АЛГОРИТМ РОБОТИ СОЦІАЛЬНОГО ПЕДАГОГА З СІМ’ЯМИ, ЯКІ ОПИНИЛИСЯ В СКЛАДНИХ ЖИТТЄВИХ ОБСТАВИНАХ (СЖО)

АЛГОРИТМ РОБОТИ СОЦІАЛЬНОГО ПЕДАГОГА З СІМ’ЯМИ, ЯКІ ОПИНИЛИСЯ В СКЛАДНИХ ЖИТТЄВИХ ОБСТАВИНАХ (СЖО)

Категорія: Методичні матеріали / Соціально-психологічна служба
Призначення: Для використання у практичній діяльності соціальних педагогів ЗЗСО, практичних психологів, заступників директора з виховної роботи та класних керівників.

ВСТУП

Своєчасне виявлення, належний супровід та надання комплексної допомоги сім’ям, які опинилися в складних життєвих обставинах (СЖО), є одним із ключових напрямків діяльності соціально-психологічної служби закладу загальної середньої освіти.

Основна мета діяльності: запобігання порушенню прав дитини, створення безпечного освітнього та сімейного середовища, відновлення виховного потенціалу батьків та сприяння успішній адаптації дитини в дитячому колективі.

Запропонований алгоритм розроблено відповідно до вимог Законів України «Про освіту», «Про охорону дитинства», «Про запобігання та протидію домашньому насильству», Порядку взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, а також нормативних документів МОН України.

І ЕТАП. Первинне виявлення та збір сигнальної інформації

1. Джерела отримання інформації про дитину/сім’ю:

• Звернення або сигнальні картки від класних керівників, класоводів, учителів-предметників.

• Безпосереднє спостереження під час освітнього процесу (академічна успішність, систематичні пропуски занять без поважних причин, емоційний стан, зовнішній вигляд, наявність слідів травм чи занедбаності).

• Звернення самого здобувача освіти або його однокласників/друзів.

• Інформація від Служби у справах дітей (ССД), Центру надання соціальних послуг (ЦНСП), підрозділів ювенальної превенції Національної поліції, органів місцевого самоврядування.

• Особисте звернення батьків або інших законних представників дитини.

1. Первинне документування:

   • Реєстрація отриманого звернення/сигналу в Журналі обліку звернень громадян / Журналі щоденного обліку роботи соціального педагога.

   • Проведення попередньої робочої зустрічі з класним керівником для уточнення характеру виявлених труднощів та динаміки змін у поведінці чи навчанні дитини.

ІІ ЕТАП. Комплексна оцінка потреб дитини та її родини

1. Діагностично-консультативна робота:

• Проведення індивідуальної бесіди з дитиною у сприятливій, психологічно комфортній та недискримінаційній атмосфері.

• Первинна консультація з батьками (або особами, що їх замінюють) щодо з'ясування причин виникнення складних обставин.

1. Оцінка житлово-побутових умов (за потреби та у складі комісії):

   • Організація та здійснення візиту в сім’ю (спільно з класним керівником, за потреби — із залученням представників ССД або ЦНСП).

   • Складання Акту обстеження житлово-побутових умов за встановленою формою.

2. Класифікація чинників СЖО:

   • Матеріально-побутові: вкрай незадовільні житлові умови, відсутність у дитини облаштованого місця для навчання та відпочинку, безробіття батьків.

   • Соціально-медичні: хронічні захворювання членів родини, наявність залежностей (алкогольна, наркотична тощо), інвалідність.

   • Психолого-педагогічні: педагогічна занедбаність, стійкі конфлікти у дитячо-батьківських стосунках, ухилення батьків від виконання своїх обов’язків.

   • Кризові: випадки домашнього насильства, розлучення батьків із високим рівнем конфліктності, втрата житла або годувальника.

ІІІ ЕТАП. Міжвідомча координація та інформування

1. Внутрішньошкільне інформування:

• Подання службової (доповідної) записки на ім'я директора закладу освіти з обґрунтуванням необхідності вжиття заходів соціально-педагогічного супроводу.

1. Зовнішня взаємодія зі суб’єктами соціальної роботи:

   • Направлення офіційного повідомлення/клопотання до Служби у справах дітей та Центру надання соціальних послуг (у разі потреби залучення зовнішніх ресурсів або здійснення соціального інспектування).

   • У разі виявлення ознак домашнього насильства або прямої загрози життю чи здоров’ю дитини — негайне (протягом доби) інформування Національної поліції та ССД згідно з установленим порядком реагування.

2. Розгляд питання на рівні закладу:

   • Винесення питання на засідання Комісії з профілактики правопорушень / Ради профілактики закладу для затвердження алгоритму підтримки та розподілу зональних обов'язків.

ІV ЕТАП. Проектування та реалізація Індивідуального плану супроводу

1. Розробка плану дій:

• Складання Індивідуального плану соціально-педагогічного супроводу дитини/родини.

• Визначення конкретних цілей, термінів виконання, критеріїв досягнення результату та відповідальних осіб (соціальний педагог, практичний психолог, класний керівник, медичний працівник).

1. Основні напрями практичної підтримки:

   • Психолого-педагогічний: індивідуальні консультації для батьків з питань вікової психології, гармонізації родинних стосунків; проведення корекційно-розвитковихнять із дитиною.

   • Правовий та просвітницький: роз’яснення батькам їхніх прав та обов’язків (ст. 150 Сімейного кодексу України), надання інформації щодо можливостей отримання безоплатної правової чи соціальної допомоги.

   • Освітньо-виховний: допомога в подоланні освітніх розривів, залучення дитини до гурткової роботи, позакласних заходів та учнівського самоврядування з метою первинної або вторинної соціалізації.

   • Соціально-матеріальний: сприяння в забезпеченні шкільним приладдям, підручниками, гарячим харчуванням (за наявності пільгових підстав), одягом за допомогою благодійних чи громадських організацій.

V ЕТАП. Моніторинг, оцінка ефективності та завершення супроводу

1. Поточний моніторинг (щомісячно / щоквартально):

• Аналіз динаміки відвідування навчальних занять, рівня навчальних досягнень та поведінки дитини.

• Проведення повторних консультацій із батьками для оцінки зміни їхнього ставлення до виховання.

• Внесення відповідних коректив до Індивідуального плану за потреби.

1. Оцінка підсумкових результатів:

   • Позитивна динаміка: подолання або мінімізація чинників СЖО, стабілізація ситуації в родині — зняття родини з внутрішньошкільного обліку/супроводу з подальшим профілактичним спостереженням.

   • Відсутність динаміки або погіршення ситуації: ініціювання повторного звернення до ССД та органів опіки і піклування для вжиття заходів реагування відповідно до чинного законодавства.

2. Ведення та збереження документації:

   • Систематизація всіх матеріалів (акти, характеристики, плани, бесіди) у Картці соціально-педагогічного супроводу.

   • Забезпечення суворого дотримання принципів конфіденційності та вимог Закону України «Про захист персональних даних».

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ СОЦІАЛЬНОГО ПЕДАГОГА

• Принцип дитиноцентризму та конфіденційності: Будь-яка інформація про дитину та її сім'ю є приватною. Розголошення обставин життя родини серед педагогічного або учнівського колективу є неприпустимим.

• Партнерство замість контролю: Співпрацю з батьками слід будувати на засадах довіри, підтримки та взаємоповаги. Головна позиція педагога — «Ми разом допомагаємо вашій дитині», а не «Я перевіряю та караю».

• Фіксація дій: Всі проведені заходи (консультації, відвідування, телефонні розмови, запити) мають бути зафіксовані в журналі щоденного обліку роботи. Це забезпечує юридичну захищеність самого фахівця та прозорість дій закладу освіти.