Калашник Д.С вчитель фізичної культури Добропільського НВК№7, здобувач освіти 4 курсу кафедра теорії та методики фізичного виховання , Комунального закладу «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради
З початком масштабної російської агресії система освіти стала ще одним фронтом боротьби України за свободу. Дехто з працівників освіти вирішив піти до лав збройних сил і зі зброєю в руках захищати Україну та читати лекції з окопів. Інші продовжують свою роботу, щоб підтримати дітей та їхніх батьків, зберегти надію та оптимізм і забезпечити молоде покоління українців освітою, де б вони не були. Росія має давні традиції використання освіти як зброї. У таких містах, як Маріуполь і Харків, школи та університети були фізично знищені російськими ракетами [4].
З приходом нового навчального року урядовці, викладачі, адміністратори та студенти вирішують величезні виклики підтримки освіти у воєнний час. Виживання багатьох українських університетів зараз під загрозою через брак фінансування, переміщення співробітників і студентів, зруйновану інфраструктуру.
З 1 вересня частина студентів вийшла на навчання до університетів. У цьому навчальному році в наслідок війни освітній процес відбувається в різних форматах. В одних регіонах здобувачі освіти мають змогу відвідувати навчання, в інших навчання буде тільки дистанційним через активні бойові дії.
З ціллю гарантування забезпечення належного режиму роботи функціональної підсистеми з самого початку війни керівникам було запропоновано забезпечити:
Державною службою України з надзвичайних ситуацій розроблено „Алгоритм дій місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, органів управління освітою, керівників закладів освіти щодо забезпечення укриття учасників освітнього процесу у фонді захисних споруд цивільного захисту”. Основні настанови Алгоритму:
1. Виконати заходи, передбачені на цей випадок Інструкцією № 4 для посадових осіб з цивільного захисту та дій у разі виникнення надзвичайних ситуацій, затвердженого наказом МОН від 01.02.2018 № 94, діяти за вказівками керівництва.
2. Вимкнути у разі необхідності струмоприймачі та вентиляцію.
3. Швидко, без паніки пройти до захисної споруди (споруди подвійного призначення як метрополітен або підземний паркінг, сховище, протирадіаційне укриття, найпростіше [1].
В ДСНС сформували рекомендації стосовно організації укриттів в об'єктах фонду захисних споруд цивільного захисту персоналу та здобувачів освіти.
Укриття мають відповідати таким правилам:
Обладнання укриттів розраховується на безперервне перебування впродовж не менше 48 годин, тож необхідно забезпечити: ємності з питною водою (одна особа/2 л на добу); контейнери для продуктів харчування; виносні баки для нечистот, що щільно закриваються (для неканалізованих будівель і споруд); резервне штучне освітлення (електричні ліхтарі, свічки, гасові лампи тощо) та електроживлення; первинні засоби пожежогасіння (відповідно до встановлених норм); засоби надання медичної допомоги; засоби зв’язку та оповіщення (телефон, радіоприймач, інтернет, рекомендовано встановлення Wi-Fi пристроїв); шанцеві інструменти (лопати штикові та совкові, ломи, сокири, пилки, ножівки тощо) [2].
Отже, необхідно пам’ятати, що в умовах повномасштабної війни з росією, довготривалими ракетно-бомбовими та артилерійськими ударами по цивільній інфраструктурі та закладах освіти, ключовою задачею при підготовці їх до роботи в новому 2022/2023 навчальному році є гарантування забезпечення безпеки працівників та студентів.