіряти стан своїх зубів. Це допоможе зберегти зуби здоровими. А здорові зуби – запорука здоров’я і краси.

4.2. Це цікаво! Розповіді дітей.

- На жаль, нікому не доводилося бачити посмішку слона. Може, тому, що у нього зіпсовані зуби? – запитаєте ви. Зовсім ні! З чим, чим а з зубами у слона

все гаразд! Щоправда, їх небагато – всього шість. Але змінюються вони все життя. Тому майже не дошкуляють клаповухому велетню.

А ось в акулячій пащі вишикувалися рядами тисячі гострих, як лезо бритви, зубів. А позаду кожного робочого – запасний. Зручно, нічого не скажеш! Акулячі зуби чистить маленька рибка-санітар, поїдаючи дрібних паразитів на тілі й зубах хижачки.

Та найбільше ви б здивувались, якби побачили крокодила, з його роззявленою пащею, у якій спокійно господарює малесенька пташка – кулик- дерихвіст, яку називають "крокодилів сторож”. Пташка для крокодила – це жива зубна щітка. Вона старанно викльовує рештки їжі між зубами тварин.

4.3. Ознайомлення з будовою зуба. (Учні в білих халатах)

- Спочатку у людини з’являються молочні зуби, а пізніше – постійні. Молочні зуби з’являються у 4-6 місяців, а постійні – в 8-12 років. Всього у дорослої людини 32 зуба. Зуб складається з трьох частин:

над яснами – це коронка зуба;

обхоплена яснами – шийка зуба;

в альвеолі щелепи – корінь зуба.

Деякі зуби мають тільки один корінь, інші більше. Коронка зуба покрита емаллю, а в області шийки і кореня – цементом. По формі коронок зуби діляться на різці, клики, малі корінні зуби та великі корінні зуби.

4.4 Гра «Що тут не так?»

(Якщо діти не погоджуються із твердженням — плескають у долоні.)

- Чистити зуби зубною щіткою слід протягом 2—3 хвилин.

- Треба використовувати зубну пасту.

- Слід робити це один раз на тиждень.

- Слід робити це двічі на день.

- Для чищення рота треба використовувати жуйку.

— Після кожного прийому їжі необхідно прополіскувати ротову порожнину.

- Зубну щітку треба міняти на нову чотири рази на рік.

- Для зубів корисні цукерки.

- Для зубів корисні овочі й молочні продукти.

-Послухайте вірш.

Хвора киця

Лікар хворі зуби

Киці пломбував,

Корисні поради їй весь час давав:

— Не лінуйсь ніколи,

Кицюнько - голубко,

Зранку і під вечір

Гарно чистить зубки.

Хто не любить пасти

Та зубної щітки,

То у того зубки

Зіпсуються швидко.

Хто ласує тортом,

Полюбляє цукор,

Той собі на горе

Буде мати муку!

Видужала киця.

Зубки вже здорові,

Бо поради лікар

Справді дав чудові.

Ну, а той, хто зуби

Чистить забуває,

Віршика про кицю

Хай собі згадає.

(ІЛисенко)

V.Підсумок уроку.

5.1. Рефлексія. Метод незакінчених пропозицій.

- От і завершується наш урок. Як ви думаєте, чи потрібну проблему ми досліджували?

Я запам’ятав, що … .

Я зрозумів, що … .

Мені на уроці … .

Думаю, що … .

5.2. Намалюйте зуб веселий якщо урок вам сподобався і сумним якщо – ні.

VІ. Заключне слово учителя.

- Послухайте поради, як слід піклуватися про себе.

Друже, щоб здоровим бути,

Треба навички здобути,

Про здоров’я піклуватись.

Перш за все - не лінуватись,

І здружитися із спортом,

Рідко ласувати тортом,

Воду крижану не пити

І ніколи не палити!

Щоб знешкодити мікроби,

Руки мий щоразу чисто,

Не забудь щоденно їсти

Овочі і фрукти різні –

Всі вони тобі корисні.

Вранці й ввечері, мій любий,

Завжди-завжди ти чисть зуби.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Харківська загальноосвітня школа Ι-ΙΙΙ ступенів № 7

Харківської міської ради Харківської області

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виховна година

Тема. Народні символи України.

 Рушник – символ єднання поколінь

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                     Вчитель початкових класів

                      Бараницька Ольга Павлівна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Харків 2015

Тема: «Народні символи України». «Рушник – символ єднання поколінь».

 

Мета: ознайомити учнів з українознавчими цінностями про значення рушників для українського народу, символікою, що передається у вишиванках; зорієнтувати учнів на ідеали народного виховання засобами української вишивки; ознайомити з фольклором; формувати в дітей національний характер і світогляд.

Методи та прийоми роботи:

 розповідь вчителя, бесіда, створення проблемних ситуацій.

Обладнання: українські вишити рушники, таблиця «Символи України».

Хід уроку:

1. Організація класу.
2. Повідомлення теми і завдання уроку.

Учитель відкриває дошку демонструє виставку українських рушників.

• Роздивіться, чим прикрашена класна дошка.

Як ви гадаєте, про що піде мова на сьогоднішньому уроці? (Про рушники)

• Правильно, На нашому уроці ми дізнаємось про значення  рушників для українського народу, про їх використання у родинах й спробуємо навчитись читати таємні зашифровані послання майбутнім поколінням, що містяться в українських рушниках.

3. Вивчення нового матеріалу.
   • Духовне значення українських рушників (розповідь вчителя).

– Український рушник пройшов крізь віки і нині символізує чистоту почуттів, глибину безмірної любові до своїх дітей, до всіх, хто не черствіє душею, він щедро простелений близьким і далеким друзям.

 Рушник – це виріб глибоко символічний, багатозначний. Створений по законам мистецтва, він не лише прикрашає повсякденний побут, але він є символічним нагадуванням про непохитні зв’язки, які з’єднують кожну людину з її родом, пращурами. Можна сміливо казати, що візерунки вишитих рушників – це зашифрована розповідь про життя народу, про природу, про людей.

– Давайте зробимо висновок, яку виховну мету закладено народом у вишиті рушники? (слухаються відповіді учнів).

• Розповідь про використання рушників в українських обрядах з елементами бесіди.

– Хто з вас не бачив вишиваного рушника. Мабуть кожен з вас, хто хоча б раз, а все ж таки зустрічав. Адже рушник здавна слугував українцям не лише окрасою світлиці.

Як ви гадаєте, для чого використовувались рушники?

– Обсяг використання українських рушників був дуже широким, хоча він рідко використовувався по прямому значенню – в якості рушника. Слугували вони оберегами в український обрядах, були найважливішими компонентами інтер’єра хати (ними прикрашали кути, вікна, двері).

У кожній родині, де підростала дівчина, скрині мала повнитися рушниками. Їх дбайливо оберігали, ними, в найкращому розумінні цього слова, хизувалися перед сусідами.

Хто з вас знає, що означає вислів «дати рушника». (слухаються відповіді учнів)

– «Дати рушника» традиційно означало погодитися на шлюб та готуватися до весілля.

 Коли дівчину сватали, якщо вона була згодна на шлюб, руки сватам пов’язували рушниками, або виносили їм на рушниках хліб.

 Який ще весільний звичай ви знаєте, що пов’язаний з вишитими рушниками? (на весіллі на рушник стають наречені) А які прикмети ви знаєте, що пов’язані саме з цим обрядом? (хто перший стане, той буде «головою родини»)

– Слід звернути увагу й на те, що коли народжувалась дитина, то її викладали на рушник, при цьому  для хлопчиків на рушнику вишивали свої візерунки, а для дівчаток – свої.

 Для чого це робилося?

 Люди вірили, що вишиті рушники могли захистити дітей від злих духів, від хвороб, від ворогів.

 Коли хлопчики виростали й вирушали у дальню дорогу, шукати щастя, долі, то мати давала йому рушник для  захисту від темних сил, для вдачі.

4. Бесіда «Значення орнаменту на рушниках».

4.1. «Вода та сонце»

 

– Давайте спробуємо дізнатись, які закодовані розповіді є в рушниках. Вся українська вишивка позначена знаками Води та Сонця – це вказуються дві стихії, які створили життя, як батько (сонце) й мати (вода).

Знайдіть на рушниках, що є у вас на партах, ці символи.

4.2. «Материнський символ»

– Головним символом на рушниках є символ матері – це 8-кінцева зірка, яку супроводжують навколо квіти, що вказує на велич матері, її особливу роль в продовженні життя.

 Покажіть, де ми зустрічаємо такий візерунок. Про кого він, нагадайте?

4.3. «Ромби»

– Ромби, це символ, який найбільше зустрічається в українській вишиванці, означає він богиню землі, яка захищає людину, приносить їй вдачу, це символ плодючості.

4.4. «Лілія»

– Лілія – символ дівочої краси, чистоти. Якщо є птахи – це знак любові.

4.5. «Вазон і Берегиня»

– «Вазон і Берегиня» - слугували теж в якості оберегів, їх вишивали червоними нитками.

 А для хлопчиків вишивали виноград. Він означає, що чоловік – це садовник, а жінка – доглядальниця.

5. Закріплення знань.

• На сьогоднішній урок ви принесли рушники, що зберігалися у ваших родинах.

Розкажіть, як вони з’явилися у ваших родинах і давайте спробуємо розшифрувати, які ж послання вишиті на них.

6. Підсумок уроку.

• Що нового ви дізналися на уроці?
• Для чого використовувались рушники?
• В яких обрядах вони використовувались?
• Що нового ви дізнались про символи, що вишиваються на рушниках?