Алгоритм синтаксичного розбору різних видів речень.

Синтаксичний розбір

ПОСЛІДОВНІСТЬ РОЗБОРУ ПРОСТОГО РЕЧЕННЯ З ОДНОРІДНИМИ ЧЛЕНАМИ

° Загальна характеристика простого речення.

° Чи ускладнене речення однорідними членами, якими саме.

° Якого слова в реченні стосуються однорідні члени.

° Якими частинами мови виражені однорідні члени речення.

° Є однорідні члени поширеними (мають при собі пояснювальні слова) чи непоширеними.

° Як поєднанні між собою однорідні члени: сполучниковим, безсполучниковим або змішаним зв’язком.

Прокидається Україна, будить жайворонків своїх

(М. Сингаївський).

ЗРАЗОК УСНОГО РОЗБОРУ

          Речення розповідне, неокличне, просте, двоскладне, поширене, повне; ускладнене однорідними присудками. За змістом однорідні присудки прокидається, будить стосуються слова Україна; виражені дієсловами; непоширені; пов’язані між собою безсполучниковим зв’язком.

ЗРАЗОК ПИСЬМОВОГО РОЗБОРУ

Прокидається Україна, будить жайворонків своїх.

           Речення розп., неокл., просте, двоскл., пошир., повне, ускладн. однор. прис.; стос. сл. Україна; вираж. дієсл.; непошир.; безсполучн. зв.

ПОСЛІДОВНІСТЬ СИНТАКСИЧНОГО РОЗБОРУ ПРОСТОГО РЕЧЕННЯ ЗІ ЗВЕРТАННЯМ

° Загальна характеристика простого речення.

° Чи ускладнене речення звертанням, указати його.

° Непоширене звертання чи поширене.

° Якою частиною мови виражене звертання.

° Яка роль звертання в реченні.

Мій побратиме! Інколи пейзажем ми про людину найточніше скажем

(М. Рильський).

ЗРАЗОК УСНОГО РОЗБОРУ

       Речення розповідне, неокличне, просте, двоскладне, поширене, повне; ускладнене звертанням. Звертання мій побратиме поширене, виражене займенником та іменником у формі кличного відмінка однини. Звертання слугує для привернення уваги співрозмовника.

ЗРАЗОК ПИСЬМОВОГО РОЗБОРУ

Мій побратиме! Інколи пейзажем ми про людину найточніше скажем.

     Речення розп., неокл., просте, двоскл., пошир., повне; ускладн. звертанням мій побратиме; пошир.; вираж. займ. та імен. у кл. в. одн.

ПОСЛІДОВНІСТЬ РОЗБОРУ ПРОСТОГО РЕЧЕННЯ ЗІ ВСТАВНИМИ СЛОВАМИ (СЛОВОСПОЛУЧЕННЯМИ)

° Загальна характеристика простого речення.

° Чи ускладнене речення вставними словами (словосполученнями), якими саме.

° Що виражають вставні слова (словосполучення).

Кажуть, обличчя людини – то дзеркало її душі  (А. Мороз).

ЗРАЗОК УСНОГО РОЗБОРУ

      Речення розповідне, неокличне, просте, двоскладне, поширене; ускладнене вставним словом «кажуть». Вставне слово називає джерело повідомлення.

ЗРАЗОК ПИСЬМОВОГО РОЗБОРУ

Кажуть, обличчя людини – то дзеркало її душі.

     Речення розп., неокл., просте, двоскл., пошир., повне, ускладн. встав. сл. «кажуть»; назив. джерело повідомл.

ПОСЛІДОВНІСТЬ РОЗБОРУ ПРОСТОГО РЕЧЕННЯ З ВІДОКРЕМЛЕНИМИ ДРУГОРЯДНИМИ ЧЛЕНАМИ РЕЧЕННЯ

° Загальна характеристика простого речення.

° Чи ускладнене речення відокремленими членами, якими саме.

° Спосіб вираження відокремленого члена речення.

Сплівшись гіллям, стояли столітні дуби (Ю. Мушкетик).

ЗРАЗОК УСНОГО РОЗБОРУ

     Речення розповідне, неокличне, просте, двоскладне, поширене, повне; ускладнене відокремленою обставиною, вираженою дієприслівниковим зворотом сплівшись гіллям.

ЗРАЗОК ПИСЬМОВОГО РОЗБОРУ

Сплівшись гіллям, стояли столітні дуби.

     Речення розп., неокл., просте, двоскл., пошир., повне; ускл. відокр. обст., вираж. дієприсл. звор.

ПОСЛІДОВНІСТЬ СИНТАКСИЧНОГО РОЗБОРУ ПРОСТОГО УСКЛАДНЕНОГО РЕЧЕННЯ

° Виділіть речення в тексті, визначте граматичну основу.

° З’ясуйте його вид за метою висловлювання та за емоційним забарвленням.

° Проаналізувавши граматичну основу схарактеризуйте речення за будовою (двоскладне, односкладне, повне, неповне).

° Визначте тип речення за наявністю другорядних членів (поширене, непоширене).

° З’ясуйте, чи речення ускладнене (ускладнене (відокремленими членами, вставними словами, однорідними членами, звертаннями); неускладнене).

° Схарактеризуйте ускладнювальні компоненти речення.

° Поясніть розділові знаки.

ЗРАЗОК УСНОГО РОЗБОРУ

Досвідчена вчителька і словом, і увагою пригріла хлопчика (І. Цюпа).

      Речення розповідне за метою висловлювання, за інтонацією неокличне, за будовою просте, двоскладне (підмет вчителька, присудок пригріла), повне, поширене. Ускладнене непоширеними однорідними членами словом, увагою, які відносяться до головного члена речення – присудка пригріла.

      Однорідні члени речення, виражені іменниками, зв’язок – сполучниковий. У реченні однорідні члени виконують роль однорідних обставин способу дії (пригріла  (я к?) і словом, і увагою), між ними ставиться кома.

ЗРАЗОК ПИСЬМОВОГО РОЗБОРУ

Досвідчена вчителька і словом, і увагою пригріла хлопчика (І. Цюпа).

      Розпов., неокл.; просте, двоскл., повне, пошир.; ускладн. однорідн. Обставинами способу дії групи присудка пригріла.

ПОСЛІДОВНІСТЬ СИНТАКСИЧНОГО РОЗБОРУ ОДНОСКЛАДНОГО РЕЧЕННЯ

° Виділіть речення в тексті, підкресліть граматичну основу.

° Вкажіть тип речення за метою висловлювання, за інтонацією.

° Проаналізувавши граматичну основу, визначте тип речення за будовою (двоскладне, односкладне).

° Визначте тип односкладного речення за вираженням головного члена (у формі присудка (означено-особове, неозначено-особове, безособове, узагальнено-особове; у формі підмета (називне)).

° З’ясуйте тип речення за наявністю другорядних членів (поширене, непоширене).

ЗРАЗОК УСНОГО РОЗБОРУ

Від спогадів щасливих зробилося мені так променисто… (І. Муратов).

      Речення розповідне за метою висловлювання, за інтонацією – неокличне; за будовою – просте, односкладне, безособове, поширене. Головний член у формі присудка, виражений безособовим дієсловом (зробилося). Розділових знаків у реченні немає.

ЗРАЗОК ПИСЬМОВОГО РОЗБОРУ

Від спогадів щасливих зробилося мені так променисто… (І. Муратов).

       Розпов., неокл.; просте, односкл., безособове, пошир.

ПОСЛІДОВНІСТЬ СИНТАКСИЧНОГО РОЗБОРУ НЕПОВНОГО РЕЧЕННЯ

° Виділіть речення в тексті, підкресліть граматичну основу.

° Вкажіть вид речення за метою висловлювання, за інтонацією.

° Проаналізувавши граматичну основу, визначте тип речення за будовою (двоскладне, односкладне).

° З’ясуйте тип речення за наявністю другорядних членів (поширене, непоширене).

° Визначте тип речення за повнотою (повне, неповне).

° Вкажіть який член (члени) речення  пропущено  (головний, другорядний)

ЗРАЗОК УСНОГО РОЗБОРУ

Хороша вода в степовій криниці. Свіжа (М. Стельмах).

      Речення розповідне за метою висловлювання, за інтонацією – неокличне; за будовою – просте, двоскладне, непоширене, неповне. Пропущені підмет та другорядні члени. Присудок складений іменний, іменна частина виражена прикметником, пропущене дієслово-зв’язка. Зміст речення встановлюється з попереднього.

ЗРАЗОК ПИСЬМОВОГО РОЗБОРУ

Хороша вода в степовій криниці. Свіжа (М. Стельмах).

       Розпов., неокл.; просте, двоскл., непошир., неповне, пропущ. підметі другорядні члени.

ПОСЛІДОВНІСТЬ СИНТАКСИЧНОГО РОЗБОРУ ДВОСКЛАДНОГО РЕЧЕННЯ

° З’ясуйте вид речення за метою висловлювання (розповідне, питальне, спонукальне).

° Вкажіть вид речення за емоційним забарвленням (окличне, неокличне).

° Виділіть граматичну основу, доведіть, що речення двоскладне.

° Схарактеризуйте головні члени речення.

° Визначте вид речення за наявністю другорядних членів (поширене, непоширене).

° Схарактеризуйте другорядні члени речення (група підмета, група присудка).

ЗРАЗОК УСНОГО РОЗБОРУ

Природа й досі залишається для нас загадкою (М. Дмитренко).

       Речення за метою висловлювання – розповідне; за емоційним забарвленням – неокличне; за будовою – просте двоскладне (граматична основа складається з підмета і присудка).

       Підмет природа відповідає на питання щ о?, означає предмет, виражений іменником у формі називного відмінка. Присудок залишається загадкою відповідає на питання я к о ю    в о н а   є?, означає ознаку, складений іменний, виражений дієсловом-зв’язкою залишається та іменною частиною – іменником загадкою у формі орудного відмінка однини.

       За наявністю другорядних членів – речення поширене. Другорядні члени групи підмета відсутні. Другорядні члени групи присудка: обставина часу й досі, виражена прислівником із часткою; додаток для нас, виражений особовим займенником у формі родового відмінка множини з прийменником.

ЗРАЗОК ПИСЬМОВОГО РОЗБОРУ

Природа й досі залишається для нас загадкою (М. Дмитренко).

       Розпов., неокл., просте, двоскл., пошир.

ПОСЛІДОВНІСТЬ СИНТАКСИЧНОГО РОЗБОРУ СКЛАДНОСУРЯДНОГО РЕЧЕННЯ

° Характеристика всього речення за метою висловлювання.

° Вид складного речення (сполучникове чи безсполучникове).

° Якщо речення складне сполучникове, то складносурядне чи складнопідрядне.

° Кількість простих речень, що входять до складного.

° Засоби зв’язку між простими реченнями, що входять у складносурядне.

° Смислові відношення (про які явища повідомляється в частинах).

° Правила розстановки розділових знаків між частинами складносурядного речення.

° Далі кожне речення розбирається як просте.

ЗРАЗОК УСНОГО РОЗБОРУ

Кругом була сніжна пустиня, а на чорному небі яскраво сяяли зорі (С. Меч).

Речення розповідне, сполучникове, складносурядне; складається з двох простих, які пов’язані між собою сполучником а; повідомляється про явища, які чергуються; між частинами ставиться кома.

ЗРАЗОК ПИСЬМОВОГО РОЗБОРУ

Розп., сполучн., складносурядн., 2 простих, з’єднан. спол. а, на письмі – кома.

Дівчина троянди поливала, і кудись котилась хмар навала, і сміялась осінь за вікном         (В. Сосюра).

Речення розповідне, неокличне, складне, складносурядне, складається з трьох предикативних частин: 1) Дівчина троянди поливала, 2) {і} кудись котилась хмар навала, 3) {і} сміялась осінь за вікном. Між частинами відношення єднальні (перелік одночасних, суміжних дій). Частини поєднані між собою перелічувальною інтонацією, сурядними (єднальними) сполучниками і. Усі частини складного речення побудовані за моделлю простого речення – двоскладні, поширені, повні, неускладнені. Перша частина – дівчина троянди поливала; предикативний центр – дівчина поливала; підмет дівчина, простий, виражений іменником у формі називного відмінка однини; присудок поливала, простий дієслівний, виражений перехідним дієсловом дійсного способу, минулого часу однини. Група підмета відсутня. Група присудка: поливала (щ о ?) троянди – прямий додаток, виражений іменником у знахідному відмінку множини; зв’язок із присудком – безприйменникове керування. (За цим зразком розбирається кожна частина речення.) Коми відділяють частини складносурядного речення, поєднані повторювальним сполучником і. Графічна схема речення: {1}, і {2}, і {3}.

ПОСЛІДОВНІСТЬ СИНТАКСИЧНОГО РОЗБОРУ СКЛАДНОПІДРЯДНОГО РЕЧЕННЯ

° Аналізоване речення.

° Визначити, яке речення за складом, назвати головну і підрядну частини.

° Вказати, до якого члена головної частини (чи до всієї головної частини) відноситься підрядна, розчленована чи не розчленована структура.

° Питання, на яке відповідає підрядна частина.

° Вид підрядної частини. Група в окремих видах складнопідрядних речень.

° 1. Засоби зв’язку підрядної частини з головною: сполучник або сполучне слово, вказівне слово, співвідношення видо-часових і способових форм дієслівних присудків, порядок предикативних частин, інший засіб;

2. Семантико-синтаксичні відношення між головною і підрядною частинами (назвати тип складнопідрядного речення);

3. Роль сполучного слова у підрядному реченні.

° Аналіз головної і підрядної частин за схемою простого речення.

° Розділові знаки в реченні.

° Графічна схема речення.

ЗРАЗОК РОЗБОРУ

І всі ми вірили, що своїми руками розіб’ємо скалу, роздробимо граніт (І. Франко).

Речення розповідне, неокличне, складне, складнопідрядне; головна частина: і всі ми вірили; підрядна частина: що своїми руками розіб’ємо скалу, роздробимо граніт. Підрядна частина відноситься до присудка головної, вираженого дієсловом зі значенням внутрішнього стану вірили й компенсує відсутній, але необхідний при ньому додаток. Отже, це речення нерозчленованої структури. Відповідає на питання щ о ? Підрядна частина з’ясувальна. Поєднана з головною частиною підрядним сполучником що, стоїть після головної частини. Головна частина має будову двоскладного, поширеного, повного, неускладненого речення; підрядна – двоскладного поширеного, неповного, ускладнена однорідними присудками. Комою відділяється підрядна частина від головної; у підрядній частині комою відділяються однорідні присудки. Графічна схема речення [ ], (що).

ПОРЯДОК СИНТАКСИЧНОГО РОЗБОРУ СКЛАДНОГО РЕЧЕННЯ З СУРЯДНІСТЮ І ПІДРЯДНІСТЮ

° Аналізоване речення.

° Загальна характеристика речення.

° Кількість частин, що входять до складу речення. Назвати їх.

° Які частини поєднані між собою сурядним зв’язком?

° Які частини поєднані підрядним зв’язком?

° Засоби поєднання частин складного речення (сполучники, сполучникові слова).

° Характеристика кожної частини складного речення за схемою аналізу простого речення.

° Розділові знаки в реченні.

° Схема речення.

ЗРАЗОК РОЗБОРУ

Чубенко стояв і стояв (1), а загонові здавалося (2), що він весь залізний і яку завгодно негоду вистоїть (3), і тоді того, [що стріляв (5)], схопило кілька рук (4) (Ю. Яновський).

Речення розповідне, неокличне, складне, багатокомпонентне з сурядністю і підрядністю. Сурядним зв’язком у складному реченні поєднані три частини: (умовно) просте речення: Чубенко стояв і стояв і (умовно) два складнопідрядні речення: а загонові здавалося, що він весь залізний і яку завгодно негоду вистоїть (1); і тоді того, що стріляв, схопило кілька рук (2). Перша частина – проста, двоскладна (підмет Чубенко, присудок стояв (і) стояв, непоширена, повна, неускладнена (лексичне повторення не можна розглядати як однорідні присудки). Друга частина – складна, складнопідрядна. Головна частина: а загонові здавалося; підрядна – що він весь залізний і яку завгодно негоду вистоїть. Підрядна частина – двоскладна (підмет він, присудки складений іменний залізний, простий дієслівний вистоїть), поширена, повна, ускладнена однорідними присудками. Третя частина являє собою модель складного речення, складнопідрядного. Підрядна частина конкретизує додаток того в головній і відповідає на питання родового відмінка к о г о ?, приєднана до головної сполучним словом що, отже, займенниково-означальна. Головна частина – двоскладна, поширена, повна, неускладнена. Підрядна частина двоскладна, непоширена, повна, неускладнена. У реченні ставиться коми, що відділяють умовно просте речення від складнопідрядних, а в межах складнопідрядних – підрядну частину від головної.

ПОСЛІДОВНІСТЬ СИНТАКСИЧНОГО РОЗБОРУ СКЛАДНОГО БАГАТОКОМПОНЕНТНОГО РЕЧЕННЯ З РІЗНИМИ ВИДАМИ ЗВ’ЯЗКУ

° Аналізоване речення.

° Яке речення за метою висловлювання та за інтонацією?

° Предикативні частини, з яких складається речення. Виділити кожну з них.

° Визначити вид зв’язків предикативних частин, що виділяються на вищому рівні членування

° Назвати предикативні частини, що виділяються на нижчому рівні членування:

1. Який член головної предикативної частини пояснюється підрядною;

2. На яке питання відповідає головна частина;

3. Яким сполучником чи сполучним словом приєднується до головної частини і які смислові відношення виражаються.

° До якого різновиду багатокомпонентних складних речень з різними видами зв’язку належить речення?

° Аналіз предикативних частин за схемою простого речення.

° Розділові знаки в реченні.

° Схема речення.

ЗРАЗОК РОЗБОРУ

Мати Максима – українська красуня – була простою селянкою; вона передала синові разом з молоком рідну мову, пісню, той особливий ліризм, що б’є з поезій Рильського чистим українським джерелом (Ю. Лавріненко).

Речення розповідне, неокличне, складне. Складається з трьох предикативних частин. На вищому рівні членування виділяються дві предикативні частини. На нижчому рівні членування виділяється предикативна частина, що пояснює у головній частині складнопідрядного речення іменник ліризм, відповідає на питання я к и й ? Приєднується сполучником що. Це складнопідрядне прийменниково-означальне речення. Уся конструкція являє собою багатокомпонентне складне речення із безсполучниковим і сполучниковим зв’язками. Комою виділяються перша і друга однотипні частини, між якими виражаються відношення зіставлення; у другій частині, що являє собою складнопідрядне сполучникове речення, кома стоїть між головною і підрядною частинами (перед сполучним словом що). Лінійна схема: [ ]; [ ], (що…).

ОРІЄНТОВА СХЕМА АНАЛІЗУ СКЛАДНОГО РЕЧЕННЯ

1. Записати речення.

2. Визначити граматичні основи.

3. Пронумерувати предикативні частини.

4. Поставити запитання до підрядних частин.

5. Позначити сполучні засоби.

6. Підкреслити другорядні члени речення.

7. Накреслити структурну схему (схеми).

8. Дати загальну характеристику складного речення:

А) речення складне.

Б) різновиди зв’язку.

В) тип підрядності.

Г) вид за метою висловлювання.

Д) окличне чи неокличне.